Рішення

від 10.01.2020 по справі 440/4755/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 січня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4755/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Пуленко М.І.

та представника позивача - Євенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Підприємства "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі також позивач) у грудні 2018 року звернулось до суду з позовом до Підприємства "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки" (надалі - відповідач, Підприємство), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Миргородська ОДПІ) про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом загалом у розмірі 90753,29 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України.

2. Позиція відповідача.

17.01.19 судом одержано відзив на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 58-61/. На переконання представника відповідача, питання про стягнення коштів з Підприємства може бути ініційоване виключно у порядку, визначеному статтею 283 КАС України, а даний позов не підсудний адміністративному суду.

3. Позиція третьої особи.

11.01.19 судом одержані письмові пояснення на позов, у яких представник третьої особи просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі /а.с. 53/.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.19 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.19 провадження у справі зупинено до перегляду у апеляційному порядку ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.19 про відкриття провадження у цій справі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3.04.19 апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 2.01.19 про відкриття провадження у цій справі - без змін.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 7.05.19 провадження у справі поновлено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.19 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 8.07.19 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/4761/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до Підприємства "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.12.19 провадження у справі поновлено.

10.01.20 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог шляхом їх зменшення на 1,44 грн.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.20, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, дану заяву прийнято до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.20, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено позивача у справі з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Підприємство у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 01762966 /а.с. 9-13/.

Відповідач перебуває на обліку у Миргородській ОДПІ як платник податків /а.с. 12/.

За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 90753,29 грн /а.с. 19-20/, що виник за таких обставин.

Підприємству на підставі державного акта на право постійного користування землею ІІ-ПЛ №001277 від 18.11.98 надано у постійне користування 4,755 га землі для обслуговування виробничої бази.

17.02.17 відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, у якій самостійно розраховано суму земельного податку за рік у розмірі 641413,46 грн з щомісячною платою з січня по листопад 2017 року у розмірі 53451,12 грн, а у грудні 2017 року - 53451,14 грн /а.с. 21-22/.

20.05.17 Підприємством до Миргородської ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, у якій самостійно нараховано до зменшення податкового зобов`язання за 2017 рік загалом у розмірі 39478,50 грн, з них за травень - листопад 2017 року - по 4934,81 грн щомісячно, а у грудні 2017 року - 4934,83 грн.

11.12.17 Підприємством до Миргородської ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, у якій самостійно нараховано до зменшення податкового зобов`язання за 2017 рік загалом у розмірі 97032,62 грн, з них за листопад 2017 року - 48516,31 грн та за грудень 2017 року - 48516,31 грн /а.с. 23-25/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області 18.12.17 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов`язання Підприємством, за результатами якої складено акт №7914/16-31-12-14-30/01762966 /а.с. 30-33/, у якому вказано на несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов`язань із земельного податку за серпень - вересень 2017 року та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку за вересень - грудень 2016 року, січень - березень 2017 року.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 31.01.18 сформовані податкові повідомлення-рішення:

№0045821214 про нарахування Підприємству штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12720,89 грн /а.с. 36, 38/;

№0045831214 про нарахування Підприємству штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10121,49 грн /а.с. 35, 37/.

Дані податкові повідомлення-рішення одержані Підприємством 7.02.18, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3760006260948 /а.с. 40/ та не спростовано відповідачем.

Доказів оскарження згаданих рішень у визначеному законом порядку суду не надано.

21.09.17 Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформовано, а 27.09.17 надіслано відповідачу податкову вимогу №10127-17/1620 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 66908,44 грн /а.с. 29/. Однак, поштове відправлення повернулось до контролюючого органу з відміткою про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 29 - зворот/.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до підпунктів 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що предметом цього спору є наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати земельного податку з юридичних осіб загалом у розмірі 90751,55 грн (з урахуванням сплати відповідачем 1,44 грн).

При цьому зі змісту наданого позивачем розрахунку податкового боргу суд встановив, що фіскальним органом Підприємству нараховані податкові зобов`язання зі сплати земельного податку загалом у розмірі 67910,91 грн на підставі податкової декларації від 17.02.17 №9022726094, з них: за листопад 2017 року - 14459,77 грн та грудень 2017 року - 53451,14 грн.

Крім того, на момент звернення позивача до суду з цим позовом за платником податків обліковувався податковий борг у розмірі 22842,38 грн з огляду на нарахування Підприємству штрафних (фінансових) санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 31.01.18 №№0045821214, 0045831214 .

Разом з цим, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.19 у справі №440/4761/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 3.09.19, підтверджено, що фіскальним органом не доведено наявність у відповідача обов`язку зі сплати земельного податку за листопад - грудень 2017 року у загальному розмірі 67910,91 грн й такий податковий борг у Підприємства відсутній.

Цей висновок обґрунтований посиланням на те, що податковим органом не враховано подані Підприємством 20.05.17 та 11.12.17 уточнюючі податкові декларації з плати за землю, на підставі яких платником зменшено суму податкового зобов`язання за травень - грудень 2017 року на 67910,91 грн.

Водночас судом констатовано, що за відсутності у матеріалах справи доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 31.01.18 №№0045821214, 0045831214 у визначеному законом порядку, нарахована на підставі відповідних рішень сума грошових зобов`язань є узгодженою.

А з огляду на несплату узгоджених грошових зобов`язань у визначений законом строк, відповідні зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідні висновки суду у справі №440/4761/18 не спростовані сторонами під час розгляду цієї справи. Зокрема, позивачем не обґрунтовано, з яких підстав податковою інспекцією не враховані уточнюючі податкові декларації Підприємства з плати за землю, на підставі яких платником зменшено суму податкового зобов`язання за травень - грудень 2017 року на 67910,91 грн. У свою чергу, відповідачем не надано доказів оскарження у визначеному законом порядку податкових повідомлень-рішень від 31.01.18 №№0045821214, 0045831214, що свідчить про те, що ці рішення є чинними, а визначена на їх підставі сума штрафних (фінансових) санкцій узгодженою.

За таких обставин, враховуючи факти, встановлені судом у справі №440/4761/18, зважаючи на сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 1,44 грн, суд дійшов висновку про наявність у Підприємства обов`язку зі сплати податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 22840,94 грн (22842,38 грн - 1,44 грн).

Відтак, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Даний позов поданий до суду у зв`язку з реалізацією контролюючим органом повноважень, визначених підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Позивач у спірних відносинах є суб`єктом владних повноважень, що шляхом пред`явлення позову до суду реалізує свою контролюючу функцію з адміністрування податків і зборів, своєчасності сплати податків до державного бюджету.

А відтак, даний спір є публічно-правовим і його належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що даний спір належить розглядати у порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що даною нормою передбачено порядок розгляду справ за зверненням фіскальних органів із заявами щодо конкретно визначених предметів спору. Водночас, контролюючий орган не позбавлений можливості звернутись до адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання позовної заяви (позову).

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Підстави для повернення позивачу частини сплаченого судового збору з огляду на зменшення позовних вимог відсутні, оскільки подання відповідної заяви не призвело до зменшення суми судового збору, яку належало сплатити при зверненні до суду з позовом.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до Підприємства "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки" кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу за платежем: "Земельний податок з юридичних осіб, 18010500" у розмірі 22840,94 грн (двадцять дві тисячі вісімсот сорок гривень дев`яносто чотири копійки) на р/р UA 968999980334149811000016012, код бюджетної класифікації платежу 18010500, отримувач - УК Миргородського району (м. Миргород), код ЄДРПОУ 37845125, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягувач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Боржник: Підприємство "Миргородська міжрайонна оптово-торгівельна база Полтавської облспоживспілки" (код ЄДРПОУ 01762966; вул. М. Раскової, 26, м. Миргород, Полтавська область, 37601).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 15 січня 2020 року.

Суддя О.О. Кукоба