Рішення

від 06.05.2019 по справі 640/19708/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 травня 2019 року №640/19708/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест (далі також - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у у м.Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.07.2018 року №0037051404 (далі також - оскаржуване рішення).

Ухвалою суду від 28.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, стосовно відсутності реального характеру господарських операцій між ТОВ Центр сертифікації Центротест та ТОВ Атрибут компані , є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, в силу чого відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з підстав правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначивши, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Атрибут компані підписані директором останнього, яка заперечує свою причетність до здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства. Крім того, посилався на встановлену неможливість виконання ТОВ Атрибут компані документально оформлених господарських операцій з огляду на відсутність необхідних для цього трудових ресурсів та основних засобів.

Також відповідач клопотав про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін і про виклик у судове засідання ОСОБА_1 у якості свідка.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Центр сертифікації Центротест з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ Атрибут компані (код ЄДРПОУ 39651100) за період з 01.05.2015 по 31.08.2015, за наслідком чого складено акт від 19.06.2018 №608/26-15-14-04-04/38405971 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зафіксовано встановлене порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України - заниження суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 72 356 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2018 №0037051404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 70 756 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 35 378 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.09.2018 №31011/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 13.07.2018 №0037051404 залишено без змін, а скаргу ТОВ Центр сертифікації Центротест - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Відповідно до п.198.1 ст . 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Поряд з цим, згідно абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності , відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України , зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим , відповідно до принципу змагальності сторін, передбаченого п.4 ч.3 ст.2, а також ч.1 ст.9 КАС України, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Так, на спростування висновків Акту перевірки та на підтвердження реального характеру господарських операцій з ТОВ Атрибут компані позивачем надано копії документів:

- договору №7 від 12.05.2015, укладеного між ТОВ Атрибут компані , як виконавцем, та ТОВ Центр сертифікації Центротест , як замовником, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з розробки та розміщення рекламних матеріалів замовника в мережі інтернет на веб-сайтах, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в строки та на умовах, передбачених цим договором;

- договору №18 від 02.06.2015, укладеного між ТОВ Атрибут компані , як виконавцем, та ТОВ Центр сертифікації Центротест , як замовником, за умовами якого замовник доручає виконавцю надання комплексу послуг, що можуть включати: підготовку та передачу до випробувальної лабораторії МОЗ України документації для отримання та передачі замовнику, зареєстрованих у Державному реєстрі МОЗ України, висновків санітарно-епідеміологічної експертизи; підготовку та передачу до органів сертифікації та випробувальних лабораторій уповноважених органів УКРСЕПРО документації для отримання та передачі замовнику сертифікатів та декларацій відповідності; підготовку та передачу до органів сертифікації та випробувальних лабораторій УКРСЕПРО документації для отримання та передачі замовнику довідок або рішень щодо необхідності сертифікації;

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000038 від 10.06.2015, №ОУ-0000049 від 18.06.2015, №ОУ-0000060 від 23.06.2015, №ОУ-0000062 від 24.06.2015, №ОУ-0000078 від 25.06.2015, №ОУ-0000082 від 26.06.2015, №ОУ-0000132 від 30.06.2015, №ОУ-0000097 від 01.07.2015, №ОУ-0000136 від 02.07.2015, №ОУ-0000150 від 07.07.2015, №ОУ-0000151 від 07.07.2015, №ОУ-0000159 від 09.07.2015, №ОУ-0000163 від 10.07.2015, №ОУ-0000170 від 13.07.2015, №ОУ-0000183 від 17.07.2015, №ОУ-0000190 від 22.07.2015, №ОУ-0000197 від 24.07.2015, №ОУ-0000201 від 27.07.2015, №ОУ-0000202 від 27.07.2015, №ОУ-0000207 від 27.07.2015, №ОУ-0000208 від 27.07.2015, №ОУ-0000218 від 30.07.2015, №ОУ-0000227 від 31.07.2015, №ОУ-0000233 від 05.08.2015, №ОУ-0000239 від 06.08.2015, №ОУ-0000275 від 26.08.2015, №ОУ-0000290 від 31.08.2015;

- рахунків-фактур: №СФ-000288 від 31.08.2015, №СФ-000273 від 26.08.2015, №СФ-0000239 від 0 6.08.2015, №СФ-000235 від 05.08.2015, №СФ-000229 від 31.07.2015, СФ-000222 від 3 0 .07.2015, СФ-000212 від 27.07.2015, СФ-000211 від 27.07.2015, СФ-000205 від 27.07.2015, СФ-000206 від 27.07.2015, СФ-000198 від 24.07.2015, СФ-000193 від 22.07.2015, СФ-000187 від 17.07.2015, СФ-000174 від 13.07.2015, СФ-000167 від 1 0 .07.2015, СФ-000163 від 09.07.2015, СФ-000140 від 02.07.2015, СФ-000110 від 01.07.2015, СФ-000138 від 3 0.0 6.2015, №СФ-000 0 97 від 26 .0 6.2015, №СФ-000095 від 25.06.2015, №СФ-00009 0 від 24.06.2015, №СФ-000079 від 23.06.2015, №СФ-000055 від 18.06.2015, №СФ-000048 від 10.06.2015, №СФ-000036 від 04.06.2015, №СФ-000035 від 04.06.2015;

- податкових накладних: №37 від 29.05.2015, №11 від 08.06.2015, №12 від 08. 06.2015, №19 від 09.06.2015, №24 від 10.06.2015, №41 від 18.06.2015, №66 від 23.06.2015, №69 від 24.06.2015, №70 від 24.06.2015, №80 від 26.06.2015, №86 від 30.06.2015, №85 від 30.06.2015, №95 від 25.06.2015, №100 від 30.06.2015, №1 від 01.07.2015, №5 від 02.07.2015, №28 від 09.07.2015, №32 від 10.07.2015, №39 від 13.07.2015, №52 від 17.07.2015, №56 від 20.07.2015, №70 від 27.07.2015, №71 від 27.07.2015, №60 від 22.07.2015, №62 від 24.07.2015, №76 від 27.07.2015, №77 від 27.07.2015, №87 від 30.07.2015, №95 від 31.07.2015, №22 від 06.08.2015, №9 від 05.08.2015, №118 від 26.08.2015, №151 від 31.08.2015;

- а також платіжних доручень: №995 від 29.05.2015, №1023 від 09.06.2015, №1053 від 24.06.2015, №1101 від 19.07.2015, №1020 від 08.06.2015, №1021 від 08.06.2015, №1026 від 11.06.2015, №1045 від 18.06.2015, №1062 від 26.06.2015, №1064 від 26.06.2015,№1069 від 30.06.2015, №1070 від 30.06.2015, №1074 від 01.07.2015, №1079 від 07.07.2015, №1080 від 07.07.2015, №1081 від 07.07.2015, №1102 від 19.07.2015, №1103 від 19.07.2015, №1104 від 19.07.2015, №1105 від 19.07.2015, №1111 від 27.07.2015, №1112 від 27.07.2015,№1119 від 30.07.2015, №1120 від 30.07.2015, №1121 від 30.07.2015, №1122 від 30.07.2015, №1123 від 30.07.2015, №1134 від 06.08.2015, №1151 від 18.08.2015, №1152 від 18.08.2015, №1166 від 02.09.2015.

За наслідком дослідження вказаних документів судом встановлено наступне.

Підпунктом 2.1 пункту 2 договору №7 від 12.05.2015 передбачено, що вартість послуг виконавця по розміщенню рекламних матеріалів замовника, в залежності від обсягу виконаних послуг, визначається у актах наданих послуг, які затверджуються уповноваженими представниками сторін. Аналогічно, визначено вартість послуг за договором №18 від 02.06.2015 .

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

За вимогами ч.3 ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України), при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна в цьому Кодексі, відповідно до ст.189 ГК України, є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Таким чином, укладені між позивачем та ТОВ Атрибут компані договори не містять погодженої сторонами істотної умови - ціни договору, яка є еквівалентом одиниці послуг, які виконавець зобов`язаний надати за їх умовами, зокрема, з розробки та розміщення рекламних матеріалів в мережні інтернет (за договором №7 від 12.05.2015), та з підготовки, передачі до випробувальної лабораторії МОЗ України документації для отримання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи; підготовки, передачі до органів сертифікації та випробувальних лабораторій уповноважених органів УКРСЕПРО документації для отримання сертифікатів та декларацій відповідності, довідок або рішень щодо необхідності сертифікації (за договором №18 від 02.06.2015). Вказане, у межах спірних правовідносин, свідчить про відсутність реального характеру вказаних договорів.

Натомість, акти наданих послуг є первинними документами, складаються за наслідком надання відповідних послуг та підтверджують їх надання, тобто виконують інші функції, аніж узгодження ціни договору, що має передувати його виконанню. При цьому, з наявних у матеріалах справи актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що один і той самий вид послуг надавався виконавцем за різною ціною (наприклад, ціна послуг з організації отримання декларації відповідності за актом №ОУ-0000290 від 31.08.2015 склала 2 435,00 грн. без ПДВ, за актом №ОУ-0000159 від 09.07.2015 - 3 425,00 грн. без ПДВ, а за актом №ОУ-0000136 від 02.07.2015 - 4 933,33 грн. без ПДВ; ціна послуг з отримання сертифікату відповідності за актом №ОУ-0000136 від 02.07.2015 - 9 800,00 грн. без ПДВ, а за актом №ОУ-0000060 від 23.06.2015 - 7 200,00 грн. без ПДВ).

Частиною 4 статті 180 ГК України встановлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

За умовами пп.3.1.1 пп.3.1 п.3 договору №7 від 12.05.2015 виконавець зобов`язаний розміщувати рекламні матеріали замовника належним чином, у повному обсязі, у відповідності з рекламними матеріалами, наданими замовником. Відповідно до пп.3.3.1 пп.3.3 п.3 зазначеного договору, замовник зобов`язаний своєчасно затверджувати виконавцю підготовлені рекламні матеріали, які відповідають вимогам законодавства України, в технічному стані, необхідному для їх подальшого розміщення в мережі Інтернет.

Разом з тим, вказаний договір не містить належної для його реального виконання деталізації щодо рекламних послуг, які за його умовами зобов`язався надати виконавець, зокрема, щодо виду, обсягу та форми рекламних матеріалів, які зобов`язаний був розробити виконавець та виду, обсягу і форми рекламних матеріалів, які зобов`язаний був надати замовник; щодо обсягів і строків розміщення рекламних матеріалів; веб-сайтів, на яких вони повинні бути розміщені.

Крім того, позивачем не надано суду актів приймання-передачі наданих послуг за вказаним договором, які, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , повинні містити зміст та обсяг наданих послуг.

Відповідно до пп.3.1, 3.2 п.3 договору №18 від 02.06.2015, орієнтовний термін виконання послуг за договором становить 14 календарних днів з моменту початку надання послуг; виконавець починає виконувати зобов`язання за договором після передачі замовником необхідних документів.

Таким чином, вказаний договір містить умови щодо строку надання передбачених ним послуг, проте, не містить належних для його реального виконання умов стосовно того, що вважається моментом початку надання послуг, від якого повинен відраховуватися встановлений строк їх надання; стосовно переліку необхідних документів, які зобов`язаний передати замовник для початку виконання зобов`язань виконавцем.

Крім того, пп.4.4 п.4 договору №18 від 02.06.2015 передбачає, що при неможливості в передбачений строк надати послуги, виконавець зобов`язаний негайно повідомити про це замовника шляхом відправлення письмового повідомлення по електронній пошті або засобами факсимільного зв`язку.

При цьому, договір не містить адреси електронної пошти замовника та номеру факсу, що унеможливлює виконання вищевказаних умов.

Вищевикладене у сукупності, за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні наданих сторонами доказів, свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ Атрибут компані .

З урахуванням вищезазначеного, суд не приймає до уваги надану позивачем копію звіту щодо рекламної кампанії ТОВ Атрибут компані , оскільки такий звіт сам по собі не є достатнім доказом реальності досліджуваних операцій.

Також суд відхиляє надані позивачем, на підтвердження використання послуг за договором №18 від 02.06.2015 у власній господарській діяльності, копії договорів про надання послуг, укладених між ТОВ Центр сертифікації Центротест та його контрагентами, актів надання послуг, а також декларацій відповідності, сертифікатів відповідності, оскільки вказані документи не підтверджують надання відповідних послуг саме ТОВ Атрибут компані .

При цьому, суд приймає до уваги посилання відповідача на неможливість виконання ТОВ Атрибут компані оформлених господарських операцій з огляду на відсутність необхідного обсягу трудових ресурсів (кількість працюючих - одна особа) та відсутність основних засобів, за травень та червень 2015 року, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фінансові звіти суб`єкта малого підприємництва (в електронному вигляді) за перший квартал 2015 р. та за перше півріччя 2015 року. В той же час, коли відсутність реального характеру господарських операцій встановлено також за липень та серпень місяці 2015 року, проте доказів за вказаний період відповідачем не надано.

Суд відхиляє посилання відповідача на пояснення директора ТОВ Атрибут компані ОСОБА_1 щодо її непричетності до реєстрації та ведення господарської діяльності зазначеного підприємства (від 05.10.2015, відібрані оперативним уповноваженим ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві), а також необґрунтованими є посилання у Акті перевірки на ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 11.12.2015 №756/15505/15, Дніпровського районного суду м.Києва від 10.01.2018 №755/480/18, оскільки пояснення зазначеної особи, а також обставини досудових розслідувань у відповідних кримінальних провадженнях, самі по собі не доводить наявності податкових правопорушень , на які посилається контролюючий орган . При цьому, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, відповідно до вимог ч.6 ст.78 КАС України, обов`язковими для адміністративного суду, а відтак, належними доказами, є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності , які набрали законної сили.

Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що відповідно до п.2 ч. 6 ст.262 КАС України, є підставою для відмови у його задоволенні. А обсяг та характер доказів у справі не потребує виклику свідків, зокрема і ОСОБА_1 , тому відповідне клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не стягуються.

Керуючись статтями 72-77 , 139 , 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест (03190, м. Київ, вул. Саратовська, 10-А, код ЄДРПОУ38405971) до Головного управління ДФС у м.Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко