Постанова

від 15.01.2020 по справі 522/19001/16-а

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/19001/16-а Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Скрипченка В.О., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Шевченко С.С. на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2018 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 19.12.2018р.) про повернення заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС та 3-ї особи Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС та 3-ї особи Ізмаїльського ВП ГУ НП в Одеській області, в якому просила суд скасувати постанову ТВО заступника начальника Одеської митниці ДФС Єзерова А.А. №0781/50000/16 від 07.09.2016р., якою вона була визнана винною в порушенні митних правил, передбачених ст.485 МК України та якою на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% митних платежів, т.б. в сумі 3651387,15 грн.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року у задоволенні вказаного вище адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року - без змін.

17.12.2018 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси із заявою про перегляд постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2018 року вказану вище заяву ОСОБА_2 - повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції від 19.12.2018 року представник позивача ОСОБА_2. - адвокат Шевченко С.С. 05.02.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, просив скасувати цю ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2018 року та направити матеріали справи до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду по суті заяви позивачки від 17.12.2018р.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Так, постановляючи ухвалу про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року, суд 1-ї інстанції, посилаючись на приписи ст.ст.169,366 КАС України, виходив з того, що заявник (позивач) подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.363 КАС України.

Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши апеляційну скаргу представника заявника, уважно дослідивши заяву про перегляд постанови районного суду від 03.11.2017р. за нововиявленими обставинами, матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на процесуальному законі, з огляду на наступне.

Так, як слідує зі змісту положень ч.1 ст.361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Як встановлено з матеріалів справи та вже вказувалося вище, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, дана постанова Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017 року була залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018р., а ухвалою Верховного Суду від 03.04.2018р. - відмовлено у відкритті касаційного провадження, т.б. відповідно, остання набрала законної сили.

З матеріалів справи видно, що 17.12.2018 року представник позивачки, скориставшись нормами ч.1 ст.361 КАС України, звернувся до Приморського районного суду м.Одеси із заявою про перегляд постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017р. за нововиявленими обставинами (якими останній вважає відповідь Одеської митниці ДФС від 31.10.2018р. вих.№16233/15-70-20-06 на його адвокатський запит від 22.10.2018р. ), яка, в свою чергу, ухвалою від 19.12.2018 року була повернута без розгляду.

Так, як вбачається з вказаної вище ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2018. та вже зазначалося вище, підставою повернення без розгляду заяви позивачки про перегляд постанови Приморського районного суду м.Одеси від 03.11.2017р. за нововиявленими обставинами став факт пропуску останньою строку, встановленого ч.1 ст.363 КАС України для подання такої заяви.

Як визначено приписами ч.2 ст.361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Але при цьому, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстав, визначених п.1 ч.2 ст. 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом 30 (тридцяти) днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Тобто, іншими словами положення ст.363 КАС України фактично визначають дату, з якої починається відлік процесуального строку на подачу відповідної заяви до суду, т.б. день, в який особа чи дізналась про існування відповідних обставин чи повинна була дізнатися про існування таких обставин, з огляду на наявність в цієї особи певних прав, які надавали можливість дізнатися про ці обставини.

Окрім того, колегія суддів також одночасно звертає увагу й на те, що згідно із ч.ч.1-3 ст.364 КАС України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

А відповідно до вимог ч.3 ст.366 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.364 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.49 КАС України (в редакції, яка була чинною станом на дату винесення судом 1-ї інстанції постанови від 03.11.2017р. ), позивачка, як особа, яка бере участь у справі, мала право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються її інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується її інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їй цим Кодексом.

А у відповідності до ч.3 ст.71 КАС України (в редакції, яка була чинною станом на дату винесення судом 1-ї інстанції постанови від 03.11.2017р. ), якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов`язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вказані вище норми діючого на той час процесуального законодавства, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачка (яка користувалася у судових засіданнях послугами фахівця в галузі права ) в ході тривалого розгляду справи в судах 2-х інстанцій (т.б. з 10.10.2016р. по 28.02.2018р. ) мала усі необхідні і законні права на витребування від будь-яких осіб (в т.ч. і у відповідача ) будь-якої інформації стосовно предмету даного спору, а у разі неможливості її витребувати самостійно, мала право своєчасно скористатись або допомогою свого представника-адвоката (щодо направлення адвокатського запиту ) або клопотати перед судом про таке витребування, чим, в свою чергу, не скористалась.

Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що дата 14.11.2018 року, яку заявниця зазначає як дату коли вона нібито дізналася про існування нововиявлених обставин (якими остання вважає відповідь Одеської митниці ДФС від 31.10.2018р. вих.№16233/15-70-20-06 на несвоєчасний адвокатський запит її представника від 22.10.2018р.) , не може бути належною підставою для поновлення встановленого процесуальним законом строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, як вже було вказано вище, судами обох інстанцій встановлено наявність у позивачки усіх необхідних процесуальних прав, своєчасно реалізувавши які, остання повинна була дізнатися про існування обставин, які вона визначає як нововиявлені, ще до винесення судом першої інстанції постанови від 03.11.2017 року, яка наразі вже давно набрала законної сили.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення без розгляду вказаної заяви ОСОБА_2 .

До того ж, ще суд вказує і на те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні сірного питання не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Шевченко С.С. - залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 15.01.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.О. Скрипченко

Т.М. Танасогло