Ухвала

від 14.01.2020 по справі 484/3384/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 січня 2020 року

м. Київ

справа № 484/3384/17

провадження № 61-753ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Золота пташка , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Золота пташка (далі - ФГ Золота пташка ), ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія МК № 078881, виданого 16 червня 2003 року на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 28 березня 2003 року за № 86-р, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельна ділянка площею 5,65 га, що розташована в межах території Первомайської районної ради.

Вказану земельну ділянку згідно договору оренди землі, укладеного 28 вересня 2005 року та зареєстрованого 14 листопада 2005 року у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі по Первомайській районній раді за № 040502200409, ОСОБА_1 передала в оренду строком на 49 років ФГ Золота пташка . Від імені позивачки та в її інтересах вказаний договір оренди землі уклав ОСОБА_2 , на підставі доручення від 24 червня 2003 року серія ВАМ № 02363, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В. А.

У позові ОСОБА_1 зазначала, що доручення не надавала та не підписувала. ОСОБА_1 звернулася до Первомайського Відділу поліції Головного управління національної поліції Миколаївської області з заявою, за якою відкрито кримінальне провадження та внесено дані в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 19 квітня 2017 року № 1201715010000929.

Згідно відповіді Державного архіву Миколаївської області Державного нотаріального архіву Миколаївської області, копія довіреності ОСОБА_1 , яка видана ОСОБА_3 , до державного архіву на зберігання не надходила.

Відповідно до пункту 1 розділу Орендна плата договору оренди землі від 28 вересня 2005 року, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожний рік користування земельною ділянкою сплачувати 1 452,00 грн. Відповідно до пункту 3 розділу Орендна плата спірного договору, орендна плата сплачується протягом терміну дії договору, але не пізніше, як у строк до 01 грудня кожного року.

Однак з 2006 року орендар ФГ Золота пташка у строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди землі від 28 вересня 2005 року, не виконувало своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати, згідно розділу Орендна плата даного договору та вимог статті 96 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , в результаті чого виникла значна заборгованість.

Позивач звернулася до ФГ Золота пташка з вимогою виплатити заборгованість по договору оренди за весь період користування земельною ділянкою, але до цього часу зобов`язання по орендній платі відповідачем не виконані. Розмір орендної плати, незважаючи на умови договору оренди землі та зміну цін та інфляційних процесів з 2006 року жодного разу не переглядався відповідачем, незважаючи на численні усні та письмові звернення позивачки.

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні заявлених вимог щодо виплати заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, ФГ Золота пташка надало копії платіжних відомостей про отримання орендної плати за весь період з 2006 по 2016 роки включно.

Платіжні відомості № 5 по виплаті орендної плати за 2006-2016 роки, примірники яких були надані відповідачем ФГ Золота пташка , і на які орендар посилається як на доказ, що підтверджує виплату ОСОБА_1 орендної плати за вказаним вище договором оренди землі позивач вважала фальшивими та підробленими.

За даним фактом ОСОБА_1 звернулася до Первомайського Відділу поліції Головного управління національної поліції Миколаївської області, де за її заявою відкрито кримінальне провадження та внесено дані в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 19 квітня 2017 року за № 1201715010000929.

Згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів від 27 липня 2016 року № 7310, інформація про отримані ОСОБА_1 доходи від надання в оренду земельної ділянки за період з 2006 по 2016 роки відсутня.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди землі від 28 вересня 2005 року, стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 15 972,00 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 11 611,60 грн, та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 479,16 грн, зобов`язати відповідача негайно передати позивачу спірну земельну ділянку, стягнути понесені судові витрати.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 січня 2018 року позов задоволено повністю. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 лютого 2018 року заочне рішення суду скасовано.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2019 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ФГ Золота пташка , ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2019 року залишено без змін.

ОСОБА_1 у січні 2020 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Предметом спору в даній справі є вимоги про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 28 062,76 грн.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков