Рішення

від 26.12.2019 по справі 916/2420/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" грудня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2420/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Фатєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, код ЄДРПОУ 32810852)

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 409479,67 грн.,

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд" про повернення безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис. куб. метрів та стягнення 409479,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для відбору відповідачем природного газу з газотранспортної системи позивача понад встановлені обсяги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 25.09.2019 о 15:30. У підготовчому засіданні 25.09.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.10.2019 о 16:15.

18.10.2019 за вх.№21484/19 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач вказує на необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:

- позивачем не доведений факт отримання ТОВ "Метабуд" будь-якої кількості природного газу;

- в договірних відносинах з позивачем ТОВ "Метабуд" не знаходився, обсяги газу не замовляв, акт приймання передачі не підписував, послугами позивача не користувався;

- відсутні докази, які підтверджують право володіння чи розпорядження позивача природним газом, щодо якого заявлені позовні вимоги у справі.

У підготовчому засіданні 18.10.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.11.2019 о 12:30. У підготовчому засіданні 11.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 25.11.2019 о 14:30. У підготовчому засіданні 25.11.2019 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2019 о 12:10.

26.11.2019 за вх.№24402/19 до суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначив, що договір та інші правочини за своєю сутністю є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та свідчать про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне здійснення. Факт здійснення господарської операції підтверджується не укладенням договору, а вчиненням фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу.

У судовому засіданні 27.11.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 17.12.2019 о 13:45. У судовому засіданні 17.12.2019 судом у протокольній формі оголошено перерву до 23.12.2019 о 15:00.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкладено розгляд справи на 26.12.2019 о 10:00.

26.12.2019 за вх.№26837/19 до суду від відповідача надійшла заява, яка за своєю правовою суттю є заявою про визнання суми боргу у розмірі 409479,67 грн. за природний газ із одночасним заявленням до суду клопотання про відстрочення сплати платежів за природний газ двома рівними платежами у наступні строки: до 20.10.2020 - 204739,83 грн. та до 20.10.2021 - 204739,83 грн., та сплату 50% судового збору в розмірі 6142,19 грн. у строк до 20.10.2021. У поданій заяві відповідач зазначає про скрутне становище товариства, а саме: арешт рахунків та ненадання послуг населенню, що унеможливить швидку сплату за природний газ.

При розгляді справи по суті у судових засіданнях 27.11.2019 та 17.12.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.11.2019 заперечувала проти задоволення позову, натомість у заяві за вх.№26837/19 від 26.12.2019 відповідач фактично визнав позовні вимоги на суму заявленої вартості спожитого природного газу 409479,67 грн.

У судове засідання 26.12.2019 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до відомостей, що містяться в алокації (звіті) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу Публічного акціонерного товариства „Одесагаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року та березень 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабуд" набуло з газотранспортної системи 72,428 тис.куб.м. (в лютому 2017 року - 50,832 тис.куб.м. та в березні 2017 року - 21596 тис.куб.м.).

На підтвердження належності у газотранспорттній системі природного газу, кий є власністю позивача у справі, позивач надав до суду укладений 31.01.2017 між ним як покупцем та Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» як продавцем договір про закупівлю природного газу №1701001564, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року газ природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору; продавець передає покупцеві у січні-квітні 2017 року газ в загальному обсязі 1600000 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях: січень 2017 року - 610000 тис.куб.м., лютий 2017 року - 490000 тис.куб.м. березень 2017 року - 310000 тис.куб.м., квітень 2017 року - 190 тис.куб.м.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 та від 31.03.2017, підписаних уповноваженими представниками продавця та покупця, підписи яких скріплено печатками, відповідно до договору №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» передало, а АТ "Укртрансгаз" прийняло у лютому 2017 року імпортований природний газ за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України» , для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування на загальну суму 7272302290 грн.

За наявними матеріалами справи та що фактично не спростовано відповідачем, у відповідача в лютому-березні 2017 року був відсутній постачальник відповідних обсягів природного газу, отже відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу на визначені в алокації обсяги. Самостійне припинення газоспоживання відповідачем також не здійснене.

Незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та підстав для відбору газу з газотранспортної системи, відповідач у лютому-березні 2017 року здійснив відбір 72,428 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз» про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках, в якому в графі „Фактично спожитий обсяг за місяць всього» по рядку „Категорія/Назва постачальника» - вказано про фактично відібрані Товариством з обмеженою відповідальністю "Метабуд" з газотранспортної системи в лютому 2017 року - 50,832 тис.куб.м. та в березні 2017 року - 21,596 тис.куб.м. природного газу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю "Метабуд" в лютому-березні 2017 року не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то фактичний відбір 72,428 тис.куб.м. природного газу відповідачем був здійснений за рахунок обсягів природного газу, належного Акціонерному товариству „Укртрансгаз» , що був придбаний позивачем за результатами проведення публічних закупівель та поданий до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС. Позовні вимоги позивача у даній справі спрямовані на зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд" повернути Акціонерному товариству „Укртрансгаз» в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 72,428 тис.куб.м. та на компенсацію позивачем вартості такого майна на суму 409479,67 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі; у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно зі ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку, заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Доказів повернення позивачу в натурі безпідставно набутого природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м. чи сплати вартості безпідставно набутого природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м., що становить 409479,67 грн., відповідачем до суду не надано.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У заяві за вх.№26837/19 від 26.12.2019 відповідач фактично визнав суму боргу у розмірі 409479,67 грн. за природний газ із одночасним заявленням до суду клопотання про відстрочення сплати платежів за природний газ двома рівними платежами у наступні строки: до 20.10.2020 - 204739,83 грн. та до 20.10.2021 - 204739,83 грн., та сплату 50% судового збору в розмірі 6142,19 грн. у строк до 20.10.2021. У поданій заяві відповідач зазначає про скрутне становище товариства, а саме: арешт рахунків та ненадання послуг населенню, що унеможливить швидку сплату за природний газ.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши наявність відповідних повноважень на подання до суду відповідної заяви про визнання позову, не встановивши обставин того, що визнання позову суперечить або порушує права та інтереси інших осіб, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що позовні вимоги АТ Укртрансгаз в частині стягнення з відповідача 409479,67 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині відповідно повернення безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.метрів є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Іншого позивачем не доведено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення вартості безпідставно набутого відповідачем майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м. на суму 409479,67 грн. та про відмову у задоволенні позову в частині повернення в натурі цього ж майна.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у відповідача в його тяжкому фінансовому стані можливості одноразово сплатити повну суму боргу, враховуючи, що інтерес стягувача полягає у отриманні належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні господарської діяльності, господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/2420/19 і є підставами для надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Метабуд" відстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан та матеріальні інтереси сторін, з метою реального виконання рішення суду із дотриманням балансу інтересів, виходячи із стягнутих судом сум, господарський суд дійшов висновку про надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду у справі №916/2420/19 до 20.10.2020, з урахуванням необхідності зберегти баланс інтересів сторін та здійснення ними господарської діяльності, враховуючи, що такі умови відстрочки/розстрочки були фактично узгоджені попередньо сторонами в намаганнях при розгляді судом господарської справи укласти мирову угоду на умовах: з боку відповідача - визнання заявленої до стягнення суми боргу за природний газ, з боку позивача - відстрочення відповідачу належних до сплати сум на тривалий проміжок часу, про що представники сторін вказували суду у відповідних судових засіданнях, зокрема, 27.11.2019 та 17.12.2019.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються судом за вимогами про повернення безпідставно набутого майна - на позивача, за вимогами про стягнення 409479,67 грн. - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, код ЄДРПОУ 32810852) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 409479 /чотириста дев`ять тисяч чотириста сімдесят дев`ять/ грн. 67 коп., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м. та 6142 /шість тисяч сто сорок дві/ грн. 19 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 до 20.10.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 13 січня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля