Постанова

від 16.06.2020 по справі 916/2420/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2420/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

секретар судового засідання Іванов І.В.

за участю представників сторін:

від позивача - М.О. Ганченко, Р.К. Саєнко

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 (суддя Бездоля Ю.С., м. Одеса, повний текст рішення складено 13.01.2020)

у справі № 916/2420/19

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд"

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 409479,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі також - АТ "Укртрансгаз") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метабуд" (далі також - ТОВ "Метабуд") про повернення безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис. куб. метрів та стягнення 409479,67 грн.

В обґрунтування позову АТ "Укртрансгаз" послалось на відсутність правових підстав для відбору відповідачем природного газу з газотранспортної системи позивача понад встановлені обсяги. Так, позивач вказав, що оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю "Метабуд" в лютому-березні 2017 року не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то фактичний відбір 72,428 тис.куб.м. природного газу відповідачем був здійснений за рахунок обсягів природного газу, що належав Акціонерному товариству „Укртрансгаз", так як був придбаний позивачем за результатами проведення публічних закупівель та поданий до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС.

У відзиві на позов відповідач вказав, що позивачем не доведений факт отримання ТОВ "Метабуд" будь-якої кількості природного газу; у договірних відносинах з позивачем ТОВ "Метабуд" не знаходився, обсяги газу не замовляв, акт приймання передачі не підписував, послугами позивача не користувався; відсутні докази, які підтверджують право володіння чи розпорядження позивача природним газом, щодо якого заявлені позовні вимоги у справі.

26.12.2019 (вх.№26837/19) до господарського суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Метабуд", в якій відповідач фактично визнав суму боргу у розмірі 409479,67 грн. за природний газ, а також заявив клопотання про відстрочення сплати платежів за природний газ двома рівними платежами у наступні строки: до 20.10.2020 - 204739,83 грн. та до 20.10.2021 - 204739,83 грн., та сплату 50% судового збору в розмірі 6142,19 грн. у строк до 20.10.2021.

Вказану заяву відповідача обґрунтовано скрутним становищем ТОВ "Метабуд", а саме: арешт рахунків та ненадання послуг населенню, що унеможливлює швидку сплату за природний газ.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі № 916/2420/19 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Метабуд" на користь АТ "Укртрансгаз" 409479,67 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м. та 6142,19 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 до 20.10.2020.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги АТ Укртрансгаз в частині стягнення з відповідача 409479,67 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а позовні вимоги в частині повернення безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.метрів є недоведеними та задоволенню не підлягають. Також, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у відповідача в його тяжкому фінансовому стані можливості одноразово сплатити повну суму боргу, враховуючи, що інтерес стягувача полягає у отриманні належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні господарської діяльності, господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/2420/19 і є підставами для надання ТОВ "Метабуд" відстрочки виконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині відстрочки виконання рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 у справі № 916/2420/19 до 20.10.2020 та прийняти в скасованій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання зазначеного рішення суду. Скаржник зазначив, що вказане судове рішення в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, а також вказав на невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, апелянт наголошує на тому, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду в даній справі, а отримання боржником доходів від підприємницької діяльності не в тому обсязі, в якому ним було заплановано, не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Відзив відповідача на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 у справі № 916/2420/19; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено відповідачу строк до 02.03.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 02.03.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

Суддя-доповідач Л.В. Поліщук з 02.03.2020 по 13.03.2020 знаходилась на лікарняному, у зв`язку з чим питання про призначення справи до розгляду вирішувалось 16.03.2020.

Так, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 розгляд справи №916/2420/19 призначено на 31.03.2020 о 10:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 повідомлено учасників справи №916/2420/19, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019, призначений на 31.03.2020 о 10:00 год., не відбудеться; постановлено у разі необхідності провести розгляд справи № 916/2420/19 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 поза межами встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19", забезпечення прав учасників на участь їх представників в судових засіданнях апеляційного господарського суду; роз`яснено, що про дату та час розгляду справи №916/2420/19 учасників справи буде повідомлено додатково.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.05.2020 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 у справі № 916/2420/19 призначено на 16.06.2020 о 10:30 год.

Судова колегія зазначає, що справа №916/2420/19 розглядається поза межами встановленого частиною 1 статті 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначено з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу "COVID-19".

Так, 04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.

Враховуючи викладене, прийняття Урядом України рішення про пом`якшення режиму карантину, введеного у зв`язку з поширенням короновірусу "COVID-19", колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи.

У судовому засіданні 16.06.2020 представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 31.01.2017 між Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (покупець) укладено договір №1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року газ природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно з п. 2.1 даного договору продавець передає покупцеві у січні-квітні 2017 року газ в загальному обсязі 1600000 тис.куб.м. газу, у тому числі по місяцях: січень 2017 року - 610000 тис.куб.м., лютий 2017 року - 490000 тис.куб.м. березень 2017 року - 310000 тис.куб.м., квітень 2017 року - 190 тис.куб.м.

На підставі актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 та від 31.03.2017, підписаних уповноваженими представниками продавця та покупця, підписи яких скріплено печатками, відповідно до договору №1701001564-ВТВ від 31.01.2017 АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" передало, а АТ "Укртрансгаз" прийняло у лютому 2017 року імпортований природний газ за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування на загальну суму 7272302290 грн.

Згідно з даними в алокації (звіті) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ „Одесагаз" між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року та березень 2017 року, ТОВ "Метабуд" набуло з газотранспортної системи 72,428 тис.куб.м. (в лютому 2017 року - 50,832 тис.куб.м. та в березні 2017 року - 21596 тис.куб.м.).

У лютому-березні 2017 року у ТОВ "Метабуд" був відсутній постачальник відповідних обсягів природного газу, тому відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу на визначені в алокації обсяги. Самостійне припинення газоспоживання відповідачем також не здійснене.

Відтак, відповідач у лютому-березні 2017 року здійснив відбір 72,428 тис.куб.м. природного газу, що підтверджується звітом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках, в якому в графі „Фактично спожитий обсяг за місяць всього" у рядку „Категорія/Назва постачальника" вказано про фактично відібрані ТОВ "Метабуд" з газотранспортної системи в лютому 2017 року - 50,832 тис.куб.м., а в березні 2017 року - 21,596 тис.куб.м. природного газу.

У ході розгляду даної справи 26.12.2019 (вх.№26837/19) до господарського суду першої інстанції від ТОВ "Метабуд" надійшла заява, в якій дане товариство не заперечує щодо повернення за природний газ суми у розмірі 409479,67 грн. Також відповідач повідомив, що перебуває у скрутному становищі, а саме: арешт рахунків та ненадання послуг населенню, що унеможливлює швидку сплату за природний газ. Враховуючи викладене, відповідач у вказаній заяві просив затвердити графік погашення заборгованості за природний газ двома рівними платежами у наступні строки: до 20.10.2020 - 204739,83 грн. та до 20.10.2021 - 204739,83 грн., та сплату 50% судового збору в розмірі 6142,19 грн. у строк до 20.10.2021.

Як вище зазначалось, рішенням Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Метабуд" на користь АТ "Укртрансгаз" 409479,67 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 72,428 тис.куб.м. та 6142,19 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 до 20.10.2020.

Причиною подання апеляційної скарги стала незгода позивача з висновком суду про наявність підстав для відстрочення господарським судом виконання рішення суду в цій справі. В іншій частині судове рішення місцевого господарського суду, прийняте по суті даної справи, позивачем не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, у даному випадку суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги стосовно необґрунтованого відстрочення місцевим господарським судом виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 до 20.10.2020.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у нього у зв`язку з тяжким фінансовим станом можливості одноразово сплатити повну суму боргу, враховуючи, що інтерес стягувача полягає у отриманні належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні господарської діяльності, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/2420/19 і є підставами для надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Метабуд" відстрочки виконання рішення суду.

Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частиною 1 статті 239 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК України).

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Метабуд" до заяви за вх.№26837/19 від 26.12.2019, у якій відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати платежів за природний газ, не надало жодних доказів як на підтвердження перебування даного товариства у скрутному становищі, так і існування інших виняткових обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Як стверджує апелянт, судом першої інстанції при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення у даній справі надано пріоритет доводам відповідача, що свідчить про порушення обов`язку суду та учасників судового процесу керуватися засадами господарського судочинства. До таких засад законодавцем віднесено і рівність всіх юридичних осіб перед законом і судом незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації тощо.

Скаржник стверджує, що місцевий господарський суд не здійснив повний аналіз фактичних обставин справи, а просто погодився з позицією відповідача.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України ).

Отже, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого пунктом 1 статті 6 названої Конвенції, а у системного розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем всупереч вищенаведеним приписам чинного законодавства не доведено жодними доказами обставину скрутного фінансового становища, на яку ТОВ "Метабуд" послалось у вищезгаданій заяві з клопотанням про відстрочку судового рішення, а господарський суд першої інстанції, вирішуючи у даному випадку питання про відстрочення виконання судового рішення, не дослідив належним чином ті обставини, які підлягають врахуванню, не встановив, чи є такі обставини винятковими, що призвело до необґрунтованого висновку про наявність в даному випадку підстав для відстрочення відповідачу виконання судового рішення, що, у свою чергу, призвело до неврахування інтересів позивача.

За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 - скасуванню в оскаржуваній частині.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської від 26.12.2019 у справі № 916/2420/19 скасувати в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.12.2019 у справі №916/2420/19 до 20.10.2020.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя Л.О. Будішевська