Рішення

від 08.01.2020 по справі 923/361/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2020 року Справа № 923/361/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП", м. Херсон

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса", м. Дніпро

до відповідача-2: Приватного підприємства "Дніпровська компанія "Судосервіс", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 684 037,74 грн за договором про надання транспортних послуг

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", м.Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП", м.Херсон

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", м.Херсон

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача за основним позовом, відповідача за зустрічною позовною заявою: Мусулевський А. А.;

від відповідача-1 за основним позовом, позивача за зустрічною позовною заявою: Польянова Я. О.;

від відповідача-2 за основним позовом: не прибув;

від відповідача-2 за зустрічною позовною заявою: не прибув.

08.05.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (відповідач-1), до Приватного підприємства "Дніпровська компанія "Судосервіс " (відповідач-2), в якій позивач просить стягнути заборгованість в сумі 637 745,41 грн за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 01.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.05.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

04.06.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява №102/13 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (відповідач-1), до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" (відповідач-2) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 08.04.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.06.2019 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТІК ГРУПП" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" (відповідач-2) про визнання договору недійсним. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24.06.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява №115/13 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" про визнання недійним пункту 5.2. договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 01.12.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРСА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 зустрічну позовну заяву № 115/13 Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" про визнання договору в частині недійсним та додані до неї документи повернуто без розгляду.

08.07.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 923/361/19 у зв`язку із поданням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.07.2019 провадження у справі № 923/361/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", до Приватного підприємства "Дніпровська компанія "Судосервіс " про стягнення заборгованості в сумі 637 745,41грн за договором про надання транспортних послуг та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП", до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" про визнання договору недійсним зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 в апеляційному порядку.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 залишено без змін. Матеріали оскарження ухвали по справі № 923/361/19 повернуто до Господарського суду Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.09.2019 провадження у справі № 923/361/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 15.10.2019.

24.09.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корса " про зупинення провадження у справі №923/361/19 (зареєстровано за вх.№ 1605/19 від 24.09.2019), оскільки 13.09.2019 ТОВ "Корса" подало касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 провадження у справі № 923/361/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА", до Приватного підприємства "Дніпровська компанія "Судосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 637 745,41 грн за договором про надання транспортних послуг та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП", до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" про визнання договору недійсним зупинено до перегляду ухвали Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019 в касаційному порядку.

18.10.2019 до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" про поновлення провадження, оскільки ухвалою Верховного Суду від 15.10.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 25.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.10.2019 провадження у справі № 923/361/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі.

15.11.2019 судом отримано клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

В підготовчому судовому засіданні 19.11.2019 судом розглянуті клопотання позивача від 08.07.2019 та від 15.11.2019 про витребування доказів, про що постановлено відповідну ухвалу.

19.11.2019 судом від відповідача-1 отримано заперечення проти клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи та заяву позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог на загальну суму 46 292,33 грн., в якій він просить стягнути на свою користь заборгованість за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 01.12.2016 у сумі 549 498,00 грн, а також пеню за несвоєчасне виконання відповідачем-1 зобов`язань, за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019, у сумі 97 103,07 грн, інфляційні втрати у сумі 22 848,63 грн та три проценти річних у сумі 14 588,04 грн, за період з 01.01.2019 по 19.11.2019, що у загальній сумі складає 684 037,74 грн.

В підготовчому судовому засіданні 19.11.2019 позивачем за первісним позовом подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.11.2019 відкладено підготовче засідання.

12.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" судом отримано письмові заперечення на відзив на заяву про збільшення позовних вимог, які залучено до матеріалів справи. Судом також отримано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке розглянуто у підготовчому судовому засіданні 12.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.12.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 08.01.2020 р. на 12.00.

Позивачем за первісним позовом (ТОВ СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП ) під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

08.05.2019 позов;

24.05.2019 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій;

28.05.2019 заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без руху;

05.06.2019 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій;

20.06.2019 відзив на зустрічну позовну заяву;

20.06.2019 заява про описку у позовній заяві за первісним позовом;

20.06.2019 клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

20.06.2019 відповідь на відзив;

01.07.2019 клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

03.07.2019 клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

08.07.2019 клопотання про витребування доказів;

08.07.2019 заява про ознайомлення з матеріалами справи;

15.10.2019 клопотання про надіслання процесуальних документів на адресу представника позивача;

18.10.2019 клопотання про поновлення провадження у справі;

15.11.2019 клопотання про витребування доказів;

15.11.2019 клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

19.11.2019 заява про збільшення позовних вимог;

19.11.2019 клопотання про продовження строку підготовчого провадження;

12.12.2019 заперечення на клопотання про призначення експертизи.

Відповідачем-1 за первісним позовом (ТОВ Корса ) під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

27.05.2019 клопотання про відкладення підготовчого засідання;

27.05.2019 клопотання про залишення позовної заяви без руху;

04.06.2019 відзив;

04.06.2019 зустрічний позов;

24.06.2019 клопотання приєднання доказів до матеріалів справи;

24.06.2019 зустрічний позов;

25.06.2019 клопотання про витребування у позивача оригіналів доказів;

08.07.2019 заперечення проти відповіді на відзив;

08.07.2019 заперечення проти клопотання позивача про приєднання матеріалів до справи від 20.06.2019;

08.07.2019 відповідь на відзив на зустрічний позов;

08.07.2019 клопотання про зупинення провадження;

10.07.2019 відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву;

23.07.2019 заперечення проти клопотання позивача про приєднання матеріалів до справи від 01.07.2019;

24.09.2019 клопотання про зупинення провадження у справі;

19.11.2019 заперечення проти клопотання позивача про приєднання матеріалів до справи від 20.06.2019 (доповнення);

19.11.2019 заперечення на адвокатський запит позивача, адресований відповідачу-1;

12.12.2019 клопотання про призначення почеркознавчої експертизи;

12.12.2019 заперечення на відзив ТОВ Бруклін групп на заяву про збільшення позовних вимог.

Відповідачем-2 за зустрічним позовом (ТОВ Бруклін групп ) під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

21.06.2019 відзив на зустрічну позовну заяву;

21.06.2019 заява про розгляд справи 25.06.2019 без участі ТОВ Бруклін групп ;

26.11.2019 відзив на заяву про збільшення позовних вимог.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Відповідач-1 за первісним позовом проти позову заперечує. У відзиві зазначив наступне.

Відповідач-1 заперечує порушення ним прав та законних інтересів Позивача та,

відповідно, заперечує наявність підстав у останнього для звернення до господарського суду з позовом до Відповідача-1 про стягнення боргу, пені, річних та інфляційних втрат по справі № 923/361/19.

На думку відповідача-1, для пред`явлення вимог Позивачем про стягнення в судовому порядку з Відповідача-1 заборгованості за Договором № 01/12-16, пені, 3% процентів річних, інфляційних втрат із посиланням на п.п. 5.6, 7.13 Договору та ч.1 ст. 530, та ч. 2 ст. 625 ЦК України повинні бути в наявності 4 умови (обставини):

1)ТОВ Бруклін Групп виконані всі умови для здійснення Відповідачем оплати послуг у встановлений Договором строк;

2)у Відповідача настав строк для виконання зобов`язання по оплаті послуг Позивача;

3)наявність заборгованості Відповідача-1 перед ТОВ Бруклін Групп за Договором № 01/12-16 в сумі 549 498 грн;

4)перехід до Позивача, як до Нового кредитора, права вимоги до Відповідача-1, яке зазначене у позовній заяві, за Договором № 01/12-16.

Відповідач-1 заперечує наявність вказаних вище обставин, вважає, що докази, надані позивачем до позовної заяви є неналежними, недопустимими та недостовірними.

Зміст наданої Позивачем копії договору №01/12-16 не відповідає змісту примірника Договору № 01/12-16, який є у Відповідача-1, який містить умови, викладені в п.1.3 Договору. До Договору № 01/12-16 надано не всі додаткові угоди, які укладалися між ТОВ Бруклін та Відповідачем-1, листування, направлені на зміну умов цього договору.

Надані Позивачем до позовної заяви Акти наданих послуг не містять посилання на Договір на перевезення вантажів, не вказано, що вони складені на виконання ТОВ Бруклін Групп своїх зобов`язань саме за Договором № 01/12-16 та/або на виконання певних, та саме яких, замовлень на перевезення за Договором № 01/12-16.

Позивачем не наведено підстав, за яких ним пред`явлені позовні вимоги про оплату транспортно-експедиторських послуг, зазначених саме в тих Актах наданих послуг, перелік яких наведено в позовній заяві та копії яких надано до позовної заяви.

Позивачем не надано рахунків-фактур та доказів їх вручення Відповідачу- 1 в якості підстави для пред`явлення Позивачем вимог до Відповідача-1 про оплату останнім послуг, зазначених в цих актах.

В Акті звірки взаємних розрахунків станом за період 2018р між ТОВ Корса та ТОВ Бруклін Групп (надалі -_Акт звірки) не зазначено, що його складено зарезультатами звірки взаємних розрахунків між ТОВ Бруклін Групп та ТОВ Корса самеза Договором № 01/12-16. Зі змісту Акту звірки неможливо визначити, по яким саме документам здійснювалося звіряння. В преамбулі Акту звірки не вказано дані уповноважених осіб та документи, які підтверджують їх повноваження на складання цього Акту. Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень особи,яка зазначена як підписант від імені ТОВ Корса . На останній сторінці Акту звірки зазначено, що від ТОВ Корса : бух. Паскалова , підпис та печатка. Проте Відповідачем-1 не надавалося повноважень будь-кому з працівників на складання від імені ТОВ Корса Акту звірки з ТОВ Бруклін Групп за Договором № 01/12-16. Вказане свідчить про те, що наданий Позивачем Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 2018р між: ТОВ Корса та ТОВ Бруклін Групп є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом визначення Позивачем суми заборгованості, яку він пред`являє до стягнення з Відповідача-1.

Відповідач-1 заперечує наявність права вимоги у ТОВ Бруклін Групп до Відповідача за будь-якими зобов`язаннями за Договором № 01/12-16 та, відповідно, заперечує перехід до Позивача права вимоги до Відповідача-1 на підставі Договору про відступлення права вимоги, та, як наслідок, заперечує наявність права у Позивача пред`являти позовні вимоги до Відповідача-1 на підставі Договору про відступлення права вимоги.

На думку відповідача-1, Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів наявності станом на 08.04.2019р. - на дату укладення Договору про відступлення права вимоги заборгованості Відповідача-1 за Договором № 01/12-16 саме в сумі 549 498 грн.

Відповідач-1 не отримував від Позивача повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про відступлення права вимоги від 08.04.2019р., як і іншого повідомлення або вимоги про сплату заборгованості за Договором № 01/12-16, у зв`язку із чим у Відповідача-1 відсутні були підстави для надання заперечення Позивачу проти його вимог. Позивачем також не надано належних та допустимих доказів направлення та отримання Відповідачем-1 повідомлення про відступлення права вимоги за Договором про відступлення права вимоги від 08.04.2019р.

Відповідачем-1 отримано від ТОВ Бруклін Групп , а не від Позивача Повідомлення про відступлення права вимоги за договором про надання послуг та за договором забезпечення за вих. № 8/04-19 від 08.04.2019р., в якому зазначено про укладення 08.04.2019р. між ТОВ Бруклін Групп та Позивачем договору про відступлення права вимоги за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 1 грудня 2016 року. На вказане Повідомлення Відповідачем-1 на адресу ТОВ Бруклін Групп направлено відповідь за вих. № 72ю/13 від 16.04.2019р про належне виконання Відповідачем-1 свого зобов`язання, яке існувало станом на 08.04.2017р. по оплаті послуг ТОВ Бруклін Групп за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 01.12.2016р., яке було виконано на адресу безпосередньо ТОВ Бруклін Групп ; та про відсутність права у ТОВ Бруклін Групп вимагати від ТОВ Корса , та про відсутність у ТОВ Корса обов 'язку сплати заборгованості у сумі саме 549 498 грн. новому кредитору ТОВ Смарт Логістик Групп на підставі укладеного 08.04.2019р. між ТОВ Бруклін Групп та ТОВ Смарт Логістик Групп договору відступлення прав вимоги за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 від 1 грудня 2016 року; та про відсутність у ТОВ Бруклін Групп станом на 08.04.2019р. підстави для передання (відступлення) права вимоги за договором поруки № 07/09/2017/П, який, як зазначено у Повідомленні, укладено було тільки 07.09.2017р, тобто через 5 місяців після укладення між ТОВ Бруклін Групп та ТОВ Смарт Логістик Групп договору відступлення права вимоги до ТОВ Корса .

Відповідач-1 відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України також заперечує наявність в нього обов`язку по оплаті послуг ТОВ Бруклін Групп , зазначених Позивачем в

позовній заяві.

Відповідач-1 заперечує наявність вказаних вище обставин, а саме: заперечує, що ТОВ Бруклін Групп та Позивачем виконано належним чином зобов`язання передбачені Договором для здійснення Відповідачем-1 оплати послуг у встановлений строк, а також заперечує наявність підстав для нарахування та, відповідно, для розрахунку, як і правильність самого розрахунку, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач-1 наголошує, що зобов`язання Відповідача-1 по оплаті послуг ТОВ Бруклін Групп або, відповідно, вимоги Позивача, підлягає виконанню протягом 14 календарних днів після надання ТОВ Бруклін Групп або Позивачем Відповідачу-1 рахунку, Акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортних накладних з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в Замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за КОЖНЕ перевезення вантажу.

На думку Відповідача-1, Позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів виконання ТОВ Бруклін Групп або Позивачем умов п.4.1 Договору, а саме доказів: надання ТОВ Бруклін Групп або Позивачем Відповідачу-1 рахунку-фактури, акту, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про вручення вантажу вантажоодержувачу.

Позивачем відповідно до ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України не надано належних, допустимих та достовірних доказів визначення ТОВ Бруклін Групп та Відповідачем-1 ціни послуг, про стягнення якого заявлено в позовній заяві. Позивачем відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України до позовної заяви не надано заявок на перевезення із визначеною в них та погодженою Сторонами вартістю перевезення, погоджених в порядку, передбаченому Договором.

Відповідач-1 у відзиві стверджує, що строк виконання Відповідачем-1 по оплаті послуг ТОВ Бруклін Групп не настав, що свідчить про відсутність підстав для нарахування Позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат. Оскільки, з боку Відповідача-1 відсутнє порушення грошового зобов`язання, ВІДСУТНІ підстави для застосування cm. 625 ЦК України (по нарахуванню інфляційних втрат та 3% річних) та штрафних санкцій, передбачених Договором, зокрема, пені за п. 5.2 Договору, та, відповідно, безпідставно зазначено період прострочення - з 01.01.2019р.

Щодо відсутності взагалі підстав для нарахування пені згідно п. 5.2 Договору № 01/12-16 Відповідач-1 зазначив про те, що облікова ставка НБУ являється величиною змінною, та її розмір має певний розмір на певну дату. Проте, в п.5.2 Договору Сторонами не погоджено, яка саме ставка НБУ - на дату виникнення заборгованості, на дату погашення заборгованості, на кожний день існування заборгованості, чи яка діяла у період існування заборгованості, підлягає застосуванню для розрахунку пені, у зв`язку із чим згідно ст. 181 ГК України взагалі відсутні підстави для застосування п. 5.2 Договору, та, відповідно, для нарахування пені та, як наслідок, для визначення Позивачем ставки НБУ, зазначеної в розрахунку пені.

Відповідач-2 за первісним позовом належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується матеріалами справи, в судове засідання не прибув, відзиву на позов не надав.

Позивач за зустрічним позовом наполягає на задоволенні позовних вимог. Вимоги, на які як на підставу визнання спірного договору недійсним, посилається ТОВ КОРСА , ґрунтуються на запереченні наявності заборгованості на суму 549 498 грн. за договором №01/12-16, станом на 8 квітня 2019 року, та запереченні переходу права вимоги у зв`язку із недоведеністю позивачем настання строку виконання та обсягу зобов`язань ТОВ БРУКЛІН ГРУПП перед позивачем за зустрічним позовом, а також неотримання повідомлення про відступлення права вимоги. ТОВ КОРСА зазначає, що, на його думку, зміст спірного договору суперечить положенням ст. ст. 203, 215, 512-514 ЦК України, а тому має бути визнаний недійсним.

Відповідач-1 за зустрічним позовом проти позову заперечує з наступних підстав.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Виконання зобов`язань за договором №01/12-16, строк виконання та їх обсяг-це обставини, які входять до предмету доказування у справі за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом надав суду належні, допустимі і достатні докази, з яких вбачається дійсність грошового зобов`язання за договором №01/12-16 по оплаті наданих послуг на суму 549 498 грн. , а також настання строку їх виконання, а отже, посилання ТОВ КОРСА на недійсність спірного договору про відступлення права вимоги з підстав відсутності заборгованості у боржника перед первісним кредитором, є безпідставним.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності спірного договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Посилання ТОВ КОРСА у зустрічному позові на те, що ним не отримано від нового кредитора повідомлення про відступлення права вимоги за спірним договором та як наслідок його недійсність, по-перше, не є підставою для визнання договору недійсним, по-друге, повністю спростовується наданими разом з позовною заявою доказами.

Відповідно до п. 6.10. договору про відступлення прав вимоги одночасно з його підписанням первісний кредитор (ТОВ БРУКЛІН ГРУПП ) передає новому кредитору (ТОВ СМАРТ ЛОПСТИК ГРУПП ) повідомлення до боржника (ТОВ КОРСА ) про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Обов`язок направлення (вручення) повідомлення боржнику покладається на нового кредитора.

Підписане первісним кредитором повідомлення про відступлення права вимоги за договором про надання послуг та договором забезпечення від 8 квітня 2019 року №08/04-2019 було надіслано на адресу ТОВ Корса , що підтверджується копією накладної №7350103712480, копією опису вкладення у цінний лист на ім`я ТОВ Корса .

Як вбачається з листа ТОВ Корса від 16 квітня 2019 року №7210/13, ТОВ КОРСА визнає факт отримання письмового повідомлення, що вказує на відсутність для нового кредитора несприятливих наслідків, пов`язаних з таким неповідомленням (ч. 2 ст. 516 ЦК України).

Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника і законодавством не передбачено певний перелік доказів, які надаються боржнику у разі переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, як не визначено й особу, яка має надавати ці докази.

Доказів виконання боржником (ТОВ КОРСА ) свого обов`язку первісному кредиторові (ТОВ БРУКЛІН ГРУПП ) матеріали справи не містять

На думку відповідача-1 за зустрічним позовом, подання ТОВ КОРСА зустрічного позову, враховуючи предмет, підстави пред`явлення, подані докази, вказує на його очевидну безпідставність і штучний характер, а також цілеспрямований характер дій учасника справи з метою затягування розгляду справи за первісним позовом, що свідчить про зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідач-2 за зустрічним позовом у відзиві просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, зазначає, що ТОВ Бруклін Груп свої зобов`язання виконало належним чином, будь-яких претензій від ТОВ Корса щодо невиконання чи неналежного виконання умов договору №01/12-16 не надходило. 08.04.2019 р. між ним та ТОВ Смарт Логістик Груп було укладено договір про відступлення права вимоги за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016 р.. Відповідно до умов вказаного договору, починаючи з 9 квітня 2019 року новим кредитором за зобов`язаннями, які випливають з договору про надання транспортних послуг, є ТОВ Смарт Логістик Груп , про що ТОВ Корса було письмово повідомлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, - суд

в с т а н о в и в:

1 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Корса (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бруклін Груп (перевізник) було укладено Договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України № 01/12-16 (далі - Договір), за умовами якого, відповідно до пункту 1.1. Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" зобов`язалося доставити (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому замовником (відповідач-1) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу вантажу), а замовник (відправник) зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату.

Пунктом 1.2. Договору найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються Сторонами в замовленні на перевезення, яке має бути надане перевізнику не раніше як за 24 години.

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено обов`язок замовника надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого замовлення на перевезення, що є невід`ємною частиною цього договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна на послуги узгоджується сторонами в замовленнях на перевезення і вказується у рахунках-фактурах перевізника.

У відповідності до пункту 4.1. Договору розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок перевізника, протягом 14 календарних днів після отримання від перевізника належним чином оформлених рахунка-фактури, акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем, якщо в замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Згідно з пунктом 8.2. договору за фактом виконання перевезення сторони складають і підписують акт виконаних робіт.

Відповідно до пункту 8.3. Договору його сторони передбачили пролонгацію строку дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 08.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", (первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (новий кредитор), укладено договір відступлення прав вимоги за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016, а також передано право вимоги за договором поруки №07/09/2017/П від 07.09.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі (боржник і поручитель) були повідомлені про заміну кредитора шляхом надсилання листа первісного кредитора, про сплату заборгованості за Договором у сумі 549 498 грн новому кредитору (позивачу), зазначено банківські реквізити нового кредитора для оплати (т.1. а.с.97-100).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" і Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРСА" договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016, виконувався вказаними сторонами у період 2016-2018 років, про що, як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, відповідно до п. 8.2. Договору оформлювалися заявки на перевезення вантажів, складалися і підписувалися акти наданих послуг, відповідачем-1 була здійснена часткова оплата наданих і прийнятих послуг у вказаний період.

Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції з надання послуг підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції Закону України № 1724-VIII від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (надалі - Положення №88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення №88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідно до п. 2.5. Положення №88, документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію.

Виходячи з того, що підписання первинних документів не є вчиненням правочину, на переконання суду, використання факсиміле при підписанні первинних документів можливе і без домовленості сторін про його використання, встановленої приписами пункту третього статті 207 ЦК України, особливо зважаючи на те, що можливість його використання в даному випадку передбачена законодавством.

Крім того, в силу положень ст. 62 ГК України, відтиск печатки підприємства, наявний на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті наданих позивачем послуг з організації перевезення вантажів).

Суд також зазначає, що за умовами кожної із складених заявок на перевезення вантажів, які є невід`ємною частиною Договору, його сторони погодили можливість використання електронного відтворення підписів і печаток, та узгодили надання такій заявці юридичної сили оригіналу.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРСА" не надало жодних доказів на підтвердження обставин незаконного вибуття у товариства даної печатки, зокрема, матеріалів службового розслідування або звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою про незаконне використання печатки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що акти надання послуг, є такими, що оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження факту прийняття відповідачем-1 наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" транспортно-експедиційних послуг на виконання умов відповідних заявок.

Суд звертає увагу сторін, що між ТОВ Корса та ТОВ Бруклін Груп підписано акт звіряння взаєморозрахунків (т.1 а.с.92,93), відповідно до якого заборгованість ТОВ Корса перед ТОВ Бруклін Груп станом на 31.12.2018 р. складає 549498,00 грн. ТОВ Корса не надано суду доказів того, що між ним та ТОВ Бруклін Груп укладались і діяли інші угоди, крім Договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016 р.

Окрім наведеного, факт надання Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" послуг з перевезення вантажів на замовлення відповідача-1 також підтверджується товарно-транспортними накладними, відповідно до яких автомобільним перевізником/експедитором є Товариство з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", в товарно-транспортних накладних, наданих до матеріалів справи, є відмітки про отримання вантажу вантажоодержувачем, зазначеним у заявках.

Частинами 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 11.1 вищевказаних Правил основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. ТТН може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 11.4 Правил визначено, що ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику (п.п. 11.5-11.6. Правил).

Матеріалами справи підтверджується, що у складених між TOB КОРСА і TOB БРУКЛІН ГРУПП заявках на перевезення сторонами договору було узгоджено, зокрема маршрут, пункти завантаження/розвантаження, характеристика вантажу, прізвище та ім`я водія, що відповідає змісту наданих до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, в яких у графі Перевізник експедитором, як вбачається з відзиву ТОВ БРУКЛІН ГРУПП і пояснень представника позивача, зазначено ТОВ КОРСА , відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів та п. 47 Статуту автомобільного транспорту.

Оригінали товарно-транспортних накладних знаходяться у позивача та надані суду для огляду у судовому засіданні. Жодних доказів на спростування того, що зазначені товарно-транспортні накладні не стосуються спірних перевезень, відповідачами не надано, з огляду на викладене, судом вказані докази приймаюся як належні, на підтвердження здійснення перевезення вантажів за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016 та надання відповідачеві-1 послуг на суму 549 498 грн.

Аргументи відповідача-1 щодо неотримання ним оригіналів рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних за спірними перевезеннями, так само як посилання на неможливість віднесення наданих документів до спірного Договору судом відхиляються, оскільки умовами договору не передбачено отримання саме оригіналів. На думку суду, в матеріалах справи наявні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження виконання ТОВ Бруклін Груп умов за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України від 01.12.2016 р.

Посилання відповідача-1 на неотримання повідомлення про відступлення права вимоги є необґрунтованими з огляду на наявні у матеріалах справи докази направлення на адресу і отримання боржником (відповідачем-1) повідомлення про відступлення права вимоги (т. 1 а.с. 97,98).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на підставі Договору, складених на його виконання заявок на перевезення вантажів, підписаних актів наданих послуг, платіжних доручень, які свідчать про часткову оплату прийнятих послуг, - Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" у період з 19.12.2017 по 01.08.2018 надано Товариству з обмеженою відповідальністю "КОРСА" транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на суму 549 498 грн.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 07.09.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУРКЛІН ГРУПП" і Приватним підприємством "Дніпровська компанія "СУДОСЕРВІС" (далі - відповідач-2) 07.09.2017 укладено Договір поруки №07/09/2017/П, за яким відповідач-2 зобов`язався відповідати перед кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП") солідарно з боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРСА") за виконання останнім всіх зобов`язань, що виникли з договору про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016.

Згідно з пунктом 4.1. поручитель зобов`язався нести відповідальність перед кредитором за виконання зобов`язання боржником, згідно основного Договору у сумі, що складає ціну Основного договору (сумарна вартість наданих і прийнятих послуг), а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки.

У відповідності до пунктів 2.2., 7.2. вказаного договору поруки строк дії поруки складає 5 років, строк виконання зобов`язання за основним Договором визначений до повного виконання зобов`язань.

За договором поруки відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 549498,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 611 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме:

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Так, в пункті 5.2. Договору його сторони встановили можливість застосування пені у випадку затримки замовником (відповідачем-1) оплати по Договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості боргу за кожну добу затримки оплати.

Суд перевірив розрахунки пені, здійснені позивачем, та дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 пені в сумі 97 103 грн. 07 коп. підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу сторін, що наведені у відзиві на позовну заяву аргументи відповідача-1 з приводу того, що у пункті 5.2. Договору його сторонами не узгоджено, яка саме ставка НБУ має застосовуватись для розрахунку пені, відхиляються судом з огляду на те, що моментом початку нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних позивач визначив 01.01.2019 - наступний день після узгодження сторонами Договору суми боргу, відповідно до акту звіряння (т.1 а.с.92,93). Нарахування позивачем пені з вказаного часу, протягом 6 місяців на всю суму боргу, не суперечить вимогам пункту 5.2. Договору та вимогам чинного законодавства. При цьому, суд враховує, що при розрахунках пені позивач застосував подвійні облікові ставки НБУ, які діяли у період, за який нараховувалася пеня на всю суму боргу.

Суд зазначає, що умова Договору про сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати, не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачене ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України, якими визначено, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, умову, передбачену у пункті 5.2. Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший порядок нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 2 ст. 343 ГК України та вказаного Закону.

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата інфляційних та річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За приписами частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи Ліга (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ) перевірив розрахунок інфляційних та річних, здійснений позивачем, та дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів 22 848 грн. 63 коп. інфляційних втрат та 14 588 грн. 04 коп. трьох процентів річних підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" щодо неналежності поданих позивачем доказів. Доводи відповідача-1 про те, що надані позивачем акти надання послуг не можуть вважатись належними і допустимими доказами у справі, оскільки вказані акти не підписані директором і сторони Договору не погоджували інший порядок їх підписання, суд відхиляє, оскільки відповідачем-1 не надано відповідних доказів на підтвердження своєї позиції.

Виходячи з системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРСА" 04.06.2019 подано до Господарського суду Херсонської області зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (відповідач-1 за зустрічним позовом), до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП" (відповідач-2 за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 08.04.2019.

08.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", (первісний кредитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (новий кредитор), укладено договір відступлення прав вимоги за договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016, а також передано право вимоги за договором поруки №07/09/2017/П від 07.09.2017.

За положеннями ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

По суті, обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що станом на 08.04.2019 р. позивач (ТОВ Корса ) не мав заборгованості за Договором про надання транспортних послуг з перевезення вантажів територією України №01/12-16 від 01.12.2016 р. перед перевізником - Товариством з обмеженою відповідальністю "БРУКЛІН ГРУПП", оскільки останнє не виконало умови Договору щодо надання встановленого вищевказаним договором переліку документів, а саме оригіналів рахунків-фактур, актів виконаних робіт, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, тому, на думку позивача за зустрічним позовом, строк виконання зобов`язань не настав, а також вказує на неотримання від нового кредитора повідомлення про відступлення права вимоги Договором. Посилаючись на недійсність вимоги, переданої за оспорюваним договором, та відсутність у відповідач-1 за зустрічним позовом прав нового кредитора, позивач за зустрічним позовом стверджує, що договір відступлення права вимоги є недійсним.

Суд констатує, що серед підстав позову відсутнє посилання на конкретні вимоги закону, недодержання яких сторонами в момент вчинення спірного правочину свідчить про їх недійсність (нікчемність).

За вказаних обставин аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам фактично укладеного сторонами Договору відступлення прав вимоги та вимогам законодавства.

Натомість аргументи, наведені відповідачем-1, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам фактично укладеного сторонами Договору про відступлення права вимоги та вимогам законодавства.

З огляду на вказане, враховуючи фактичні обставини даної справи та підстави, з яких заявлений зустрічний позов, доведеність обставин, які входять до предмету доказування та на які посилаються сторони за первісним і зустрічним позовами, суд вважає зустрічний позов необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги за первісним позовом та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст..129 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідачів, за зустрічним - на позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст.129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРСА" (49021, м. Дніпро, вул. Берегова, буд. 204а, код ЄДРПОУ 33005110) та Приватного підприємства "Дніпровська компанія "СУДОСЕРВІС" (73000, м. Херсон вул. Суворова 1-А офіс 13, код ЄДРПОУ 31759649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛОГІСТИК ГРУПП" (73000, м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 109/12, код ЄДРПОУ 40072259) заборгованість у сумі 549 498 гривень 00 копійок основного боргу, пеню у сумі 97 103 гривні 07 копійок, інфляційні втрати в сумі 22848 гривень 63 копійки, три відсотки річних в сумі 14588 гривень 04 копійки та судовий збір в сумі 10 260,56 грн.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 16.01.2020

Суддя В.В.Литвинова