Ухвала

від 16.01.2020 по справі 924/29/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"16" січня 2020 р. Справа № 924/29/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Папір сервіс , м. Рівне про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Різника Олександра Євгеновича заборгованості, пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних та штрафу,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла заява (від 08.01.2020) товариства з обмеженою відповідальністю Папір сервіс , м. Рівне про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з фізичної особи-підприємця Різника Олександра Євгеновича 53912,43 грн основної заборгованості, 37269,97 грн пені, 10806,32 грн інфляційних нарахувань, 23373,32 грн 22% річних за прострочення грошового зобов`язання та 16173,70 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається, зокрема на договір поставки від 02.01.2014 №189, видаткові накладні від 22.08.2018 №7458 на суму 116220,00 (зі встановленням дати остаточного розрахунку 05.09.2019), від 04.09.2018 №8414 на суму 26748,00 грн (зі встановленням дати остаточного розрахунку 18.09.2018), претензію від 22.10.2019 №16, заключні виписки банку від 27.12.2018, 28.12.2018, 03.01.2019, 04.01, 2019, 16.01.2019, 17.01.2019, 25.01.2019, 29.01.2019, 13.08.2019, банківську виписку від 11.03.2019, розрахунки.

Розглянувши заяву та подані заявником докази, суд дійшов висновку про часткову відмову у видачі судового наказу з таких підстав.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (ст. 259 ЦК України).

Статтею 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як убачається із поданої заяви, окрім суми основної заборгованості, інфляційних нарахувань та відсотків річних, заявником заявлено до боржника вимогу про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями статті 230 Господарського кодексу України пеня та штраф є видами штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому із заяви слідує, що нарахування пені на суму боргу 116220,00 грн згідно з видатковою накладною від 22.08.2018 №7458 заявником здійснено з 06.09.2018, на суму боргу 26748,00 грн згідно з видатковою накладною від 04.09.2018 №8414 - з 19.09.2018.

Разом з тим, заявник звернувся до суду із вимогами до боржника 08.01.2020 (згідно зі штампом відділення поштового зв`язку).

Отже, виходячи з наведеного, за період з моменту виникнення права вимоги заявника про стягнення з боржника пені - з 06.09.2018 та з 19.09.2018 за вищезазначеними накладними та по 07.01.2019 пройшов строк, який перевищує позовну давність в один рік. З огляду на зазначене, у видачі наказу в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань у розмірі 16799,03 грн за вказані періоди (13870,67 грн пені, нарахованої з 06.09.2018 по 07.01.2019 на заборгованість за видатковою накладною від 22.08.2018 №7458; 2928,36 грн пені, нарахованої з 19.09.2018 по 07.01.2019 на заборгованість за видатковою накладною від 04.09.2018 №8414) необхідно відмовити.

З приводу вимог про стягнення з боржника штрафу в сумі 16173,70 грн судом також враховуються вищезазначені положення цивільного законодавства, які регулюють позовну давність. Зокрема, береться до уваги виникнення права заявника на нарахування штрафу на підставі п. 5.2 договору на заборгованість за видатковою накладною від 22.08.2018 №7458 - з 20.09.2018, на заборгованість за видатковою накладною від 04.09.2018 №8414 - з 02.10.2018.

Таким чином, враховуючи звернення заявника до суду з вимогою про стягнення штрафу в сумі 16173,70 грн, нарахованого на заборгованість за вищевказаними видатковими накладними, 08.01.2020, суд доходить висновку про те, що з моменту виникнення права вимоги заявника про стягнення з боржника штрафу за цими накладними пройшов строк, який перевищує визначену законом позовну давність.

Доказів на підтвердження збільшення за домовленістю сторін позовної давності, встановленої законом для вимог про стягнення пені та штрафу, до заяви не додано.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ГПК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Таким чином, відповідно до приписів ст. 152 ГПК України судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 53912,43 грн, 20470,94 грн пені, 10806,32 грн інфляційних нарахувань, 23373,32 грн 22% річних. У частині вимог про стягнення з боржника 16799,03 грн пені та 16173,70 грн штрафу у видачі судового наказу належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю Папір сервіс , м. Рівне у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Різника Олександра Євгеновича, м. Хмельницький 16799,03 грн пені та 16173,70 грн штрафу.

Ухвала набирає законної сили 16.01.2020.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - заявнику (33013, м. Рівне, вул. Княгиницького, 1, офіс 6; 33013, м. Рівне, вул. Княгиницького, 1, офіс 2), 4 боржнику (АДРЕСА_2 ). Всім рек. з пов. про вруч.