Постанова

від 14.08.2007 по справі б-19/75-02

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

14 серпня 2007 р.                                                                                  

№ Б-19/75-02 

                Вищий господарський суд України

у складі колегії суддів:

головуючого:

Удовиченка О.С.

суддів:

Заріцької А.О.

Хандуріна М.І.

розглянувши  касаційну скаргу

колишнього керівника

боржника  ОСОБА_1 

на ухвалу

господарського суду Харківської

області від 21.05.2007р.

у справі

№ Б-19/75-02 господарського суду

Харківської області

за заявою

голови ліквідаційної комісії

Виробничого підприємства по механічній та хімічній очистці теплоенергетичного

устаткування “Укркотлоочистка”

до

Виробничого підприємства по

механічній та хімічній очистці теплоенергетичного устаткування

“Укркотлоочистка”

про

банкрутство

арбітражний керуючий

ОСОБА_2

в судове

засідання представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду

Харківської області від 21.05.2007р. (суддя Швидкін А.О.) визнано дії

арбітражного керуючого -ліквідатора ДВП “Укркотлоочистка” ОСОБА_2 щодо

здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі дії з продажу майна банкрута

для виплати заборгованості із заробітної плати працівникам банкрута та

використання грошових коштів від оренди майна банкрута, такими, що відповідають

вимогам чинного законодавства, зобов'язано ліквідатора належним чином

виконувати обов'язки, передбачені постановою суду від 03.10.2003р. та Законом

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”.

Колишній керівник боржника  ОСОБА_1 

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в

якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 21.05.2007р.

скасувати як таку, що не відповідає вимогам законодавства України, визнати дії

ліквідатора ОСОБА_2 такими, що не відповідають діючому законодавству.

Судова колегія, розглянувши наявні

матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну

оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність

застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Постановою суду від 03.10.2003р.

виробниче підприємство по механічній та хімічній очистці теплоенергетичного

устаткування “Укркотлоочистка” було визнано банкрутом, ліквідатором

підприємства було призначено ОСОБА_2, якого було зобов'язано відповідно до

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” виконати всі дії, передбачені розділом ІІІ вказаного Закону,

звітувати про хід ліквідаційної процедури.

Ліквідатором було надано звіт про

виконану роботу до суду першої інстанції.

Відповідно до наказу Міністерства

палива та енергетики України (засновник ДВП “Укркотлоочистка”) №206 від

04.04.2002р. було прийнято рішення про ліквідацію ДВП “Укркотлоочистка”. Після

проведення необхідних дій з ліквідації, ліквідаційною комісією було встановлено

відсутність достатності активів ДВП “Укркотлоочистка” для задоволення усіх

вимог кредиторів у зв'язку з чим, голова ліквідаційної комісії (ОСОБА_1)

звернувся до господарського суду з заявою про визнання ДВП “Укркотлоочистка”

банкрутом.

Таким чином, починаючи з листопада

2001 року нерухоме майно та інші засоби ДВП “Укркотлоочистка” участі у

забезпеченні його виробничої діяльності не приймають. Судом першої інстанції

встановлено, що відповідно до документації банкрута у трудових відносинах з ним

ніхто не знаходиться.

Згідно з ст.2 Закону України “Про

введення мораторію на примусову реалізацію майна” мораторій на примусову

реалізацію майна не розповсюджується на виконання рішень щодо виплати

заробітної плати та інших витрат, що належать працівнику у зв'язку з трудовими

відносинами.

Як вбачається з матеріалів справи,

ліквідатору були направлені виконавчі провадження щодо стягнення з банкрута

заборгованості із заробітної плати. Ліквідатор, на виконання рішень судів, на

які не розповсюджується мораторій на застосування примусової реалізації майна,

здійснює виплати заробітної плати працівникам банкрута за рахунок майна

банкрута. Грошові кошти, які отримувались ліквідатором від здавання в оренду

майна банкрута, використовувались ліквідатором на покриття витрат в

ліквідаційній процедурі та збереження майна банкрута в належному стані.

Таким чином, дії арбітражного

керуючого -ліквідатора ДВП “Укркотлоочистка” ОСОБА_2 щодо здійснення

ліквідаційної процедури, у тому числі дії з продажу майна банкрута та

використання грошових коштів від оренди майна банкрута, відповідають вимогам

чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судова

колегія Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувана ухвала

відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим

підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями  1115,  1117,  1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О

В И В :

Касаційну скаргу колишнього

керівника боржника  ОСОБА_1 залишити без

задоволення.

Ухвалу господарського суду

Харківської області від 21.05.2007 року у справі № Б-19/75-02 залишити

без змін.

Головуючий                                                                      

   О.С.

Удовиченко  

Судді                                                                                      А.О.

Заріцька

М.І. Хандурін