Постанова

від 11.01.2020 по справі 519/132/17

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/132/17

3/519/1/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.01.2020 року м. Южне

Суддя Южного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

мешкає:

АДРЕСА_1 ,

за ст.172-6 ч.ч.2, 4, ст. 172-7 ч.ч.1, 2 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Южного міського суду Одеської області перебуває справа про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.172-6 ч.ч.2, 4, ст.172-7 ч.ч.1, 2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 14 лютого 2017 року старшим оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Басько Д.О. складено протокол №55 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4 ст.172-6 КУпАП.

При цьому, ОСОБА_1 займаючи посаду Южненського міського голови, подав та оприлюднив 27.10.2016 Е-декларацію за 2015 рік, не вніс дані стосовно земельної ділянки площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 5123981700:01:003:0774, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності його дружині - ОСОБА_2 .

У протоколі про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2017 року вказано, що загальна вартість земельної ділянки, згідно Звіту про експортну грошову оцінку, проведену ТОВ ЗЕМАГРОСЕРВІС становить 332200 (триста тридцять дві тисячі двісті) грн., а станом на 01.01.2016 об`єкт декларування повинен відрізнятися на суму від 137800 грн. до 344500 грн. (1378 мінімальна заробітна плата у 01.01.2016 році * 100 мінімальних заробітних плат = 137800 грн. до 1378 мінімальна заробітна плата * 250 = 344500 грн.).

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи головою Южненської міської ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка відповідно до п.п. ю п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, достовірно знаючи про право власності дружини ОСОБА_2 - тобто члена його сім`ї на земельну ділянку, подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна, вартість якого відрізняється від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат, тобто навмисно порушив ст.45 Закону України Про запобігання корупції , підпункт 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 за №959/29089, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Крім того, 19 квітня 2017 року старшим оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції Герасіним О.О. складено протокол №137-138 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 , будучи головою міської ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, приймав участь у голосуванні на пленарному засіданні ІІ сесії ХІІ скликання VII Южненської міської ради та її виконавчих органів на 2017 рік. Однак ОСОБА_1 , а ні до початку проведення засідання сесії, а ні під час її проведення, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та негайно не повідомив про наявність конфлікту інтересів відповідній раді, про що свідчить відповідь Южненської міської ради №93/05-02-07 від 27.01.2017, а також не вжив всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, який виник у нього під час голосування за вищевказане рішення.

22.12.2016 на ІІ пленарному засіданні ХІІ сесії Южненської міської ради VІІ скликання, проводилось голосування по рішенню міської ради №466-VІІ від 22.12.2016, яким затверджено умови оплати праці міського голови, а саме встановлено посадовий оклад, доплату за ранг посадової особи місцевого самоврядування, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи щомісячну надбавку - 90%, що згідно постанови КМУ від 09.03.2006 №268 не є обов`язковою надбавкою та мінімальний її розмір складає 10%. Відповідно до протоколу засідання ІІ пленарного засіданні ХІІ сесії Южненської міської ради VІІ скликання від 22.12.2016 за результатами розгляду питань по умовам оплати праці та встановлення надбавки міському голові, з 20 обраних депутатів були присутні на сесії - 20 депутатів, включаючи ОСОБА_1 , за прийнятті рішення №466-VІІ згідно протоколу поіменного голосування, проголосувало За - 17, Проти - 3, Утримались - 1, тобто і сам ОСОБА_1 , який був головуючим на засіданні сесії. Таки чином ОСОБА_1 прийняв участь в голосуванні по питанню щодо встановлення йому надбавки 90% від посадового окладу, що не є обов`язковою виплатою.

Таким чином, 22.12.2016 ОСОБА_1 , будучи головою міської ради, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, яка відповідно до п.п. ю п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, перебуваючи в приміщенні Южненської міської ради та її виконавчих органів, достовірно знаючи, що, в його інтересах приймається рішення міської ради Про умови оплати праці посадових осіб та службовців органів місцевого самоврядування Южненської міської ради та її виконавчих органів на 2017 рік , а саме щодо встановлення йому надбавки в розмірі 90% від посадового окладу, що не є обов`язковою надбавкою, переслідуючи свій приватний інтерес, прийняв участь в голосуванні по вказаному питанню, не повідомивши про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час засідання ради, на якій розглядалися питання, та вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, тобто навмисно порушив ст.ст.28, 35 Закону України Про запобігання корупції , ст.ст.8, 18 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , ст.59-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , 05.03.2018 о 16.10 подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в зв`язку з отриманням доходу від відчуження рухомого майна в розмірі 407250 грн., зазначивши джерело доходу ПП Лідер - К .

Згідно отриманих від ПП Лідер - К копії документів, 03.02.2018 ОСОБА_3 , будучи уповноваженим ОСОБА_1 представляти його інтереси та діяти від його імені, отримав належні останньому гроші в сумі 407250 грн., за продаж рухомого майна, які є його доходом.

Таким чином ОСОБА_1 , був зобов`язаний до 24.00 год. 13.02.2018 подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті НАЗК.

ОСОБА_1 ., представник ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилися, надавши до суду клопотання про закриття адміністративної справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, просять справу розглядати за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП , якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст.36 КУпАП , допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Конституція України , як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції , а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Згідно ст.58 Конституції України , Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 245 , 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом,

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тощо.

При вивченні протоколів про адміністративне правопорушення, складених у відношенні ОСОБА_1 за ст.172-6 ч.4, ст.172-7 ч.ч.1, 2 КУпАП, складених співробітниками Управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України суддею встановлено наступне.

Перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась посадовими особами Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Проте, відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №56 від 10.02.2017, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон).

Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб`єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб`єкта декларування та спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.

Відповідно до п.12, 12-1, ч.1 ст.12 Закону України Про запобігання корупції , НАЗК наділено правом ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов`язаних із корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких порушень, а також складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, зважаючи на наведене, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання Функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності й повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Крім того, з урахуванням поняття суб`єкт декларування , зазначеним у частині 2 статті 52 вказаного закону , Порядок визначає суб`єктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані суб`єктів декларування, а також порядок перевірки та дій у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін суб`єктом декларування. З аналізу вказаних норм вбачається, що НАЗК також є єдиним суб`єктом, що наділений правом перевірки подання суб`єктами декларування повідомлень щодо суттєвих змін у майновому стані.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління захисту економіки в Одеській області та ініціювання саме НАЗК вжиття заходів щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Також слід зазначити, що відповідно до Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України №81 від 07.11.2015, Департамент захисту економіки Національної поліції України уповноважений складати адміністративні протоколи про виявлені факти порушення антикорупційного законодавства та направляти їх до судових органів у встановленому законодавством порядку (п. 3 ч. 2 Розділ IV).

Однак зазначеним Положенням та іншими нормативними актами України Департамент захисту економіки Національної поліції України не наділений повноваженнями щодо проведення перевірок направлених на виявлення фактів порушення антикорупційного законодавства.

Усі обов`язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб`єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі, отримувати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо притягнення її до відповідальності.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа №814/886/17).

На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена неуповноваженим органом, у зв`язку з чим протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №55 від 14.02.2017, та №137-138 від 19.04.2017, складені оперуповноваженими УЗЕ в Одеській області ДЗЕ НП України, не відповідають вимогам закону та не можуть бути покладені в основу судового рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 , яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Крім того НАЗК прийнято рішення №2557 від 16.08.2019 за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , Южненським міським головою, згідно висновків якого, ознак правопорушень, передбачених ст.172-6 ч.2 КУпАП та ст.366-1 КК не встановлено. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.

Також НАЗК прийняло рішення №2558 від 16.08.2019 за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 з аналогічним висновком.

Дані рішення вказують на те, що адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не вчинялись.

При вивченні протоколу про адміністративне правопорушення, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ст.172-6 ч.2 КУпАП, складеного посадовою особою Національного агенства з питань запобігання корупції суддею встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 52 Закону України Про запобігання корупції , у разі суттєвої зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Пунктом 5 ч.1 ст.12 Закону України Про запобігання корупції Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у ч.5 ст.12 Закону.

Пунктом 6 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, суб`єкти декларування письмово повідомляють НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до ч.2 ст. 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми на веб-сайті Реєстру відповідно до технічних вимог до форми. Згідно з пунктом 2 розділу 2 зазначеного порядку повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування подається через електронну мережу Інтернет з використання програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті суб`єкта декларування після реєстрації в Реєстрі. Пунктом 4 передбачено, що інформація, включена в повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, повинна бути також відображена в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка полягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознака, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення - це зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення, а саме: діяння, шкідливі наслідки та причинний зв`язок.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення - наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Умисною формою вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання (непрямий умисел).

Необережна форма вини характеризується тим, що особа не усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, не передбачає можливість настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була усвідомлювати та передбачати - недбалість, або коли особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, але легковажно розраховує на ненастання таких наслідків - самовпевненість.

Крім того, згідно з п.2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією вих. №223-943/0/4-17 від 22.05.2017, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП , характеризується наявністю вини у формі прямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа № 1-27/2010).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст.10 КУпАП .

Згідно ст.1 Закон України Про запобігання корупції під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті третій цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України Про запобігання корупції правопорушення пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, в наданих матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) про суттєві зміни в майновому стані, передбачала можливість настання негативних наслідків - неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави, та бажала настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставилася до їх настання чи свідомо допускала їх настання.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що у ОСОБА_1 відсутній прямий умисел, спрямований на неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб.

При цьому, ОСОБА_1 05.03.2018 подав відповідне повідомлення, а зазначений протокол складено 06.08.2019, що на думку суду, свідчить про відсутність умислу у ОСОБА_1 на приховання своїх статків чи порушення вимог фінансового контролю.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи усі обставини, викладені вище, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП , також відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

При таких обставинах суддя приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ст.172-6 ч.ч.2, 4, ст.172-7 ч.ч.1, 2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.2 ст. 172-6 , ст.ст.247, 283 , 284 КпАП України , суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.172-6 ч.2,4 ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП - провадженням закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуть до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Южний міський суд Одеської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Южного міського суду

Одеської області З.І. Барановська