Рішення

від 16.01.2020 по справі 303/7276/19

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. Мукачево Справа №303/7276/19

2/303/274/20

Номер рядка стат. звіту - 8

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Кость В.В.,

секретар судового засідання Немеш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2

до відповідачів: (1) державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщара Михайла Васильовича

( 2 ) Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, скасування запису про реєстрацію права власності,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщара Михайла Васильовича, товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи про визнання протиправним та скасування рішення відповідача (1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 47053589 від 27.05.2019 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , код ЄДРПОУ:35326253 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (Житловий будинок), а також скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №31724126.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про незаконність прийняття відповідачем (1) рішення про державну реєстрацію права власності на Житловий будинок за іпотекодержателем, так як нотаріус здійснила спірну реєстрацію всупереч вимог статті 37 Закону України Про іпотеку в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме за відсутності укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем Договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Представник відповідача (2) в поданому відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити, оскільки договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 36 Закону України Про іпотеку , зокрема про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено у позасудовому порядку, шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем. Банком було дотримано процедуру щодо визначення вартості предмета іпотеки, було направлено позивачу повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Державним реєстратором було дотримано вимоги Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідач (1) відзив на позовну заяву не надала.

Третя особа пояснень щодо суті спору не надала

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року витребувано від відповідача (1) докази.

На підставі ухвали суду від 8 листопада 2019 року накладено арешт на Житловий будинок.

27 грудня 2019 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача (2) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

1. Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під способом захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

За змістом п. 3 частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту порушеного права є припинення дії, яка порушує право.

2. Не оспорюється учасниками справи той факт, що матеріально - правовим об`єктом з привиду якого виникло конфліктне правовідношення між сторонами справи є нерухоме майно, а саме Житловий будинок.

В контексті хронології існуванням спірних правовідносин пов`язаних із Житловим будинком суд наводить наступні обставини справи.

Так, 29 листопада 2007 року між ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банку (далі - Банк) та ОСОБА_4 (надалі - Позичальник) було укладено Іпотечний кредит №141/8-07 (надалі - Кредитний договір, а.с. 10-12), на підставі якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 67000,00 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11% річних та кінцевим терміном повернення не пізніше 28 листопада 2017 року (п. 2 Кредитного договору).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором та договором про іпотечний кредит №140/8-07 від 29.11.2007, 30 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №314/23-2007 (а.с. 14-18, надалі - Іпотечний договір), на підставі якого в іпотеку банківській установі було передано Житловий будинок.

В свою чергу, пунктами 3.1.5, 5.1 Іпотечного договору передбачено випадки, які дають право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.2 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може відбутися будь-яким з наступних способів на вибір, в тому числі позасудове врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом: - продажу іпотеко держателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку ; - продажу майновим поручителем предмету іпотеки на користь іпотекодержателя; - прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодежателем; - шляхом продажу предмета іпотеки на біржі (з аукціону, публічних торгів); - іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації предмета іпотеки законодавству.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.05.2019 №168507735 вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи зареєстроване право власності на Житловий будинок, дата, час державної реєстрації: 20.05.2019 16:53:48, підстава виникнення права власності: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, серія та номер: - виданий 26.03.2019, видавник Укрпошта; Іпотечний договір №314/23-2007, серія та номер: 5695, виданий 30.11.2007, видавник: приватний нотаріус Машіка О.М.; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, серія та номер: 1046-ки/19, виданий 21.03.2019, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) , індексний номер: 47053589 від 27.05.2019 13:57:07 (а.с. 19-20).

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд застосовує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Однією з основоположних засад цивільного судочинства є диспозитивність цивільного процесу, детермінація якого наведена у ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України.

Розкриваючи зміст поняття диспозитивності цивільного судочинства законодавець зазначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, диспозитивність полягає в наданій учасникам судового процесу можливості вільно здійснювати свої права (матеріальні і процесуальні), розпоряджатися ними, виконуючи процесуальні дії, спрямовані на порушення, розвиток і припинення справи в суді, а також використовувати інші процесуальні засоби з метою захисту суб`єктивних майнових і особистих немайнових прав і охоронюваних законом інтересів.

В загальному, враховуючи принцип диспозитивності, суд не повинен виходити за межі вимог сторін та тих підстав позову, які ними вільно зазначені.

Поряд з цим, основою, для судового розгляду у цивільному судочинстві, серед іншого, є переданий на розгляд суду позов, який визначається як письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

В свою чергу, структурними елементами позову є предмет, підстава та зміст.

Вказані складові частини мають бути зазначені у позові для можливості втілення права особи на порушення цивільної справи у суді і можливості практичної реалізації судової діяльності на захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

В свою чергу, підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Передаючи на розгляд суду позов, який є предметом даного судового розгляду, позивач зазначив у ньому дві позовні вимоги, а саме: визнання протиправним та скасування рішення відповідача (1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 47053589 від 27.05.2019 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , код ЄДРПОУ:35326253 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (Житловий будинок) та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності №31724126.

Отже, суд, реалізуючи завдання цивільного судочинства, закріплені у ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України повинен надати правову оцінку саме цим конкретним підставам, оскільки з урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

Суд оцінює правовідносини, факти та обставини, які вже відбулися в минулому та надає їм правову оцінку в процесі судового розгляду конкретної справи, який обмежується предметом і підставами позову.

У відповідності до частини третьої ст. 12 та частини першої ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правовий зміст наведених законодавчих норм окреслює предмет доказування у цивільному процесі. Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а й іншими обставинами, які мають значення для вирішення цивільного спору.

Матеріали справи свідчать про те, що предметом судового розгляду справи є аналіз спірних правовідносин з метою встановлення фактичного та законного власника Житлового будинку, правомірності дій державного реєстратора при здійсненні ним державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості та застосування у зв`язку з цим правових механізмів захисту та відновлення порушеного права у контексті із вимогами за предметом позову.

Так, частинами першою, другою та четвертою ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються приписи частини першої ст. 316 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з положеннями ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У відповідності до частини першої ст. 575 Цивільного кодексу України окремим видом застави є іпотека (застава нерухомого майна).

Правовими приписами ст.ст. 589, 590 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду.

За нормативним правилом, передбаченим ст. 33 Закону України Про іпотеку (частини перша та третя), у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку .

Оскільки іпотечний договір між сторонами було укладено 30 листопада 2007 року, застосуванню до спірних правовідносин підлягає Закон України Про іпотеку в редакції від 12 травня 2006 року.

Відповідно до статті 36 цього Закону в редакції від 12 травня 2006 року сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

При цьому, згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України Про іпотеку в редакції від 12 травня 2006 року іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання , є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

По відношенню до спірної по справі ситуації, суд зазначає, що сторони Іпотечного договору досягли згоди про можливість позасудового врегулювання питання про задоволення вимог іпотекодержателя, що випливає з п. 5.2.1 Іпотечного договору.

Відповідно до п. 5.2.1 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки зокрема шляхом прийняття предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем.

Тобто, укладаючи у 2007 році іпотечний договір, позивач не узгоджував з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а, значить, таку згоду він не надав, а надав згоду на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги у порядку, визначеному статтею 37 Закону, тобто в порядку укладення окремого договору про задоволення таких вимог, який і міг бути єдиною підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем.

На час вчинення реєстраційних дій відповідачем (1) відносно Житлового будинку, договору про її добровільну передачу у власність ТОВ Кредитні ініціативи укладено не було, а ОСОБА_1 як іпотекодавець не надавав своєї згоди на передачу предмета іпотеки у власність іпотекодержателю.

За таких обставин, ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстраторові та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора щодо реєстрації за ТОВ Кредитні ініціативи права власності на спірний Житловий будинок, власником якого залишався позивач, не можна вважати законними.

З огляду на викладене, прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на Житловий будинок за ТОВ Кредитні ініціативи , як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.

Правова позиція щодо аналогічних правовідносин зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі №199/1276/17.

За таких обставин справи, позовна вимога про скасування рішення відповідача (1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 47053589 від 27.05.2019 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , код ЄДРПОУ:35326253 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підлягає задоволенню з огляду на вищевказані висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції від чинній на момент виникнення спірних правовідносин державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з нормативним правилом, регламентованим у частині другій ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, вчинений відповідачем (1) запис про право власності №31724126 також підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.

3. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 41, 124, 129, 129 1 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1 . Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 - задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщара Михайла Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 47053589 від 27.05.2019 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , код ЄДРПОУ: 35326253 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №31724126 про реєстрацію за товариством з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , код ЄДРПОУ: 35326253 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

4 . Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 8 листопада 2019 року продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

5. Стягнути з державного реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщара Михайла Васильовича на користь ОСОБА_1 суму 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи на користь ОСОБА_1 суму 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

8. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Представник позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачі: (1) державний реєстратора Велятинської сільської ради Хустського району Горщар Михайло Васильович (90453 с.Велятино Хустського району Закарпатської області, вул. Миру, 72).

( 2 ) товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (04655 м.Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35326253).

Третя особа на стороні позивача : ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя В.В. Кость