Постанова

від 16.01.2020 по справі 260/792/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року ЛьвівСправа № 260/792/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "ХОХ-БЕРЕГ" ЛТД адвоката Фекийшгазі Крістіана Степановича про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 260/792/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "ХОХ-БЕРЕГ" ЛТД до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.

За наслідками апеляційного перегляду справи № 260/792/19 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 260/792/19 - скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "ХОХ-БЕРЕГ" ЛТД у листі Головного управління ДФС у Закарпатській області №818/ІПК/10/07-16-13-02-12 від 28.02.201 та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат.

20 грудня 2019 року представником позивача на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву про стягнення судових витрат, яка надійшла до суду 24 грудня 2019 року та зареєстрована за вх.№25635/19.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги заяви, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення додаткового судового рішення у справі з наступних підстав.

Відповідно до пункту в) частини четвертої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто, наведеною нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, не вирішені основним рішенням.

Водночас, додаткове судове рішення за юридичною природою є засобом доповнення вже ухваленого судового рішення, не може змінювати суті основного судового рішення та перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.

Частинами першою та третьою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.5 цієї статті у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача у судовому засіданні, яке відбулось 16 грудня 2019 року, заявлено про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, однак судом не вирішено питання про розподіл судових витрат у зв`язку із неподанням на дату ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення доказів про розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником позивача подано докази понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу.

Слід зазначити, що відповідну заяву представником позивача подано до суду з урахуванням порядку та строків, визначених ч.7 ст.139 КАС України.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 9 вказаної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує : 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат підлягає оцінці кожен окремий доказ надання правової допомоги та у їх сукупності співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, а також заперечення суб`єкта владних повноважень щодо обґрунтованості їх розміру.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що витрати позивача на правову допомогу в заявленому розмірі пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Так, у заяві про стягненняя з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у даній справі вказано, що позивачем понесено 7500 грн витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, та додано документи на підтвердження зазначених витрат: копію Договору про наданняя павової допомоги №75/АО від 05.11.2019; детальні описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Фекийшгазі К.С. та їх вартість за Договором про надання правової допомоги №75/АО від 05.11.2019 у справі №260/792/19 від 06 листопада 2019 року та від 16 грудня 2019 року, платічне доручення №355 від 06.11.2019 на суму 2250,00 грн, платіжне доручення №161 від 29.11.2019 на 5250,00 грн.

Дослідивши надані докази, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат позивача на правову допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованим та співмірним виконаним адвокатом робіт (наданих послуг).

Таким чином, вимоги заяви представника позивача про стягнення з Державної фіскальної служби України понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інсанції у справі №260/792/19 узгоджуються з нормами процесуального права та не суперечать інституту додаткового судового рішення, відтак колегія суддів приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 134, 135, 139, 143, 252, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "ХОХ-БЕРЕГ" ЛТД адвоката Фекийшгазі Крістіана Степановича про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 260/792/19 задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, Львівська площа, 8, м.Київ, 04655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "ХОХ-БЕРЕГ" ЛТД (ЄДРПОУ 20457014, вул.Петефі, 29, с.Великі Береги, Берегівський район, Закарпатська область, 90242) судові витрати у розмірі 7500,00 (сім тися п`ятсот) грн на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Додаткова постанова складена в повному обсязі 16.01.2020.