Ухвала

від 16.01.2020 по справі 679/13/20

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-з/679/4/2020

Справа № 679/13/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

16 січня 2020 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

10.01.2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Нетішинської міської ради, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності та державної реєстрації земельної ділянки.

15.01.2020 року, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що як зазначено у позовній заяві, з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 жовтня 2019 року за № НВ-6809926482019 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 жовтня 2019 року за № 185686235 мені стало відомо, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 23 лютого 2017 року, розробленого ТОВ ПоділляЗемЦентр , сформовано земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована: АДРЕСА_1 , вид використання: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 7 листопада 2017 року відділом Держгеокадастру у м. Нетішині Хмельницької області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 6810500000:02:003:1493. 5 грудня 2017 року на підставі рішення Нетішинської міської ради від 24 листопада 2017 року № 36/2013 проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_2 . Результатом такої реєстрації є запис № 23814936 від 5 грудня 2017 року про державну реєстрацію права власності.

Стверджує, що на сьогодні правомірність рішення тридцять шостої сесії Нетішинської міської ради VІІ скликання від 24 листопада 2017 року № 36/2013 Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №23814936 від 5 грудня 2017 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1493 та державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:003:1493, площею 0,1000 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оспорюється мною в судовому порядку з підстав, викладених у позовній заяві.

Разом з тим, оскільки громадянка ОСОБА_2 зареєструвала на себе право власності на спірну земельну ділянку, то на сьогодні існує реальна загроза того, що з моменту пред`явлення мною означеного позову ОСОБА_2 вживатиме дій щодо відчуження спірної земельної ділянки, передання її в оренду, поділу її або об`єднання з іншою земельною ділянкою, що може призвести до зникнення земельної ділянки як цілісного об`єкта цивільних прав та може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених моїх прав та інтересів, за захистом яких я звернувся до суду.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1, п.2, п.3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту, забороною вчинення певних дій та забороною іншим особам вчиняти дії.

Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 (п. 1), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, просить забезпечити позов саме шляхом накладення арешту з забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії, а відповідачці передавати в оренду, позичку, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, зміну нерухомого майна.

Враховуючи, що для вжиття заходів забезпечення позову досить обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову щодо накладення арешту та заборони відповідачці передавати в оренду, позичку, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, зміну нерухомого майна, є обґрунтованим та доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами.

Так, в ухвалі від 17 липня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа № 6-21250 св 13) дійшов висновку про те, що забезпечення судом позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Окрім того, вимоги забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав проводити будь-які реєстраційні дії щодо вище вказаної земельної ділянки суд вважає такими, що необґрунтовані та не підлягають задоволенню, тому що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, фактично унеможливить відчуження даного майна.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову та покладає на відповідачів обов`язок неухильного виконання даної ухали, а арешт об`єкта нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму обмеженого в цивільному обороті.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 6810500000:02:003:1493, площею 0,1 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431508568105, та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_2 .

Заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительці АДРЕСА_2 , передавати в оренду, позичку, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, пошкодження, знищення, зміну нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:003:1493, площею 0,1 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431508568105, та належить їй на праві приватної власності.

У задоволенні таких видів забезпечення позову як заборона державним реєстраторам виконавчого комітету Нетішинської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, заборона державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області здійснювати внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою нерухомого майна - відмовити.

Копію ухвали направити для виконання - державним реєстраторам виконавчого комітету Нетішинської міської ради, державним кадастровим реєстраторам Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Б.І. Базарник