Рішення

від 09.01.2020 по справі 923/755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 року Справа № 923/755/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-ТРЕЙД", м. Одеса, код ЄДРПОУ 37550276,

до відповідача-1: Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області, м. Херсон, код ЄДРПОУ 08805720,

до відповідача-2: Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області, м. Херсон, код ЄДРПОУ 37959517,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "КВ Трейд", м. Одеса,

про стягнення 78847,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Масін О.В., довіреність від 09.07.2019;

від відповідача-1- Чорний А.С., довіреність № 337/25-2019 від 09.10.2019;

від відповідача-2- Мігас І.С ., довіреність б/н;

від третьої особи - не з`явився.

Судове засідання відбувається в режимі відеоконференції з Господарським судом Одеської області.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: 09 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області та Головного управління державної казначейської служби України у Херсонській області 78847,56 грн. вартості вилученого але не повернутого майна.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на ст.ст. 321, 1166, 1176 Цивільного кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 12 вересня 2019 року суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 26 вересня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи № 923/755/19 визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

За клопотанням позивача ухвалою від 26.09.2019р. судом вирішено здійснювати проведення судових засідань у справі № 923/755/19 в режимі відеоконференції, проведення відеоконференції доручено Господарському суду Одеської області.

10 жовтня 2019 року до суду від відповідача-2 у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнаються у повному обсязі з посиланням на наступні обставини. Зокрема, відповідач-2 зазначає, що з матеріалів справи слідує, що 14 травня 2014 року в приміщеннях складу - магазину ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД в м. Херсон за адресою м. Херсон, вул. Сенявіна, 27 на виконання ухвали слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12013230090001848 від 06.12.2013 року слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України в Херсонській області Саратовським М.О. було проведено обшук внаслідок якого вилучено належну Товариству алкогольну продукцію в кількості 1372 пляшки. Алкогольну продукцію ТОВ АЛМІ- ТРЕЙД слідчим було вилучено та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ КВ-ТРЕЙД ОСОБА_2 при цьому визначено місце зберігання майна - м. Одеса, 2-й Локомотивний провулок, 21. ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД були вжиті заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ КВ ТРЕЙД в результаті чого стало відомо, що дане Товариство відсутнє за місцем своєї реєстрації та не є власником складських приміщень за адресою: м. Одеса, 2-й Локомотивний провулок, 21, де нібито зберігалося вилучене майно, яке за даною адресою не було виявлено.

На думку відповідача-2 з посилання на приписи ст. 942 та ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі повинен відповідати саме зберігач.

За твердженням відповідача-2, шкода за рахунок державного бюджету України відшкодовується виключно у випадках прямо передбачених Законом України від 01.12.1994 № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду". Головне управління державної казначейської служби України у Херсонській області, як суб`єкт вданих повноважень прав та законних інтересів Позивача не порушувало, у правовідносинах із позивачем не знаходилось і шкоди йому не заподіювало. Оскільки в позовній заяві не наведено жодного доказу вини Головного управління Казначейства, як окремої юридичної особи, щодо спричинення шкоди Позивачеві, то стягнення з Державного бюджету країни через Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області на користь ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД вартості вилученого у Позивача, але не повернутого майна у розмірі 78847,56 грн., а також, суми судових витрат у розмірі 1921,00 грн., є необґрунтованим. На підставі викладеного, відповідач-2 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

11 жовтня 2019 року до суду від відповідача-1 у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем не надано суду допустимих доказів, якими б було встановлено неправомірність дій або бездіяльність Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області, як органу чи окремих його посадових (службових) осіб.

На думку відповідача-1 саме на директора ТОВ "КВ Трейд" ОСОБА_2 покладений обов`язок відшкодування шкоди (збитків) у разі втрати речового доказу, який переданий йому на відповідальне зберігання.

Відповідач-1 зазначає, що відповідно до п. 18 Порядку № 1340 повернення майна відбувається за рішенням суду або за рішенням керівника органу, в якому майно перебуває на обліку, за наявності відповідних підстав у порядку, встановленому органом, що здійснив його вилучення, або міністерством, керівник якого спрямовує та координує діяльність такого органу. У разі відсутності майна повернення його вартості здійснюється у розмірі, встановленому підпунктом 6 пункту 9 розділу VI Бюджетного кодексу України.

Крім того, постановою слідчого СВ Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 10.07.2015 вказано в п. 5 право ТОВ Алмі-Трейд отримати вилучені речові докази (алкогольну продукцію) від ТОВ КВ-Трейд .

Відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено наявності підстав, визначених ЦК України, для відшкодування майнової шкоди (бездіяльність слідчого ХМУ УМВС України в Херсонській області та причинний зв`язок між діями/бездіяльністю відповідача і заподіянням шкоди (втратою майна), тому просить суд відмовити позивачу у задоволені позову.

У наданому відзиви відповідач-1 також просить суд залучити до участі у справі ТОВ "КВ Трейд". Зазначене клопотання обґрунтовує тим, що вилучено майно було передано на зберігання зазначеному підприємству, а тому саме на ТОВ" КВ Трейд" покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди.

Відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 13 листопада 2019 року суд продовжив строк розгляду справи № 923/755/19 на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, витребував від Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Херсонській області додаткові документи, з матеріалів кримінального провадження № 32014230000000160 від 05.09.2014, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "КВ Трейд" та відклав розгляд справи.

03 листопада 2019 року до суду від Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Херсонській області надійшов листа, з повідомленням про відсутність матеріалів кримінального провадження № 32014230000000160 від 05.09.2014, оскільки зазначені матеріали направлені до прокуратури.

Ухвалою від 13 листопада 2019 року суд зобов`язав позивача на протязі 5 днів з дня отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної зави з додатком, та надати суду докази направлення зазначених документів.

У судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що ухвалу суду від 13.11.2019р. отримав 22.11.2019р. та про направлення позовної заяви з додатком третій особі - ТОВ "КВ Трейд", однак доказів на підтвердження своїх тверджень позивачем не надано.

Ухвалою від 03.12.2019р., суд, залишив без руху позовну заяву у справі № 923/755/19 та встановив позивачу строк для усунення встановлених недоліків, а саме доказів направлення ТОВ "КВ"Трейд" копій позовної заяви з додатками, з описом вкладення та документом, що підтверджує надання поштових послуг.

09 грудня 2019 року до суду від позивача надійшла заява про усунення встановлених недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 13 грудня 2019 року суд продовжив розгляд справи № 923/755/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив розгляд справи на 09.01.2020р..

09 січня 2020 року на електрону адресу суду від позивача у справі надійшли додаткові пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог, які долучені судом до матеріалів справи.

У призначене судове засідання 09.01.2020р.прибули повноважні представники позивача та відповідачів.

Третя особа - ТОВ "КВ"Трейд" явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечило, про причини неявки не повідомило, витребовуваних судом документів не надано.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Так, ухвали суду від 13.11.2019, 03.12.2019 та 13.12.2019 які були направлені на адресу ТОВ "КВ"Трейд", повернулись о суду з відміткою пошти повернуто - "за закінченням встановленого стоку зберігання".

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/15442/17 від 16.05.2018, 910/23064/17 від 10.09.2018, 906/587/17 від 24.07.2018.

За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин суд вважає, що ТОВ "КВ Трейд" належним чином було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.01.2020р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів у судовому засіданні 09.01.2020р. позовні вимоги не визнали та у задоволенні позову просили відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзивах на позовну заяву.

У судовому засіданні 09.01.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін орієнтований час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 14 травня 2014 року в приміщеннях складу - магазину ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД в м. Херсон за адресою м. Херсон, вул. Сенявіна, 27, на виконання ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона Головка О.В. від 13.05.2014 року, винесеної в рамках кримінального провадження № 12013230090001848 від 06.12.2013 року, слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України в Херсонській області Саратовським М.О. було проведено обшук. Внаслідок обшуку було вилучено належну Товариству АЛМІ-ТРЕЙД" алкогольну продукцію в кількості 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) пляшки.

Надалі, вилучене майно було передане на відповідальне зберігання ТОВ "КВ Трейд".

Позивачем було направлено звернення зі скаргою до Міністерства внутрішніх справ України та до Генеральної прокуратури України, за наслідками чого було отримано Лист СУ ГУНП в Херсонській області від 07.06.2017 року № 5293/8/03-2017, в якому повідомлялось, що вилучена алкогольна продукція в кількості 1338 пляшок, 14 травня 2014 року відповідно до акту прийому-передачі слідчим з ОВС СУ ФР ТУ Міндоходів в Херсонській області Саратовським М.О. була передана на відповідальне зберігання директору ТОВ КВ ТРЕЙД ОСОБА_2, при цьому визначено місце зберігання майна - м. Одеса , 2-й Локомотивний провулок 21.

Також у даному листі зазначалось, що з 11.09.2014 року підслідність у кримінальному проваджені № 32014230000000160 визначена за СВ Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області.

Крім того, у даному листі зазначалось, що кримінальне провадження за № 32014230000000160 від 05 вересня 2014 року припинено відповідно до Постанови про закриття кримінального провадження ще від 10.07.2015 року, винесеної слідчим СВ Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенантом міліції Веретельникової А.В. Також зазначено, що відповідно до пункту 5 вказаної постанови слідчого про закриття кримінального провадження, власники алкогольної продукції ТОВ "Алмі-Трейд" мають право отримати вилучену алкогольну продукцію, яка була передана на відповідальне зберігання за адресою м. Одеса, 2-й Локомотивний провулок 21.

З урахуванням вищенаведеного, ТОВ "Алмі-Трейд" звернулось до ТОВ КВ-ТРЕЙД з листом, у якому просило погодити час та місце повернення належного Позивачу майна, переданого на зберігання 14 травня 2014 року.

Листа було надіслано за адресами:

- місця зберігання вилученого майна - 65013, м. Одеса, провулок 2-й Локомотивний, 21, який повернуто з довідкою від 25.08.2017 року з відміткою за закінченням терміну зберігання ;

- за юридичною адресою ТОВ КВ-ТРЕЙД відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тобто 65026, м. Одеса, вул. Софіївська, 2-Б, який повернуто з довідкою від 25.07.2017р. з відміткою за зазначеною адресою не проживає ;

- за зазначеною у вищенаведеному ЄДРЮО,ФО-П та ГФ адресі місцезнаходження керівника ТОВ КВ ТРЕЙД , ОСОБА_2 - 65078, м. Одеса, вул. Терешкової, 13 , який повернуто з довідкою від 18.08.2017р. з відміткою за закінченням терміну зберігання ;

Також ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД було вжито заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ КВ ТРЕЙД . Як стало відомо позивачу, ТОВ КВ ТРЕЙД дійсно відсутнє за місцем своєї реєстрації, не є власником складських приміщень за адресою: м. Одеса, пров. 2-й Локомотивний, 21, які він орендував у ТОВ ФАУНДСТРОЙ (код ЄДРПОУ 34643692) за договором №1/1 від 03 січня 2014 року, починаючи з 2016 року фактично не подає податкову звітність, та відносно службових осіб ТОВ КВ ТРЕЙД було зареєстровано:

- кримінальне провадження №32014160000000233 від 29.09.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України;

- кримінальне провадження№32014250000000147 від 12.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 388 Кримінального кодексу України;

- кримінальне провадження № 32014230000000190 від 04.12.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження №32015150000000001 від 05.01.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 388 Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, Товариство звернулось до Головного управління Національної поліції в Херсонській області з листом №16/02/18-1 від 16 лютого 2018 року, в якому просило:

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД документальне підтвердження повідомлення ТОВ КВ ТРЕЙД про припинення кримінального провадження 32014230000000160 від 05 вересня 2014 року та зобов`язання повернути ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД належне Товариству майно;

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД документальне підтвердження від ТОВ КВ ТРЕЙД щодо наявності у останнього на зберіганні належного ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД ;

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД документальне підтвердження повідомлення Товариства про припинення кримінального провадження 32014230000000160 від 05 вересня 2014 року, безпосередньо після винесення постанови про припинення вищенаведеного провадження;

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД пояснення щодо сучасного стану кримінальних проваджень №32014160000000233 від 29.09.2014р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, №32014250000000147 від 12.11.2014р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.388 Кримінального кодексу України, № 32014230000000190 від 04.12.2014р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України та №32015150000000001 від 05.01.2015р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 388 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб ТОВ КВ ТРЕЙД на зберіганні якого знаходилось належне ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД майно;

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД документальне підтвердження проведення перевірок стану зберігання належного Товариству майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні ТОВ КВ ТРЕЙД ;

- надати ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД пояснення щодо вжитих заходів щодо збереження належного ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД майна, яке знаходилось на відповідальному зберіганні ТОВ КВ ТРЕЙД ;

Проте, за твердженням позивача, у своїй відповіді за № 2302/8/03-2018 від 19 березня 2018 року, слідчим управлінням ГУ НП в Херсонській області не було наведено жодних підтверджень ані виконання вимог законодавства щодо своєчасного повідомлення ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД про припинення кримінального провадження № 32014230000000160 від 05 вересня 2014 року, ані повідомлення ТОВ КВ ТРЕЙД про припинення кримінального провадження № 32014230000000160 від 05 вересня 2014 року та зобов`язання повернути ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД належне Товариству майно, ані проведення перевірок стану зберігання належного Товариству майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні у ТОВ КВ ТРЕЙД

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем - Херсонськім міським управлінням МВС України в Херсонській області було допущено порушення Наказу від 27 серпня 2010 року №51/401/649/471/23/125 Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції) , внаслідок чого не було забезпечено схоронність вилученого у Позивача майна. Більш того, внаслідок службової халатності та недбалості посадової особи ХМУ МВС України в Херсонській області, не було з`ясовано, що належне позивачу майно протягом майже року до моменту припинення кримінальної справи знаходилось на зберіганні юридичної особи, відносно посадових осіб якої відкрито кримінальні провадження за вищевказаними статтями Кримінального кодексу України.

При цьому, за твердженням позивача, саме з дати надіслання Листа СУ ГУНП в Херсонській області від 07.06.2017р. № 5293/8/03-2017, ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД дізналось про порушення своїх прав та законних інтересів в розумінні ч.1. ст. 261 Цивільного кодексу.

Зазначені вище обставини підтверджено додатними до матеріалів справи копіями наступних документів: лист СУ ГУНП в Херсонській області від 07.06.2017р. № 5293/8/03-2017, постанова Суворовського РВ ХМУ про закриття кримінального провадження від 10.07.2015р., акт прийому передачі майна від 14.05.2014р., лист ТОВ АЛМІ-ТРЕЙД щодо надання інформації, лист СУ ГУНП в Херсонській області від 19.03.2019р. №2302/8/03-2018, ухвали слідчого судді Суворовського районного суду міста Херсон у справі № 668/6227/14-к від 13.05.2014р., протоколом обшуку від 14.05.2019р..

Щодо підтвердження права власності на вилучено майно, то позивачем додано до матеріалів справи копію договору поставки №32 від 09.05.2013р., договору поставки №10/07-01 від 10.06.2013р., специфікації та видаткові накладні.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги АЛМІ-ТРЕЙД підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно частини другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв`язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Як встановлено ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.6 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Отже, відповідальність органів державної влади, яким є Херсонське міське управління УМВС в Херсонській області, за шкоду, яка завдана позивачу може наставати за одночасної наявності таких умов: факту незаконного рішення, дії чи бездіяльності Херсонського міського управління УМВС в Херсонській області, наявності шкоди, завданої позивачу; причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою.

Позивач неодноразово наголошував на тому, що протиправність поведінки відповідача-1 полягає у невиконанні прямого припису закону і неповерненні всупереч вимог ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилученого у позивача майна.

Згідно п. 4 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 13.05.2014р., винесеної в рамках кримінального провадження № 12013230090001848 від 06.12.2013р. надано дозвіл слідчому з особливо важливих справ управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України в Херсонській області на проведення обшуку складських приміщень які використовуються для здійснення господарської діяльності ТОВ "Алмі Трейд" з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених підакцизних товарів. Строк дії ухвали один місяці.

Постановою слідчого Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 10.07.2015р. закрито кримінальне провадження, пунктом 5 вказаної постанови зазначено, що власники алкогольної продукції ТОВ "Алматея Трейд" мають право отримати вилучену алкогольну продукцію, яка була передана на відповідальне зберігання за адресою м. за адресою м. Одеса, 2-й Локомотивний пров. (ТОВ "Кв -Трейд").

Таким чином, арешт на належне позивачу майно був скасований, проте майно позивачу не повернуто, незважаючи на звернення власника майна про його повернення.

Відповідачі заперечуючи проти позовних вимог зазначали, що ними будь-які протиправні дії не вчинялись.

Однак, слід відмітити, що протиправною може бути не тільки дія, а й бездіяльність. Наразі має місце протиправна бездіяльність першого відповідача, яка виявилась у невиконанні приписів ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України, а саме у неповерненні майна його законному власнику.

За таких обставин, суд вважає, що має місце протиправна бездіяльність першого відповідача, що складає перший елемент складу цивільного правопорушення.

Позивачу завдано шкоду не з факту не передання майна від одного правоохоронного органу до іншого, а з факту неповернення майна органом, на який покладено такий обов`язок законом першим відповідачем. При цьому, з яких причин перший відповідач не може виконати приписи ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України не має жодного значення для вирішення даної справи, оскільки такі причини можуть тільки свідчити про наявність або відсутність вини завдавача шкоди, встановлення якої для даної справи не вимагається.

Посилання першого відповідача на те, що протиправність його поведінки має бути встановлена окремим судовим рішенням - є безпідставним.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З цих норм слідує, що в силу диспозитивності господарського судочинства сторони вільні самостійно обирати докази і засоби доказування, якими доводити певні обставини, окрім тих обставин, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування.

Так, законодавством не встановлено обов`язок підтверджувати протиправність дій окремим судовим рішенням, ці обставини можуть бути встановлені в даному судовому процесі.

Другим елементом, який підлягає доказуванню у даній справі є наявність шкоди, завданої позивачу.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, позивачем надано належні докази на підтвердження вартості вилученого майна (специфікації, видаткові накладні).

Третім елементом доказування є наявність причинно-наслідкового зв`язку між рішенням, дією чи бездіяльністю та завданою шкодою. Наразі позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю першого відповідача, яке полягає у неповерненні майна зі шкодою, яка складається з вартості неповерненого майна, яке було вилучено.

Відповідно до Закону України Про Національну поліцію національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону України Про Національну поліцію визначено, що завданням поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Згідно ст. 3 Закону України Про Національну поліцію у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про Національну поліцію поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Приписами ст. 7 Закону України Про Національну поліцію передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.

Статтею 8 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Відповідно до ч. 17 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Статтею 16 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Наразі майно власнику не повернуто, а правові підстави для не повернення спірного майна або зволікання у його поверненні відсутні.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 року у справі №1-36/2001, за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2000 рік та статті 25 Закону України Про Державний бюджет України на 2001 рік (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.

Як встановлено статтею 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Також, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено статті 1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України в Херсонській області.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що ТОВ "Амалтея Трейд" належним чином доведено факт порушення його прав у вигляді заподіяння майнової шкоди, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів вартості вилученого у позивача але на повернутого позивачу майна у сумі 78847,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що державою Україна у спірних правовідносинах не надано жодних гарантій повернення майна, не встановлено строку повернення такого майна, суд констатує, що встановлений рішенням суду і законом обов`язок повернення майна відповідачем не виконаний.

В силу ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

За вимогами ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абзац 3 пункт другий інформаційного листа Вищого господарського України від 18.11.2003 № 01-8/1427 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини із відповідними змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.07.2008р. №01-8/451 Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 року №1427 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини ).

Відповідно до частини першої статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права . Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання. Межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено в § 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. З урахуванням викладеного, забезпечення виконання судового рішення упродовж розумного строку є обов`язком України, взятим нею на себе у зв`язку з ратифікацією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Невиконання цього обов`язку є порушенням, на яке Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу в своїх численних рішеннях, в тому числі у справах проти України.

В цьому аспекті необхідність захисту права мирного володіння майном (законних очікувань), синтетично поєднується із необхідністю захисту права на справедливий суд, про що зазначено вище. Зокрема, у справі Рukiжv Bosnia and Herzegovina ЄСПЛ зазначив, що невиконання кінцевого судового рішення [національного суду] створило втручання у право заявника мирно володіти своїм майном , а також, що кінцеве рішення на користь заявника безсумнівно створило в нього законі очікування, охоронювані ст. 1 Протоколу №1, що воно буде виконане .

За таких умов, суд приходить до висновку, що правовому захисту на підставі норм Конвенції підлягають, як право позивача вимагати виконання рішення про повернення майна, так і право мирного володіння майном, яке полягає у отриманні (поверненні у власність) майна і отриманні прибутків від нього.

При цьому, відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд також приймає до уваги, що майно вибуло з володіння власника внаслідок адміністративної процедури, тобто поза його волею, за таких обставин покладення ризику зникнення майна на самого позивача суперечить принципу справедливості.

Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідачів як такі, що не ґрунтуються на законі і суперечать основоположному припису права - принципу справедливості.

У відповідності до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачами позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростовано, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21, код ЄДРПОУ 37959517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМІ-ТРЕЙД" (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 37550276) вартість вилученого у позивача, але не повернутого майна, загальною вартістю 78847,56 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Старообрядницька, 21, код ЄДРПОУ 37959517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМІ-ТРЕЙД (65007, м. Одеса, вул. Болгарська, 1, код ЄДРПОУ 37550276) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.01.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко