Рішення

від 17.12.2019 по справі 925/1224/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1224/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Прохоренко Ю.О. - адвокат;

від відповідача: Стойко Ю.А. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (м. Київ) до Закритого акціонерного товариства "АТП-2361" (м. Черкаси) про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "АТП-2361" від 21 серпня 2018 року з питання № 4 порядку денного, яким схвалено правочини, що були укладені протягом 2017 року, а саме:

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1473 від 21.02.2017 - навіс зварювального цеху під літерою "Ж" площею 31,9 м кв частина замощення І площею 5 537,0 м кв, сума договору 259862 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1469 від 21.02.2017 - навіс зварювального цеху під літерою "З" площею 972,0 кв м частина замощення І площею 4 242,0 кв м сума договору 342722 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1465 від 21.02.2017 - огорожа під № 1-3, частина замощення І площею 4 242,0 м кв, сума договору 298 724 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1461 від 21.02.2017 - компресорна під літерою "З" площею 7,8 кв м, навіс під літерою "Ш" площею 172,9 кв м, гараж під літ. "Ю" площею 51,9 кв м, склад під літерою "Я", площею 110,5 кв м, підвал під літерою "Q" площею 99,9 кв м, сума договору 227 638 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1347 від 17.02.2017 - ангар під літерою "Л" площею 679,4 кв м, сума договору 336 155 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1344 від 17.02.2017 - майстерня під літерою "Д-І" площею 359,2 кв м, склад НЗ під літерою "К" площею 81 кв м, акумуляторна під літерами "М-І, м" площею 102,6 кв м, трансформаторна підстанція під літерою "Ф" площею 44,2 кв м, сума договору 332153 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1341 від 17.02.2017 - адміністративно виробничий корпус під літерою "П-II" площею 761,9 кв м, сума договору 471 311 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1338 від 17.02.2017 - ангар під літерою "В-І" площею 691,7 кв м, сума договору 340194 гривень;

- договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1335 від 17.02.2017 - мийка пост заміни масел під літерою "Г-II" площею 774,4 кв м, сума договору 403294 гривень.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 (а.с. 131-141 том 1) у справі № 925/1224/18 (суддя Кучеренко О.І.) в позові відмовлено повністю, зокрема, з підстав недоведеності порушеного права позивача.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 (а.с. 224-234 том 1) рішення господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 у справі № 925/1224/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.08.2019 (а.с. 40-51 том 2) рішення господарського суду Черкаської області від 05.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Справа повторно розглядається у загальному позовному провадженні. Представник позивача свої вимоги підтримав повністю і просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю. Примирення сторін не відбулося.

Обидві сторони заперечили проти залучення до участі у справі ТОВ "ПМ-Арсенал" як третьої особи у справі без самостійних вимог на предмет спору.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення виходячи з такого:

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Отже обраний позивачем спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання недійсними окремих рішень Загальних зборів акціонерів Товариства-відповідача, які оформлені протоколом б/н від 21.08.2018, відповідає положенням чинного законодавства.

Статтею 32 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про акціонерні товариства" у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 40 Закону України "Про акціонерні товариства", порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється цим Законом, статутом товариства та рішенням загальних зборів.

Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера.

Відповідно до ч.3 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства", рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_1 є акціонером ЗАТ "АПТ-2361" і володіє 22 729 шт. простих іменних акцій вартістю 227 290,00 грн., що становить 42,3543 % статутного капіталу товариства (виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 11.09.2018 (а.с. 13 том 1).

У відповідності до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно зі статтею 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Позивач оскаржує рішення загальних зборів ЗАТ "АТП-2361" від 21 серпня 2018 року з питання № 4 порядку денного, яким схвалено правочини, що були укладені товариством протягом 2017 року з приводу відчуження частин цілісного майнового комплексу товариства. Мотивує порушенням своїх прав акціонера на забезпечення йому права викупу належних йому акцій, якщо при прийнятті оспорюваних рішень загальними зборами акціонер голосував проти їх прийняття.

Позивач доводить, що :

- відповідачем не складався перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах. Товариство на вимогу позивача-акціонера ОСОБА_1 не здійснило викуп належних йому акцій;

- товариством у повному обсязі проігноровано вимоги закону щодо порядку реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акцій;

- реалізація акціонером права на обов`язковий викуп акцій є обов`язковим елементом порядку прийняття Товариством рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів. Враховуючи вимогу Закону України "Про акціонерні товариства" про необхідність під час схвалення правочинів дотримання порядку прийняття рішення про надання згоди на їх вчинення, норми ст. 36, 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" підлягають обов`язковому дотриманню і під час прийняття загальними зборами рішення про схвалення вже вчинених правочинів.

Представниками обох сторін не заперечується, що позивач-акціонер ОСОБА_1 взяв участь у загальних зборах 21.08.2018 та голосував проти прийняття зборами рішення про схвалення правочинів щодо продажу частин цілісного майнового комплексу ЗАТ "АТП-2361", укладених товариством у 2017 році.

У відповідності до ч. 1 ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував ПРОТИ прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів.

Частиною 2 ст. 69 ЗУ "Про акціонерні товариства" визначено, що акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням: ціни викупу акцій; кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; загальної вартості у разі викупу акцій товариством; строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

Позивач доводить, що в установленому законом порядку товариством-відповідачем не було складено перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу акцій, не встановлено ціну викупу акцій та не надіслано позивачу обов`язкову пропозицію про викуп акцій.

Даних обставин відповідачем не спростовано.

Обов`язковий викуп товариством акцій у позивача (ч. 3 ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товарситва") не здійснено, тому з метою захисту власного порушеного корпоративного права позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів від 21.08.2018, як передбачено положеннями ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" .

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 5 ст. 310 ГПК України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2019 по даній справі, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано і справу направлено на новий розгляд, звернуто увагу на те, що для застосування до спірних правовідносин норм, що регулюють порядок реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, необхідно врахувати викладене у постанові, повно та всебічно дослідити і надати правову оцінку усім зібраним у справі доказам у сукупності, та встановити: 1) яка ринкова вартість, що є предметом значного правочину (у цьому випадку вартість майна за усіма договорами); 2) яка вартість активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства; 3) чи перевищує ринкова вартість, що є предметом значного правочину 25 відсотків вартості активів товариства.

Також у постанові викладено висновки Верховного Суду з приводу застосування норм права, що регулюють відносини між сторонами.

Відповідно до розділу 8 Статуту ЗАТ "АТП-2361" (а.с. 84 том 1) загальні збори акціонерів товариства є вищим органом товариства. Правомочність загальних зборів та прийняття ними рішень, порядок та строки їх скликання визначаються відповідно до чинного законодавства України та Статуту. Порядок проведення загальних зборів встановлюється Положенням про загальні збори акціонерів товариства (регламент загальних зборів).

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства серед іншого належить: прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій, крім випадків обов`язкового викупу акцій, визначених статтею 68 Закону України "Про акціонерні товариства" (підпункт 13 пункту 8.7 Статуту); прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт та послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними основної річної фінансової звітності товариства (підпункт 22 пункту 8.7 Статуту в новій редакції (а.с. 84 том 1).

З доводів відповідача вбачається, що Правлінням АТ "АТП-2361" протягом 2016 року прийнято ряд рішень про необхідність продажу об`єктів нерухомого майна товариства, у зв`язку з затяжним довготривалим конфліктом між колишнім головою правління ОСОБА_2 та товариством, що стали причиною втрати замовників та звільнення працівників товариства, а також невикористання цих об`єктів за їх призначенням.

Відповідно до протоколів засідань Правлінням АТ "АТП-2361" №1 від 04.04.2016, №2 від 06.04.2016, №3 від 11.01.2016, №4 від 19.04.2016, №5 від 27.04.2016, №6 від 08.04.2016, №7 від 11.04.2016, №8 від 13.04.2016, №9 від 15.04.2016 (а.с.66-74 том 1), вирішено здійснити продаж майна, яке не використовується товариством за ринковою ціною підтвердженою експертною оцінкою. Уповноважено Голову Правління товариства здійснити усі необхідні дії щодо продажу визначеного у протоколах об`єктах нерухомості та передати їх покупцеві після повної оплати його вартості.

На виконання договору, який був укладений між АТ "АТП-2361" та Приватним підприємцем Печиборщ В.З., проведена оцінка вартості визначеного до продажу нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, що розташований за адресою вул . Першотравнева , 3 у м. Черкаси , власником якого є АТ "АТП-2361". За результатами чого у 2016 році складено Звіт про оцінку вартості нерухомого майна - комплексу будівель та споруд. Згідно з цим Звітом ринкова вартість майна АТ "АТП-2361" згідно наведеного переліку становить 5593083,00 грн. (а.с. 75 том 1).

Частину цього нерухомого майна товариством у подальшому продано за договорами купівлі-продажу від 17-21 лютого 2017.

Так, у 2017 році між АТ "АТП-2361" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМ-Арсенал" укладені договори купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу товариства №1473 від 21.02.2017, №1469 від 21.02.2017, №1465 від 21.02.2017, №1461 від 21.02.2017, №1347 від 17.02.2017, №1344 від 17.02.2017, №1341 від 17.02.2017, №1338 від 17.02.2017, №1335 від 17.02.2017, згідно з умовами яких АТ "АТП-2361" продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ-Арсенал" придбало частини нерухомого майна продавця, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.05.2018, номер інформаційної довідки: 125236058) (а.с. 14-20 том 1).

Позивач доводить, що загальна частина проданого за договорами купівлі-продажу майна становить 865/1000 (86,5%) цілісного майнового комплексу, правочин є значним, загальна вартість всього проданого майна склала 3012053,00 грн. та перевищує 25% вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності АТ "АТП-2361", яка була оприлюднена на час укладення договорів.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Позивач доводить, що рішення загальних зборів акціонерів відповідача про згоду на відчуження вказаного нерухомого майна не приймалося, в зв`язку з чим такі договори були укладені із порушенням встановленого законом порядку.

Крім того позивач вказує, що у відповідності до ч. 5 ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Також позивач доводить, що відчужене нерухоме майно є цілісним майновим комплексом товариства, якому присвоєно єдиний реєстраційний номер нерухомого майна - № 1175438671101. Договори про відчуження нерухомого майна були укладені АТ "АТП-2361" з одним і тим же покупцем ТОВ "ПМ-Арсенал" протягом короткого проміжку часу (17-21 лютого 2017). На думку позивача це свідчить про те, що всі договори є єдиним правочином, предмет якого сторони договорів умисно поділили з метою ухилення передбаченого законом порядку прийняття рішення зборами відповідача про вчинення значного правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2018 Закритим акціонерним товариством "АТП-2361" розміщено повідомлення про проведення позачергових загальних зборів (адреса розміщення вказаної інформації у мережі Інтернет: https://smida.gоv.uа/db/іrreguiar/205472.

21.08.2018 відбулися позачергові загальні збори акціонерів Закритого акціонерного товариства "АТП-2361", які оформлені протоколом без номера (а.с. 25-32 том 1), з порядком денним:

1. Про обрання лічильної комісії, прийняття рішення про її припинення.

2. Про обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів акціонерів.

3. Про затвердження порядку (регламенту) проведення позачергових загальних зборів акціонерів.

4. Про схвалення правочинів, які були вчинені товариством протягом 2017 року.

5. Про поновлення ОСОБА_2 на посаді голови правління з 07.10.2011.

Сторонами не заперечується, що Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів та приймав участь у цих зборах шляхом голосування згідно з належними йому акціями.

При розгляді питання щодо схвалення правочинів, які були вчинені товариством протягом 2017 голова зборів доповів присутнім акціонерам, що на виконання судових рішень по відшкодуванню коштів ОСОБА_2 протягом 2017 за рішенням правління було вчинено декілька правочинів сума кожного правочину не перевищувала 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Головою зборів була внесена пропозиція схвалити правочини які були вчинені товариством протягом 2017 року, а саме:

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1473 від 21.02.2017 - навіс зварювального цеху під літерою "Ж" площею 31,9 кв. м, частина замощення І площею 5 537,0кв.м, сума договору 259862,00 гривень;

договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1469 від 21.02.2017

- навіс зварювального цеху під літерою "З" площею 972,0 кв.м, частина замощення площею 4242,0кв.м сума договору 342722,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1465 від 21.02.2017 - огорожа під №1-3, частина замощення І площею 4242,0кв. м, сума договору 298724,00гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1461 від 21.02.2017 - компресорна під літерою "З" площею 7,8 кв.м навіс під літерою "Ш" площею 172,9кв.м гараж під літ. "Ю" площею 51,9кв.м, склад під літерою "Я", площею 110,5кв.м, підвал під літерою "Q" площею 99,9кв.м, сума договору 227638,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1347 від 17.02.2017 - ангар під літерою "Л" площею 679,4кв.м, сума договору 336 155,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1344 від 17.02.2017 - майстерня під літерою "Д-І" площею 359,2 кв. м, склад НЗ під літерою "К" площею 81,0 кв.м, акумуляторна під літерами "М-І, м" площею 102,6кв.м, трансформаторна підстанція під літерою "Ф" площею 44,2 кв.м, сума договору 332153,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1341 від 17.02.2017 - адміністративно виробничий корпус під літерою "П-П" площею 761,9кв.м, сума договору 471 311,00 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1338 від 17.02.2017 - ангар під літерою "В-І" площею 691,7кв.м, сума договору 340194,00 гривень;

- договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1335 від 17.02.2017 - мийка пост заміни масел під літерою "Г-ІІ" площею 774,4 кв.м, сума договору 403294,00 гривень.

За підсумками голосування при розгляді цього питання, кількість голосів поданих "ЗА" прийняття рішення - 27962 голоси, що становить 54,890952% від загальної кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах та є учасниками голосування з цього питання акцій. "ПРОТИ" - 22979 голосів, що становить 45,109048 % від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах та є учасниками голосування з цього питання акцій. "УТРИМАЛИСЯ" -0.

При цьому позивач голосував ПРОТИ прийняття такого рішення, що представником відповідача в засіданні підтверджено.

Отже, загальними зборами АТ "АТП-2361" 21.08.2018 прийнято рішення схвалити перелічені правочини, які були вчинені товариством протягом 2017 року. Протокол зборів підписано головою загальних зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4 .

В зв`язку із голосуванням ПРОТИ прийняття зборами акціонерів рішення про схвалення значного правочину, який був укладений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, позивач звернувся до відповідача з вимогою, в якій з посиланням на статті 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства" просив товариство здійснити викуп належних йому 22729 простих іменних акцій (а.с. 33 том 1).

При цьому позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про обов`язковий викуп у нього акції від 12.09.2018 (а.с. 33-34 том 1) посилаючись на ч.2. ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч.2. ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" Акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому статутом цього акціонерного товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням: 1) ціни викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством; 4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

За твердженням позивача, у встановлений законом строк від Товариства пропозиція про обов`язковий викуп акцій йому не надходила.

Листом від 11.10.2018 № 43 (а.с. 35 том 1) з боку АТ "АТП-2361" повідомлено позивача, що його вимога не містить підстав для обов`язкового викупу акцій товариством. Товариство вказує, що згідно ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства" для отримання права на обов`язковий викуп акцій акціонеру слід голосувати проти прийняття загальними зборами рішення про надання згоди на вчинення товариством значних правочинів. На позачергових зборах акціонерів, які відбулись 21.08.2018, розглядались тільки ті питання, які були включені до порядку денного позачергових зборів акціонерів та були зазначені в повідомленні про проведення позачергових зборів акціонерів, які були доведені до відома акціонерів передбаченим статутом способом.

Представник відповідача пояснив, що зборами 21.08.2018 у п. 4 було вирішено питання про схвалення правочинів , які були вчинені товариством протягом 2017 року, а отже це не є рішенням про "надання згоди на чинення товариством значних правочинів".

З даного приводу у постанові Верховного суду від 21.08.2019 по даній справі (п. 4.6-4.8) викладено позицію Суду виходячи з сукупного аналізу норм ЗУ "Про акціонерні товариства" про те, що відповідно до ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або в разі неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.

Ч. 2 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину.

Отже, системний аналіз норм пункту 2 частини 1 статті 68, частини 2 статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" свідчить, що подальше схвалення правочину товариством здійснюється у тому самому порядку, що встановлений для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, в тому числі щодо реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій. Інше тлумачення та застосування цих норм призвело б до обходу механізму обов`язкового викупу акціонерним товариством акцій, спрямованого на захист прав акціонерів, які голосують проти щодо вчинення значного правочину відчуження активів товариства .

Отже цих правових позицій випливає, що голосування позивачем ПРОТИ прийняття АТ "АТП-2361" рішення загальними зборами від 21.08.2018 про схвалення правочинів, які були вчинені товариством у 2017 році дає право позивачу вимагати обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому акцій на підставі ст. 68 ЗУ "Про акціонерні товариства".

У випадку незабезпечення акціонеру цього права він може оскаржувати рішення загальних зборів на підставі ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства" протягом 3х місяців з дати його прийняття, як визначено ч. 1 ст. 50 Закону (п. 4.12. постанови ВС від 21.08.2019 у даній справі).

Підставою для визнання незаконними рішень загальних зборів є порушення прийнятим рішенням норм чинного законодавства та прав акціонера (ст. 50 ЗУ "Про акціонерні товариства").

Виходячи з цього порушене право у позивача через невжиття з боку АТ "АТП-2361" передбачених ЗУ "Про акціонерні товариства" заходів по обов`язковому викупу належних ОСОБА_1 акцій є доведеним.

Суд погоджується із доводами позивача про неправомірність рішення загальних зборів АТ "АТП-2361" від 21.08.2018 про схвалення незаконних правочинів, які були вчинені протягом 2017 року, виходячи з такого:

Як вбачається зі звіту про оцінку вартості нерухомого майна відповідача, виготовленого ПП Печиборщ В.З. (а.с. 75 том 1) ринкова вартість комплексу будівель та споруд АТ "АТП-2361", які розташовані по вул . Первомайська, 3 у м. Черкаси згідно переліку об`єктів (а.с. 77 том 1) становить 5 593 083 грн. з ПДВ.

До переліку включені ті об`єкти нерухомості, які стали предметами договорів купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу (а.с. 48-65 том 1) між відповідачем та ТОВ "ПМ-Арсенал", що перевірено судом та не заперечується представниками сторін.

При цьому вартість проданих об`єктів нерухомого майна за всіма договорами купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу у договорах відповідає ціні цього майна, яку визначив суб`єкт оціночної діяльності у своєму звіті (а.с. 75 том 1).

Загальна вартість ціни продажу всіх частин цілісного майнового комплексу за договорами купівлі-продажу становить 3 012 053,00 грн.

У п. 4.14. постанови ВС від 21.08.2019 у даній справі вказано, що обов`язковою умовою для застосування до спірних правовідносин норм, що регулюють порядок реалізації права вимагати здійснення обов`язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, є встановлення, по-перше: ринкової вартості, що є предметом значного правочину; по-друге: вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства; по-третє: чи перевищує ринкова вартість, що є предметом значного правочину (у цьому випадку вартість майна за усіма договорами), 25 відсотків вартості активів товариства.

Отже ринкова вартість відчуженого нерухомого майна за всіма договорами купівлі-продажу (а.с. 48-65 том 1) становить 3 012 053,00 грн.

Дана сума визначена із ПДВ.

Як визначено у ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" значний правочин визначається за ринковою вартістю майна або послуг , що є предметом такого правочину відносно вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача про те, що ринкову вартість відчуженого товариством майна слід вираховувати за його ціною без ПДВ, тому що ПДВ не враховується при визначенні вартості активів при складенні фінансової звітності товариства.

Представник відповідача вважає, що для правильного застосування положень ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" ринкова вартість майна та вартість цього ж майна за даними річної фінансової звітності повинні обраховуватися однаково, щоб бути рівнозначно порівнюваними категоріями -- без ПДВ, якого немає у вартості майна товариства, яка вказується у фінансовій звітності.

Відповідач не вказав норму чинного законодавства, яка підтверджує правомірність таких доводів.

Суд вважає, що ринкова вартість майна, про яку йдеться у ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" обов`язково визначається з ПДВ і вона ж складає ціну продажу майна, яка вказана у договорах купівлі-продажу, які уклав відповідач.

Суд виходить з того, що не існує поняття "ринкова ціна з ПДВ" та "ринкова ціна без ПДВ" для різного призначення їх застосування.

Також звіт про оцінку вартості нерухомого майна (а.с. 75 том 1) оцінювачем складено з метою визначення саме ринкової вартості нерухомого майна, яка вирахувана ним в сумі 5 593 083,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 76 том 1).

У розділі ВСТУП оцінювачем щодо визначення виду вартості вказано, що при визначенні вартості об`єкта використана концепція "ринкової вартості". Згідно визначення Національного стандарту № 1 затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 ринкова вартість - це вартість за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна сторона діяла із знанням справи, розсудливо та без примусу.

За своїм змістом податок на додану вартість це універсальний непрямий податок, яким обкладається практично весь товарооборот на внутрішньому ринку і товарооборот, що складається у зовнішньоекономічній діяльності. Його перераховують до доходів бюджету всі виробники товарів (робіт, послуг) і продавці, які беруть участь у збуті товарів (робіт, послуг).

Непрямий податок - це податок, який установлюється у вигляді надбавки до ціни або тарифу на товари та послуги. Виробник продає товари (послуги) за ціною (тарифом) з урахуванням непрямого податку і сплачує до бюджету держави суму податку з отриманої ним виручки. Таким чином, виробник (продавець) виступає в ролі збирача податку, а покупець у ролі платника податку.

Отже виходячи з існуючого в державі обов`язку сплачувати ПДВ з кожної операції по відчуженню товару, в ринковій ціні товару, за якою пропонується його продаж на ринку, завжди закладається ПДВ.

Тому ринкова вартість об`єкту обов`язково визначається як його вартість, що включає в себе всі обов`язкові податки та платежі, які продавець повинен сплатити до бюджету з операції продажу товару.

При цьому у фінансовій звітності суб`єкта підприємництва вартість нерухомого майна обліковується без ПДВ, оскільки ця звітність має інше призначення, ніж визначення ринкової вартості майна, яким володіє товариство.

Суд вважає, що ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" повинна бути застосована у прямому значенні її положень -- якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про надання згоди на вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради (частина 2).

За змістом цієї норми ринкова вартість майна порівнюється із вартістю майна за даними останньої річної фінансової звітності незалежно від того, що перша вартість включає в себе ПДВ, а друга не включає, оскільки іншого зі змісту цієї норми не вбачається.

Також між сторонами виник спір з приводу того, звітність АТ "АТП-2361" за який рік слід брати за основу для визначення 25% вартості активів станом на час укладення договорів купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу відповідача.

Позивач доводить, що на момент укладення правочинів 17-21 лютого 2017 (а.с. 48-65 том 1) останньою оприлюдненою річною фінансовою звітністю АТ "АТП-2361" була звітність за 2015 рік, яка розкрита у встановленому законодавством порядку (відомості Агентства SMIDA а.с. 21 том1) із розрахунковою вартістю чистих активів товариства 325 100,00 грн. (25% від цієї суми складає 81 275,00 грн.).

Отже, за доводами позивача, відчуження нерухомого майна на суму більше 81 275,00 грн. повинно здійснюватися виключно за рішенням загальних зборів товариства.

Суд також вважає, що на час укладення будь-якого правочину для перевірки необхідності отримання на його укладення згоди загальних борів слід виходити із даних останньої оприлюдненої фінансової звітності, а не тої, яка лише буде оприлюднена в майбутньому, хоч і в установлені для цього строки.

При цьому суд виходить з такого:

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( в редакції станом на 17-21 лютого 2017 року на час укладення договорів відчуження нерухомого майна) визначено, що

*бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

*фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

* користувачі фінансової звітності (далі - користувачі) - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень;

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності та суб`єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Підприємства зобов`язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України (ст. 1,2,3,11,13,14 Закону).

Постановою КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" визначено, що дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики. Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою - дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв`язку, що обслуговує адресата.

Виходячи з цього суд вважає, що відомості, які відомі товариству та будуть ним внесені до своєї офіційної фінансової звітності, до часу фактичної передачі такої звітності за належністю, фінансовою звітністю не являються.

Отже, якщо метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, то на час укладення договорів купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу (17-21 лютого 2017) його сторони могли оцінювати дотримання відповідачем вимог ст. 70 ЗУ "Про акціонерні товариства" лише за даними останньої оприлюдненої фінансової звітності АТ "АТП-2361" 2015 року.

Сторони цих договорів не могли керуватися даними фінансового звіту відповідача за 2016 рік (а.с. 46 том 1), який було офіційно подано Державній фіскальній службі України лише 28.02.2017 року (а.с. 47 том 1).

Також з матеріалів справи вбачається і визнається відповідачем, що за відчужені об`єкти нерухомості відповідачу з боку ТОВ "ПМ-Арсенал" були сплачені кошти в загальній сумі 3 032 239,48 грн. починаючи з вересня 2016 року (а.с. 122, 106-110 том 1) і якою вартістю активів за даними якої звітності керувався при отриманні цих платежів відповідач при розрахунку 25% представник відповідача не пояснив.

За даними балансу АТ "АТП-2361" на 31.12.2016 (а.с. 46 том 1) вартість активів відповідача становить 10 342 900,00 грн. з яких 25% складає 2 585 725,00 грн.

Як вже визначився суд, відповідач помилково вважає (а.с. 42 том 1), що з сукупної ціни продажу майна, яка вказана у договорах купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу (3 012 053,00) слід відняти ПДВ і тоді вартість відчуженого майна становить лише 2 510 044,18 грн. і не виходить за межі вказаних вище 25% (тут у розрахунку відповідачем допущено математичну помилку, або ПДВ взято не за ставкою 20%).

Отже також виходячи і з даних фінансової звітності відповідача за 2016 рік, сукупна ринкова вартість (з ПДВ) всіх об`єктів, які відчужені за договорами купівлі-продажу частин цілісного майнового комплексу від 17-21 лютого 2017 також перевищує 25% вартості активів АТ "АТП-2361" і потребувала прийняття рішення загальних зборів про надання згоди на вчинення такого правочину.

У постанові від 21.08.2019 по даній справі Верховний Суд вказав, що при розгляді даної справи суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку стосовно того, що значного правочину товариством укладено не було лише з тих підстав, що продаж майна відповідача відбувався за окремими договорами, які не є значними, відповідно до діючого законодавства, бо це суперечить частині 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (п. 4.4 постанови).

Протилежні доводи відповідача з цього приводу суд відхиляє.

Отже суд приходить до висновку, що укладення договорів про відчуження частин цілісного майнового комплексу відповідача, вартість якого становить 3 012 053,00 грн. потребує згоди на їх вчинення з боку загальних зборів акціонерів АТ "АТП - 2361". Рішення загальних зборів акціонерів про відчуження вказаного нерухомого майна не приймалось, у зв`язку з чим, такі договори були укладені із порушенням встановленого законом порядку.

На те, що між відповідачем та ТОВ "ПМ-Арсенал" було укладено угоди, які складають цілісний правочин, а об`єкт було подрібнено для ухилення від необхідності отримання згоди загальних зборів на їх укладення, вказують ті обставини, що об`єкти входять до складу цілісного майнового комплексу АТ "АТП-2361", правочини укладено між одними і тими ж сторонами та протягом короткого періоду часу (17-21 лютого 2017).

Відповідно до п. 2.12 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 25.02.2016 №4, рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи докази про порушення права акціонера-позивача на обов`язковий викуп його акцій та схвалення загальними зборами АТ "АТП 2361" правочинів по відчуженню нерухомого майна, які укладені з порушенням вимог чинного законодавства, зменшують вартість активів товариства та вартість належних позивачу акцій, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, як наслідок, підлягають задоволенню в повному обсязі .

Відповідно до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення позачергових загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства АТП-2361 від 21 серпня 2018 року з питання № 4 порядку денного, яким схвалено правочини, що були укладені протягом 2017 року, а саме:

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1473 від 21.02.2017 - навіс зварювального цеху під літерою "Ж" площею 31,9 м кв частина замощення І площею 5 537,0 м кв, сума договору 259862 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1469 від 21.02.2017 - навіс зварювального цеху під літерою "Э" площею 972,0 кв м частина замощення І площею 4 242,0 кв м сума договору 342722 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1465 від 21.02.2017 - огорожа під № 1-3, частина замощення І площею 4 242,0 м кв, сума договору 298 724 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1461 від 21.02.2017 - компресорна під літерою "З" площею 7,8 кв м, навіс під літерою "Ш" площею 172,9 кв м, гараж під літ. "Ю" площею 51,9 кв м, склад під літерою "Я", площею 110,5 кв м, підвал під літерою "Q" площею 99,9 кв м, сума договору 227 638 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1347 від 17.02.2017 - ангар під літерою "Л" площею 679,4 кв м, сума договору 336 155 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1344 від 17.02.2017 - майстерня під літерою "Д-І" площею 359,2 кв м, склад НЗ під літерою "К" площею 81 кв м, акумуляторна під літерами "М-І, м" площею 102,6 кв м, трансформаторна підстанція під літерою "Ф" площею 44,2 кв м, сума договору 332153 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1341 від 17.02.2017 - адміністративно виробничий корпус під літерою "П-II" площею 761,9 кв м, сума договору 471 311 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1338 від 17.02.2017 - ангар під літерою "В-І" площею 691,7 кв м, сума договору 340194 гривень;

- договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №1335 від 17.02.2017 - мийка пост заміни масел під літерою "Г-II" площею 774,4 кв м, сума договору 403294 гривень.

3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "АТП-2361" (ідентифікаційний код 03577651, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 3) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) -- 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 15 січня 2020

Суддя Н.М. Спаських