Рішення

від 17.01.2020 по справі 910/15441/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2020Справа № 910/15441/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВВН

до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна

про стягнення 118 586, 47 грн,

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВВН (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в загальному розмірі 118 586, 47 грн, з яких 115 770, 04 грн сума основного боргу та 2 816, 43 грн пені.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 625, 629, 691, 692, 712 ЦК України, ст.193, 230 ГК України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №302054 від 01.09.2018, в частині повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

18.11.2019 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

18.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем частково здійснено повернення товару на загальну суму 90 337, 26 грн, таким чином залишок основного боргу становить 25 433, 04 грн.

Вказана заява розцінюється судом як заява про зменшення суми позовних вимог, подана на підставі ст. 46 ГПК України. Позовні вимоги розглядаються з урахування заяви про зменшення позовних вимог.

26.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла довідка банку про надходження від відповідача на рахунок позивача коштів за період з 01.09.2018 по 20.12.2019.

11.01.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, з посиланням на те, що позивачем не зазначено, за який саме товар відповідач змушений сплатити борг та за якими саме видатковими накладними, крім того вказує, що позивачем було невірно здійснено розрахунок пені, а саме визначено невірний період нарахування та не враховано, що в цей період було здійснено повернення товару. Також просив суд поновити строк для подання відзиву, оскільки ним не було отримано копію позовної заяви, а тому він був вимушений самостійно ознайомлюватися з матеріалами справи суді.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання відзиву, суд визнав його обґрунтованим, у зв`язку з чим приймає відзив до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін ні від позивача, ні від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Ураховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2018 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 302054 (далі - договір), відповідно до п. 1.2 якого постачальник зобов`язався відповідно до замовлень покупця передавати у власність (постачати) покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених цим договором, у тому числі додатковими умовами поставки, котрі погоджуються сторонами в додатках №1, 2, 3, які є невід`ємними частинами цього договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє протягом одного календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань. У випадку якщо до жодної із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору від жодної з сторін не надійде пропозиції щодо завершення дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах. Це правило є чинним не визначену кількість разів (п.11.1 договору).

Пунктом 5.6 договору поставки визначено, що поставка товару вважається закінченою по завершенню процесу його приймання відповідачем по якості та кількості, та відповідно до пункту 6.1 договору оформлюється проставленням печаток і підписів представників сторін на товаротранспортних документах.

У відповідності до п. 7.10 договору, оплата товару виключно після факту поставки товару у строки, що узгоджені сторонами у додатку №2 до договору.

Пунктом 1.1 вказаного додатку визначено, що відповідач здійснює оплату кожні 14 календарних днів у розмірах реалізованого покупцем товару. Оплата здійснюється у відповідний платіжний день, яким, згідно п.7.13 договору, є перший вівторок, який припадає після закінчення строку платежу.

На виконання умов договору, позивачем у період з листопада 2018 року по травень 2019 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 253 911, 62 грн за видатковими накладними №ВВ- 0005386 від 02.11.2018 на суму 25 127,42 грн, №ВВ-0005791 від 05.12.2018 на фактичну суму 164 026,66 грн (з урахуванням акту розбіжностей), №ВВ-0005844 від 12.12.18 на фактичну суму 19 048,97 грн (з урахуванням акту розбіжностей), №ВВ-0005989 від 19.12.18 на суму 8143,78 грн, №ВВ-0000107 від 16.01.19 на суму 2 497,90 грн (з урахуванням акту розбіжностей), №ВВ-0000166 від 23.01.19 на суму 3 175,00 грн, №ВВ-0000286 від 06.02.19 на суму 2 993,94 грн, №ВВ-0000353 від 13.02.19 на суму 2 893,22 грн, №ВВ-0000412 від 20.02.19 на суму 6 713,18 грн, №ВВ-0000496 від 27.02.19 на суму 2817,60 грн, №ВВ-0000573 від 06.03.19 на суму 1041,98 грн, №ВВ-0000667 від 13.03.19 на суму 3 120,70 грн, №ВВ-0000729 від 20.03.19 на суму 2 584,44 грн, №ВВ-0000894 від 03.04.19 на суму 1940,76 грн, №ВВ-0001062 від 17.04.19 на суму 1 211,76 грн, №ВВ-0001155 від 24.04.19 на суму 1 277,28 грн, №ВВ-0001289 від 08.05.19 на суму 2860,69 грн, №ВВ-0001371 від 15.05.19 на суму 2 436,34 грн, що також підтверджується копіями товарно-транспортних накладних завірених належним чином долучених до матеріалів справи.

Таким чином, позивач виконав свої обов`язки за договором у повному обсязі та поставив відповідачу товар на загальну суму 253 991, 62 грн.

Відповідач свої обов`язки за договором виконав не в повному обсязі, а саме здійснив оплату товару несвоєчасно та частково: 29.01.2019 у сумі 20 000, 00 грн, 26.02.2019 - 15 000, 00 грн, 12.03.2019 2986, 80 та 4 775, 00 грн, 17.09.2019 10 682, 00 грн та 01.10.2019 у сумі 20 000, 00 грн, всього на загальну суму 73 443, 80 грн, що підтверджується довідкою банку №2824/40 від 26.12.2019.

Крім того, відповідно до актів про залік взаємних вимог підписаних між позивачем та відповідачем сторони погодили проведення заліку зобов`язань на загальну суму 64 697, 78 грн.

Також частина поставленого товару відповідачем була повернута позивачу, а саме: 23.10.2019 на суму 9 269, 19 грн, 25.10.2019 на суми: 5 555, 28 грн, 7 479, 63 грн та 8 856, 19 грн, 28.10.2019 на суми: 15 502, 18 грн та 6 305, 07 грн, 29.10.2019 на суму 5 687, 21 грн, 05.11.2019 на суму 5 884, 33 грн, 06.11.2019 на суму 4 499, 78 грн, 06.11.2019 на суму 5 099, 51 грн, 08.11.2019 на суми: 5 951, 03 грн, 3 350, 90 грн та 314, 91 грн, 13.11.2019 на суму 6 582, 05 грн, всього у загальній сумі 90 337, 26 грн.

26.09.2019 за №28/19 позивач направив позивачу претензію №1 про сплату заборгованості за договором у розмірі 136 550, 28 грн, яка була отримана відповідачем 01.10.2019, однак була залишена без відповіді.

У зв`язку із тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за поставлений позивачем товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 25 433, 04 грн основного боргу та пеню за період з 01.10.2019 по 28.10.2019 у сумі 2 816, 43грн

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно до вищезазначених видаткових накладних позивачем відповідачу було поставлено товар на суму 253 911, 62 грн, після чого останнім було оплачено частину товару на загальну суму 73 443, 80 грн, частина товару на загальну суму 90 337, 26 грн була відповідачем повернута та щодо актів взаємних вимог сторонами було здійснено залік вимог на загальну суму 64 697, 78 грн, таким чином несплаченою залишилася заборгованість в сумі 25 432, 78 грн (253 911, 62 - 73 443, 80 - 90 337, 26 - 64 697, 78).

Враховуючи, що позивачем не підтверджено належними та допустими доказами, що заборгованість за поставлений товар складає саме 25 433, 26 грн, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 25 432, 78 грн, в зв`язку з чим позов у частині стягнення суми основної заборгованості підлягає частковому задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 816, 43 грн пені.

За приписами ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у пункті 4.1 додатку №2 до договору, відповідно до якого у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати товару за умовами договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості несвоєчасно оплаченого товару, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд встановив, що позивач нараховує штрафні санкції у період з 01.10.2019 по 28.10.2019 від суми заборгованості 107 983, 00 грн (сума пені 2 816, 43 ), що не суперечить вимогам чинного законодавства України та є правом позивача, однак вказаний розрахунок виконано невірно, оскільки як встановлено судом вище у вказаний період відповідачем частково товар повертався.

У зв`язку з чим судом було виконано власний розрахунок пені за період 01.10.2019 по 20.10.2019, з урахуванням існуючої заборгованості за вказаний період та часткового повернення товару, таким чином загальний розмір пені за розрахунком суду становить 2 852, 69 грн, що є більше ніж заявлено позивачем.

Отже, вимога позивача, про стягнення пені є обґрунтованою, проте враховуючи положення ч.1 ст.14 ГПК України, згідно якої суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягає пеня саме в розмірі заявленому позивачем - 2 816, 43 грн.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме 25 432, 78 грн основного боргу та 2 816, 43 грн пені.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями БІЛЛА-Україна (02141, місто Київ, вулиця Гришка, будинок 3, ідентифікаційний код 25288083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВВН (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А, ідентифікаційний код 34297337) 25 432 (двадцять п`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн 78 коп. основного боргу, 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн 43 коп. пені та 1 920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) грн 98 коп. судового збору.

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань