Рішення

від 09.12.2019 по справі 208/6317/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/6317/18

№ провадження 2/208/1526/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09 грудня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу Органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , 3-і особи: Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав ,-

встановив:

1.Позиція сторони позивача.

В вересні 2018 року Орган опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , 3-і особи: Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав в якому просить:

- позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , відносно її дітей: ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- стягувати з громадянки ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання її дітей: ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів доходів на кожну дитину, але не меншому 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь майбутнього опікуна.

Підставою для звернення із позовом є необхідність захисту інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які в силу свого віку не мають можливості самостійно захистити свої права.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одиноко матір`ю по відношенні до дітей:

- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16.06.2016 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.2014 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28.04.2015 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 10.07.2009 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області та витягом з Державного реєстру актів. Батько ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 01 липня 2009 року.

Сім`я ОСОБА_1 , потрапила у поле зору служби у справах дітей в 2016 році. Відповідно до листа Заводського ВП Дніпродзержинського МУ мати дітей ОСОБА_1 залишивши дітей з бабусею, пішла у невідомому напрямку.З ОСОБА_1 неодноразово проводилась профілактична бесіда стосовно безвідповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків у відношенні до дітей. В лютому 2016 році до служби у справах дітей Заводського району надійшов лист служби у справах дітей Дніпродзержинської міської ради щодо звернення ОСОБА_8 на Урядовий контактний центр , з приводу невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 по відношенні до дітей.

Працівниками Кам`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, службою у справах дітей адміністрації Заводського району постійно проводилися профілактичні бесіди. Матері дітей ОСОБА_1 було запропоновано лікування від алкогольної залежності, але жінка категорично відмовлялася від наданої допомоги. Так до служби у справах дітей в 2017 році надійшло звернення на урядову гарячу лінію Дніпропетровської обласного контактного центру, зі скаргою на невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , зі слів заявника жінка веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої та наркотичні речовини, співмешкає з наркоманами, не піклується за дітьми (копія звернення додається).

Після неодноразових проведених бесід з ОСОБА_1 ситуація в родині змінилася на найкраще, мати намагалася виправитися, співпрацювала з спеціалістами служби. Але ситуація в сім`ї почала погіршуватися в літку 2018. До служби у справах дітей адміністрації Заводського району почали надходити анонімні звернення стосовно злісного ухилення матері ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, остання скарга надійшла від двадцяти співмешканців буд Спеціалістами служби у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради спільно з представниками Кам`янського відділу поліції 03.09.2018 неодноразово було здійснено терміновий спільні виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час відвідування мати з дітьми зачинилася в квартирі та категорично відмовилась надавати доступ до житлового приміщення.

06.09.2018 дітей передано на виховання до рідної тітки, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, дітей залишає вдома без батьківського піклування, відсутнє електропостачання, не контролює їх дії, повністю самоусунулась від виконання батьківських обов`язків до дітей.

Безвідповідальне ставлення матері ОСОБА_1 до виконання та утримання дітей, зловживання алкогольними напоями є загрозливим для подальшого розвитку та зростання малолітніх, які в силу свого віку не здатні захистити свої права. Приймаючи до уваги викладене вище та те, що діти позбавлені можливості інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, не отримують необхідного материнського догляду, мати у зв`язку з алкогольною залежністю руйнує життя своїх дітей. Служба у справах дітей стурбована подальшою долею дітей, бо такий стан речей є загрозливим для життя, здоров`я та розвитку.

2. Позиція відповідача та третіх осіб.

Відповідач, ОСОБА_1 не скористалась своїм правом та не подала в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.

Треті особи:

-Комунальний заклад Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради, не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України ;

- ОСОБА_2 , не скористалась своїм правом та не подала в строк, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України

3. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

17.09.2018 року позивач звернувся до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом.

15.10.2019 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито справу в загальному позовному проваджені.

18.02.2019 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області замінено третю сторону, за клопотанням позивача.

07.06.2019 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області закрито підготовче судове засідання т призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача Органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради, Михайловою Ж.М. було використано право на подачу заяви про проведення судового розгляду за своєю відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного судового рішення.

Відповідач, ОСОБА_1 будучи належним чином сповіщеною про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовні вимоги не подав, судові повістки - виклики направлені відповідачеві на адресу його реєстрації.

Треті особи:

-Комунальний заклад Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради в особі представника Сміянової О. Є. подала заяву про проведення судового розгляду за своєю відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного судового рішення;

- ОСОБА_2 будучи належним чином сповіщеною про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовні вимоги не подала, судові повістки - виклики направлені на адресу її реєстрації.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

4 . Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одиноко матір`ю по відношенні до дітей:

- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 16.06.2016 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (.с.10) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.11);

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10.01.2014 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області(а.с. 12) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану (а.с.13);

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 28.04.2015 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 14) та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, виданий Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану (а.с. 15);

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 10.07.2009 Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 8) та витягом з Державного реєстру актів. Батько ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 01 липня 2009 року (а.с. 9).

Сім`я ОСОБА_1 , потрапила у поле зору служби у справах дітей в 2016 році. Відповідно до листа Заводського ВП Дніпродзержинського МУ мати дітей ОСОБА_1 залишивши дітей з бабусею, пішла у невідомому напрямку. З ОСОБА_1 неодноразово проводилась профілактична бесіда стосовно безвідповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків у відношенні до дітей (а.с.18).

В лютому 2016 році до служби у справах дітей Заводського району надійшов лист служби у справах дітей Дніпродзержинської міської ради щодо звернення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на Урядовий контактний центр , з приводу невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенні до дітей (а.с. 16-17).

Працівниками Кам`янського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, службою у справах дітей адміністрації Заводського району постійно проводилися профілактичні бесіди. Матері дітей ОСОБА_1 було запропоновано лікування від алкогольної залежності, але жінка категорично відмовлялася від наданої допомоги. Так до служби у справах дітей в 2017 році надійшло звернення на урядову гарячу лінію Дніпропетровської обласного контактного центру, зі скаргою на невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , зі слів заявника жінка веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої та наркотичні речовини, співмешкає з наркоманами, не піклується за дітьми (а.с.22).

Після неодноразових проведених бесід з ОСОБА_1 ситуація в родині змінилася на найкраще, мати намагалася виправитися, співпрацювала з спеціалістами служби. Але ситуація в сім`ї почала погіршуватися в літку 2018. До служби у справах дітей адміністрації Заводського району почали надходити анонімні звернення стосовно злісного ухилення матері ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, остання скарга надійшла від двадцяти співмешканців будинку. Спеціалістами служби у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради спільно з представниками Кам`янського відділу поліції 03.09.2018 неодноразово було здійснено терміновий спільні виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 . Під час відвідування мати з дітьми зачинилася в квартирі та категорично відмовилась надавати доступ до житлового приміщення.

06.09.2018 року дітей передано на виховання до рідної тітки, ОСОБА_9 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено заявою ОСОБА_1 про те, що вона не заперечує, що її діти будуть перебувати у її сестри (а.с. 20)

ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, дітей залишає вдома без батьківського піклування, відсутнє електропостачання, не контролює їх дії, повністю самоусунулась від виконання батьківських обов`язків до дітей.

Відповідно до наказу № 43 від 14 вересня 2018 року виданого Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради Про тимчасове влаштування малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до сім`ї ОСОБА_10 , дітей тимчасово було поміщено до родини двоюрідної тітки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 24).

Відповідно до наказу № 57 від 26 жовтня 2018 року виданого Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради, про повернення малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 під опіку Органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради , дітей було передано під опікування Органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради , для подальшого вирішення питання про влаштування до сімейних форм виховання (а.с. 37).

Відповідно до клопотання начальника служби Чернової Л.І. служба у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради просить направити до КЗ ЦСПРДССД КМР малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 які залишились без піклування матері (а.с. 38)

Відповідно до листа Начальника служби у справах дітей Кам`янської міської ради Пелипас Г.В. служба інформує про направлення до КЗ ЦСПРДССД КМР малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 39).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка є бабусею - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до розпорядження адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради залишає своїх онуків проживати з нею, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 40).

Заявою начальнику служби у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради Дубцова Людмила Геннадіївна, ІНФОРМАЦІЯ_11 , зобов`язалась нести відповідальність за дітей та повернути їх до служби у разі потреби (а.с. 41).

Відповідно до наказу № 47 від 21 вересня 2018 року виданого Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 передано до бабусі ОСОБА_2 , на тимчасове проживання (а.с. 42).

Відповідно до листа начальника управління охорони здоров`я міської ради Манаєнкової Ю.В., повідомляє, що за інформацією адміністрації КЗ Кам`янська міська лікарня №1 ДОР ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться під профілактичним наглядом у лікаря нарколога з 2017 року з приводу психічних та поведінкових розладів в результаті вживання алкоголю з шкідливими наслідками, на обліку у лікаря психіатра не перебуває(а.с. 43).

Відповідно до листа від 29.01.2019 року № 02/01-15/113 адміністрація комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради повідомляє, що малолітні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувають у закладі з 26.10.2018 року, мати громадянка ОСОБА_1 дітей не відвідує (а.с. 67).

Відповідно до заяви ОСОБА_2 (а.с. 70) у зв`язку зі зміною стану здоров`я та важким матеріальним становищем не може надалі утримувати виховувати дітей, тому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 було влаштовано на виховання до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с. 71), відповідно до наказу №6 від 19.04.2019 року адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради,який є рідним дядьком дітям та погодився надати притулок для дітей на 2-3 тижні (а.с. 68).

Відповідно до наказу від 19.04.2019 року № 5 Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 передано до Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради (а.с. 69)

Відповідно до висновку від 21.09.2018 року № 9-06/121 Адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , 1986 року народження , вважає за доцільним позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відносно її дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином станом на дату розгляду справи малолітні діти знаходяться без материнської опіки в Комунальному закладі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради.

5. Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага та, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, в якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. (стаття 153, частини перша-третя статті 157 СК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Аналогічні положення щодо виховання дітей та спілкування з їх батьками містяться у розділах 8, 11, 12, 15 Закону України Про охорону дитинства .

Згідно ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до керівних роз`яснень, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Стаття 171 СК України закріплює, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шести місяців у випадку влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про охорону дитинства" у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Відповідно до ст.32Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.180СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181СК України).Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов`язковою для виконання в силу ст. 360-7ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Суд зазначає, що батьківські права засновані на спорідненості батьків з дитиною, тому виникнення між дитиною і батьком конфлікту чи погіршення їх особистих стосунків, що може мати тимчасовий характер, не є підставою для позбавлення цих прав.

При вирішенні судом питання позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і приймати участь у її вихованні.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей, її вихованням і розвитком займається держава, свідчить про те, що мати дітей не бажає приймати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він/вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Сімейним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьків батьківських прав щодо дітей.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Отже ухилення від виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 з виховання малолітніх дітей: ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є підставою для позбавлення батьківських прав, за наявності її винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не визнання відповідачем ОСОБА_1 позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги в частині стягнення аліментів суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Статтею 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від обов`язку утримання малолітніх дітей судом не встановлено. Оцінивши надані докази по справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 повинна виконувати у відношенні своїх малолітніх дітей передбачені сімейним законодавством обов`язки з їх утримання, та не порушувати право дитини на достатній рівень життя. Суду не надано даних про наявність доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дітей.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Відповідно до п.9 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265,280 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради до ОСОБА_1 , 3-і особи: Комунального закладу Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відносно її дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь майбутнього опікуна.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .

Позивач - Орган опіки та піклування адміністрації Заводського району Кам`янської міської ради, юридична адреса: область Дніпропетровська, місто Кам`янське, проспект Свободи, будинок № 2/1.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації, АДРЕСА_1 .

Треті особи:

- Комунальний заклад Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Кам`янської міської ради, юридична адреса реєстрації: місто Дніпро, вулиця Білоруський проїзд, будинок № 4А;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Івченко Т. П.