УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 683/64/19
Провадження № 22-ц/4820/89/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю апелянта, представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ясен-Поділля про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в складі судді Цішковського В.А. від 17 травня 2019 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
в с т а н о в и в :
В січні 2019 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, з врахуванням заяви про заміну відповідача, вказував, що з 08.05.2018 року працював на посаді вантажника ТОВ Ясен-Поділля . 02.10.2018 року з`явився за повісткою до призовної дільниці Старокостянтинівського ОМВК, про що заздалегідь повідомив керівництво підприємства. Після проходження медичного огляду у військкоматі його було направлено до Старокостянтинівської ЦРЛ для проходження медичної комісії. У лікарні він також здав кров в якості донора, про що відповідні документи він відніс керівнику підприємства.
У зв`язку зі здачею крові у нього погіршився стан здоров`я, а тому він не зміг з`явитися на роботу 02 та 03.10.2018 року. В подальшому він з 04.10.2018 року по 15.10.2018 року перебував на лікарняному.
Однак наказом № 630к від 22.10.2018 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України його було звільнено з роботи з 02.10.2018 року за прогул. З таким рішенням не згідний, оскільки 03.10.2018 року він був відсутній на роботі у зв`язку зі здачею крові в якості донора 02.10.2018 року та після цього мав право на вихідний 03.10.2018 року.
Тому просив поновити його на посаді експедитора ТОВ Ясен-Поділля з посадовим окладом згідно штатного розпису, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток на час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року до дня поновлення на роботі.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та постановити нове, яким задовольнити позов. На його думку, суд першої інстанції не врахував, що він отримав повістку про призов на військову службу з наказом прибути до призовної дільниці Старокостянтинівського ОМВК на 09 год. 02.10.2018 року, про що заздалегідь повідомив свого безпосереднього керівника. Після проходження медичного огляду у Старокостянтинівському ОМВК його було направлено до Старокостянтинівської ЦРЛ для проходження медичних обстежень та в подальшому здачі крові в якості донора. В той же день телефонним дзвінком він повідомив свого керівника про неможливість виходу на роботу 02.10.2018 року та 03.10.2018 року у зв`язку з поганим самопочуттям, на що останній не заперечив. Лікування було продовжено на підставі листка непрацездатності по 15.10.2018 року. 16.10.2018 року його представником ОСОБА_2 було надано представнику ТОВ Ясен-Поділля документи на підтвердження поважності причин відсутності апелянта на робочому місці - листки непрацездатності, повістки, заяву з проханням увільнити з займаної посади у зв`язку з призовом на військову службу згідно повістки від 16.10.2018 року.
Вважає звільнення незаконним, оскільки в день звільнення, 02.10.2018 року, він не міг фізично з`явитись на своєму робочому місці, прибувши за викликом до призовної дільниці Старокостянтинівського ОМВК.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Ясен-Поділля просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін, оскільки апелянт не повідомляв адміністрацію ТОВ Ясен-Поділля про свій намір здати кров, чим порушив вимоги закону та встановлений порядок повідомлення роботодавця про причини відсутності на роботі. 03.10.2018 року позивач був відсутній на роботі без поважних причин, тому обґрунтовано звільнений за прогул.
В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.
Представник відповідача просила відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі.
Так, встановлено, що ОСОБА_1 з 08.05.2018 року працював на посаді вантажника ТОВ Ясен Поділля , в подальшому з 01.09.2018 року його переведено на посаду експедитора. Згідно табелю обліку робочого часу, актів про відсутність на роботі позивач був відсутній на роботі протягом 9 календарних днів - з 02.10.2018 року по 10.10.2018 року.
У зв`язку з цим на адресу позивача було направлено лист №528 від 10.10.2018 року з проханням надати письмові пояснення та документи на підтвердження причин відсутності на робочому місці протягом вказаного періоду.
У відповідь позивачем було надано пояснення, що 02.10.2018 року і 03.02.2018 року він був донором крові і тому не з`явився на роботі.
Згідно довідки Старокостянтинівської ЦРЛ № 1005 про надання донорам пільг позивач 02.10.2018 року здавав кров як донор крові.
Наказом № 630к від 22.10.2018 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з роботи 02.10.2018 року за прогул.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що 03.10.2018 року позивач був відсутній на роботі без поважних причин, тому наказ про його звільнення за прогул на підставі п.4.ст.40 КЗпП України є законним, підстави для поновлення на роботі відсутні.
Проте з таким висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до статті 9 Закону України Про донорство крові та її компонентів , в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку.
ТОВ Ясен Поділля визнає, що ОСОБА_1 02.10.2018 року був відсутній на роботі з поважних причин - у зв`язку зі здачею крові.
Водночас апеляційний суд констатує, що згідно з повісткою ОСОБА_1 02.10.2018 року о 9.00 год. прибув до призовної дільниці Старокостянтинівського ОМВК і проходив медичний огляд.
Ці обставини визнаються поважними причинами відсутності на роботі ОСОБА_1 02.10.2018 року.
В свою чергу судом першої інстанції правильно встановлено, що 03.10.2018 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин, тобто вчинив прогул.
Його право на додатковий день відпочинку як донора крові не могло бути реалізовано 03.10.2018 року, оскільки в порушення ст. 14 Закону України Про донорство крові та її компонентів він не подав письмову заяву роботодавцю не пізніш як за три дні про намір здати кров і отримати додатковий день відпочинку саме 03.10.2018 року.
Як вбачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу, пояснень представника відповідача, при видачі наказу 22.10.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи 02.10.2018 року за прогул, роботодавець виходив з того, що працівник, що допустив прогул, підлягає звільненню в останній день його роботи перед прогулом.
Проте такий висновок ґрунтується на неправильному тлумаченні норм трудового законодавства, і фактично призвів до звільнення працівника за прогул до вчинення самого прогулу.
Прогул є порушенням трудової дисципліни, за що статтею 147 КЗпП України передбачено притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у тому числі й у виді звільнення, і має здійснюватися за додержання правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
Процедура звільнення за прогул має враховувати не лише загальні правила і порядок звільнення працівників (ч.1 ст. 47, ст. 116 КЗпП), але й правила і порядок звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 КЗпП), а також строки застосування, правила і порядок накладання, оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП).
За змістом наведених норм звільнити працівника можна безпосередньо після здійснення прогулу, але не пізніше місяця після виявлення цього прогулу; не пізніше шести місяців з дати здійснення прогулу; не пізніше одного місяця з дня отримання згоди профспілкового органу на звільнення.
Отже, звільнити працівника за прогул можна лише після вчинення прогулу,
і датою звільнення за прогул має бути останній день перебування особи у трудових відносинах з підприємством.
Згідно з ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З врахуванням наведеного апеляційний суд констатує, що звільнення позивача проведено з порушенням норм п. 4 ч.1 ст. 40, ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України, відтак відповідно до ч.1 ст. 235 КЗпП України ОСОБА_1 слід поновити на посаді.
Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно із пунктами 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки; у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою ТОВ Ясен-Поділля від 11.12.2019 року № ЯП 000000123 середньоденний заробіток ОСОБА_1 , виходячи з його заробітної плати за останні два повні відпрацьовані місяці, що передували звільненню (серпень-вересень 2018 року), складав 234 грн. (9829,31 грн. : 42 робочі дні).
Отже, відповідно до вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.10.2018 року по 16.01.2020 року складає 75348 грн. (322 робочих дні х 234 грн.).
З врахуванням наведеного підлягає задоволенню заявлена вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з часу звільнення (02.10.2018 року) по дату поновлення на роботі (16.01.2020 року) в сумі 75348 грн.
Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Відтак відповідно до ч.ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід держави судові витрати, які підлягали сплаті при подачі позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 3842 грн.( 1536,80 грн. + 2305,20 грн.).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді експедитора Товариства з обмеженою відповідальністю Ясен-Поділля .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ясен-Поділля (код ЄДРПОУ 37154535, 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Горького, 9/3) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.10.2018 року по 16.01.2020 року в сумі 75348 грн., з якої підлягають сплаті відповідні податки та інші обов`язкові платежі.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах одного місяця звернути до негайного виконання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ясен-Поділля (код ЄДРПОУ 37154535, 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Горького, 9/3) 3842 грн. судового збору в дохід держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.01.2019 року.
Судді Л.М. Грох
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2020 |
Оприлюднено | 20.01.2020 |
Номер документу | 86980300 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Грох Л. М.
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Цішковський В. А.
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Цішковський В. А.
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Цішковський В. А.
Цивільне
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Цішковський В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні