Рішення

від 19.12.2019 по справі 428/8179/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/8179/19

Провадження № 2/428/2162/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Оковітова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу Камелот про внесення запису про звільнення до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Оковітов Роман Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Споживчого кооперативу Камелот про внесення запису про звільнення до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що з 14.12.2010 позивач працював виконавчим директором у Споживчому кооперативі Камелот . 28.02.2019 позивач був звільнений з посади виконавчого директора за власним бажанням. Однак всупереч вимогам ст. 47 та ст. 116 КЗпП України, відповідач не видав позивачеві належно оформлену трудову книжку, оскільки до неї не були внесені відповідні записи про звільнення, не повідомив ОСОБА_1 про нараховані суми, належні йому при звільненні та не здійснив з ним розрахунок.

Інформацію про розмір заборгованості із заробітної плати та розмір середнього заробітку ОСОБА_1 не вдалося отримати і за адвокатським запитом, оскільки поштове відправлення відповідачем не було отримане. Разом з тим, відповідачем не було проведено розрахунок з працівником починаючи з лютого 2019 року.

Таким чином, оскільки з вини відповідача ОСОБА_1 не виплачені при звільнені всі суми у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, він вправі згідно зі ст. 117 КЗпП України вимагати стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01 березня 2019 року по день постановлення рішення.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України позивач отримував заробітну плату в розмірі 4173,00 грн., середньоденний заробіток позивача складає 141,45 грн. (8 346, 00 грн. (заробітна плата за січень-лютий)/59 (календарних днів)). Отже, на сьогодні розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (з 01.03.2019 по 12.07.2019) складає 18 954, 30 грн. (141,45 грн. х 134 календарних дня).

Загалом на 12.07.2019 відповідач відповідно до вимог ст. 116, 117 КЗпП України повинен виплатити позивачеві 4 173,00 грн. заборгованості із заробітної плати та 18 954,30 грн. середній заробіток за весь час затримки, а всього 23 127, 30 грн.

Представник позивача просив суд: зобов`язати Споживчий кооператив Камелот внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з посади виконавчого директора СК Камелот за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України з 28.02.2019 року та видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку; стягнути з СК Камелот на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 4173,00 грн.; стягнути з СК Камелот на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2019 року по день ухвалення рішення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, до суду від його представника адвоката Оковітова Р.В. надійшла заява з проханням розглянути справу без його участі та без участі позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача СК Камелот в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. У зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах зі Споживчим кооперативом Камелот з 14.12.2010 року, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Згідно з копією протоколу № 1 засідання правління споживчого кооперативу Камелот від 25.02.2019, задоволено заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади виконавчого директора СК Камелот за власним бажанням з 28.02.2019.

Як вбачається з позовної заяви, СК Камелот не вніс відповідний запис про звільнення позивача до його трудової книжки та не видав йому належно оформлену трудову книжку в день звільнення, не здійснив з ним розрахунок.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, наданими Пенсійним фондом України, позивач ОСОБА_1 отримував заробітну плату в розмірі 4173, 00 грн. на місяць.

Станом на день ухвалення цього рішення заборгованість по заробітній платі позивача за лютий 2019 року у сумі 4173, 00 грн. залишається невиплаченою, належно оформлена трудова книжка позивачу із записом про звільнення за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України не видана.

Отже, з наведеного вище судом встановлено, що у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день його звільнення 28.02.2019, яка по сьогоднішній день так і не була сплачена, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати в день звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року N 58 з наступними змінами і доповненнями передбачені вимоги до заповнення трудової книжки при звільненні, а саме записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.26 підпункт д ).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.

Як вже встановлено судом, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день його звільнення 28.02.2019 у розмірі 4 173, 00 грн., яка так і не була сплачена позивачу, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати.

З наведеного вище суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано, як і наявна вина підприємства у не внесенні до трудової книжки позивача запису про його звільнення та не видачі позивачу належним чином оформленої трудової книжки після звільнення.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день ухвалення рішення має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та по день ухвалення рішення, тобто за період з 01.03.2019 по 19.12.2019 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-195цс134.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, наданими УПФУ, нарахована заробітна плата позивача ОСОБА_1 за січень-лютий 2019 року становить 4173,00 грн., кількість робочих днів - 41 день.

Отже, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має бути таким: сумарна заробітна плата за січень-лютий 2019 року становить 4173,00 грн., а кількість відпрацьованих робочих днів за цей же період становить 41 робочий день. Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 101,78 грн. ( 4173,00 грн./41 робочий день). Кількість робочих днів, за які має бути сплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 19.12.2019 року становить 201 робочий день. Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на день ухвалення цього рішення становить 20457,78 грн. (101,78 грн. х 201 робочий день).

На підставі викладеного вище суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 року № 100 та не може бути прийнятий судом до уваги. За наведеним вище підрахунком суду середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 20457,78 грн.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 , останній просить суд стягнути з СК Камелот на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 18 954, 30 грн., тобто у розмірі меншому від суми 20 457, 78 грн., розрахованої судом відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100.

За таких обставин, враховуючи, що в силу принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та стягнути на користь позивача суму більшу, ніж заявлена ним у позові, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає нарахована, але не виплачена заробітна плата у сумі 4 173, 00 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах заявлених позовних вимог у сумі 18 954, 30 грн., у зв`язку з чим позовна заява адвоката Оковітова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу Камелот про внесення запису про звільнення до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору при звернення до суду, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах виплати заробітної плати за один місяць.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259 , 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Оковітова Романа Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Споживчого кооперативу Камелот про внесення запису про звільнення до трудової книжки, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Зобов`язати Споживчий кооператив Камелот внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис про звільнення з посади виконавчого директора СК Камелот за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України з 28 лютого 2019 року та видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку.

Стягнути зі Споживчого кооперативу Камелот на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 4 173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2019 по 19.12.2019 включно, визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 18 954 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 30 коп.

Стягнути зі Споживчого кооперативу Камелот на користь держави витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах виплати заробітної плати за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України , не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України .

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- представник позивача: ОСОБА_2 , місце роботи: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Споживчий кооператив Камелот , місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 11, код ЄДРПОУ 35217210 .

Суддя І. С. Посохов