Ухвала

від 17.01.2020 по справі 0540/9201/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2020 року справа №0540/9201/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року у справі № 0540/9201/18-а за позовом Агрофірма Октябрь у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2018 року №0007121404,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 0540/9201/18-а разом з апеляційною скаргою скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року.

Ухвалою судді-доповідача Першого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху; встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших причин поважності його пропущення та оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 2643,00грн.

Копію ухвали від 10 грудня 2019 року апелянт отримав 16 грудня 2019 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням. Тобто, останнім днем виконання вищезазначеної ухвали є 25 грудня 2019 року.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 10 грудня 2019 року, апелянт надіслав заяву про поновлення строку та просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування доводів вказаної заяви зазначив, що через неналежне фінансування не було можливості вчасно сплатити судовий збір. Труднощі зі сплатою судового збору не залежали від волі апелянта. Посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на розгляд справи та на оскарження судових рішень, означає право особи звернутися до суду, що його справа буде розглянута, вирішена судом та у разі необхідності переглянуті вищестоящими інстанціями. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь яких перепон чи ускладнень. Вважає поважними причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що вказана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана до суду першої інстанції 4 січня 2019 року (т.2, а.с. 25).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (т.2, а.с. 31-32).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року відмовлено у клопотанні відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу відповідача повернуто заявникові (т.2, а.с. 40).

3 грудня 2019 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року, тобто майже через рік після ухвалення рішення (т.2, а.с. 43).

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Отже, відсутність затвердженого кошторису суб`єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, неухильне виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки вказана обставина не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 804/3801/16.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі CASE OF KREUZ v. POLAND , заява N 28249/95, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Крім того, відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду та доводи скаржника, колегія суддів дійшла висновку про визнання зазначених причин неповажними.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги п.4 ч.1 ст. 299 КАС України, суд дійшов висновку відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Враховуючи відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції в свою чергу також відмовляє у клопотанні апелянта про продовження строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 298, п.4 ч.1 ст. 299, ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року у справі № 0540/9201/18-а.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Повний текст ухвали складений та підписаний 17 січня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова