Ухвала

від 16.01.2020 по справі 640/5381/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2020 року

Київ

справа №640/5381/19

адміністративне провадження №К/9901/28613/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Гімона М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 640/5381/19 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Віва Люкс Плюс про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

в с т а н о в и в:

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як до суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху з підстав несплати судового збору, визнано неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. Запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у якій зазначити інші підстави для поновлення строку на оскарження з наданням відповідних доказів. Встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

У межах строку, встановленого судом, скаржник судовий збір не сплатив, проте повторно надав клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи вказане клопотання заявник посилається, зокрема, на одні і ті ж підстави, що вже були раніше зазначені у заяві про звільнення/відстрочення сплати судових витрат, які були предметом дослідження в ухвалі від 04 листопада 2019 року. Також скаржник зазначає, що на даний час ГУ ДФС у м. Києві позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку КЕКВ 2800 та блокуванням цих рахунків. Також наголошує на тому, що сплата судових витрат не повинна ускладнювати доступ до правосуддя.

Вирішуючи зазначене клопотання суд виходить з наступного.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ГУ ДФС у м. Києві є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом.

Проаналізувавши доводи вказаного клопотання, враховуючи відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого скаржник матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк для усунення недоліків касаційної скарги був більш, ніж достатнім, для виконання дій, направлених на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала Верховного Суду від 04 листопада 2019 року була отримана скаржником 13 листопада 2019 року.

Дотепер жодних клопотань та/або заяв, щодо зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на адресу суду від скаржника не надходило.

Таким чином, станом на момент постановлення цієї ухвали заявник не усунув недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху.

Пунктом 4 частини першої статті 333 цього ж Кодексу обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 квітня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 640/5381/19 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Віва Люкс Плюс про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

М.М. Гімон