Ухвала

від 17.01.2020 по справі 480/1402/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2020 року

Київ

справа №480/1402/19

адміністративне провадження №К/9901/2075/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №480/1402/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч Луганської області від 28.04.2014 № 1206/10488/12 "Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг" про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової допомоги з підстав "т.к. відсоток втрати працездатності про профзахворюванню сенсоневральної туговухості, було розглянуто 27.02.2008 на Луганської проф. МСЕК, згідно довідки МСЕК 2-20 СУ № 032703 від 27.02.2008".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково. Скасовано постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Красний Луч від 28.04.2014 № 1206/10488/10488/12. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 залишено без змін.

Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просив їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, суд виходить з такого.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Також, частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, згідно з приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відтак, судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню виключно у випадках, вичерпний і остаточний перелік яких передбачений підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Разом з тим, за змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Колегія суддів Верховного Суду, вивчивши матеріали касаційної скарги, з урахуванням приписів наведених правових норм процесуального закону, характеру спірних відносин, суб`єктного складу учасників та предмету доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає, що вказана справа, в силу приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності, так як ознак, передбачених частиною 4 статті 12 КАС України, не має.

Так, скаржник вказав, що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовим рішенням.

Втім, Верховний Суд, оцінивши наведені позивачем аргументи, не знаходить, у даному випадку, наявності обставин, які б могли зумовити касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень.

Посилання скаржника на те, що він що буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судовим рішенням, не заслуговує на увагу з огляду на те, що скаржник не надав доказів, що в даному випадку суди будуть встановлювали обставин, які доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої ці обставини встановлені.

Крім того, правова оцінка, надана судами певним фактам під час розгляду справи не є обов`язковою для суду під час розгляду іншої справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі належить відмовити.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №480/1402/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області про визнання незаконною та скасування постанови.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду