Постанова

від 15.01.2020 по справі 911/2825/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Справа№ 911/2825/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Здорівської сільської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019

у справі № 911/2825/18 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Національного агентства з питань запобігання корупції

до: 1. Здорівської сільської ради;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будівельний альянс

про визнання договору недійсним

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство, позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Здорівської сільської ради (далі - Здорівська сільрада, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будівельний альянс (далі - ТОВ БК Будівельний альянс , відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору підряду № 54 від 14.08.2017, посилаючись на те, що на момент його укладення такий договір суперечив вимогам ч. 1 ст. 3 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 8, 12 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , ч. 1 ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі .

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним договір підряду № 54 від 14.08.2017, укладений між Здорівською сільрадою та ТОВ БК Будівельний альянс , стягнуто зі Здорівської сільради та ТОВ БК Будівельний альянс на користь Національного агентства по 881,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оспорюваний правочин суперечить вимогам Закону України Про запобігання корупції , що є порушенням частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), і вказана обставина згідно зі статтею 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним, що кореспондується із зобов`язаннями України за Конвенцією ООН проти корупції; вимоги заінтересованої особи - позивача, як уповноваженого державною органу, що здійснює діяльність із запобігання корупції, про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину, тобто, відсутності договірних відносин, що виникли за існування конфлікту інтересів та пов`язаною із цим невизначеністю щодо укладення спірного договору на конкурентних засадах; визнання договору недійсним у даному випадку є належним способом захисту порушеного права громади села Здорівка Васильківського району Київської області на розпорядження бюджетними коштами відповідно до вимог законодавства, зокрема, з дотриманням конкурентних процедур та контролем посадовими особами органу місцевого самоврядування можливих випадків наявності конфлікту інтересів при прийнятті управлінських рішень, порушення якого встановлено судом.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що з урахуванням предмету та підстав позову, Національне агентство звернулось до суду з позовною вимогою про визнання недійним договору у межах своїх повноважень, передбачених статтею 67 Закону України Про запобігання корупції ; матеріали справи не містять доказів, що при укладенні оспорюваного договору на сесії Здорівської сільради розглядалось питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , а також доказів того, що при розгляді питання щодо укладення такого договору депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання; у зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про порушення виконуючою обов`язки голови Здорівської сільради ОСОБА_1 , під час укладення оспорюваного договору вимог статті 28 Закону України Про запобігання корупції .

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Здорівська сільрада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог Національного агентства відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 наголошував на тому, що висновок позивача про укладення спірного договору внаслідок вчинення виконуючою обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки, зазначені обставини в адміністративній справі не встановлювались; строк пред`явлення документа - постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 у справі № 362/1321/18 до виконання становить 3 місяці з дня винесення; позивачем зазначено, що він звертається до господарського суду у зв`язку з порушенням інтересів держави, проте, згідно з частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, тобто, позивач не є суб`єктом звернення до суду в інтересах держави та не має права звертатися до суду з даним позовом; судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомила позивача про наявність у неї конфлікту інтересів вже після укладення спірного правочину; неправильним є врахування судом Конвенції ООН проти корупції від 31.10.2003, оскільки така застосовується відповідно до її положень до запобігання, розслідування та кримінального переслідування за корупцію та до призупинення операцій (заморожування), арешту, конфіскації та повернення доходів від злочинів, визнаних такими згідно із цією Конвенцією, разом з тим, жодна особа не визнавалася винною судом у вчиненні кримінального правопорушення за укладення оспорюваного правочину; жодна із службових осіб ТОВ БК Будівельний альянс не визнавалася винною у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення у зв`язку з укладенням оспорюваного договору; ОСОБА_1 не порушила вимоги Закону України Про запобігання корупції , оскільки, дізнавшись про наявність у неї конфлікту інтересів, 10.10.2017 повідомила про це позивача та звернулась до нього за роз`ясненнями, проте, у визначений законом термін жодної відповіді не отримала; посада голови Здорівської сільради, як зазначає суд в оскаржуваному рішенні, у Здорівській сільраді відсутня; судом не надано правової оцінки наявному в матеріалах справи Звіту про результати державного фінансового аудиту виконання державного бюджету села Здорівка Васильківського району Київської області від 26.11.2018, згідно з висновками якого порушень використання бюджетних коштів не встановлено; оскаржуване рішення прийняте за відсутності представника відповідача-2, яким було направлено електронним листом клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Здорівської сільради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18, призначено до розгляду на 06.11.2019, встановлено Національному агентству та ТОВ БК Будівельний альянс строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вважати строк подання відзиву пропущеним із поважних причин, поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18 - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач наголошував на тому, що оспорюваний договір укладений між відповідачами внаслідок порушення вимог Закону України Про запобігання корупції , що є підставою для визнання його судом недійсним; викладені в апеляційній скарзі твердження скаржника свідчать про довільне тлумачення ним норм антикорупційного законодавства, яким урегульовано діяльність Національного агентства, та порядку визнання недійсними господарських договорів; вказаним Законом передбачено єдину обставину, яка підлягає встановленню судом для визнання правочину недійсним з підстав, визначених частиною другою статті 67 Закону - наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням вимог цього Закону та укладеним правочином; безпідставним є посилання апелянта на те, що строк пред`явлення постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 № 362/1321/18 до виконання становить 3 місяці з дня винесення, оскільки, звернувшись з даним позовом до суду, Національне агентство не пред`являло до виконання вказане судове рішення, а лише зазначало про необхідність його урахування під час розгляду справи в межах, визначених частиною шостою статті 75 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 розгляд апеляційної скарги Здорівської сільради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі № 911/2825/18 відкладено на 18.12.2019.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4968/19 від 13.12.2019 у зв`язку з прийняттям рішення Вищою радою правосуддя від 12.12.2019 про звільнення судді ОСОБА_2 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2825/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 апеляційну скаргу у справі №911/2825/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу Здорівської сільради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі № 911/2825/18, призначену на 18.12.2019, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 розгляд апеляційної скарги Здорівської сільради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі № 911/2825/18 відкладено на 15.01.2020.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/100/20 від 13.01.2020 у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. на лікарняному з 13.01.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2825/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 апеляційну скаргу у справі №911/2825/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 апеляційну скаргу Здорівської сільради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі № 911/2825/18, призначену на 15.01.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

У судовому засіданні представники відповідача-1 та відповідача-2 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив суд апеляційної інстанції відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

15.01.2020 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, розпорядженням Здорівського сільського голови № 56 від 25.11.2015 на підставі рішення Здорівської сільради № 3-2-VII від 24.11.2015 ОСОБА_4 зараховано на посаду секретаря Здорівської сільради з покладенням на неї обов`язків секретаря виконавчого комітету ради з 25.11.2015.

Рішенням Здорівської сільради Васильківського району Київської області від 29.01.2016 № 32-4-VII достроково припинено повноваження Здорівського сільського голови ОСОБА_6 з одночасним покладенням його обов`язків на секретаря Здорівської сільради ОСОБА_1

14.08.2017 між Здорівською сільрадою Васильківського району Київської області, в особі виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 (у тексті договору - замовник) та ТОВ БК Будівельний альянс в особі директора ОСОБА_5 (у тексті договору - підрядник) було укладено договір підряду №54, відповідно до п. 1.1 якого підрядник бере на себе зобов`язання виконати капітальний ремонт футбольного майданчика по вул. Пушкінська, 28-Д в с. Здорівка Васильківського району Київської області, згідно кошторисної документації, затвердженої замовником, а замовник зобов`язується оплатити виконані роботи.

16.08.2017 між сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 на суму 979 881,60 грн.

25.10.2017 сторонами договору підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року на суму 175 988,82 грн та довідку КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2017 року на суму 155 870,42 грн, в тому числі ПДВ 192 645,07 грн, яка сплачена Васильківським управлінням державної казначейської служби України Київської області.

З інформації Фастівського МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (лист від 15.02.2018 № 51/34-221), відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (лист від 26.01.2018 № 1159/03-01-44), відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб (відповідь на запит № 5136 від 16.02.2018) вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батько секретаря Здорівської сільської ради - виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1, у період з лютого по жовтень 2017 року працював у ТОВ БК Будівельний альянс .

Як зазначає позивач, Національне агентство у межах реалізації повноважень з моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів на підставі вищевказаної інформації виявило порушення виконуючою обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 вимог Закону України Про запобігання корупції щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також склало та скерувало до суду протоколи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, відповідальність за які передбачено частинами першою і другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення №362/1321/18 Васильківський міськрайонний суд Київської області прийняв постанову від 18.06.2018, якою визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Як вбачається з вказаної постанови, залишеної без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2018, судом встановлено, що за період з лютого по жовтень 2017 року, коли у ТОВ БК Будівельний альянс працював ОСОБА_4 , а виконуючою обов`язки Здорівського сільського голови була ОСОБА_1 , згідно з відомостями інформаційно-телекомунікаційної системи Prozorro , укладено із ТОВ БК Будівельний альянс більше тридцяти договорів на виконання робіт і надання послуг у сфері будівництва та благоустрою території та фактично визначено це товариство основним контрагентом Здорівської сільської ради Київської області за відсутності будь-якої конкуренції з боку інших можливих постачальників робіт і послуг для Здорівської сільської ради.

Вказане свідчить, що між приватним інтересом секретаря Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 та її представницькими повноваженнями, пов`язаними із вчиненням дій від імені та в інтересах територіальної громади села Здорівка Васильківського району Київської області та Здорівської сільської ради, виникла суперечність, яка вплинула на об`єктивність та неупередженість вчинення дій та прийняття рішень, пов`язаних із обранням ТОВ БК Будівельний альянс постачальником робіт для Здорівської сільської ради та укладенням договорів, у тому числі договору підряду №54 від 14.08.2017.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 28 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1, як секретар Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області та виконуюча обов`язки Здорівського сільського голови, зобов`язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів і повідомляти, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, Національне агентство (враховуючи перебування на посаді, яка не передбачає наявність безпосереднього керівника).

Не зважаючи на викладені вимоги Закону України Про запобігання корупції , секретар Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області - виконуюча обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 не повідомила Національне агентство про реальний конфлікт інтересів, пов`язаний з укладенням договорів із ТОВ БК Будівельний альянс , та вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши від імені Здорівської сільської ради договори, зокрема, договір №54 від 14.08.2017, стороною за якими виступило вказане товариство.

Своїми діями секретар Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, які полягають у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Посилаючись на зазначені обставини, вказуючи на те, що договір підряду №54 від 14.08.2017 укладений між відповідачами з порушенням вимог Закону України Про запобігання корупції , Національне агентство звернулося з даним позовом до суду про визнання такого правочину недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між відповідачами в ході виконання даного договору, суд апеляційної інстанції зазначає, що такий містить ознаки договору підряду, за яким, відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому, правовідносини, пов`язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України Про оренду землі , Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , Про іпотеку , Про страхування , Про банки і банківську діяльність , Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , Про запобігання корупції та іншими актами законодавства.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України Про приватизацію державного майна , частини другої статті 20 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі , статті 12 Закону України Про іпотеку , частини другої статті 29 Закону України Про страхування , статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність , статті 7-1 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності , частини третьої статті 67 Закону України Про запобігання корупції тощо.

Так, відповідно до статті 67 Закону України Про запобігання корупції нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Отже, поряд із визначеною частиною першою статті 215 ЦК України частина третя статті 67 Закону України Про запобігання корупції встановлює особливу підставу визнання правочину недійсним - укладення правочину внаслідок порушення вимог Закону України Про запобігання корупції .

При цьому, як правильно зазначає позивач, вказаним Законом передбачено єдину обставину, яка підлягає встановленню судом для визнання правочину недійсним з підстав, визначених ч. 3 ст. 67 цього Закону, а саме, наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням вимог цього Закону та укладеним правочином.

В силу приписів п.п. б та в п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов`язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі, якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Як зазначає відповідач-1, 10.10.2017 ОСОБА_1 , на виконання вимог статті 28 Закону України Про запобігання корупції , направила на адресу позивача лист-повідомлення № 239/02-12 про надання роз`яснень щодо існування конфлікту інтересів, проте, жодної відповіді на зазначений лист не було отримано.

Разом з тим, з урахуванням дати підписання договору № 54 від 14.08.2017, акту приймання виконаних будівельних робіт від 18.08.2017 та наявного у матеріалах справи наказу № 23-к від 31.10.2017, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_4 працював на підприємстві відповідача-2 на посаді комірника з 07.02.2017 по 31.10.2017, а також з огляду на дату направлення листа-повідомлення на адресу позивача (10.10.2017), обґрунтованими є доводи позивача про те, що відповідач-1, в особі виконуючого обов`язки голови Здорівської сільради, порушив вимоги частини 1 статті 28 Закону України Про запобігання корупції відносно повідомлення позивача, не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, про наявність у неї конфлікту інтересів.

Крім того, як було зазначено вище, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 у справі №362/1321/18, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2018, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 172-7 КУпАП (неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів) та ч.2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

При цьому, та обставина, що 10.10.2017 ОСОБА_1 одразу, як їй стало відомо про можливий конфлікт інтересів, письмово повідомила про це Національне агентство, в порядку ст. 28 Закону України Про запобігання корупції , та просила надати роз`яснення щодо існування конфлікту інтересів, була предметом розгляду під час апеляційного провадження у справі №362/1321/18 та врахована Апеляційним судом Київської області у постанові від 27.07.2018.

Так, у вказаній адміністративній справі судами встановлено, що секретар Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області та виконавчого комітету ради ОСОБА_1, виконуючи обов`язки Здорівського сільського голови, представляючи Здорівську сільраду у відносинах із ТОВ БК Будівельний альянс , підписала договори підряду на виконання будівельних робіт в с.Здорівка, у тому числі оспорюваний договір.

Під час укладення між Здорівською сільською радою Васильківського району Київської області, в особі виконуючої обов`язки голови Здорівської сільської ради ОСОБА_1, та ТОВ БК Будівельний альянс вищезгаданих договорів підряду у вказаному товаристві працював батько виконуючої обов`язки голови Здорівської сільської ради ОСОБА_4, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про наявність у секретаря Здорівської сільради - виконуючої обов`язки Здорівського сільського голови ОСОБА_1 приватного інтересу у відносинах Здорівської сільради із ТОВ БК Будівельний альянс , зумовленого наявністю сімейних відносин із працівником цього товариства ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Желтяков проти України, № 4994/04, від 09.06.2011).

Враховуючи викладене, в силу приписів ч.ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України, позивач правомірно посилається на обставини, встановлені Васильківським міськрайонним судом Київської області та викладені у постанові від 18.06.2018 у справі №362/1321/18, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 27.07.2018 та набрала законної сили, а саме, щодо вчинення порушення виконуючою обов`язки голови Здорівської сільської ради ОСОБА_1 під час укладення договору підряду №54 від 14.08.2017 вимог статті 28 Закону України Про запобігання корупції .

При цьому, доводи апелянта про те, що строк пред`явлення документа - постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2018 у справі № 362/1321/18 до виконання становить 3 місяці з дня її винесення, колегія суддів відхиляє, оскільки Національне агентство, звернувшись з даним позовом до суду, не пред`являло до виконання вказане судове рішення, а лише зазначало про необхідність його урахування під час розгляду справи в межах, визначених ч. 6 ст. 75 ГПК України.

Крім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідачем-1 не доведено, що ОСОБА_1 дізналась чи повинна була дізнатись про наявність у неї конфлікту інтересів саме 09.10.2017, тобто, матеріалами справи не підтверджено здійснення ОСОБА_1 дій, необхідних для запобігання конфлікту інтересів у строк, визначений Законом України Про запобіганнян корупції .

Також, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно звернув увагу на положення ч. 2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції , якою визначено, що член колегіального органу, у разі виникнення у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, а його заява про конфлікт інтересів заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Крім того, у частині 2 статті 35 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

З урахуванням вимог статей 59-1 та 47 Закону України Про місцеве самоврядування , про наявність такого конфлікту інтересів мав заявити і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов`язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про родинні зв`язки між виконуючим обов`язки голови Здорівської сільської ради та особою, яка є працівником підприємства, з яким укладається договір підряду.

Однак, матеріали справи не містять доказів, що при укладенні договору № 54 від 14.08.2017 на сесії Здорівської сільради розглядалось питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у ОСОБА_1 , а також доказів того, що при розгляді питання щодо укладення договору підряду, депутати сільської ради, які входять до постійної комісії, яка уповноважена вирішувати питання конфлікту інтересів, вирішували вказане питання.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що укладений між Здорівською сільрадою та ТОВ БК Будівельний альянс договір підряду №54 від 14.08.2017 суперечить вимогам Закону України Про запобігання корупції , що є порушенням частини 1 статті 203 ЦК України, і вказана обставина згідно зі ст. 215 ЦК України та ст. 67 Закону України Про запобігання корупції є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, доводи апелянта про те, що позивач не є суб`єктом звернення до суду в інтересах держави та не має право звертатися до суду з даним позовом, оскільки згідно з частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру саме прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до частин другої та третьої статті 4 ГПК України державні органи наділені правом на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Отже, передумовою для звернення органу державної влади до господарського суду є визначення такого повноваження у законі та необхідність захисту інтересів інших осіб, державних чи суспільних інтересів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 11 Закону України Про запобігання корупції до повноважень Національного агентства належать здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України Про запобігання корупції Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право звертатися до суду із позовами (заявами) щодо визнання незаконними нормативно-правових актів, індивідуальних рішень, виданих (прийнятих) з порушенням встановлених цим Законом вимог та обмежень, визнання недійсними правочинів, укладених внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що право на звернення Національного агентства з відповідним позовом до суду закріплено у відповідній нормі Закону, яка є чинною та не була визнана неконституційною Конституційним Судом України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з урахування предмету та підстав позову, Національне агентство звернулось до суду з позовною вимогою про визнання недійним договору № 54 від 14.08.2017 у межах своїх повноважень, передбачених Законом України Про запобігання корупції .

При цьому, судом першої інстанції враховано, що при вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні наведених норм, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вимоги заінтересованої особи - позивача, як уповноваженого державною органу, що здійснює діяльність із запобігання корупції, про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину, тобто, відсутності договірних відносин, що виникли за існування конфлікту інтересів та пов`язаною із цим невизначеністю щодо укладення оспорюваного договору на конкурентних засадах.

Зважаючи на неприпустимість існування правовідносин, умови яких визначені за вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у даному випадку, визнання договору недійсним є належним способом захисту порушеного права громади села Здорівка Васильківського району Київської області на розпорядження бюджетними коштами відповідно до вимог законодавства, зокрема, з дотриманням конкурентних процедур та контролем посадовими особами органу місцевого самоврядування можливих випадків наявності конфлікту інтересів при прийнятті управлінських рішень, порушення якого встановлено судом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим погоджується з рішенням місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При цьому, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи норм процесуального права, що на думку відповідача-1 проявилось, зокрема, в діях суду щодо прийняття оскаржуваного рішення за відсутності представника відповідача-2, яким електронним листом на адресу суду було направлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю участі представника останнього у судовому засіданні, судова колегія відхиляє з огляду на те, що матеріали справи не містять та відповідачами суду не надано жодних доказів на підтвердження направлення суду відповідного клопотання.

За приписами ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16.

З огляду на викладене, доводи апелянта щодо порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також стосовно невідповідності висновків суду обставинам справи не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача-1, викладені в апеляційній скарзі, зокрема, щодо ненадання судом правової оцінки наявному в матеріалах справи Звіту про результати державного фінансового аудиту виконання державного бюджету села Здорівка Васильківського району Київської області від 26.11.2018, а також щодо неправомірного врахування судом Конвенції ООН проти корупції від 31.10.2003, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Здорівської сільради має бути залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Здорівської сільської ради на рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.06.2019 у справі №911/2825/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/2825/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.01.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз