Постанова

від 13.01.2020 по справі 911/2232/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. Справа№ 911/2232/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Підяш О.С. посв. 033760 від 10.09.2019р.;

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: не з`явився;

від відповідача:Самборська Г.М. дов. Від 09.12.2019р.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

від третьої особи 3: не з`явився;

від третьої особи 4: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2019

у справі №911/2232/19 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства

2. Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Бізнес-Парк 3000-"

треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроінвестиції"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Парк 3000"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви прокурора Київської області про забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, виконувач обов`язків прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки на момент подання позову дві спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0045 та 3220888000:06:001:0046 були у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Парк 3000", проте, після звернення прокурора з позовом було з`ясовано, що земельні ділянки відчужені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "-Бізнес-Парк 3000-" та поділені на 51 земельну ділянку, що може свідчити про свідоме намагання істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду та є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладався з 11 грудня 2019 року на 13 січня 2020 року та було зобов`язано суд першої інстанції надати копії матеріалів справи, які необхідні для розгляду апеляційної скарги.

28 грудня 2019 року від Господарського суду міста Києва надійшли всі матеріали справи.

Всі учасники процесу були повідомлені про розгляд справи у встановленому порядку, шляхом направлення ухвал суду на адреси державної реєстрації/місця проживання. Прокурор, позивачі, відповідач і третя особа 4 отримали ухвали суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. Відправлення, які направлялись на адреси третіх осіб 1, 3 повернуті з довідками "За закінченням встановленого строку зберігання", а третій особі 2 з довідкою "Адресат відсутній".

Згідно ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Прокурор (апелянт) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що прокурором не доведено підстав для забезпечення позову, земельні ділянки первинно були відчуженні ще у 2009 році, позов прокурором подано лише у 2019 році, і за цей час власники земельних ділянок декілька разів змінювались.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

05 вересня 2019 року Заступник прокурора Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Парк 3000", в якому просив суд витребувати на користь держави в особі Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Парк 3000" земельні ділянки площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0045 та площею 9,7799 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0046, які розташовані в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані земельні ділянки незаконно вибули з державної власності, у зв`язку із чим підлягають витребуванню на користь держави.

Після відкриття провадження у справі прокурором було з`ясовано, що 21 серпня 2019 року єдиний учасник ТОВ "Бізнес-Парк 3000" прийняв рішення про створення ТОВ "-Бізнес-Парк 3000-", за рахунок спірних земельних ділянок сформовано статутний капітал вказаного товариства по актам прийому-передачі від 27.08.2019 земельні ділянки були передані новоствореному товариству, про що здійснено відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 06.09.2019.

У подальшому на підставі заяв ТОВ "-Бізнес-Парк 3000-" від 13.09.2019 земельна ділянка площею 9,7799 га кадастровим номером 3220888000:06:001:0046 була поділена на 35 земельних ділянок, а земельна ділянка площею 3,5588 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0045 була поділена на 16 земельних ділянок.

У зв`язку із цим прокурором було подано заяву заміну відповідача на ТОВ "-Бізнес-Парк 3000-" та уточнення прохальної частини позовної заяви щодо витребування на користь держави з нового відповідача земельних ділянок з кадастровими номерами: 3220888000:06:001:0196; 3220888000:06:001:0172; 3220888000:06:001:0166; 3220888000:06:001:0186; 3220888000:06:001:0178; 3220888000:06:001:0168; 3220888000:06:001:0180; 3220888000:06:001:0176; 3220888000:06:001:0195; 3220888000:06:001:0179; 3220888000:06:001:0188; 3220888000:06:001:0191; 3220888000:06:001:0171; 3220888000:06:001:0183; 3220888000:06:001:0175; 3220888000:06:001:0187; 3220888000:06:001:0189; 3220888000:06:001:0199; 3220888000:06:001:0177; 3220888000:06:001:0190; 3220888000:06:001:0192; 3220888000:06:001:0164; 3220888000:06:001:0165; 3220888000:06:001:0200; 3220888000:06:001:0170; 3220888000:06:001:0185; 3220888000:06:001:0173; 3220888000:06:001.0167; 3220888000:06:001:0181; 3220888000:06:001:0182; 3220888000:06:001:0194; 3220888000:06:001:0197; 3220888000:06:001:0174; 3220888000:06:001:0184; 3220888000:06:001:0198; 3220888000:06:001:0086; 3220888000:06:001:0087; 3220888000:06:001:0085; 3220888000:06:001:0082; 3220888000:06:001:0075; 3220888000:06:001:0079; 3220888000:06:001:0083; 3220888000:06:001:0078; 3220888000:06:001:0076; 3220888000:06:001:0074; 3220888000:06:001:0072; 3220888000:06:001:0073; 3220888000:06:001:0081; 3220888000:06:001:0084; 3220888000:06:001:0077; 3220888000:06:001:0080. Вказана заява була прийнята судом до розгляду та здійснено заміну відповідача.

У процесі розгляду справи прокурором було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд накласти арешт на земельні ділянки, які належать ТОВ "-Бізнес-Парк 3000-" з вищенаведеними кадастровими номерами.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області 21 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви прокурора Київської області про забезпечення позову.

Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції послався на те, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про витребування майна (земельних ділянок) на користь держави з чужого незаконного володіння.

Підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою і статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України, у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 920/740/17.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 р. у справі №653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Первісною позовною вимогою у даній справі було витребування двох індивідуально визначених земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:06:001:0045 та 3220888000:06:001:0046, однак у процесі розгляду справи відповідачем було здійснено поділ вказаних земельних ділянок на 51 земельну ділянку, що вочевидь унеможливило б виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв`язку із чим прокурором було подано заяву про уточнення позовних вимог із зазначенням нових кадастрових номерів цих земельних ділянок.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що з наданих прокурором доказів вбачаться, зокрема, вчинення відповідачем дій щодо поділу земельних ділянок після відкриття провадження у справі, апеляційний господарський суд погоджується із доводами прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор.

Обрані прокурором заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки є співмірними із заявленими позовними вимогами та не призведуть до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права.

За таких обставин ухвалу Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2019 року визнати законною та обґрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям рішення про задоволення заяви прокурора Київської області про забезпечення позову.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами вирішення спору по суті.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 144, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виконувача обов`язків прокурора Київської області задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21 жовтня 2019 року.

3. Задовольнити заяву прокурора Київської області про забезпечення позову.

4. Накласти арешт на земельні ділянки:

площею 0,1552 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0196;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0172;

площею 0,2654 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0166;

площею 0,2655 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0186;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0178;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0168;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0180;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0176;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0195;

площею 0,2654 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0179;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0188;

площею 0,031 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0191;

площею 0,2521 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0171;

площею 0,2542 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0183;

площею 0,2999 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0175;

площею 0,204 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0187;

площею 0,2636 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0189;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0199;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0177;

площею 0,2655 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0190;

площею 0,2654 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0192;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0164;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0165;

площею 0,2524 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0200;

площею 0,2558 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0170;

площею 0,2233 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0185;

площею 0,3383 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0173;

площею 0,2925 га з кадастровим номером 3220888000:06:001.0167;

площею 0,0489 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0181;

площею 0,056 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0182;

площею 2,2259 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0194;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0197;

площею 0,2021 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0174;

площею 0,1906 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0184;

площею 0,2174 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0198;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0086;

площею 0,0481 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0087;

площею 0,5864 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0085;

площею 0,1299 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0082;

площею 0,1808 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0075;

площею 0,2308 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0079;

площею 0,2979 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0083;

площею 0,2255 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0078;

площею 0,1982 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0076;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0074;

площею 0,1969 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0072;

площею 0,2433 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0073;

площею 0,0749 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0081;

площею 0,202 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0084;

площею 0,2535 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0077;

площею 0,2452 га з кадастровим номером 3220888000:06:001:0080, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "-Бізнес-Парк 3000-" (код ЄДРПОУ 43186533, адреса: вул. Генераторна, буд. 4, м. Київ, 02160).

Стягувачем за цією постановою є Прокуратура Київської області (01601, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996).

Боржником за цією постановою є Товариство з обмеженою відповідальністю "-Бізнес-Парк 3000-" (02160, м. Київ, вулиця Генераторна, буд. 4, ідентифікаційний код 43186533).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття - 13.01.2020.

Постанова, з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", має статус виконавчого документа.

Постанова, як виконавчий документ, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання - до 14.04.2020.

5. Справу та матеріали оскарження повернути до Господарського суду Київської області.

6. Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20.01.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко