Рішення

від 09.01.2020 по справі 160/11199/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Справа № 160/11199/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Федорова Є.О

представника відповідача Крейси Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУТЕК" до Дніпропетровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТУТЕК" (ТОВ «БІТУТЕК» , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської митниці ДФС, яку в підготовчому засіданні замінено правонаступником - Дніпропетровською митницею Держмитслужби (далі - відповідач). В позовній заяві ТОВ «БІТУТЕК» просить визнати протиправним та скасувати рішення №KT-UA110000-0120-2019 від 09.10.2019 року відділу класифікації товарів Дніпропетровської митниці ДФС про визначення коду товару за українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеною в додатку до Закону України від 19.09.2013 року №584-VІІ "Про митний тариф України".

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийнято рішення №KT-UA110000-0120-2019 від 09.10.2019 року про визначення коду товару за українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Позивач не погоджується з висновками відповідача, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, з огляду на те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення про визначення коду товару, оскільки не визначивши всіх необхідних характеристик згідно з УКТЗЕД ввезеного позивачем товару, відповідач змінив код за УКТЗЕД товару з 27115000091 на 2713200000, при цьому обставини, за яких відповідач зобов`язаний самостійно визначати код товару, є чітко визначеними. Водночас, відповідачем не наведено в оскаржуваному рішенні, які саме правила класифікації були порушені позивачем під час митного оформлення товару. Наведене свідчить про те, що відповідач вирішив самостійно класифікувати товари, не маючи на те законних підстав. Також згідно частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України, ініціюючи проведення процедури взяття проб (зразків) товару з подальшим дослідженням їх Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України (висновок №142005701-0796 від 04.10.2019 р.) та Дніпропетровським відділом з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України (висновок №142008200-1557 від 16.09.2019 р.) відповідач не обґрунтував питання щодо суті суперечностей у тлумаченні положень УКТ ЗЕД, які виникли при застосуванні їх до характеристик товару "порошок бітумний ПБ-6" та стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду 13.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представник Дніпропетровської митниці Держмитслужби надала до суду відзив на позов, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що під час здійснення митного контролю посадовими особами митниці з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД відібрані проби та зразки товару та направлені для проведення лабораторних досліджень до Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України. На підставі висновку Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України відповідачем прийнято рішення №KT-UA110000-0120-2019 від 09.10.2019 року про визначення коду товару за українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

06.12.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.12.2019 року; 27.12.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.01.2020 року.

За письмовою згодою учасників справи розгляд справи по суті відбувся 09.01.2020 року після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні 09.01.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «БІТУТЕК» (покупець) та ТОВ «КНУДСЕН І КНУДСЕН» (постачальник, Республіка Білорусь) укладено контракт №19-15 від 12.08.2019 року, за умовами якого постачальник продав, а покупець купив порошок бітумний ПБ-6 ТУ ВУ 490565310.001-2011 в кількості 21 тон.

За умовами контракту сума контракту складає 1050 доларів США. Поставка товару здійснюється на умовах FCA Большовик (Інкотермс 2010).

З метою митного оформлення вказаного товару, отриманого за зазначеним вище контрактом, 12.09.2019 року позивачем подано до митного оформлення митну декларацію №UA110110/2019/315842 на товар: Порошок бітумний ПБ-6 21000 кг. ТУ ВУ490565310.001-2011. Представляє собою сипкий порошок та шматочки чорного кольору, що складаються з бітуму з доданням мінеральних наповнювачів (сполуки кремнію, кальцію, заліза, цинку, калію, тітану, цирконію). Вміст золи - (33+/- 2) мас%. Виробляється шляхом механічного подрібнення відходів покрівельних та гідроізоляційних бітумних матеріалів. Упакований в 27 мішки типа Біг-Бег . Виробник: ООО КНУДСЕН И КНУДСЕН Республіка Білорусь.

До митної декларації позивач надав такі документи: контракт №19-15 від 12.08.2019 року, інвойс (рахунок) №19-15 від 12.08.2019 року; сертифікат про походження товару №ВУТЛА93070028714210341 від 27.08.2019 року; паспорт якості №1009 від 10.09.2019 року; митна декларація країни відправника №А14325/100919/0035664 від 10.09.2019 року; міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК) від 10.09.2019 року; ТУ ВУ490565310.001-2011 Порошок бітумний. Технічні умови (графа 31 МД).

У графі 33 митної декларації зазначено код товару 2715000091, за яким в УКТ ЗЕД визначено суміші бітумінозні на основі природного асфальту або природного бітуму, нафтового бітуму, мінеральних смол чи пеку мінеральних смол (наприклад, бітумінозні мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття): - інші.

12.09.2019 року відповідачем проведено митний огляд товару та відібрано зразки для лабораторних досліджень про що складено акт №81/04-50-66-1-34.

Відібрані зразки направлені згідно запитів для дослідження до Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС та Дніпропетровського відділу з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України.

На запит Дніпропетровської митниці ДФС від 12.09.2019 року Дніпропетровським відділом з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України проведено експертне дослідження та складено висновок №142008200-1557 від 16.09.2019 року, у якому встановлено, що проба являє собою сипкий порошок та шматочки чорного кольору, що складються з бітуму з додаванням мінеральних наповнювачів (скловолокно, сполуки кремнію, кальцію, сірки, заліза, цинку, хрому, стронцію). Вміст золи (порошок бурого кольору) - (32,3±0,3 ) мас.%. Зазначено, що в результаті досліджень, хімічний склад не суперечить зазначеному в гр.31 МД (а.с. 35-36).

На запит Дніпропетровської митниці ДФС від 24.09.2019 року Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС проведено експертне дослідження та складено висновок №142005701-0796 від 04.10.2019 року, у якому встановлено, що проба, що надійшла на дослідження у вигляді грудок твердої речовини чорного кольору різних за формою та розміром. Точка застигання проби становить +133 С. Пенетрація (метод голки) проби при температурі 25 °C становить 5 од. Для даної проби неможливо визначити густину за температури 70 °C через агрегатний стан. Визначення температури кристалізації за методом ASTM D 938 унеможливлюється, оскільки даний метод не передбачає проведення даного дослідження (а.с. 37-39).

Даний висновок покладено в основу для прийняття відповідачем рішення про визначення коду товару №KT-UA110000-0120-2019 від 09.10.2019 року, згідно з яким у графі 33 вантажно-митної декларації №UA110110/2019/315842 від 12.09.2019 код за УКТЗЕД 2715000091 змінено на код 2713200000 (а.с. 14).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення про визначення коду задекларованого товару, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частин 1-5 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант; орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією; орган доходів і зборів може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Класифікація товару здійснюється відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток, додаткових приміток до груп товарів, передбачених Законом України "Про Митний тариф України", Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.

Аналіз наведених правових актів свідчить, що вони чітко регулюють правила визначення коду товару. Відповідно, чіткими є ознаки діянь, які можуть кваліфікуватися як порушення таких правил. Ці ознаки не залишають місця для адміністративного розсуду при вирішенні органом доходів і зборів питання, чи допустив декларант порушення правил класифікації товару. Отже, обставини, за яких орган доходів і зборів зобов`язаний самостійно визначити код товару, є чіткими та ясними.

Судом встановлено, що винесенню рішення передувала процедура взяття проб (зразків) товару з подальшим дослідженням їх Дніпропетровським відділом з питань експертиз Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України та Управлінням експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Проте, відповідно до частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України, така процедура можлива у складному випадку класифікації товару, коли "виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо".

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 (далі - Порядок №650) контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Згідно з пунктом 1 розділу 3 Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками (пункт 2 розділу 3 Порядку №650).

У пункті 4 розділу 3 Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Митного кодексу України.

Частинами першою, другою статті 356 Митного кодексу України визначено, що взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для, зокрема класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.

Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів /частина сьома статті 356 Митного кодексу України.

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику /частина сімнадцята статті 356 Митного кодексу України.

Проте, в порушення вказаних вимог, Дніпропетровською митницею Держмитслужби до матеріалів справи не надано вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про відбір проб (зразків).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача про те, що про прийняття рішення начальником митного поста свідчить підписаний ним запит від 12.09.2019 року №81/04-50-66-1-34, оскільки саме рішення до суду не надано, а запит не є письмовим рішенням керівника в розумінні статті 356 Митного кодексу України.

Крім того, відповідачем не доведено і документально не підтверджено існування хоча б однієї з підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року №467, для проведення огляду імпортованих товарів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Дніпропетровською митницею Держмитслужби не наведено підстав для проведення митного огляду та відбору проб спірного товару позивача та не надано документального підтвердження наявності та законності прийняття рішення про відбір проб (зразків) відповідно до положень статті 356 Митного кодексу України.

Щодо правомірності визначення відповідачем у спірному рішенні коду товару, заявленого позивачем до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно з частиною другою статті 67 зазначеного Кодексу в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Частиною третьою статті 67 Митного кодексу України встановлено, що для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини четвертої статті 67 наведеного Кодексу структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно з частиною першою статті 68 цього ж Кодексу ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 69 Митного кодексу України визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Згідно із частиною четвертою статті 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Положеннями частини п`ятої статті 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Частиною шостою статті 69 зазначеного Кодексу передбачено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Відповідно до частини сьомої статті 69 цього ж Кодексу рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (частина 8 статті 69 Митного кодексу України).

Відповідно до Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №401 від 09.06.2015 року, до товарної позиції 2715 включаються: сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).

Товарна підпозиція 2715000091 охоплює інші сумiшi бiтумiнознi на основi природного асфальту або природного бiтуму, нафтового бiтуму, мiнеральних смол чи пеку мiнеральних смол (наприклад, бiтумiнознi мастики, асфальтові суміші для дорожнього покриття).

У додаткових поясненнях до товарної позиції зазначено, що зазначені бітумінозні суміші мають такі розпізнавальні характеристики:

- Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, не менш як 400 за температури 25 °C,

- залишок дистиляції, одержаний за пониженого тиску методом ASTM D 1189 (відмінений у 1979 році, без відповідного методу EN/ISO у наявності), не менш як 60 мас. %, а індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.

У свою чергу товарна підпозиція 2713200000 (встановлена рішеннями відповідача) встановлюється для бітуму нафтового.

При цьому цей продукт має такі характеристики:

1. Температура кристалізації, визначена за методом ASTM D 938, (рівнозначний методу ISO 2207) не нижче 30°C;

2. Густина не менш як 0,942 г/см3 за температури 70 °C за методом EN ISO 12185;

3. Індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426, менш як 400 за температури 25 °C.

Таким чином, визначальним при віднесення товару до бітуму нафтового або до сумішi бітумінозної є різні характеристики цих продуктів, які встановлюються за допомогою методів їх дослідження та обумовлюють сферу їх застосування.

Як вбачається з висновку Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС України, який покладено в основу спірного рішення, для визначення характеристик для класифікації товару за кодом УКТ ЗЕД 2713 20 00 00 перед експертом поставлені наступні завдання:

1) визначити температуру кристалізації, визначена за методом AS 938 TM D;

2) визначити густину у г/см3 за температури 70 °C за методом EN ISO 12185;

3) визначити індекс пенетрації (метод голки), визначений за методом EN 1426 за температури 25 °C;

4) визначити точку застигання у град.С.

Експертом застосовувались наступні методи дослідження:

1) визначення точки застигання проводились за методом згідно ASTM D 938 на приладі УТЗ 60 М, зав. №72;

2) визначення пенетрації проводилось за допомогою приладу пенетрометом ПНУ-2, зав. №056;

3) визначення густини проводилось за допомогою набору ареометрів (а.с. 38).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що показники «індекс пенетрації» та «пенетрація» є різними за своєю суттю.

З мережі Інтернет судом з`ясовано, що пенетрація - показник, який виражається глибиною проникнення тіла стандартної форми (каліброваної голки) в напіврідкі і напівтверді матеріали за певного режиму, що зумовлює здатність тіла проникати в матеріал, а матеріалу - виявляти опір цьому прониканню. Побічно характеризує ступінь твердості, наприклад, бітумів; її визначають за допомогою пенетрометра; за одиницю пенетрації прийнята глибина занурення голки на 0,1 мм.

Індекс пенетрації - показник, який характеризує ступінь колоїдності тіла або відхилення його стану від чисто в`язкісного.

Отже, з викладеного вбачається, що пенетрація та індекс петеранції є різними показниками оцінки характеристик матеріалу. Відтак суд критично оцінює висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції ДПМЕ ДФС України №142005701-0796 від 04.10.2019 року, у якому проведено аналіз, який не був поставлений в завданні перед експертом.

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь Державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» ДП «ДерждорНДІ» на зверенння ТОВ «БІТУТЕК» з приводу можливості проведення лабораторних досліджень порошку бітумного ПБ-6 згідно з ТУ ВУ 490565310.001-2011 та повідомлено, що відповідно до ТУ ВУ 490565310.001-2011 бітумний порошок ПБ-6 є продуктом механічного подрібнення відходів покрівельних та гідроізоляційних бітумних матеріалів з розміром часток не більше ніж 6 мм. Даний порошок може містити частки паперу та дрібного заповнювача (в кількості до 35%) і тому визначення його пенетрації та індексу пенетрації не є можливим (а.с. 40).

Отже, доводи представника відповідача про отримані характеристики спірного товару за результатами досліджень не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони визначені без застосування обов`язкових методів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що проведені експертні дослідження не спростовують правильності визначення декларантом коду товару та не містять жодних тверджень, які б надавали право митному органу самостійно визначити інший код УКТ ЗЕД.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положенням частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірності оскаржуваного рішення про визначення коду УКТ ЗЕД задекларованого позивачем товару.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «БІТУТЕК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1584 від 08.11.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУТЕК" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Воронезька, буд.17; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41282476) до Дніпропетровської митниці Держмитслужби (адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про визначення коду товару від 09.10.2019 року №KT-UA110000-0120-2019.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУТЕК" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 20 січня 2020 року.

Суддя М.В. Бондар