Рішення

від 13.01.2020 по справі 300/2209/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2020 р. справа № 300/2209/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Шумея М.В.,

секретаря Шпак М.М.,

за участю: представника позивача Тропця В.В.,

представника відповідача Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових - повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс (надалі, також - позивач, ТзОВ ДС Трейд Плюс ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0007611406 та №0007621406 від 07.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0007611406 та №0007621406 від 07.10.2019, якими встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток, а також збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 250 344,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 200 275,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 50 069,00 грн. Позивач вважає визначення вказаних зобов`язань безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та такими, що виникли в результаті неналежного аналізу договорів та інших документів підприємства в ході перевірки, невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України. Так, відмічено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Ліга Торг підтверджується первинними документами - договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними на поставлений товар, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжними дорученнями, а також податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень, серпень 2017 року. Також позивач посилається на певні арифметичні помилки та описки, які допущено відповідачем у акті перевірки та вказує на те, що безпідставне зарахування коштів на рахунок платника податку не може вважатись зарахуванням коштів як оплата за поставлені товари в розумінні підпункту а пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України та не може бути підставою для виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у ТзОВ ДС Трейд Плюс .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03.12.2019 представник відповідача подав до Івано-Франківського окружного адміністративного суду відзив за №1286/09-19-08-02 від 29.11.2019, в якому зазначив, що відповідачем правомірно з дотриманням усіх процесуальних норм здійснено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, за наслідками якої встановлено порушення, та, відповідно, винесено податкові повідомлення-рішення №0007611406 та №0007621406 від 07.10.2019. Зазначено, що згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2018 у справі №757/6761/18-к затверджено угоду від 24.01.2018 між прокурором ОСОБА_1 та обвинуваченою особою (ОСОБА 2) про визнання винуватості. ОСОБА 2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 1 статті 205 КК України, та призначено їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн. Вказаний факт, зокрема, як вказує позивач спростовує реальність здійснення господарських операцій (реальність фактичного постачання товарів) від ТОВ ДС Трейд Плюс до ТОВ Ліга Торг , а тому позивачу було завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2019 року в сумі 1 037 976,00 грн. Окрім того, представник позивача вказує на те, що згідно даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями та банківських виписок ТОВ ДС Трейд Плюс на отримані від контрагентів-покупців товарів суми попередньої оплати із призначенням платежу за товари в асортименті згідно рахунку, також зазначено дату та номер рахунку, сума, в тому числі ПДВ (відвантаження продукції по отриманій попередній оплаті в подальшому не відбувалось, а такі суми отриманих грошових коштів повертались контрагентам) в розмірі 1 140 808,00 грн. не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 190 135,00 грн. за відповідні звітні податкові періоди. При цьому, платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПК України підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов`язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів, чого позивачем зроблено не було. Також позивачем списано на інші витрати операційної діяльності вартість товарів по яких закінчився термін придатності та які відповідно до договірних умов поверненню постачальникам не підлягають в сумі 50701,96 грн. (ПДВ - 10 140,00 грн.). Однак, враховуючи, що під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей, чого також не зроблено позивачем. Як наслідок, оскарженим повідомленням №0007621406 від 07.10.2019 відповідачем визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію. Таким чином, на підставі наведеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с.194-196).

11.12.2019 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують наведені у позовній заяві та підтверджені письмовими доказами доводи позивача. При цьому, позивач виходить з аналогічних мотивів, вказаних ним у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позовній заяві та в відповіді на відзив. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав з підстав викладених в відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, письмові докази та матеріали в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс є юридичною особою, перебуває на податковому обліку як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 211-215).

Згідно вимог п. 20.1 ст. 20, ст. 77 та п. 82.1 ст. 82 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок виїзних платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1196 від 26.07.2019, направлень на перевірку від 20.08.2019 за №1371 та 1372 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ ДС Трейд Плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.

За результатами перевірки складено акт №41/09-19-05-05/39856673 від 20.09.2019, яким зроблено висновки, зокрема, про порушення позивачем:

- п. 3, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, п. 5. п. 7, п. 8, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, ст. 1, ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV від 16.07.1999, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2019 року в сумі 1 037 976,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 200 275,00 грн.

За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток;

- №0007621406 від 07.10.2019, яким збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 250 344,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 200 275,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 50 069,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом свого права в суд.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 за №2755-VI.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Суд звертає увагу, що висновки відповідача про допущення позивачем вказаних вище порушень ґрунтуються, серед іншого, на тому, що згідно вироку Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2018 у справі №757/6761/18-к ОСОБА 2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона), та призначено їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн.

Також, згідно даних кримінального провадження №12017100000000939 від 05.09.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою), ТОВ Ліга Торг (контрагент позивача) відноситься до ризикових та сумнівних суб`єктів господарювання.

За результатами перевірки контролюючого органу, у ТОВ Ліга Торг відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробниче обладнання, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

А тому встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТзОВ ДС Трейд Плюс із ТОВ Ліга Торг протягом періоду з 01.01.2016 по 30.06.2019. Первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем під час перевірки щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Ліга Торг , не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки фактичного здійснення господарської операції не відбулось, внаслідок чого позивачем занижено доходи в сумі 1 037 975,66 грн., які не відображені в фінансовій звітності та не враховані при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від`ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток судом зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться договори поставки від 26.06.2017 за №26/06-2017 та від 28.08.2017 за №28/08-2017, сторонами яких є позивач та ТОВ Ліга Торг .

Виконання умов цих договорів поставки, на думку позивача, підтверджують: видаткові накладні, податкові накладні; платіжні доручення, банківські виписки на загальну суму 1 037 975,66 грн.

Однак, суд звертає увагу, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких товарів, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих товарів в безпосередній господарській діяльності товариства, на що наголошує в постановах Верховний Суд, зокрема в постанові від 17.10.2019 по справі №809/3120/13-а, в якій Верховний Суд вказує, що потрібно, щоб первинні документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Так, суд вказує на те, що одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є принцип превалювання сутності над формою операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, як вже зазначалось, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 по справі №21-15а15: … для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів … .

Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-1513а16: … господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій … .

Крім того, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 14.03.2017 по справі №21-2239а16 дійшла до такого висновку: … недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди … .

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 по справі №21-1440а16: … Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. … недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди … .

З урахуванням приписів ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, надані позивачем суду докази, документи у сукупності не підтверджують фактичне виконання ТОВ Ліга Торг своїх зобов`язань, реальне здійснення господарських операцій.

Так, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 статті 78 КАС України).

Як уже встановлено судом, вироком Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2018 у справі №757/6761/18-к ОСОБА 2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона) як засновника та керівника ТОВ Ліга Торг - контрагента позивача.

Зі змісту вказаного судового рішення слідує наступне:

…продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, в жовтні 2017 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи у невстановленому слідством місці, у місті Києві, переслідуючи корисливий мотив у вигляді отримання неправомірної вигоди у розмірі 200 гривень від реєстрації на своє ім`я підприємства, на пропозицію невстановленої слідством особи, яка запропонувала їй за грошову винагороду в розмірі 200 гривень без мети здійснення підприємницької діяльності придбати на її ім`я підприємство ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), з метою подальшого використання його для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_2 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, зафіксовану в статутних документах ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій, як майбутнього власника ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), погодилась на таку пропозицію.

Після того, у невстановлений слідством день і час, у невстановленому слідством місці, із невстановленою слідством особою, під її безпосереднім керівництвом, з корисливих мотивів, надала невстановленій слідством особі паспорт громадянина України та картку платника податків, після чого на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534)поставила свій підпису договорі № 1 купівлі - продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ТОРГ від 11 жовтня 2017 року, у протоколі № 11/10/17 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ТОРГ від 11 жовтня 2017 року, який містив відомості щодо відчуження 50% частки у статутному капіталі, у статуті ТОВ ЛІГА ТОРГ (нова редакція), затвердженого протоколом № 11/10/17 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ЛІГА ТОРГ від 11 жовтня 2017 року.

Перереєстрація ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534) в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального номера платника податків та отримання печатки підприємства надало можливість невстановленій слідством особі, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції.

При цьому, хоча ОСОБА_2 значилась засновником ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), але товариством вона ніколи не керувала, грошовими коштами підприємства не розпоряджалась, реєстраційні документи ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534)одразу передала невстановленій слідством особі, для подальшого використання у незаконній діяльності, а саме прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції, можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи для того, щоб перераховувати кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, використовуючи реквізити ТОВ ЛІГА ТОРГ (код ЄДРПОУ 40890534), здійснювати безтоварні операції та надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань підприємствам реального сектору економіки .

Як зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22.03.2016 по справі №21-170а16: … надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. … первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним … .

З урахуванням приписів статті 44 Податкового кодексу України та вищенаведеного, суд погоджується із відповідачем, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій (реальність фактичного постачання товарів) від ТОВ ДС Трейд Плюс до ТОВ Ліга Торг .

Таким чином, знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, а тому позовна вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення за №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток не підлягає до задоволення.

Щодо податкового повідомлення-рішення за №0007621406 від 07.10.2019, суд зазначає наступне.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, продавець послуг зобов`язаний визначити та сплатити податкове зобов`язання з ПДВ по першій події, що відбулася раніше.

Так, відповідачем проведеною перевіркою встановлено, що згідно даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями та банківських виписок ТОВ ДС Трейд Плюс на отримані від контрагентів - покупців товарів суми попередньої оплати із призначенням платежу за товари в асортименті згідно рахунку, також зазначено дату та номер рахунку сума, в тому числі ПДВ (відвантаження продукції по отриманій попередній оплаті в подальшому не відбувалось, а такі суми отриманих грошових коштів повертались контрагентам) в розмірі 1 140 808,00 грн. не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 190 135,00 грн. за відповідні звітні податкові періоди. У бухгалтерському обліку ТзОВ ДС Трейд Плюс попередня оплата відображена бухгалтерським проведенням Дт 311 Кт 361, а її повернення проведення по Дт 361 в кореспонденції із Кт 311 на відповідні суми, зокрема:

- 20.02.2017 від ТОВ Кеваль отримано 526 340,00 грн., в т.ч. ПДВ - 21 056,66 грн., лист про повернення передоплати від 01.03.2017, повернено 02.03.2017 - 476 340,00 грн., 03.03.2017 - 50 000,00 грн.;

- 05.04.2018 від ФОП ОСОБА_2 отримано 75000 грн., в тому числі ПДВ - 12500 грн., лист про повернення передоплати від 05.04.18, повернено 05.04.2018 - 75000 грн.;

- 23.04.2018 від ТОВ СТД Груп Плас отримано 27 300,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 550,00 грн., лист про повернення передоплати від 23.04.2018, повернено 23.04.2018 - 27 300,00 грн.;

- 05.06.2018 від ФОП ОСОБА_3 отримано 150 250,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 041,67 грн., лист про повернення передоплати від 05.06.2018, повернено 07.06.2018 - 150 250,00 грн.;

- 28.11.2018 від ФОП ОСОБА_4 отримано 35 675,23 грн., в тому числі ПДВ - 5 945,87 грн., лист про повернення передоплати від 28.11.2018, повернено 28.11.2018 - 35 675,23 грн.;

- 28.11.2018 від ТОВ Т-Софт отримано 410 796,42 грн., в тому числі ПДВ - 68 466,07 грн., лист про повернення передоплати від 29.11.2018, повернено 29.11.2018 - 410 796,42 грн.;

- 22.12.2018 від ТОВ Мега-Еліт отримано 315 446,35 грн., в тому числі ПДВ - 52 574,39 грн., лист про повернення передоплати від 22.12.2018, повернено 26.12.2018 - 315 446,35 грн.

Посилання позивача на те, що у акті перевірки відповідачем допущено певні арифметичні помилки та описки, суд вважає безпідставними, адже вказані описки не можуть вплинути на саму суть правопорушення податкового законодавства, яке допускає платник податків.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України, постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

При цьому, згідно із Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 за №22, помилкове списання/зарахування коштів - списання / зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.

Таким чином, суд погоджується із відповідачем, що платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПК України, підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов`язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

Також, в акті перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ ДС Трейд Плюс відповідно до акту списання від 30.04.2019 списано на інші витрати операційної діяльності вартість товарів по яких закінчився термін придатності та які відповідно до договірних умов поверненню постачальникам не підлягають в сумі 50 701,96 грн., в тому числі ПДВ - 10 140,00 грн.

Так, згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень пункту 198.5 статті 198 ПК України Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПКУ податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16.07.1999 за №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, то вони починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Оскільки під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то платник податку повинен не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбання таких товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, знаходять своє підтвердження порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України щодо завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2019 року в сумі 1 037 976,00 грн. та заниження податку на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 200 275,00 грн., а тому позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0007611406 та №0007621406 від 07.10.2019 не підлягають до задоволення.

З огляду на вищезазначене, в задоволенні позову ТзОВ ДС Трейд Плюс слід відмовити.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс (код ЄДРПОУ 39856673, вул. Івасюка, 26, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200).

Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76018).

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 17.01.2020