Постанова

від 28.05.2020 по справі 300/2209/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2209/19 пров. № А/857/2841/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,

представника позивача Тропця В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 300/2209/19 (рішення ухвалено в м. Івано-Франківськ, головуючий суддя Шумей М.В., повне судове рішення складено 17.01.2020) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" до Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових - повідомлень рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" 08.11.2019 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток;

- податкове повідомлення-рішення №0007621406 від 07.10.2019, яким збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 250 344,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 200 275,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 50 069,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає визначення зобов`язань у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях безпідставними, помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а виникли в результаті неналежного аналізу договорів та інших документів підприємства в ході перевірки, невірного тлумачення умов укладених договорів та чинного законодавства України. Стверджує, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ліга Торг" підтверджується первинними документами - договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними на поставлений товар, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, платіжними дорученнями, а також податковими деклараціями з податку на додану вартість за червень, серпень 2017 року. Також посилається на певні арифметичні помилки та описки, які допущено відповідачем у акті перевірки та вказує на те, що безпідставне зарахування коштів на рахунок платника податку не може вважатись зарахуванням коштів як оплата за поставлені товари в розумінні підпункту "а" пункту 187.1 статті 187 ПК України та не може бути підставою для виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у ТОВ "ДС Трейд Плюс".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ "ДС Трейд Плюс" оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильної правової оцінки і встановлення обставин у справі та безпідставної відмови у задоволенні позову.

Зазначає, що ТОВ "ДС Трейд Плюс" було надано для перевірки та долучено до матеріалів справи всі належним чином складені та оформлені первинні документи, які підтверджують факт реального укладання та виконання господарських зобов`язань та реальний рух активів (товарів та грошових коштів) у процесі здійснення господарських операцій платника податків з продажу товарів, що свідчить про реальність господарських операції щодо реалізації позивачем товарів ТОВ Ліга Торг , а також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також про реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, та декларуванні і сплаті податкових платежів від здійснення вказаних господарських операцій.

Вважає, що обставини щодо окремих посадових осіб контрагента, які були фігурантами кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінального правопорушення, (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) чи притягувались до відповідальності за вчинені ними інші правопорушення, а також наявність у Єдиному реєстрі податкових накладних інформації про обрив ланцюга постачання товарів платника податків ТОВ Ліга Торг , наявність чи відсутність у нього трудових ресурсів, виробничих приміщень, обладнання, тощо жодним чином не підтверджує нереальність господарських операцій ТОВ ДС Трейд Плюс . Зазначає, що ТОВ ДС Трейд Плюс після господарських операцій з ТОВ Ліга Торг задекларувало та сплатило податки від реалізації товарів і не має жодного відношення до того, яким чином ТОВ Ліга Торг розпоряджається придбаним у товариства товаром та яким чином здійснює свою подальшу господарську діяльність та чи порушує або не порушує норми податкового та іншого законодавства. Також зазначає, що помилково встановлено фактичні обставини, зокрема те, що позивач по справі ТОВ ДС Трейд Плюс є не покупцем за договорами поставки, а продавцем або постачальником.

Щодо встановленого в ході проведення перевірки повноти визначення податкових зобов`язань по податку на додану вартість із заниження всього у сумі 200 275,00 грн у зв`язку з тим, що ТОВ ДС Трейд Плюс на грошові кошти, перераховані контрагентами -покупцями як попередня оплата за поставлені їм товари, на загальну суму 1 140 808,00 грн не нараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 190 135,00 грн, то вказує, що грошові кошти від ТОВ Кеваль , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ СТД Груп Плас , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Т-Софт та ТОВ Мега-Еліт у ТзОВ ДС Трейд Плюс були перераховані на рахунок ТзОВ ДС Трейд Плюс не як оплата за поставку товарів, а помилково, без будь-яких на це правових підстав та причин, без відома платника. Господарських зобов`язань з постачання товарів чи послуг із вказаними юридичними особами - суб`єктами господарювання не існувало і такі не були контрагентами - покупцями, а перераховані ними кошти були помилково зараховані та повернуті платникам за їхніми зверненнями, а отже, згідно індивідуальної податкової консультації ДФС України вказані кошти не є об`єктом оподаткування.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджуються матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку як платник податків.

Згідно вимог п. 20.1 ст. 20, ст. 77 та п. 82.1 ст. 82 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок виїзних платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Івано-Франківській області №1196 від 26.07.2019, направлень на перевірку від 20.08.2019 за №1371 та 1372 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ "ДС Трейд Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019.

За результатами перевірки складено акт №41/09-19-05-05/39856673 від 20.09.2019, яким зроблено висновки про порушення позивачем:

- п. 3, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013, п. 5. п. 7, п. 8, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, ст. 1, ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2019 року в сумі 1 037 976,00 грн;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який сплачується до державного бюджету в загальній сумі 200 275,00 грн.

За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток;

- №0007621406 від 07.10.2019, яким збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 250 344,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на 200 275,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 50 069,00 грн.

Не погодившись з даними податковими-повідомленнями рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи знайшло своє підтвердження порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за №0007611406 від 07.10.2019 за недоведеністю позивачем реальності здійснення господарських операцій (реальність фактичного постачання товарів) між ТОВ "ДС Трейд Плюс" та ТОВ "Ліга Торг".

Щодо податкового повідомлення-рішення за №0007621406 від 07.10.2019, яким збільшено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість, то суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 198.5 ст. 198 ПК України в результаті заниження ПДВ, оскільки позивач як платник податку при отриманні коштів (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, зобов`язаний був визначити податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такими операціями та скласти розрахунок коригування до податкової накладної зі зменшення податкових зобов`язань після реєстрації таких розрахунків коригування в ЄРПН.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Досліджуючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком по взаємовідносинах ТОВ "ДС Трейд Плюс" з ТОВ "Ліга Торг", розгляду підлягають реальність господарських відносин позивача із вказаним контрагентом, у зв`язку з чим колегія суддів враховує таке.

Як передбачено приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу (ПК) України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України встановлено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, з вищезазначених норм ПК України видно, що платник податків зобов`язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі належним чином складених первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб`єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V ПК України, якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

При цьому слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування показників податкової звітності по об`єкту оподаткування податком на прибуток, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх та наступних ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Як встановлено судом, відповідач в акті перевірки зробив висновок щодо неможливості реального здійснення господарських операцій ТзОВ "ДС Трейд Плюс" із ТОВ "Ліга Торг" протягом періоду з 01.01.2016 по 30.06.2019. Первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем під час перевірки щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ліга Торг", не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, оскільки фактичного здійснення господарської операції не відбулось, внаслідок чого позивачем занижено доходи в сумі 1037975,66 грн, які не відображені в фінансовій звітності та не враховані при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток .

Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено обрив ланцюга постачання товару по взаємовідносинах між ТОВ ДС Трейд Плюс та ТОВ Ліга Торг згідно договорів поставки від 26.06.2017 року №26/06-2017 та від 28.08.2017 року №28/08-2017. Протягом червня-серпня 2017 року ТОВ ДС Трейд Плюс документально оформлювало операції з постачання масла, мінеральної води та твердого сиру на ТОВ Ліга Торг , а у ТОВ Ліга Торг , згідно даних ЄРПН, відсутня реалізація товару за вказаною номенклатурою. ТОВ Ліга Торг протягом періоду липня 2017 року відповідно до даних ЄРПН реалізовувало цукрозамінник Бест Тайм та консерви рибні в асортименті, у наступних періодах після липня 2017 року реалізація відсутня.

Крім того встановлено, що згідно показників податкової звітності у ТОВ Ліга Торг відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробниче обладнання, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також відповідачем взято до уваги вирок Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2018 у справі №757/6761/18-к, яким ОСОБА 2 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частини 1 статті 205 КК України (фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона), та призначено їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн.

Крім того, згідно даних кримінального провадження №12017100000000939 від 05.09.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою), ТОВ "Ліга Торг" (контрагент позивача) відноситься до ризикових та сумнівних суб`єктів господарювання.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Натомість, на контролюючий орган покладено обов`язок довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, колегія суддів приймає до уваги те, що як встановлено судом, ТОВ ДС Трейд Плюс здійснює оптову торгівлю переважно продуктами харчування і напоями та використовує у своїй діяльності значні площі складських, виробничих та офісних приміщень, транспортні засоби. Як зазначено актом перевірки, середня кількість працівників на підприємстві за період, що перевірявся в останньому звітному періоді, складає 111 найманих працівників. За перевірений період підприємством виплачено 12 996 053,73 грн заробітної плати, з якої нараховано та сплачено до бюджету понад п`ять мільйонів гривень податку з доходів фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім того, підприємство є платником податку на додану вартість та податку на прибуток, що вказує на економічну доцільність в діяльності підприємства.

В матеріалах справи наявні договори поставки від 26.06.2017 за №26/06-2017 та від 28.08.2017 за №28/08-2017, сторонами яких є ТОВ ДС Трейд Плюс та ТОВ "Ліга Торг".

Судом досліджено, що згідно договору поставки від 26.06.2017р. № 26/06-2017 ТОВ ДС Трейд Плюс було поставлено ТОВ Ліга Торг товар (продукти харчування) за номенклатурою згідно додатку 1 на загальну суму 369894,33 грн, у тому числі ПДВ 61649,05 грн.

Згідно видаткової накладної № Д-Б0004333 від 30.06.2017 вказаний товар поставлено покупцю у повному обсязі згідно умов договору. Податкова накладна на поставлений товар № 21 зареєстрована продавцем ТОВ ДС Трейд Плюс у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.06.2017.

Платіжним дорученням від 30.06.2017 № 164 покупець ТОВ Ліга Торг було сплачено поставлений за договором товар, грошові кошти у сумі 369894,33 грн поступили та зараховані на рахунок ТОВ ДС Трейд Плюс 30.06.2017.

Також, згідно договору поставки від 28.09.2017 № 28/08-2017 ТОВ ДС Трейд Плюс було поставлено ТОВ Ліга Торг товар (вода мінеральна) за номенклатурою згідно додатку 1 на загальну суму 668081,33грн, у тому числі ПДВ 111346,89 грн.

Згідно видаткових накладних № Д-Б0006547 та № Д-Б0006415 від 31.08.2017 вказаний товар було поставлено покупцю у повному обсязі згідно умов договору. Податкові накладні на поставлений товар № 14 та № 15 зареєстровані продавцем ТОВ ДС Трейд Плюс у Єдиному реєстрі податкових накладних 31.08.2017.

Платіжним дорученням від 31.08.2017 № 216 покупець ТОВ Ліга Торг було сплачено поставлений за договором товар, грошові кошти у сумі 668081,33 грн поступили та зараховані на рахунок ТОВ ДС Трейд Плюс 30.06.2017.

Грошові кошти від продажу товарів у сумі 1 037 975,66 грн, що реально надійшли на банківський рахунок ТОВ ДС Трейд Плюс , віднесені позивачем та задекларовані до складу валових доходів підприємства відповідного звітного періоду.

Також, згідно поданих ТОВ ДС Трейд Плюс податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, серпень 2017 року грошові зобов`язання від господарських операцій із ТОВ Ліга Торг у сумі 61649,05 грн та 111346,89 грн задекларовані як податкові зобов`язання платника, що підлягають сплаті до бюджету, а також відображено результати вказаних господарських операцій звітності з податку на прибуток підприємства відповідного податкового періоду.

Таким чином, позивачем було надано для перевірки та долучено до матеріалів справи всі належним чином складені та оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт реального укладання і виконання господарських зобов`язань та реальний рух активів (товарів та грошових коштів) у процесі здійснення господарських операцій платника податків з продажу товарів, що свідчить про реальність господарських операції щодо реалізації позивачем товарів ТОВ Ліга Торг , а також свідчать про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті. Вказані господарські операції позивачем належним чином задекларовані та проведено сплату податкових платежів від їх здійснення.

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає виду його господарської діяльності.

Заперечуючи реальність господарських операції щодо реалізації ТОВ ДС Трейд Плюс товарів ТОВ Ліга Торг , відповідач вказує, що за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено обрив ланцюга постачання товару по взаємовідносинах вказаних вище суб`єктів господарювання протягом червня-серпня 2017 року, зокрема і те, що у ТОВ Ліга Торг відсутня реалізація товару за вказаною у додатках до договорів поставки номенклатурою.

Однак такий висновок контролюючого органу, на думку колегії суддів, спростовується дослідженими вищенаведеними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт реального укладання і виконання господарських зобов`язань та реальний рух активів (товарів та грошових коштів) у процесі здійснення господарських операцій платника податків з продажу товарів, що свідчить про реальність господарських операції щодо реалізації позивачем товарів ТОВ Ліга Торг . Крім того, контролюючий орган не наділений повноваженнями на власний розсуд визнавати недійсними ті чи інші юридичні документи, оскільки документи можуть бути нікчемними лише в силу вимог закону, або бути визнані недійсними за рішенням суду.

Колегія суддів також зауважує, що відсутність у реєстрах інформації про подальший продаж придбаних від ДС Трейд Плюс товарів чи можлива їх наявність у товарних запасах не повинна мати правового відношення до позивача.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (продавець) мав реальні зміни майнового стану у зв`язку з продажом товарів, здійснюючи оптову торгівлю, що відповідає його економічному змісту. При цьому, порушення певним покупцем товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем товару вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (продавець товарів) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо висновків контролюючого органу про відсутність у ТОВ Ліга Торг трудових ресурсів, складських приміщень, виробничого обладнання, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності, то такі доводи спростовуються тим, що відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди продавцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

В акті перевірки зазначено, що контрагент позивача ТОВ Ліга Торг на момент виникнення правовідносин і на час проведення перевірки належним чином зареєстрований як суб`єкт господарської діяльності, відомості про нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, особа зареєстрована та перебуває як платник податків в органі ДПС України.

Разом з тим, ті обставини, що окремі посадові особи контрагента були фігурантами кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) чи притягувались до відповідальності за вчинені ними інші правопорушення жодним чином не підтверджує нереальність господарських операцій ТОВ ДС Трейд Плюс .

Притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ Ліга Торг мали місце за протиправні дії, які відбулися в жовтні 2017 року( державна реєстрація змін в статутні документи відбулася 11 жовтня 2017 року), тобто уже після укладання та виконання господарських операції по отриманню товарів від позивача ( червень-серпень2017 року) (т.1 а.с.219) . Тому можливе вчинення посадовими особами ТОВ Ліга Торг в подальшому господарських правопорушень не повинно спричиняти негативні наслідки для ТОВ ДС Трейд Плюс .

В контексті викладеного, колегія суддів також зазначає, що допущені покупцем у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких покупців та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) відображення показника податкової звітності - від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями покупців, чи сприяння ухиленню покупцем товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань може свідчити про незаконність формування податкової звітності.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі Інтерсплав проти України ; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії ; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії .

Беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, - у разі порушення контрагентом платника податків правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Колегія суддів вважає вірним зауваження скаржника на помилкове встановлення судом першої інстанції фактичних обставин щодо того, що позивач по справі ТОВ ДС Трейд Плюс був покупцем за договорами поставки, в той час, як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі досліджених первинних документів, продавцем товарів за номенклатурою, вказаною у додатках до договорів поставки, позивач виступав продавцем (постачальником товару), а покупцем - ТОВ Ліга Торг .

Оцінюючи в сукупності досліджені первинні документи за результатами відображення у бухгалтерському та податковому обліках господарських операцій між ТОВ ДС Трейд Плюс і ТОВ Ліга Торг , суми грошових коштів за реалізований товар позивачем були відображені у складі валових доходів підприємства, а також задекларовані як податкові зобов`язання з податку на додану вартість та сплачені до бюджету у повному обсязі, що свідчить про реальність господарських операцій щодо реалізації позивачем товарів ТОВ Ліга Торг , а також про добросовісність дій платника податку з ведення бухгалтерського та податкового обліків. Доводи контролюючого органу в ході розгляду судом справи про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0007611406 від 07.10.2019, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та зобов`язано платника податків скоригувати показники податкової звітності з податку на прибуток, яке підлягає скасуванню.

Що стосується оскарження податкового повідомлення-рішення за №0007621406 від 07.10.2019, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 200275,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 50069,00 грн (25%), колегія суддів зазначає таке.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПК України.

Так, згідно з пп. а п. 185.1 ст. 185 розділу V ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування ПДВ зазначених операцій визначається у відповідності до статті 188 ПК України.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов`язань з ПДВ встановлені статтею 187 розділу V ПК України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначає п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПК України).

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 ПК України податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Під час перевірки контролюючим органом позивача встановлено, що згідно даних головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та банківських виписок ТОВ "ДС Трейд Плюс" на отримані від контрагентів - покупців товарів суми попередньої оплати із призначенням платежу за товари в асортименті згідно рахунку, також зазначено дату та номер рахунку сума, в тому числі ПДВ (відвантаження продукції по отриманій попередній оплаті в подальшому не відбувалось, а такі суми отриманих грошових коштів повертались контрагентам) в розмірі 1 140808,00 грн не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 190135,00 грн за відповідні звітні податкові періоди. У бухгалтерському обліку ТзОВ "ДС Трейд Плюс" попередня оплата відображена бухгалтерським проведенням Дт 311 Кт 361, а її повернення проведення по Дт 361 в кореспонденції із Кт 311 на відповідні суми, зокрема:

- 20.02.2017 від ТОВ "Кеваль" отримано 526340,00 грн, в т.ч. ПДВ - 21056,66 грн, лист про повернення передоплати від 01.03.2017, повернено 02.03.2017 - 476340,00 грн, 03.03.2017 - 50 000,00 грн;

- 05.04.2018 від ФОП ОСОБА_1 отримано 75000 грн, в тому числі ПДВ - 12500 грн, лист про повернення передоплати від 05.04.18, повернено 05.04.2018 - 75000 грн;

- 23.04.2018 від ТОВ "СТД Груп Плас" отримано 27300,00 грн, в тому числі ПДВ - 4550,00 грн, лист про повернення передоплати від 23.04.2018, повернено 23.04.2018 - 27300,00 грн;

- 05.06.2018 від ФОП ОСОБА_2 отримано 150250,00 грн., в тому числі ПДВ - 25041,67 грн, лист про повернення передоплати від 05.06.2018, повернено 07.06.2018 - 150250,00 грн;

- 28.11.2018 від ФОП ОСОБА_3 отримано 35675,23 грн, в тому числі ПДВ - 5945,87 грн., лист про повернення передоплати від 28.11.2018, повернено 28.11.2018 - 35 675,23 грн.;

- 28.11.2018 від ТОВ "Т-Софт" отримано 410796,42 грн, в тому числі ПДВ - 68466,07 грн, лист про повернення передоплати від 29.11.2018, повернено 29.11.2018 - 410796,42 грн;

- 22.12.2018 від ТОВ "Мега-Еліт" отримано 315446,35 грн, в тому числі ПДВ - 52574,39 грн, лист про повернення передоплати від 22.12.2018, повернено 26.12.2018 - 315 446,35 грн.

Таким чином встановлено, що ТОВ ДС Трейд Плюс відповідно до акту списання від 30.04.2019 списано на інші витрати операційної діяльності вартість товарів по яких закінчився термін придатності та які відповідно до договірних умов поверненню постачальникам не підлягають в сумі 50701,96 грн. (ПДВ - 10140,00 грн).

Крім того, з матеріалів справи видно, що в акті перевірки допущено арифметичні помилки та описки, зокрема, згідно первинних документів:

- грошові кошти від ТОВ Кеваль помилково перераховано та, відповідно, повернуто не 126340 грн, а 526340 грн;

- грошові кошти ФОП ОСОБА_2 фактично повернуто не 05.06.18, а 07.06.18;

- грошові кошти від ФОП ОСОБА_3 фактично помилково перераховано не 27.11.18, а 28.11.18;

- грошові кошти від ТОВ Мега-Еліт фактично помилково перераховано не 26.12.18, а 22.12.18 та повернуто не 29.12.18, а 26.12.18.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що після безпідставного перерахування коштів на рахунок ТзОВ ДС Трейд Плюс за листами-заявами суб`єктів господарської діяльності, які їх перерахували і зазначили у своїх листах про помилкове перерахування коштів, безпідставно зараховані грошові кошти одразу ж були повернуті позивачем їх відправникам.

Так, ФОП ОСОБА_1 , ТОВ СТД Груп Плас та ФОП ОСОБА_2 грошові кошти були повернути в той самий день, коли і були перераховані помилково. ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Т-Софт та ТОВ Мега-Еліт помилково перераховані кошти були повернуті наступного робочого дня, а ТОВ Кеваль грошові кошти було повернуто на наступний день після отримання листа-заяви про повернення коштів.

Таким чином встановлено, що господарських зобов`язань з постачання товарів чи послуг із ТОВ Кеваль , ФОП ОСОБА_1 , ТОВ СТД Груп Плас , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ Т-Софт та ТОВ Мега-Еліт у ТзОВ ДС Трейд Плюс фактично не існувало, вказані особи не були контрагентами - покупцями, а грошові кошти від зазначених вище суб`єктів господарювання були перераховані на рахунок ТзОВ ДС Трейд Плюс не як оплата за поставку товарів, а помилково, без будь-яких на це правових підстав. причин та без відома платника, а отже у позивача не виникало зобов`язань щодо оподаткування об`єктів із наведених вище помилкових перерахувань, які за своєю суттю не були операціями платників податку з купівлі-продажу товарів.

Державною податковою службою України було роз`яснено, що оскільки об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп.„а" та пп.„б" п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов`язані з такими взаємовідносинами між суб`єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об`єкт оподаткування. І лише за наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов`язання нараховуються відповідно до вимог ст.187 ПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що зафіксоване в акті перевірки помилкове, яке за своєю суттю є безпідставним зарахування коштів на рахунок платника податку згідно встановлених у справі обставин, не може вважатись зарахуванням коштів як оплата за поставлені товари в розумінні положень пп. а п. 187.1. ст. 187 ПК України та слугувати підставою для виникнення у ТОВ ДС Трейд Плюс податкових зобов`язань з податку на додану вартість, оскільки такі кошти були перераховані іншими особами не як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а помилково, без будь-яких на те правових підстав та без наявності господарських зобов`язань з поставки товарів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не доведено заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до державного бюджету в загальній сумі 200275,00 грн та, відповідно, прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення №0007621406 від 07.10.2019.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження в тому, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 300/2209/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Трейд Плюс" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2019 №0007611406 та №0007621406.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 04.06.2020