Ухвала

від 20.01.2020 по справі 520/7229/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 січня 2020 р.Справа № 520/7229/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7229/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу. Також разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалене 07.10.2019 р., а повний текст рішення виготовлений 16.10.19 р.

Апеляційна скарга подана до суду 02.01.2020 р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови заявник апеляційної скарги зазначає, що вказане рішення суду першої інстанції було отримано ГУ ДФС у Харківській області 23.10.19р., а тому апеляційна скарга подається у строк визначений КАС України. З дати подання апеляційної скарги та на даний час відповідно до значної кількості повідомлень щодо необхідності здійснення безспірного списання коштів, які було долучено до кожного клопотання про продовження строків та наявні в матеріалах справи. Крім того, на цей період припиняється виконання платіжних доручень крім захищених видатків, передбачених в пункті 25 Порядку.

Апелянт зазначає, що в період з січня по листопад 2019 року на рахунках ГУ ДФС в Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відсутні кошти для сплати судового збору, за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" рахується кредиторська заборгованість. Фінансування січень-квітень 2019 року за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" не охопило нагальні потребу (безспірне списання коштів по арештам та сплату судовогозбору). Разом зтим, зазначає, що кошторисом на 2019 рік ГУ ДФС у Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" виділено лише 57,76 млн.грн. на сплату судового збору протягом 2019 року.

Вказує, що Головне управління ДПС у Харківській області з початку 2019 року звертається до ДПС україни з проханням вирішити, в межах компетенції, питання щодо збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Станом на 04.09.19 р. і по теперішній час на рахунку ГУ ДПС у Харківській області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" відсутні кошти на сплату судовогозбору та майже кожен день надходять повідомлення ГУ Державної казначейської служби у Харківській області щодо необхідності безспірного списання коштів по арештам. На теперішній час залишається несплаченим судовий збір по 536 справам, де стороною виступаютьоргани ДФС регіону на загальну суму судового збору 22356,16 грн., та кількість таких справ, по яких виникає нагальна необхідність сплати судового збору, стрімко зростає щодня. В обґрунтування відсутності достатнього фінансування, відсутності затвердженого кошторису, відсутності коштів для сплати судового збору, наявності безлічі арештів стосовно безспірного списання коштів апелянт надає документи, додані до клопотання про продовження строків, та подане клопотання також стверджує про обґрунтованість зазначених підстав з дати подання апеляційної скарги та до сьогодення.

Окрім того, просить суд звернути увагу на те, що не втрачено процесуального інтересу до розгляду цієї справи відповідач повторно подає апеляційну скаргу. Цей факт підтверджує сплатою судового збору (платіжне доручення № 7926 від 18.12.19р.), яким, незважаючи на недостатність фінансування, було сплачено судовий збір. Так, при черговому надходженні коштів на рахунки було відібрано справу № 520/7229/19 для першочергової оплати судового збору, що підтверджується оригіналом платіжного доручення.

Враховуючи вищевикладене, просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити ГУ ДПС у Харківській області строк на апеляційне оскарження. До клопотання додає копії документів: довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 05.09.2019р. № 592/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 07.10.2019р. № 614/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від05.11.2019р. № 623/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 25.11.2019р. № 195/20-40-05-29.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, суд зазначає, що надані Головним управлінням ДПС у Харківській області копії документів, які містяться в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме: довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 05.09.2019р. № 592/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 07.10.2019р. № 614/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від05.11.2019р. № 623/20-40-05-29; довідка про відсутність грошових коштів для сплати судового збору від 25.11.2019р. № 195/20-40-05-29 є не засвідченими належним чином: а саме, не має підпису, дати та посилання про наявність у відповідача або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Отже, надані заявником довідки не є доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім того в наданих документах відсутні дані про неможливість сплати судового збору у грудні 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Проте дослідивши матеріали справи та надане ГУ ДПС у Харківській області клопотання, судом не вбачається поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Головним Управлінням ДФС у Харківській області було подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.19р. по справі № 520/7229/19. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.19р. було поновлено ГУ ДФС у Харківській області строк на апеляційне оскарження та залишено апеляційну скаргу без руху через несплату судового збору. Надано Головному управлінню ДФС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 5763,00 грн. на реквізити: отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA088999980000034318206081004, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху .

16.12.19р. Головним Управлінням ДФС у Харківській області було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.19р. було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання та повернуто апеляційну скаргу заявнику.

Отже, первинна апеляційна скарга була подана до суду саме Головним управління ДФС у Харківській області, не Головним управлінням ДПС у Харківській області, та була повернута заявнику через невиконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.12.19р. про залишення апеляційної скарги без руху.

З тексту клопотання ГУ ДПС у Харківській області, як підстава пропуску строку на апеляційне оскарження, вбачається лише неможливість сплати судового збору, у зв`язку з зупиненням операцій з бюджетними коштами та відсутність достатніх коштів для сплати судового збору.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів в підтвердження заявленого клопотання та надання не завірених копій документів, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та з урахуванням наданих ним документів, які не завірені належним чином.

За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М.