Ухвала

від 10.02.2020 по справі 520/7229/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 лютого 2020 р. Справа № 520/7229/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7229/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу. Також разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надано оригінал платіжного доручення № 8359 від 27 грудня 2019р. у розмірі 2881,50 грн., з якого вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено не повному обсязі.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 р. відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7229/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху.

Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 2881,50 грн. на реквізити: отримувач УДКСУ в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999628, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA508999980313121206081020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди та шляхом направлення до суду клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що відповідно до ч. 5 ст. 298, п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження (повернення апеляційної скарги) буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно поштового повідомлення Головне управління ДПС у Харківській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 23.01.2020 р., а 03.02.2020 р. (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті) апелянтом засобами поштового зв`язку направлені клопотання на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги ( в частині сплати судового збору).

В обґрунтування заявленого клопотання про продовження строків на усунення недоліків поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору заявник зазначає, що на теперішній час продовжує залишатися несплачений судовий збір по багатьом справам, де стороною виступають органи ДПС регіону, і кількість таких справ, по яких виникає нагальна необхідність сплати судового збору, стрімко зростає щодня. Зазначає, що у Головного управління ДПС у Харківській області відсутні кошти для сплати судового збору та на те, що на даний час здійснюється безспірне списання коштів з рахунків Головного управління ДПС у Харківській області. тому на цей період припиняється виконання платіжних доручень, крім захищених видатків , визначених Бюджетним кодексом України. Також, звертає увагу суду, що апелянт звернувся до ДПС України з проханням надати додаткове фінансування для сплати судового збору.

На підставі викладеного, апелянт просить продовжити строк на усунення недоліків поданої апеляційної скарги не менше, ніж на 30 днів, з метою забезпечення права Головного управління ДПС у Харківській області на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Частиною другою статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в обґрунтування заявленого клопотання Головним управлінням ДПС у Харківській області не надано жодних доказів, що підтверджують відсутність на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Також, у клопотанні не зазначено події, до настання якої відповідач пов`язує необхідність продовження строку на усунення недоліків та терміну її настання.

Доказів, які підтверджують відсутність можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі апелянтом до клопотання не надано.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право заявника на апеляційне оскарження рішення, не надання доказів в підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому розмірі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 року подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року.

В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що Головне управління ДПС у Харківській області своєчасно та у визначеному законом порядку подало апеляційну скаргу вперше на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року, в чітко встановлені строки, а саме 21.11.2019 року. Також, Головним управлінням ДПС у Харківській області було подано клопотання про продовження строків для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Зазаначена ухвала надійшла до апелянта 28.12.2019 року та просить суду звернути увагу, що ГУ ДПС у Харківській області через незначний проміжок часу звернулось повторно з апеляційною скаргою з доказами сплати судового збору. Апелянт зазначає, що на момент подання апеляційної скарги у Головного управління ДПС у Харківській області були відсутні бюджетні асигнування, призначені для сплати судового збору. Крім того, в цей період з рахунків Головного управління ДПС у Харківській області проводилось безспірне списання коштів за всіма кодами програмної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом україни, на підставі заяв, отриманих від Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області. Саме відсутність бюджетних асигнувань, тобто фінансових ресурсів для покриття видатків на певні цілі, а саме - сплату судового збору, а не відсутність бюджетного фінансування є поважною причиною тимчасової неможливості сплатити судові витрати. Неможливість сплатити судовий збір не залежала від відповідача, оскільки пов`язана з відсутністю затвердженого кошторису та ненадходженням коштів, зокрема на оплату судового збору. Вказав, що Верховним Судом України в ухвалі від 12.11.2016 року по справі № 826/1722/14 висловлено позицію, згідно з якою, неможливість сплати судового збору є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. При вирішенні даного клопотання Головне управління ДПС у Харківській області просить звернути увагу на надані ним докази, які підтверджують неможливість вчасно сплатити судовий збір та звертає увагу суду на те, що ГУ ДПС у Харківській області робились намагання сплатити судовий збір вчасно, проте, враховуючи безспірне списання коштів з рахунків, не мало можливості це зробити. Також вказує, що ГУ ДПС у Харківській області вперше подно апеляційну скаргу вчасно та у встановлені законом строки та у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору здійснювались звернення в межах строків, встановлених судом, з проханням надати час для усунення недоліків. Крім цього, просить суд звернути увагу на той факт, що Верховний Суд визнає вказані контролюючим органом доводи як поважні причини пропуску строку на оскарження, зокрема це вказано в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2019 року по справі №2040/5181/18 та в ухвалі Верховного Суду від 22.07.2019 року по справі №2040/7806/18.

Враховуючи вищевикладене, просить суд, надати можливість захистити інстереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення, та визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року та поновити ГУ ДПС у Харківській області строк на апеляційне оскарження. До клопотання додає копії документів: довідка від 07.10.2019р. № 614/20-40-05-29; довідка від 05.11.2019р. № 623/20-40-05-29; довідка від 25.11.2019р. № 195/20-40-05-29; довідку від 09.01.2020 № 9/20-40-13-31.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте, суд зазначає, що надані Головним управлінням ДПС у Харківській області копії документів, які містяться в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме: довідка від 07.10.2019р. № 614/20-40-05-29; довідка від 05.11.2019р. № 623/20-40-05-29; довідка від 25.11.2019р. № 195/20-40-05-29; довідку від 09.01.2020 № 9/20-40-13-31 є не засвідченими належним чином: а саме, не має підпису, дати.

Отже, надані заявником довідки не є доказом поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Крім того в наданих документах відсутні дані про неможливість сплати судового збору у грудні 2019 року.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Апелянт повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Осман проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою .

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було заявлене при поданні апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції вже був зроблений висновок, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд зверну увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку контролюючого органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Колегія суддів зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі « Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.

Наведені в клопотанні про поновлення строку, яке надано на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху обставини є ідентичними тим, що вже зазначалися в клопотанні, що заявлялося при поданні апеляційної скарги та з приводу цих обставин судом вже надано оцінку щодо їх необґрунтованості.

Крім того, посилання апелянта на ухвали Верховного суду від 18.11.2016 року по справі № 826/1722/14, від 19.07.2019 року по справі № 2040/5181/18 та від 22.07.2019 року по справі № 2040/7806/18, якими податковому органу поновлено строк оскарження судового рішення, судова колегія не приймає до уваги, оскільки суд касаційної інстанції у зазначених ухвалах лише погодився із заявником щодо поважності пропуску такого строку.

Враховуючи наведене вище, відсутність належних доказів щодо існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, надання не завірених копій документів, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року не виконані в повному обсязі, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 р. по справі № 520/7229/19 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7229/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров