Постанова

від 15.01.2020 по справі 1.380.2019.002566

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.002566 пров. № 857/10244/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Качмара В. Я., Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання - Гром І. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Сасевич О. М.,

час ухвалення рішення - 13.08.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 16.08.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0004314001.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12 березня 2019 року №0004314001.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ГУ ДФС у Львівській області здійснено перевірку бару, готелю, що належить ТзОВ Сихів-Сервіс , який розташований за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 14 та встановлено, що ТзОВ «Сихів-Сервіс» для здійснення реалізації алкогольних напоїв використовує орендоване приміщення бару площею 200 м.кв. згідно з виданою ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 14 вересня 2018 року. Дане нежитлове приміщення ТзОВ «Сихів-Сервіс» орендує у ПП «Цифрова Вежа» відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №1 від 22 вересня 2014 року. При цьому, перевіркою встановлено, що для зберігання алкогольних напоїв, окрім бару, ТзОВ «Сихів-Сервіс» використовує власне складське приміщення готелю «Соната» . В даному складському приміщенні під час проведення перевірки зберігалися алкогольні напої згідно з додатком №1 до акту перевірки на загальну суму 133985,00 гривень. Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до ЄДР на складське приміщення готелю «Соната» до перевірки не представлено, а тому товариством порушено вимоги ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Таким чином, перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, на загальну суму 133985,00 гривень і на підставі виявленого порушення винесено податкове повідомлення-рішення №0004314001 від 12 березня 2019 року, згідно з яким до ТзОВ Сихів-Сервіс застосовані фінансові санкції на загальну суму 133985,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» подало заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що згідно з ч.40 ст.15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. При цьому у товариства наявна ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №13500308201800717 від 14 вересня 2018 року, торгова площа складає 200 кв.м, а адреса здійснення торгівлі підакцизними товарами зазначена: м. Львів, вул. Морозна, 14, так як і адреса фактичного місця здійснення господарської діяльності готелю та ресторану Соната . За іншими адресами Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» діяльності не проводить. Крім того, зазначає, що торгова площа залу складає 200 кв.м, а бар де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями згідно з даними технічного паспорту складає 153,7 кв.м, решта 46,3 кв.м Товариством використовується під склад, який знаходиться неподалік від бару, місця здійснення роздрібної торгівля алкоголем, яке належить на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» згідно з договором оренди. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» не мало потреби отримувати вищезгадану довідку про внесення до Єдиного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв, так як здійснює свою діяльність та зберігає алкогольні напої за однією і тією ж адресою та використовує при цьому нежитлові приміщення на підставі укладеного договору оренди №1 від 22 вересня 2014року зі змінами і доповненнями. Також позивач зазначає про ряд помилок, допущених ревізорами від час складання акту перевірки, оскільки у додатку №1 до Акту невірно зазначено загальну суму алкогольних напоїв, які перебували на складі, дана сума є значно меншою ніж зазначено і складає 41576,16 по оптовій ціні, яка передбачена ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а не 133985,00 гривень, яка розрахована з роздрібної ціни товару зазначеної в меню. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача - Михайленко Є. О. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник відповідача - Козоріз О. О. у судоврму засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» зареєстроване як юридична особа 21 квітня 2008 року, номер запису про державну реєстрацію 1 415 102 0000 019906, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( а.с. 43).

Основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» за КВЕД є: 55.10 - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 - обслуговування напоями.

У вересні 2018 року ГУ ДФС у Львівській області позивачу видано ліцензію №13500308201800717 від 14 вересня 2018 року на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, терміном дії з 03 жовтня 2018 року по 03 жовтня 2019 року, за адресою: м. Львів, вул. Морозна, 14, торгова площа 200 кв.м.

05 лютого 2019 року ГУ ДФС у Львівській області було винесено наказ №799 про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ТзОВ «Сихів-Сервіс» .

06 лютого 2019 року посадовим особам ГУ ДФС у Львівській області були видані направлення №229, №230 на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» .

На підставі наказу від 05 лютого 2019 року за №799, направлень від 06 лютого 2019 року за №229, №230 працівниками ГУ ДФС у Львівській області 12 лютого 2019 року проведено фактичну перевірку ресторану (бару) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» , код ЄДРПОУ 35898276, розташованого за адресою: 79066, м. Львів, вул. Морозна, 14.

За результатами перевірки було складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 15 лютого 2019 року №13/14000/35898276, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме: зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання та без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Крім того, перевіркою встановлена загальна сума алкогольних напоїв, що перебували на складі - 133985,00 грн., що є вищою за суму, яку визначив платник.

Із вказаного акту вбачається, що бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» підписала вказаний акт із зауваженнями і долучила до акту детальні заперечення.

22 лютого 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» до контролюючому органу було подано заперечення на акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 15 лютого 2019 року №13/14000/35898276.

Розглянувши вищезазначене заперечення ГУ ДФС у Львівській області надало позивачу відповідь від 05 березня 2019 року за №11412/10/40-1-12, в якому зазначено, що порушення, які зафіксовані в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

У подальшому, 12 березня 2019 року ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004314001, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 133985,00 грн.

19 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» направило до Державної фіскальної служби України скаргу, в якій просило переглянути та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 12 березня 2019 року №0004314001.

17 травня 2019 року Державна фіскальна служба України залишила податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0004314001 без змін, а скаргу - без задоволення, що підтверджується рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 17 травня 2019 року №22894/6/99-99-11-06-01-25.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача не було обов`язку отримувати довідку про внесення до Єдиного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв, оскільки останній здійснює свою діяльність та зберігає алкогольні напої за однією і тією ж адресою та використовує при цьому нежитлові приміщення на підставі укладеного договору оренди №1 від 22 вересня 2014 року, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 12 березня 2019 року №0004314001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.21.1.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

П.21.1.2 - 21.1.4 ст.21 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

П.80.1 ст.80 ПК України передбачає, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP.

Згідно з п.20, п.21 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання; Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до ч.14 ст.15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з ч.37 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до ч.38 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Ч.39 цього Закону передбачає, що до заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.40 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Ч.1 ст.17 вищезазначеного Закону за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз.12 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Крім того, наказом Державної податкової адміністрації України №251 від 28 травня 2002 року затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Згідно з п.1.1 розділу 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 цього Порядку №251до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб`єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб`єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб`єкти підприємницької діяльності подають заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання.

П.2.2. розділу 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання передбачає, що до заяви додаються: документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

Згідно з п.2.3., п.2.5 розділу 2 вищезазначеного Порядку №251 довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається протягом п`яти календарних днів від дати подання заяви, а довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру - протягом семи календарних днів від дати подання заяви. Про видачу довідки Департамент або його регіональне управління повідомляє орган державної податкової служби за місцем реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності та за місцезнаходженням місця зберігання.

Довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред`являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище правові норми, можна дійти висновку про те, що у випадку, коли суб`єкт підприємницької діяльності здійснює свою підприємницьку діяльність щодо реалізації алкогольних напоїв або тютюнових виробів, маючи ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відповідною адресою, та зберігає такі за однією і тією ж адресою, то з метою зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів у суб`єкта підприємницької діяльності немає обов`язку подавати заяву до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 лютого 2019 року працівниками ГУ ДФС у Львівській області проведено фактичну перевірку ресторану (бару) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» , код ЄДРПОУ 35898276, розташованого за адресою: 79066, м. Львів, вул. Морозна, 14, що підтверджується наказом від 05 лютого 2019 року за №799 та направлення від 06 лютого 2019 року за №229, №230.

За результатами перевірки було складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 15 лютого 2019 року №13/14000/35898276, згідно з висновками якого позивачем порушено вимоги статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме: зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання та без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Крім того, перевіркою встановлена загальна сума алкогольних напоїв, що перебували на складі - 133985,00 грн., що є вищою за суму, яку визначив платник.

При цьому, для проведення перевірки позивачем були надані такі документи: копія договору оренди нежитлового приміщення №1 від 22 вересня 2014 року, із змінами і доповненнями, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» та ПП «Цифрова Вежа» ; копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно (будівля літ. «А-2» спортивно-розважальний комплекс, адреса - м. Львів, вул. Морозна, 14, площа 1591,7 кв.м.); копію технічного паспорта будівлі ресторану, яка належить ПП «Цифрова Вежа» ; ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Згідно з п.1.1 договору оренди нежитлового приміщення №1 від 22 вересня 2014 року, із змінами і доповненнями, укладеного між ПП «Цифрова Вежа» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» (орендар) орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення, загальною площею 1591,7 кв.м., що знаходяться за адресою - м. Львів, вул. Морозна, 14, які на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії СТА 371295 належать ПП «Цифрова Вежа» .

Крім того, позивач за іншими адресами діяльності не проводить, а згідно з ліцензією на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №13500308201800717 від 14 вересня 2018 року, виданою Товариству з обмеженою відповідальністю Сихів-Сервіс адреса здійснення торгівлі підакцизними товарами зазначена: м. Львів, вул. Морозна, 14, торгова площа 200 кв.м. Торгова площа залу складає 200 кв.м., а бар, де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, згідно з відомостями технічного паспорта складає 153,7 кв.м., решта 46,3 кв.м. позивачем використовується під склад, який знаходиться неподалік від бару, місця здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яке належить на праві користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Сихів-Сервіс» за адресою: Морозна,14, м. Львів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що у позивача не було потреби отримувати довідку про внесення до Єдиного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв, оскільки останній здійснює свою діяльність та зберігає алкогольні напої за однією і тією ж адресою та використовує при цьому нежитлові приміщення на підставі укладеного договору оренди №1 від 22 вересня 2014 року (із змінами та доповненнями).

Ч.2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, Головним управління ДФС у Львівській області не доведено факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Сихів-Сервіс вимог чинного податкового законодавства та не надано жодних доказів, які спростовують вищевикладене та підтверджують встановлене відповідачем порушення, яке покладено в основу складення акта перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Сихів-Сервіс здійснює свою діяльність та зберігає алкогольні напої за однією і тією ж адресою та використовує при цьому нежитлові приміщення на підставі укладеного договору оренди №1 від 22 вересня 2014 року, а тому податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0004314001 є протиправним та підлягає скасуванню.

Матеріалами справи стверджується, що судом першої інстанції під час судового розгляду цієї адміністративної справи всебічно, повно та об`єктивно були досліджені наявні в матеріалах справи докази, надано їм належну правову оцінку, що ґрунтується на внутрішньому переконанні судді.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.002566 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.