Рішення

від 20.01.2020 по справі 911/2889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Справа № 911/2889/19

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику сторін матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Сови Миколи Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Таращамолоко

про стягнення 63 580, 66 грн

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Сова Микола Сергійович (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Таращамолоко (далі - відповідач) про стягнення 63 580,66 грн заборгованості, з яких: 47 750 грн основного боргу, 8 320,27 грн пені, 5 190,92 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору надання послуг № 7 від 29.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів у справі (за наявності) до 20.12.2019.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2018 між Фізичною особою-підприємцем Совою Миколою Сергійовичем (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таращамолоко (далі - Замовник) укладено договір надання послуг № 7, за умовами якого виконавець зобов`язався провести ремонт масло утримувача ТОМ-3М (Послуга) протягом 31 робочого дня, з моменту отримання авансової оплати згідно п. 3.5, по коду 33.12 згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010 (Рахунок-фактура № 7 від 29.01.2018), що є невід`ємною частиною договору, а замовник - оплатити послугу на умовах, зазначених у договорі.

Загальна вартість договору (тобто загальна вартість (ціна) виконаних робіт становить 67 750 грн без ПДВ. Розрахунки по договору здійснюються наступним чином: - 27 750 грн - до 01.03.2018, - 20 000 грн - до 15.04.2018, - 20 000 грн - до 01.06.2018. Інші умови розрахунку погоджується сторонами у специфікації (п.п. 3.1., 3.5., 3.6. договору).

Згідно п. 4.1. договору датою виконання послуг вважається дата, що вказана у акті виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1. договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання усіх своїх зобов`язань за договором.

На виконання договору надання послуг № 7 від 29.01.2018 позивач надав відповідачу послуги на суму 67 750 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту № 1 від 05.03.2018 на суму 67 750 грн, скріпленою печатками та підписами обох сторін договору.

Відповідач борг за надані послуги погасив частково, сплативши позивачу 20 000 грн, решту боргу у розмірі 47 750 грн (67 750 грн - 20 000 грн) позивачу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору надання послуг № 7 від 29.01.2018 на момент ухвалення судового рішення склав 47 750 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Предметом позову є вимоги про стягнення 47 750 грн основного боргу, 8 320,27 грн пені, 5 190,92 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з наданні послуг.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання договору надання послуг № 7 від 29.01.2018 позивач надав відповідачу послуги на суму 67 750 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту № 1 від 05.03.2018 на суму 67 750 грн, скріпленою печатками та підписами обох сторін договору; відповідач борг за надані послуги погасив частково, сплативши позивачу 20 000 грн, решту боргу у розмірі 47 750 грн (67 750 грн - 20 000 грн) позивачу не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за надані згідно договору надання послуг № 7 від 29.01.2018 на момент ухвалення судового рішення склав 47 750 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 47 750 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 47 750 грн основного боргу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором надання послуг № 7 від 29.01.2018, позивачем за період з 13.03.2018 по 13.09.2018 нараховано 8 320,27 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 6.3. договору сторонами погоджено, що за несвоєчасну оплату за договором замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд встановив, що арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 13.03.2018 по 13.09.2018 становить загалом 8 320,27 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 8 320,27 грн пені підлягає задоволенню судом.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором надання послуг № 7 від 29.01.2018, позивачем за період з 13.03.2018 по 24.10.2019 нараховано 5 190,92 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 13.03.2018 по 24.10.2019 становить загалом 5 561,51 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 5 190,92 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд при ухваленні рішення не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 47 750 грн основного боргу, 8 320,27 грн пені, 5 190,92 грн інфляційних втрат та 2 319,47 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про залишення її без задоволення з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів отримання позивачем професійної правничої допомоги та понесення витрат на її оплату.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 237-239, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Сови Миколи Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Таращамолоко про стягнення 63 580,66 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Таращамолоко (09500, Київська обл., Таращанський район, місто Тараща, вул. Видна, буд. 4; ідентифікаційний код 25301978) на користь Фізичної особи-підприємця Сови Миколи Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 47 750 (сорок сім тисяч сімсот п`ятдесят гривень) 00 коп. основного боргу, 8 320 (вісім тисяч триста двадцять гривень) 27 коп. пені, 5 190 (п`ять тисяч сто дев`яносто гривень) 92 коп. інфляційних втрат, 2 319 (дві тисячі триста дев`ятнадцять гривень) 47 коп. 3 % річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Київської області до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 20.01.2020.

Суддя П.В.Горбасенко