Рішення

від 20.01.2020 по справі 924/1039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2020 р. Справа №924/1039/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного підприємства "Будівельний Альянс-Сервіс", м. Хмельницький

про стягнення пені в розмірі 4393,13 грн., 330,96 грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Рішення виноситься 20.01.2020р., оскільки в судовому засіданні 19.12.2019р. та 09.01.2020р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 4393,13 грн. пені (загалом нарахованої за період з 16.02.2016р. по 06.07.2016р.), 11428,07 грн. 3% річних (загалом нарахованих за період з 16.02.2016р. по 06.07.2016р.).

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу природного газу, за яким передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 102953,87 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. Однак, оплату за природний газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови господарського зобов`язання. Таким чином, на підставі вищевикладеного позивач просить стягнути нараховані пеню та 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач, не зважаючи на тривалий розгляд справи (копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 08.10.2019р.) не скористався своїм правом на подання відзиву, враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

21.12.2015р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Приватним підприємством "Будівельний Альянс-Сервіс" (споживач) укладено договір постачання природного газу №2248/16-ТЕ-34, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно із п. 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 95 тис.куб.м. у тому числі по місяцях (тис.куб.м): січень - 35 тис. куб.м, лютий - 35 тис. куб.м, березень - 25 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.1 постачальник передає споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему. Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

У відповідності до п. 3.2. договору споживач до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає Постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Обсяг поставки підтверджується Постачальником Споживачу на відповідний місяць поставки (розрахунковий період) в установленому порядку.

За п. 3.4 договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

У відповідності до п. 3.5 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, Споживач зобов`язується надати Постачальнику: завірену копію акта про фактичний обсяг розподіленого/про-транспортованого за цим договором природного газу за розрахунковий місяць, складеного між Споживачем та оператором ГРМ/ГТС; у разі надання технічного акту на загальний обсяг розподіленого/протранспортованого природного газу, Споживач надає детальну розбивку газу за категоріями (в т.ч. за цим договором) за власним підписом; підписані та скріплені печатками Споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає Споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору (з врахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 31.12.2015р.) регульована ціна на природний газ регульована ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) на природний газ, який постачається за цим договором, в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. № 758. Ціна за 1000 куб.м газу за цим договором в період з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 гривень, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАЇ "Укртрансгаз" - 111,80 грн., крім того ГІДВ - 20%, всього з ПДВ - 134,16 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1882,54 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 2259,00 грн.

За п. п. 5.3, 5.4 договору реалізація газу Споживачу за визначеною у п.5.2. ціною здійснюється за умови: наявності відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках передбачених чинним законодавством України); виконання Споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунку із спеціальним режимом використання. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Як передбачено п. п. 6.1, 6.2 договору оплата за газ здійснюється оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні Споживачем вимог, передбачених у п. 6.1 цього договору, Постачальник має право обмежити або припинити постачання газу Споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

За п. 6.3 договору сторони погоджуються, що при перерахуванні коштів в призначені платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Оплата за газ здійснюється наступним чином: У разі, якщо Споживач підпадає лід дію статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами перерахування коштів, затвердженими відповідною постановою уповноваженого органу, та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства. У разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, Споживач в будь-якому випадку зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватись за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору. У разі, якщо Споживач не підпадає під дію статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання" в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання оплата за газ здійснюється з поточного рахунку Споживача на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника та зараховується як оплата за газ, поставлений Постачальником Споживачу в порядку, визначеному нормами чинного законодавства/України.

Пунктами 6.4, 6.5 договору передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу погашається основна сума-боргу. Звірка розрахунків та/або фактичного обсягу використання здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості використаного газу Споживачем та актів приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з моменту письмової вимоги однієї із Сторін, підписаної уповноваженою особою.

Пунктами 8.1-8.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі невиконання Споживачем умов пункту 6.1. цього договору Постачальник має право не здійснювати поставку газу Споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 10.3 договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п`ять) років.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №2248/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. продавець передав, а покупець отримав природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016р. на суму 45138,05 грн., від 29.02.2016р. на суму 28583,73 грн., від 31.03.2016р. на суму 29232,09 грн.

Відповідачем позивачу 17.03.2016р. було сплачено 45138,05 грн., 24.03.2016р. - 28583,73 грн., 07.07.2016р. - 29232,09 грн., що підтверджується наданою позивачем випискою по рахунку відповідача за період з 01.01.2015р. по 30.11.2018р.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу №2248/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р., відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2016 році природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У п. 6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016р. на суму 45138,05 грн., від 29.02.2016р. на суму 28583,73 грн., від 31.03.2016р. на суму 29232,09 грн. Усього на загальну суму 102953,87 грн.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ. Проте, відповідачем розрахунки за отриманий газ здійснювалися не вчасно, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого позивач нарахував 4393,13 грн. пені та 330,96 грн. - 3% річних.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Суд, здійснивши (за допомогою системи "Законодавство") перерахунок пені за вказані позивачем періоди, встановив, що заявлена ним до стягнення сума в розмірі 4393,13 грн. є арифметично вірною та обґрунтованою. Вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних (за допомогою системи "Законодавство"), суд прийшов до висновку, що позивачем вірно здійснено нарахування 3% річних у визначеному ним розмірі - 330,96 грн. за зазначені у розрахунку періоди. Відтак, вказана вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельний Альянс-Сервіс" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3, код 34420069) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 4393,13 грн. (чотири тисячі триста дев`яносто три гривні 13 коп.) пені; 330,96 грн. (триста тридцять гривень 96 коп.) 3% річних, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 20.01.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - в наряд,

2 - позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6),

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3).

Всім рек. з повід.