Постанова

від 15.01.2020 по справі 915/1912/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 915/1912/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Лора

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 (у складі колегії суддів: Колоколов С.І. (головуючий), Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

за заявою Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області

про забезпечення позову

у справі № 915/1912/19

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави

до Первомайської міської ради Миколаївської області, Приватного підприємства Лора

про визнання незаконними та скасування пунктів рішень та рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів у Державному реєстрі речових прав, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - Прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Первомайської міської ради Миколаївської області (далі - Первомайська міськрада), Приватного підприємства Лора (далі - ПП Лора ), у якому просив визнати незаконними та скасувати: пункт 4 рішення Первомайської міськради від 27.08.2013 № 12, яким ПП Лора надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га, переданої в користування на умовах оренди для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, у м. Первомайську; пункт 15 рішення Первомайської міськради від 27.09.2013 № 5, яким ПП Лора затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7, у м. Первомайську; визнати недійсним договір оренди землі від 23.10.2013, укладений між Первомайською міськрадою та ПП Лора , за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 по вул. Київській, 7, у м. Первомайську; визнати незаконним та скасувати рішення Первомайської міськради від 25.04.2019 № 27, яким затверджено виготовлену ПП Лора технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на дві земельні ділянки площею 0,0736 га та 0,2153 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 11.04.2018 № 25725985 про реєстрацію за ПП Лора права власності на автозаправний комплекс з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6, по вул. Київській, 7а, у м. Первомайську; зобов`язати ПП Лора повернути територіальній громаді м. Первомайська в особі Первомайської міськради земельну ділянку площею 0,2119 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0018, вартістю 943 124, 52 грн по вул. Київській, 7, у м. Первомайську в придатному для використання стані шляхом знесення об`єкта нерухомості - АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок прийняття Первомайською міськрадою неправомірних рішень ПП Лора незаконно набуло право оренди спірної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу, яка не може використовуватися за таким призначенням через його невідповідність містобудівній документації, а в подальшому відповідачем здійснено будівництво і введення в експлуатацію об`єкта підвищеної небезпеки - автозаправного комплексу у зоні селищної забудови.

У вересні 2019 року Прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 7, і заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками); заборонити ПП Лора вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017 та 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них; накласти арешт на автозаправний комплекс з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, що складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6, який розташовано за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 7а, і належить ПП Лора на праві приватної власності та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта нерухомості; заборонити ПП Лора укладати договори, вчиняти інші правочини щодо автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, що складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6, по вул. Київській, 7а, у м. Первомайську.

Заяву обґрунтовано тим, що в разі, якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду відповідач відчужить будь-яким способом права на спірну земельну ділянку кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів, що призведе до тривалого не поновлення інтересів держави. З огляду на вчинення відповідачами дій спрямованих на поділ спірної земельної ділянки є реальна загроза реєстрації речових прав на них, що призведе до зміни предмета позову, збільшення або зменшення позовних вимог; необхідність застосування забезпечення позову забороною ПП Лора вчиняти певні дії із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017 та 4810400000:02:026:0018 мотивовано метою запобігання зміни предмета спору, сторін у справі та забезпечення реального виконання рішення суду та поновлення інтересів держави; інші вимоги заяви щодо накладення судом арешту на автозаправний комплекс і заборони ПП Лора вчиняти дії щодо цього майна обґрунтовано можливістю відчуження відповідачем будь-яким способом комплексу нежитлових будівель на користь інших осіб і відповідно до статті 120 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на спірну земельну ділянку або укладення відповідачем договору оренди щодо цього нерухомого майна чи інших угод, що зумовить необхідність звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів і призведе до тривалого не поновлення інтересів держави.

На підтвердження заяви про забезпечення позову Прокурором надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 заяву Прокурора про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 7, та забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками). В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалу мотивовано наявністю правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вимога Прокурора про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (питання про законність поділу якої входить до предмета доказування у справі) та заборони органам реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками) є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна. Сам по собі факт накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 унеможливлює укладення правочинів, що, за висновками суду, є достатнім заходом для запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення суду у разі розгляду справи по суті та задоволення позовних вимог, тому у задоволенні вимог заяви про заборону ПП Лора вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017 та 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, відмовлено.

Щодо вимоги Прокурора про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно (автозаправний комплекс) та заборони ПП Лора укладати договори, інші правочини щодо цього нерухомого майна, то суд дійшов висновку про відмову у вжитті таких заходів з огляду на недоведення позивачем належними і допустимими доказами обставин вчинення ПП Лора дій, спрямованих на відчуження зазначеного майна (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації шляхом розміщення оголошень, укладання попередніх договорів тощо), обтяження майна (укладання договорів поруки, іпотеки тощо), невиконання судових рішень про заборону вчинення дій (якщо такі наявні) тощо. Стосовно доводів Прокурора щодо потенційної можливості відповідача ПП Лора укласти договори оренди нерухомого майна, то суд зауважив, що заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Водночас Прокурором не наведено обґрунтування наявності зв`язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 змінено та викладено резолютивну частину у редакції, відповідно до якої заяву Прокурора про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 7, та забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими ділянками). Заборонено ПП Лора вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Апеляційний суд загалом погодився з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову, однак визнав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимоги Прокурора про заборону відповідачу ПП "Лора" вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, оскільки рішенням Первомайської міськради від 25.04.2019 № 27 затверджено технічну документацію щодо поділу земельної ділянки площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 на земельні ділянки з кадастровим номером 4810400000:02:026:0017 площею 0,077 га та з кадастровим номером 4810400000:02:026:0018 площею 0,2119 га. Отже, внаслідок реєстрації речових прав на новостворені земельні ділянки, може відбутися їх зміна, як об`єктів цивільних прав чи зміна їх користувача, що призведе до фактичної неможливості виконання постановленого у справі рішення в разі задоволення позову, тому відповідна вимога Прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2019 року ПП Лора подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2019 в частині задоволення заяви Прокурора про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Прокурора про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Касаційну скаргу ПП Лора обґрунтовує тим, що вжиті судом заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог і фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду судом справи по суті, що суперечить частині 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); вжиті судом заходи забезпечення позову є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, що є порушенням вимог статті 13 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 137 ГПК; висновок суду апеляційної інстанції про задоволення вимоги Прокурора про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відповідачу ПП "Лора" вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, не відповідає положенням статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК), статті 14 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки реєстрація речових прав на новостворені земельні ділянки є неможливою в силу накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005; позивачем належним чином не обґрунтовано вжиття заходів до забезпечення позову; вжиті судом заходи забезпечення позову порушують права ПП Лора як орендаря земельної ділянки, негативно вплинуть на господарську діяльність відповідача та мають наслідком завдання збитків відповідачу.

Прокурор у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні заяви про забезпечення позову, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Отже, накладення арешту на майно, заборона відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору є одним із визначених законом способів забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом із тим у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Приймаючи судові рішення, що є предметом оскарження, судами встановлено, що позовні вимоги у цій справі спрямовано на захист порушених прав держави в особі територіальної громади м. Первомайська щодо земельної ділянки площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005, яка розташована за адресою: м. Первомайськ, вул. Київська, 7.

З огляду на викладені в заяві про забезпечення позову обставини, враховуючи предмет позову у зазначеній справі та передбачені частиною 1 статті 137 ГПК заходи забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку (питання про законність поділу якої входить до предмета доказування у справі), заборони органам реєстрації речових прав здійснювати реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (у тому числі у разі її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками), а також щодо заборони ПП Лора вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0005, 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018 дії, спрямовані на зміну цільового призначення цих земельних ділянок, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо них, є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовано на збереження існуючого статусу майна.

Судом апеляційної інстанції ураховано доводи позивача, що відповідачами вчинено дії направлені на поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 на дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 4810400000:02:026:0017, 4810400000:02:026:0018, що знайшло своє відображення як в оскарженому у справі рішенні органу місцевого самоврядування від 25.04.2019 № 27, так і у відомостях з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витяги з якого сформовано станом на 11.04.2019.

При цьому судом взято до уваги, що у такому випадку наявний зв`язок між обраними позивачем заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог у цій справі, оскільки накладення арешту на земельну ділянку та заборона відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору стосується того нерухомого майна, що належить до предмета спору.

Водночас судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що факт прийняття рішення Первомайською міськрадою від 25.04.2019 № 27 та утворення внаслідок поділу земельних ділянок в силу приписів статті 79-1 ЗК, статей 10, 16, 24, 27 Закону України Про Державний земельний кадастр свідчить про виникнення нових земель як об`єктів цивільних прав і фактичне скасування реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, як такої, що вже не існує. Отже, внаслідок реєстрації речових прав на новостворені земельні ділянки може відбутися їх зміна як об`єктів цивільних прав чи зміна їх користувача, що призведе до фактичної неможливості виконання постановленого у справі рішення.

За таких обставин правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що вимоги заявника, наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на земельну ділянку, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору співмірні із заявленими позивачем вимогами, що узгоджується з положеннями частини 4 статті 137 ГПК.

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин у справі, зокрема щодо поділу спірної земельної ділянки і реальної загрози реєстрації речових прав на новостворені земельні ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів держави в особі територіальної громади м. Первомайська, на захист яких Прокурором подано позов, в разі його задоволення, а невжиття відповідних заходів до забезпечення позову, у випадку ухвалення рішення на користь позивача, не забезпечить реального захисту прав держави в особі територіальної громади м. Первомайська.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у цьому спорі, вжиті судом апеляційної інстанції, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги ПП Лора про неспівмірність заходів забезпечення позову, вжитих судом, із заявленими позовними вимогами, необґрунтованість таких заходів забезпечення позову та порушення збалансованості інтересів сторін.

Посилання ПП Лора у касаційній скарзі на те, що заходи забезпечення позову є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог і фактично підмінюють собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду судом справи по суті, є безпідставними з огляду на таке.

Так, предметом позову Прокурора є, зокрема, вимога про зобов`язання ПП Лора повернути територіальній громаді м. Первомайська в особі Первомайської міськради земельну ділянку площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005, яка розташована за наведеною адресою, у придатному для використання стані, шляхом знесення об`єкта нерухомості АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів.

Така позовна вимога забезпечена судом шляхом накладення арешту на цю земельну ділянку та встановлення заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки. Тобто, арешт майна, як захід забезпечення позову, є накладенням заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Отже, за правильними висновками суду апеляційної інстанції, зазначений захід забезпечення позову за своєю правовою природою не є спільним із зобов`язанням повернути майно володільцю чи вжити заходи до приведення майна у стан, який існував до порушення, а тому не є тотожним позовним вимогам Прокурора.

Доводи ПП Лора про те, що суди мали дати оцінку підставам заявленого позову та змісту позовних вимог відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги про те, що вжитими судом заходами забезпечення позову обмежуються права ПП Лора як орендаря земельної ділянки, не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не наведено обґрунтування, у чому саме полягає обмеження його прав як користувача спірною земельною ділянкою, або у реалізації його права власника нерухомого майна, яке на ній розташовано. Разом із тим, за встановлених судом обставин поділу спірної земельної ділянки, правомірність якого також є предметом позову у цій справі, а також припинення існування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав або передача новоутворених земельних ділянок у власність чи користування третім особам до вирішення спору судом ускладнить ефективний захист порушеного права чи законного інтересу позивача у разі задоволення позову.

Водночас суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до статті 145 ГПК заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи та з урахуванням результатів розгляду спору.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 статті 2 ГПК установлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Верховний Суд зазначає, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019, якою частково задоволено заяву Прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, а також аргументація, викладена у ній, відповідають наведеним вище вимогам.

Верховний Суд вважає, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. При цьому доводи скаржника у касаційній скарзі протилежного не доводять.

З огляду на імперативні приписи статті 300 ГПК Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні відповідної заяви позивача, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскарженого судового акта не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування законної постанови апеляційного господарського суду.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства Лора залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у справі № 915/1912/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий