Постанова

від 14.01.2020 по справі 382/6/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року

м. Київ

головуючий у суді І інстанції Кисіль О.А.

справа № 382/6/19

провадження № 22-ц/824/1818/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року про призначення будівельно-технічної експертизи по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд в натурі, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку, господарських будівель та споруд в натурі.

В обґрунтування доводів позову зазначала, що згідно з рішенням Яготинського районного суду Київської області від 04 вересня 2017 року позивачці належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивачці належить 1/2 частина земельної ділянки площею 0,25 га призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3225589001:02:001:0003, та 1/2 частина земельної ділянки площею 0,3117 га призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3225589001:02:001:0004.

Інша 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, та інші 1/2 частин вище вказаних земельних ділянок належать на праві власності відповідачу по справі.

Біля будинку знаходяться господарські будівлі і споруди.

Відповідачка без відому позивачки заселила в даний будинок свою матір, яка на даний час проживає в даному будинку та користується всім житловим будинком з господарськими будівлями та всіма земельними ділянками. Тому у позивачки виникла необхідність у виділенні своєї частки будинку з господарськими будівлями та земельних ділянок, на яких розташований житловий будинок з господарськими будівлями. Оскільки між сторонами не досягнуто згоди, щодо поділу вказаного будинку, позивач просила здійснити розподіл будинку та земельних ділянок.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача звернувся з клопотанням про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки попередньо проведена експертиза не є об`єктивною та викликає сумніви щодо її правильності.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року призначено по даній справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: міста Київ, вулиця Смоленська, 6, поштовий індекс 03057.

Визначено, що висновки експерта потрібні з питань:

1) Встановити дійсну вартість житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташовані по АДРЕСА_1 .

2) Чи можливе переобладнання спірного будинку? Виділивши позивачці житлову кімнату №1-5, площею 9,40 кв.м, житлову кімнату №1-4, площею 12,30 кв.м. З надвірних споруд 1/3 частину сараю (приміщення переобладнане під літню кухню ). 1/2 частину огорожі №1, 1/2 частину колодязя та 1/2 частини воріт з хвірткою.

3)В разі неможливості здійснити розподіл за запропонованим варіантом, запропонувати всі можливі варіанти розподілу будинку АДРЕСА_1 , а також господарських будівель та споруд з врахуванням можливих часток сторін.

4)Для кожного запропонованого варіанту розподілу визначити місце влаштування кухні та окремого входу? Які переобладнання необхідно провести кожній стороні, а також можливості здійснення добудови, та яких саме приміщень? Зазначивши при цьому їх орієнтовну вартість. В разі відхилення від розміру ідеальних часток, належним сторонам, визначити розмір грошової компенсації.

5)Визначити чи можливо здійснити розподіл земельної ділянки площею 0, 3117 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3225589001:02:0001:0004, яка розташована по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0, 2500 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер: 3225589001:02:0001:0003, яка розташована по АДРЕСА_1 , виділивши позивачці Ѕ вказаних земельних ділянок, а також можливих варіантів розподілу земельних ділянок без спільних в користуванні земельних ділянок між сторонам. В разі неможливості розподілу без спільних в користуванні земельних ділянок, визначити можливі варіанти розподілу земельних ділянок з врахуванням можливих часток сторін та мінімальних спільних в користуванні земельних ділянок ?

Визначено строк для проведення експертизи до 01 грудня 2019 року та направлено матеріали цивільної справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Смоленська, 6.

Не погоджуючись із указаною ухвалою, ОСОБА_3 звернулась до суду із апеляційною скарго, в якій просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена із порушення норм матеріального та процесуального права, а отже є такою, що підлягає скасуванню.

Указує, що суд першої інстанції повинен був відмовити представнику відповідача у заявленому клопотанні про призначення другої (первинної) експертизи та призначити справу до розгляду в судове засідання, в якому необхідно було дослідити висновок первинної експертизи, яка була призначена ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року, виконаної експертом Кизько О.І., допитати цього експерта і тільки після цього, встановивши обставини передбачені статтею 113 ЦПК України, призначити повторну або додаткову експертизу.

08 листопада 2019 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Зазначав, що під час проведення будівельно-технічної експертизи, позивач давала вказівки експерту, що є порушенням статті 107 ЦПК України, якою передбачено, що призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

В судовому засіданні відповідач та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, про розгляд справи належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 367 ЦК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що висновок експерта від 11 квітня 2019 року №02-СЕ/2019, який було надано на підставі проведеної будівельно-технічної експертизи, яка була призначена ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року, викликає у відповідача сумніви щодо його правильності.

Згідно із частиною 1 статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII ("Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5 ), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року № 15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав.

З аналізу наведеної норми вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги щодо виділення в натурі частки нерухомого майна, яке перебуває в спільній частковій власності. За таких умов для вирішення фактичної можливості здійснення такого виділення необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, у зв`язку з чим і було призначено експертизу.

Колегією суддів встановлено, що матеріали справи містять висновок судового експерта № 02-СЕ/2019 від 11 квітня 2019 року, за результатами проведеного експертного дослідження на підставі ухвали Яготинського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року.

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

А якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Призначаючи повторну експертизу Яготинський районний суд Київської області ухвалою від 01 жовтня 2019 року керувався статтею 103 ЦПК України, при цьому як підставу призначення експертизи місцевий суд указував наявність у сторони відповідача сумнівів щодо правильності висновку експерта від 11 квітня 2019 року №02-СЕ/2019. Таким чином, місцевим судом було призначено повторну будівельно-технічну експертизу.

Не зазначення в ухвалі назви призначеної експертиза як повторної не є підставою для визнання цієї ували незаконною, оскільки судом було вказано обставини, підстави та норми права, які свідчать про призначення повторної експертизи.

Відповідно до частини 2 статті 107 ЦПК України експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

В апеляційній скарзі скаржник не спростовує заявлених обставин про спілкування експерта із учасником судового процесу поза межами судового засідання, а відтак і наявності підстав для проведення повторної будівельно-технічної експертизи.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Т.О. Писана Судді К.П. Приходько С.О. Журба