Рішення

від 10.12.2019 по справі 210/1235/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1235/18

Провадження № 2/210/225/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" грудня 2019 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Ступак С.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Драгунової Я.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ісакової О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до Криворізького коледжу Національної металургійної академії України про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнила, до Криворізького коледжу Національної металургійної академії України та просила суд стягнути з Криворізького коледжу Національної металургійної академії України недоплачену заробітну плату у сумі 19002,50 грн., інфляційні витрати у розмірі 2835,63 грн., 3% річних у розмірі 381,45 грн., та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.11.2014 року вона була призначена на посаду завідувача навчально-виробничої практики Криворізького технікуму Національної металургійної академії України (з 01.07.2017 року відповідно до Наказу №58 від 03.11.2014 року Криворізького коледжу Національної металургійної академії України). 15.12.2017 року позивач була звільнена з займаної посади за згодою сторін відповідно до Наказу №54 від 01.12.2017 року. За час роботи на вказаній посаді позивачем в повному обсязі виконувались свої посадові обов`язки. Після звільнення позивач дізналась про те, що працівники відповідача постійно недоотримували заробітну плату.

Також позивач зазначила, що для визначення точної суми заробітної плати, яка не була нарахована позивачу використовуються коефіціенти, які визначаються на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1298 від 30 серпня 2002 року Про оплату праці працівниківв на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіціентів з оплати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери . Таким чином відповідно до розрахунку, сума заробітної плати позивача за весь період роботи у відповідача, а саме з 03.11.2014 року по 15.12.2017 року, була неправомірно зменшена на 19000,50 грн., з яких: 2014 рік - 390,99 грн., 2015 рік - 3593,48 грн., 2016 рік - 4718 грн., 2017 рік - до 01.09. 4965,80 грн., 2017 рік - після 01.09 - 5334,23 грн.

Також позивач зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зха весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, при визначенні суми позову позивачем нараховано 2835,63 грн. інфляційних витрат, та 381,45 грн. - 3% річних. Крім того, через недоплачену заробітну плату позивачу було завдано моральних страждань, які позивач оцінила в 10000,00 грн., та просила стягнути з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та посилаючись на обґрунтування зазначене в уточненій позовній заяві, просила суд позов задовольнити. Зазначила, що позивач працювала у відповідача з 03.11.2014 року по 15.12.2017 року, була звільнена за власним бажанням, їй було виплачено відповідні кошти після звільнення, однак через невірне встановлення розряду було недоплачено 22219,58 гривень разом з інфляційними витратами за 3% річних.

Представник відповідача Криворізького коледжу Національної металургійної академії України - Ісакова О.С. в судовому засіданні заявлені уточнені позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Надала до суду відзив на уточнену позовну заяву, в якому зазначила, що позивач була прийнята і працювала на посаді завідувача навчально-виробничої практики, та їй нараховувалася та сплачувалася заробітна плата згідно штатних розписів КК НМет АУ від 01.06.2017 року та 01.09.2017 року, затверджених першим заступником міністра Ковтунець В.В. Міністерства освіти і науки України. В уточненій позовній заяві вказано та надано розрахунки, які стосуються зовсім іншої посади - завідувача навчально-виробничої майстерні.

Крім того, представник відповідача зазначила, що при звільненні, з позивачем проведений повний розрахунок. Також бухгалтерія колледжу, при звільненні, надала ОСОБА_4 довідку про нарахування всіх сум розрахунку при звільненні, позивач ознайомилась з даними, скарг не надходило, з усіма сумами погодилась, про що поставила свій особистий підпис на другому екземплярі бухгалтерської довідки.

В період з 13.03.2018 року по 15.03.2018 року Державною службою України з питань праці Головним управлінням держпраці у Дніпропетровській області було проведене інспекційне відвідування КК НМет АУ з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати за заявою ОСОБА_4 за результатами перевірки порушень щодо позивача не виявлено.

Також, представник відповідача заперечувала щодо задоволенні заявлених позовних вимог в частинні стягнення моральної шкоди, оскільки позовною заявою не встановлено характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань Позивача, настання негативних змін у її житті. В уточненій позовній заяві не міститься посилання на те, у чому саме полягає завдання моральної шкоди Позивачеві, якими доказами це підтверджується, з яких міркувань виходив Позивач, визначаючи розмір моральної шкоди.

Суд заслухавши доводи сторін по справі та дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до відомостей, наявних у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_4 відповідно до запису № 31 - Наказом № 58 від 03.11.2014 року остання була призначена на посаду завідувача навчально-виробничої практики, відповідно до запису № 32 - Наказом № 68 від 10.07.2017 року Криворізький технікум НМет АУ, перейменований на Криворізький колледж НМет АУ, відповідно до запису № 33 - Наказом № 54 від 01.02.2017 року, 15.12.2017 року звільнена з займаної посади за згодою сторін згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України (а.с.8-11).

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

Судом встановлено, що 15 грудня 2017 року за підписом головного бухгалтера ОСОБА_5 було видано довідку ОСОБА_4 про проведений повний розрахунок, нарахована заробітна плата за 11 робочих днів з окладу завідувача виробничої практики у сумі 2710,69 грн., грошова винагорода у розмірі 100% окладу - 3392,00 грн., компенсація при звільненні за 6 календарних днів - 876,36 грн., нарахування за години як викладача склали за 11 робочих дня (19,8 год.) - 1190,02 грн., перечитка за 10,5 год. - 692,52 грн. заробітна плата по спец рахунку нарахування за 1,1 год. - 51,82 грн., недочитка за 1,1 год. - - 51,82 грн., перевірка письмових робіт - 5,18 грн. Повний розрахунок по загальному рахунку склав: 8861,59 грн., та по спеціальному рахунку - 5,18 грн. ОСОБА_4 погодилася із наданим розрахунком, поставивши свій особистий підпис під зазначеною довідкою (а.с.39).

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 ст.89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до статті 20 Закону України Про оплату праці оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону України Про оплату праці джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про оплату праці держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

У відповідності до статті 71 Закону України Про вищу освіту фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Відповідно до п. 1.6 положення про Криворізький коледж Національної металургійної академії України затвердженого ректором Національної металургійної академії України Величко О.Г. Коледж визнано акредитованим за статусом вищого навчального закладу освіти першого рівня (а.с.28).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та виданим на її підставі Наказом Міністерства освіти і науки від 26 вересня 2005 року № 557, регулюються відносини в сфері оплати праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та прийнята з метою упорядкування оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Оскільки Криворізький коледж Національної металургійної академії України є навчальним закладом, який фінансується із бюджетної сфери, то на спірні правовідносини поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 та наказу Міністерства освіти і науки України Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ №557 від 26 вересня 2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 р. за №1130/11410 (далі Наказ №557 від 26.09.2005).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці (п.8), при вирішенні спорів про виплату премій винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно - правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

На виконання Постанови КМУ від 30.08.2002 року №1298 Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (зі змінами ЗУ Про державний бюджет України на 2017 рік , Наказу МОНК від 20.01.2017 року №81 Про внесення змін до Наказу МОНУ №557 від 26.09.2005 року, та Наказу по Криворізькому коледжу НМет АУ №99 від 13.09.2017 року, з 01.09.2017 року посадові оклади педагогічних працівників були підвищені на два розряди згідно тарифних розрядів додатку 4-6.

Крім того, на підставі поданої заяви ОСОБА_4 , з 13.03.2018 року по 15.03 2018 року заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного Управління Держпраці у Дніпропетровської області Руднєвим М.Л. проведено перевірку додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю у Криворізькому коледжі Національної металургійної академії України, про що складено Акт перевірки № 19/4.2-2, яким встановлено, що ОСОБА_4 була прийнята на посаду завідувача навчально-виробничої практики з 03.11.2014 року з посадовим окладом згідно штатного розпису по 10-му тарифному розряду 1551,00 грн. також на посадовий оклад як пед. працівнику їй проводилось нарахування надбавки за вислугу років у розмірі 20% і надбавки за престижність у розмірі 20%. Згідно Наказу № 31 від 11.11.2014 року ОСОБА_4 було доручене викладання предмету Технічна механіка у обсязі 273 години з оплатою по кваліфікаційній категорії спеціаліст (а.с. 173).

01.09.2015 року відбулося підвищення єдиної тарифної сітки і розмір посадового окладу ОСОБА_4 склав 1842,00 грн., з нарахуванням у розмірі 20% на посадовий оклад надбавки за вислугу років та престижність. На 2015-2016 навчальний рік ОСОБА_4 згідно наказу № 91 від 31.08.2015 року було встановлено педагогічне навантаження у обсязі 360 годин по викладанню предмету Технічна механіка по кваліфікаційній категорії спеціаліст з вартістю години 24,32 грн. (а.с.175).

01.12.2015 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_4 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2026,00 грн. 01.05.2016 року згідно чергового підвищення ЄТС посадовий оклад ОСОБА_4 склав 2157,00 грн. 01.12.2016 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_4 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2430,00 грн. 01.01.2017 року відбулося чергове підвищення посадових окладів за ЄТС для працівників бюджетної сфери і посадовий оклад ОСОБА_4 , як завідувача навчально-виробничої практики склав 2912,00 грн.

На виконання Постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (зі змінами ЗУ Про державний бюджет України на 2017 рік , Наказу МОНК від 20.01.2017 року № 81 Про внесення змін до Наказу МОНУ №557 від 26.09.2005 року, та наказу по Криворізькому коледжу НМет АУ № 99 від 13.09.2017 року з 01.09.2017 року посадові оклади педагогічних працівників були підвищені на два розряди згідно схеми тарифних розрядів. Таким чином посадовий оклад ОСОБА_4 з 01.09.2017 року, як завідувача навчально-виробничої практики по 12 тарифному розряду склав 3392,00 грн. Що підтверджується розрахунковими відомостями № 2347003867 (а.с.166-171).

ОСОБА_4 була звільнена з займаної посади 15.12.2017 року згідно п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін). При звільненні проведений повний розрахунок, а саме: нарахована заробітна плата за 11 робочих днів з окладу завідувача виробничої практики у сумі 2710,69 грн., грошова винагорода у розмірі 100% окладу - 3392,00 грн., компенсація при звільненні за 6 календарних днів - 876,36 грн., нарахування за години як викладача - 1190,02 грн., перечитка - 692,52 грн. заробітна плата по спец рахунку - 51,82 грн. Відповідно до вимог чинного законодавства, в день звільнення ОСОБА_4 надана довідка про остаточний розрахунок з яким вона погодилась й ознайомилась під особистий підпис. Виплата розрахункових коштів проведена в день звільнення 15.12.2017 року шляхом зарахування на особистий картковий рахунок ОСОБА_4 через ПАТ КБ приватБанк згідно платіжного доручення № 516 від 13.12.2017 року. Порушень строків проведення остаточного розрахунку не виявлено (а.с.60-90).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення недоплаченої заробітної плати у розмірі 22219,58 гривень.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.237 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови №4 від 31 березня 1995 р. Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237 1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

За вимогами чинного процесуального законодавства, обставини зазначені позивачем на підтвердження вимог щодо наявності моральної шкоди мають бути підтверджені належними засобами доказування, за відсутності яких можна стверджувати про недоведеність позивачем факту завдання йому моральної шкоди.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Звернувшись до суду зі вказаними уточненими позовними вимогами, позивач посилалася на те, що через недоплачену заробітну плату їй завдано моральних страждань. Однак суд дійшов висновку, що позивач не довела достатніми, належними та достовірними доказами заподіяння їй зазначеної нею моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено факт порушення відповідачем її прав під час нарахування заробітної плати.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, також відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 23, 28,76-113, 141, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_4 до Криворізького коледжу Національної металургійної академії України про стягнення заробітної плати - залишити без задоволення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року.

Суддя: С. В. Ступак