Справа № 525/1484/19
Провадження №2/525/114/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.01.2020 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового нерухомого майна, -
в с т а н о в и в:
З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, на території Широкодолинської сільської ради, за останнім місцем свого проживання, померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть. Після смерті матері відкрилася спадщина. За життя ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,78 га, що розташована на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320285700:00:002:0115.
Зазначена земельна ділянка належала покійній матері позивачки на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ № 096656, виданого 03 вересня 2004 року, реєстраційний номер № 010455100107. Родинні відносини позивача ОСОБА_1 із померлим спадкодавцем ОСОБА_3 , а відтак і право позивача на спадкування, як спадкоємця першої черги, підтверджуються свідоцтвом про її народження, свідоцтвом про укладення її шлюбу та її паспортом громадянина України. На підставі ст. 1261 ЦК України позивачка ОСОБА_1 та її рідний брат - третя особа у справі ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках на земельну ділянку, оскільки своєчасно, у строк визначений ст.1269 ЦК України, подали до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини, внаслідок чого нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу № 485/2011.
Згідно зі ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності і інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно - правовими актами до набрання чинності цим законом, визнаються державою. Відповідно до положень ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Виконуючи вимоги Закону та маючи намір остаточно оформити свої спадкові права на частку земельної ділянки матері, позивачка звернулася з відповідними документами до нотаріуса Великобагачанської державної нотаріальної контори, яким було заведено спадкову справу.
Постановою нотаріуса від 10 березня 2016 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 7,78 га, розташованої на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області по причині відсутності оригіналу державного акту серії № 096656, який за життя втрачено матір`ю. Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку на сьогодні неможливо отримати, оскільки спадкодавець померла, тому вона змушена звернутися до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері ОСОБА_3 право власності на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 5320285700:00:002:0115, площею 7,78 гектара, розташованої на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення, що належала її матері на підставі ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 096656, виданому 03 вересня 2004 року за реєстраційним № 010455100107, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області (а.с.а.с.2-3).
Ухвалою Великобагачанського районного суду від 08.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 і підготовче засідання призначено на 16.12.2019 року (а.с.17). Також, цією ухвалою суду витребувано з канцелярії суду цивільну справу № 525/1479/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов лист про те, що даний відповідач просить проводити розгляд справи у відсутність їх представника, даний відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення (а.с.24).
Третя особа у справі ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, але судова повістка та позовна заява з документами повернулася на адресу суду без вручення, з відміткою про те, що зазначений адресат за вказаною адресою не проживає, неявка третьої особи по справі не перешкоджає її розгляду (а.с.23).
В підготовче засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, від неї до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність (а.с.25).
Ухвалою суду від 16.12.2019 року у справі проведено підготовче засідання і призначено розгляд справи на 09.01.2020 року (а.с.27).
В судове засідання учасники справи не з`явилися, вони належним чином сповіщені про день і час судового розгляду.
24.12.2019 року від позивача по справі надійшла письмова заява про підтримання своїх позовних вимог та про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних у справі письмових доказів (а.с.33).
До проведення судового засідання у справі від відповідача у справі Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист про те, що даний відповідач не заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог позивача і просять провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.35).
Третя особа у справі ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, але судова повістка та позовна заява з документами повернулася на адресу суду без вручення, з відміткою про те, що зазначений адресат вибув з місця проживання, неявка третьої особи по справі не перешкоджає її розгляду (а.с.36).
У зв`язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).
За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали даної цивільної справи, оглянувши витребувані з канцелярії суду матеріали цивільної справи №525/1479/15-ц за позовом ОСОБА_2 , і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового нерухомого майна підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України). Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлено, що мати позивача по справі ОСОБА_1 (а.с.а.с.5,6) - ОСОБА_3 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Широкодолинською сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 05.07.2011 року та зроблено відповідний актовий запис за №11 (а.с.4).
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.08.1969 року, виданого Широкодолинською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Бехтерщина Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за №8 від 06.08.1969 року (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 15.11.1987 року вбачається, що ОСОБА_5 , 1966 р.н. та ОСОБА_4 , 1969 р.н. уклали шлюб 15.11.1987 року, про що Широкодолинською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 8. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: його ОСОБА_2 , її ОСОБА_1 (а.с.6).
З копії паспорту громадянина України НОМЕР_4 від 23.02.1999 року вбачається, що цей паспорт виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.а.с.7-8).
З досліджених матеріалів витребуваної з канцелярії суду цивільної справи №525/1479/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування вбачається наступне. Так, злиста в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Великобагачанському районі №01-04-55/131 від 11.12.2015 року слідує, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №096656 площею 7,78 га, розташованої на адмінтериторії Широкодолинської сільської ради виданий 03.09.2004 року видавався на ім`я гр-ки ОСОБА_3 (а.с.7 оглянутих матеріалів цивільної справи №525/1479/15-ц). Також, з повідомлення виконуючої обов`язки в порядку заміщення завідувача Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області, державного нотаріуса Решетилівської державної нотаріальної контори Полтавської області Кириченко Т.М. №01-09/2 від 12.01.2016 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та копій документів з матеріалів спадкової справи №485/2011 вбачається, що після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої було с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, заведена спадкова справа №485/2011; надійшли заяви про прийняття спадщини від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; інших заяв про прийняття спадщини відмову від прийняття спадщини не надходило, та відсутні претензії кредиторів (а.с.а.с.23-28 оглянутих матеріалів цивільної справи №525/1479/15-ц).
Постановою від 10.03.2016 року в.о. в порядку заміщення завідувача Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області, державний нотаріус Решетилівської державної нотаріальної контори Кириченко Т.М. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку після померлої ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документу - державного акту (а.с.9).
Відповідно до копії рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22.02.2016 року вбачається, що в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , останнім постійним місцем проживання якої було с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, визнано за ОСОБА_2 , як за спадкоємцем першої черги за законом право власності на Ѕ частку приватизованої земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,78 га, яка розташована на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 096656 від 03.09.2004 року, реєстраційний № 010455100107 (а.с.а.с.10-12).
З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 29.10.2019 року державним кадастровим реєстратором Харченко К.Ю. вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7,7823 га, що розташована на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області становить 255732,49 грн. (а.с.13).
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин 1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).
У відповідності до вимог ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, дружина та діти спадкодавця.
У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном закріплено у ст.317 ЦК України, а ст.321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України і означає, що право власності є недоторканним і власник може бути позбавлений, або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку встановленим законом.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до п.1 постанови відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Серед підстав набуття права власності на земельні ділянки громадянами України передбачених ч.1 ст.81 Земельного кодексу України є прийняття спадщини та виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.
Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.
Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
В контексті звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велів Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, та того, що в даний час позивач у позасудовому порядку не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадкове майно (на відповідну частину спадкової земельної ділянки) з мотивів, які викладені у постанові відповідного нотаріуса, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, а також повне визнання відповідачем заявленого позову, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового нерухомого майна, в межах заявлених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.41,55 Конституції України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1268,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,89,206,247,259,263-265 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на частку спадкового нерухомого майна задовольнити.
В порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , останнім постійним місцем проживання якої було с. Бехтерщина Великобагачанського району Полтавської області, визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємцем першої черги за законом право власності на 1/2 (одну другу) частку приватизованої земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,78 га, яка розташована на території Широкодолинської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ПЛ №096656 від 03.09.2004 року, реєстраційний №010455100107.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_4 ; відповідач: Широкодолинська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, адреса: 38320, вул. Миру, буд. 8 с. Широка Долина Великобагачанського району Полтавська область, код за ЄДРПОУ 21044680; третя особа ОСОБА_2 , адреса: с. Бехтерщина, Великобагачанського району Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, паспортні дані суду не відомі.
Повний текст рішення складено 18.01.2020 року.
Суддя В.В.Хоролець
Суд | Великобагачанський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2020 |
Оприлюднено | 21.01.2020 |
Номер документу | 87006651 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Великобагачанський районний суд Полтавської області
Хоролець В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні