Постанова

від 15.01.2020 по справі 618/151/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 618/151/19

Провадження № 22-ц/818/760/20

15 січня 2020 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма АГРО

третя особа Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2019 року у складі судді Буніна Є.О. по справі № 618/151/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО , третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми Агро , третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час укладення договору оренди йому стало відомо про існування вже зареєстрованого договору оренди земельної ділянки № 103 від 15 січня 2014 року з ПП СВФ Агро . Проте він договору оренди земельної ділянки з відповідачем не укладав та не підписував.

Просить суд визнати договір оренди земельної ділянки № 103 площею 4,7200 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0023 від 15 січня 2014 року , укладений між ним та ПП СВФ Агро недійсним; витребувати з користування у ПП СВФ Агро вказану земельну ділянку, а також стягнути судові витрати.

Відповідач ПП СВФ Агро заперечував проти задоволення позову. Твердження позивача, що він не підписував договору оренди землі не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в графі Реквізити та підписи сторін міститься підпис орендодавця ОСОБА_1 . Окрім того, вказаний договір виконується сторонами вже понад 4 роки. Факт існування договірних відносин між сторонами підтверджується довідкою про нарахування та виплату орендної плати, довіреністю позивача на реєстрацію речових прав на земельну ділянку та іншими доказами. За цей час ОСОБА_1 ні разу не заявляв, що він не підписував договір оренди. Отримання ним щороку орендної плати за договором оренди землі також свідчить про те, що позивач знав про укладення вказаного договору.

Представник третьої особи Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області при ухваленні рішення покладався на розсуд суду.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 103 від 15 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВФ Агро відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,7200 га, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, кадастровий номер 6321882500:05:000:0023.

Зобов`язано ПП СВФ Агро повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7200 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0023.

Стягнуто з ПП СВФ Агро на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1536 гривень 80 копійок та суму витрат, пов`язаних із проведенням судово-технічної експертизи у розмірі 9420 грн.

Рішення мотивовано тим, що договір оренди землі № 103 від 15 січня 2014 року піддавався зміні і на даний час встановити, які саме початкові умови він містив - неможливо, тому підпис ОСОБА_1 , який стоїть в договорі на підтвердження погодження сторонами його умов, не може свідчити, що його волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі, а тому наявні підстави для визнання даного договору недійсним.

В апеляційній скарзі ПП СВФ Агро просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає щодо існування договірних відносин між сторонами, а саме ОСОБА_1 виплачувалася орендна плата, ним видана довіреність на представництво його інтересів у державних органах щодо реєстрації договору оренди землі, що є доказами волевиявлення позивача.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 211804 від 10 серпня 2005 року, виданого на підставі розпорядження голови Дворічанської районної державної адміністрації Харківської області від 12 січня 2005 року № 5, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7200 га, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, КСП Хвиля Революції , кадастровий номер земельної ділянки - 6321882500:05:000:0023.

15 січня 2014 року від імені ОСОБА_1 з ПП СГВФ АГРО укладено договір оренди землі № 103, відповідно до умов якого підприємству передано земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,7200 га ріллі строком на 10 років.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Аналогічні положення щодо оренди землі містяться у частині першій статті 93 ЗК України.

Відповідно до положень статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою.

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно вимог статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьої статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що спірний правочин ним не укладався та не підписувався, він не мав наміру укладати такий правочин.

Згідно висновку судово-технічної експертизи документів № 12011 від 16 вересня 2019 року друковані тексти на першому та другому аркушах наданого на дослідження договору оренди землі № 103 від 15 січня 2014 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПП СВФ Агро , виконані на різних копіювально-розмножувальних пристроях, а саме: текст на першому аркуші - за допомогою лазерного принтера або багатофункціонального пристрою в режимі Принтер , текст на другому аркуші - за допомогою аналогового копіювального апарату. Тексти на першому та другому аркушах договору надруковані у різний час. У наданому на дослідження договорі перший аркуш піддавався заміні.

Отже, експертом встановлено, що спірний договір піддавався зміні, а тому вважати, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та їх волевиявлення було спрямовано на укладення правочину саме у такий редакції, що міститься у спірному документі- не можна.

Встановивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності.

Посилання відповідача щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати не є підставою вважати дійсним спірний договір оренди. Сам факт отримання позивачем коштів не свідчить про безумовне існування договірних відносин щодо оренди землі саме у такому вигляді, оскільки не виключає сплату коштів за фактичне використання землі.

Доказів на спростування висновку експерта та погодження істотних умов договору саме у такій редакції, яка пройшла державну реєстрацію, підприємством не надано.

За таких обставин безпідставне посилання відповідача щодо відсутності висновку експерта стосовно недійсності підпису позивача в договорі, оскільки , як вже зазначалося, в договорі аркуші замінювались і якого дійсного тексту був договір - невідомо.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Рішення ухвалено з дотриманням матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО - залишити без задоволення.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 17 жовтня 2019 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко