Рішення

від 09.01.2020 по справі 506/479/19

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/479/19

Провадження № 2/506/29/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.01.2020 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області, Окнянської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним правовстановлюючого документу, визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалами від 18.09.2019 року, 07.11.2019 року та від 27.11.2019 року позовна заява була залишена без руху.

03.10.2019 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження у справі.

26 листопада 2019 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву до Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області, Окнянської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання недійсним правовстановлюючого документу, визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою від 12 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог з їх уточненням позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю), розміром 7,14 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП ім. Ватутіна на території Цеханівської сільської ради, згідно сертифікату серії ОД в„– 024676, виданого на підставі розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області від 17.06.1996 року. Однак у вказаному сертифікаті була допущена помилка, так як по батькові матері було зазначено ОСОБА_2 , замість ОСОБА_2 . На підставі вказаного сертифікату, відповідно до розпорядження Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області, матері було видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454260, в якому по батькові матері також було вказано невірно - ОСОБА_2 . Він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак йому було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, так як у державному акті на право приватної власності на землю по батькові матері зазначено ОСОБА_2 , а у свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 . Крім того, в державному акті вказано, що він виданий у 1996 році на підставі рішення райдержадміністрації від 2002 року, тобто прийнятого вже після смерті спадкодавця. Тому він просив вказаний державний акт визнати недійсним, так як вказаний документ не відповідає закону та позбавляє його можливості успадкувати належне матері майно, чим порушує його права. Крім того, так як він, як спадкоємець, може претендувати лише на майно, яке належало матері при її житті, то, на його думку, після визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, до складу спадщини входить право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом. Разом з тим, так як сертифікат на земельну частку (пай), на підставі якого був виданий вказаний державний акт ,втрачено, а окрім того, в ньому було невірно вказано по батькові його матері, то оформити спадщину через нотаріальну контору він не має можливості. Тому він також просив встановити факт належності його матері сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданого ОСОБА_2 , та визнати за ним право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування відповідно до зазначеного сертифікату.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких головним критерієм для отримання права на земельну частку (пай) із земель колективної власності є факт членства громадянина у відповідному сільськогосподарському кооперативі на момент реєстрації державного акту на право колективної власності на землю. Відповідно до інформації Відділу в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, у Книгах реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 17.06.1996 року зареєстровано та видано сертифікат на право на земельну частку (пай), орієнтовною площею 7,14 га ,на ім`я ОСОБА_2 . Підставою для видачі вказаного сертифікату було рішення Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області від 17.06.1996 року №166.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позову наполягає /а.с.39/.

Представники відповідачів Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області та Окнянської райдержадміністрації Одеській області в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позов визнають /а.с.74, 82/.

Тому справа розглянута у відсутність позивача та відповідачів, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с.83/. Тому суд визнає причини його неявки в судове засідання неповажними і тому відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України справа розглянута у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 /а.с.11/.

17 червня 1996 року на ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат серії ОД №024676 на право на земельну частку (пай), розміром 7,14 умовних кадастрових гектарів із земель КСП ім.Ватутіна на території Цеханівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області /а.с.33, 34, 64-66/.

За інформацією, наданою Цеханівською сільською радою Окнянського району Одеської області, ОСОБА_2 , 1920 року народження, дійсно постійно проживала та була зареєстрована до дня своєї смерті в с.Степанівка Красноокнянського району Одеської області. В погосподарських книгах Цеханівської сільської ради Окнянського (Красноокнянського) району Одеської області по батькові ОСОБА_2 також значилось як ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . /а.с.33/.

Так, у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було повторно видано 17.03.2017 року, матір`ю вказана ОСОБА_2 , а батьком - ОСОБА_6 /а.с.14/.

Згідно копії особистого рахунку з погосподарської книги Цеханівської сільської ради, який заповнений російською мовою, головою господарства вказана ОСОБА_2 , 1920 г.р. , чоловіком якої вказаний ОСОБА_6 , а сином - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.30-31/.

Таким чином, прізвище, ім`я та по батькові батька позивача, а також прізвище та ім`я матері, зазначені у свідоцтві про народження позивача та вищевказаній погосподарській книзі ,збігаються - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

При цьому, у свідоцтві про смерть вказано, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, тобто вона народилася у 1920 році, як і згідно з вищевказаною погосподарською книгою ОСОБА_2 ОСОБА_2 .

Крім того, згідно із заповітом, який складено у 1987 році російською мовою, ОСОБА_2 , мешканка с.Степанівка Красноокнянського району Одеської області, заповіла житловий будинок та все своє майно ОСОБА_1 /а.с.13/. Тобто у заповіті по батькові ОСОБА_2 також російською мовою вказано ОСОБА_2 .

В аналогічних за змістом довідках Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області №177 від 06.03.2017 року та №114 від 19.02.2019 року, згідно з якими ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно постійно проживала в с.Степанівка Красноокнянського району Одеської області та виписана у зв`язку зі смертю, а син померлої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , провів її поховання, по батькові ОСОБА_2 зазначено по-різному: в першій ОСОБА_2 , а в другій ОСОБА_2 /а.с.12, 49/.

Таким чином, різниця у написанні по батькові ОСОБА_2 могла виникнути при перекладі по батькові ОСОБА_2 з російської мови на українську, а саме: в одному випадку як ОСОБА_2 , а в іншому - ОСОБА_2 , як вказано і у вищевказаному сертифікаті на право земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 - ОСОБА_2 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд вправі встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі , не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , підтверджений.

На підставі вказаного сертифікату ,відповідно до розпорядження №188/А-2002 від 10.07.2002 року на ім`я ОСОБА_2 було видано і державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454260 на земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, площею 4,17 га. При цьому, датою видачі державного акту вказано 17 червня 1996 року /а.с.34, 35/.

Так як позивач є сином ОСОБА_2 /а.с.14/, то відповідно до ст.1261 ЦК України, він є спадкоємцем першої черги після смерті останньої.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила книги шостої Спадкове право Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Ст.1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення (ст.ст.1218, 1225 ЦК України).

Відповідно до п.п.4.12, 4.18, 4.20 п.4 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

П. 4.15 вищезазначеного порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві.

Як вбачається з наданої Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою копії спадкової справи №149/2017, відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , позивач звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак йому було роз`яснено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, так як у правовстановлюючому документі, а саме в державному акті на земельну ділянку по батькові матері зазначено ОСОБА_2 , а у свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 . Крім того, вказаний державний акт містить суперечності, а саме: державний акт видано у 1996 році на підставі рішення райдержадміністрації від 2002 року, тобто виданого після смерті спадкодавця /а.с.46-54/.

Згідно архівного витягу з розпорядження Красноокнянської райдержадміністрації від 10.07.2002 року №188/А-2002, на підставі якого ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454260, вказаним розпорядженням вирішено передати у приватну власність земельні ділянки в розмірі земельної частки в фізичних гектарах і видати державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності КСП ім.Ватутіна Цеханівської сільської ради, в тому числі ОСОБА_2 , с.Степанівка, номер сертифікату №024676 /а.с.34/.

Тобто у вищезазначеному державному акті серії Р1 №454260 допущена помилка у зазначенні цільового призначення земельної ділянки, а саме: замість вірного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , як зазначено у розпорядженні Красноокнянської райдержадміністрації від 10.07.2002 року №188/А-2002, помилково вказано для ведення особистого селянського господарства .

Крім того, в державному акті невірно вказана дата його видачі. Так, розпорядження про видачу державного акту видано 10.07.2002 року, а в державному акті вказано, що державний акт виданий 17 червня 1996 року, тобто раніше, ніж розпорядження про його видачу, що апріорі є неможливим.

Крім того, розпорядження, на підставі якого на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт, було видано вже після її смерті. Тобто за життя ОСОБА_2 фактично земельна ділянка у фізичних гектарах не надавалася, у зв`язку з чим земельна ділянка за вказаним державним актом не може входити до складу спадщини, яка залишилася після її смерті.

Таким чином, судом встановлено, що позивач згідно зі ст.1261 ЦК України, як спадкоємець за законом, має право на спадкування, однак враховуючи, що в державному акті на право власності на земельну ділянку допущено помилки, а окрім того, державний акт його матері фактично було видано після її смерті, незважаючи на вказану у державному акті дату видачі, у зв`язку з чим земельна ділянка за державним актом не входить до складу спадщини, то видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку згідно державного акту неможливо.

Згідно з ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України).

Правові акти індивідуальної дії можуть видавати різні органи влади, починаючи від Президента України, закінчуючи органами місцевого самоврядування. Форма акта в даному випадку не має значення. Це можуть бути розпорядження, постанови, накази, листи та інші документи, що містять відповідну розпорядчу дію, яка стосується цивільних прав та обов`язків.

Крім того, ч.1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, визначеної у постанові Верховного суду України № 6-139цс15 від 01.07.2015 року, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Законність розпорядження Красноокнянської райдержадміністрації №188/А-2002 від 10.07.2002 року, на підставі якого видано оспорюваний державний акт, ніким не оспорюється.

Визнання ж недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

При цьому визнання державного акту недійсним через помилку державного органу не може порушувати права позивача як спадкоємця.

Так, судом встановлено, що до складу спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , фактично входить земельна частка (пай) згідно сертифікату, тому існування державного акту, який видано з помилками та після смерті спадкодавця, перешкоджає позивачу у реалізації спадкових прав, зокрема права на отримання у власність земельної частки (паю) згідно сертифікату в порядку спадкування після смерті матері, у зв`язку з чим вказаний державний акт слід визнати недійсним.

При цьому, факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , який під час судового розгляду підтверджений, має для позивача юридичне значення, так як підтверджує факт наявності спадщини у вигляді земельної частки (паю) після смерті матері позивача.

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданий на ім`я ОСОБА_2 , було втрачено.

Так, за інформацією, наданою Відділом в Окнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 видавався в одному екземплярі та на даний час у Відділі відсутній /а.с.17/.

Про втрату вказаного сертифікату поміщено оголошення в місцевій районній газеті Окнянський вісник , №18 від 04.05.2018 року /а.с.21/.

Розмір земельної частки (паю) згідно зазначеного сертифікату - 7,14 умовних кадастрових гектарів підтверджується Розрахунком вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП ім. Ватутіна, затвердженим розпорядженням Красноокнянської районної державної адміністрації №166 від 17 червня 1996 року /а.с.19-20/.

Вартість земельної частки (паю) складає 186781,18 грн. /а.с.29/.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права (п.2 ч.3 ст.152 Земельного кодексу України).

Оскільки позивач згідно зі ст.ст.328, 1261 ЦК України, як спадкоємець за законом, має право на майно в порядку спадкування, але на даний час не має можливості у встановленому законом порядку через нотаріальну контору оформити свої спадкові права на вищезазначену земельну частку (пай) через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на земельну частку (пай), то права позивача підлягають судовому захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на зазначену земельну частку (пай).

Враховуючи, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту, в тому числі невизнаних прав та інтересів фізичних осіб, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.182 ЦК України слід роз`яснити позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно (земельну частку /пай/).

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263-265, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: с.Артирівка Окнянського району Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 ) до Цеханівської сільської ради Окнянського району Одеської області (адреса місцезнаходження: с.Цеханівка Окнянського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04380028), Окнянської районної державної адміністрації Одеської області (адреса місцезнаходження: вул. Комарова, 2, смт Окни Одеської області, код ЄДРПОУ 04057178), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 39765871) про визнання недійсним правовстановлюючого документу, визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданого 17.06.1996 року на ім`я ОСОБА_2 .

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №454260, виданий 17 червня 1996 року на підставі рішення Красноокнянської районної державної адміністрації Одеської області від 10 липня 2002 року №188/А-2002 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,17 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Цеханівської сільської ради Красноокнянського району Одеської області.

Визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП "ім.Ватутіна", розташовану на території Цеханівської сільської ради Окнянського (Красноокнянського) району Одеської області, розміром 7,14 умовних кадастрових гектарів, вартістю 186781,18 грн., що належала ОСОБА_2 відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД в„–024676 , виданого 17 червня 1996 року.

Роз`яснити позивачу про необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 січня 2020 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко