Рішення

від 16.01.2020 по справі 917/1572/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.20 Справа № 917/1572/19

за позовною заявою Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області, 32302, вул. Соборна, 5, м. Кам`янець- Подільський, Хмельницька область ідентифікаційний код юридичної особи: 03356364

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансавтодіагностика , 39800, Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вул. Миру, будинок 1, корпус 3, Код ЄДРПОУ: 36601387

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Біоенерго (32302, Хмельницька обл., м. Кам`янець- Подільський, вул. Драй-Хмари, будинок 9, квартира 4, Код ЄДРПОУ: 39871141;

2) Фізична особа-підприємець Рашідов Рустам Азаматжонович ( АДРЕСА_1 Код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 )

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Бойченко Л.О.

Представники сторін:

від позивача не з"явився

від відповідача не з"явився

від третьої особи 1) не з"явився

від третьої особи 2) не з"явився

Департамент житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансавтодіагностика" про визнання протиправною бездіяльність ТзОВ Трансавтодіагностика щодо незняття з обліку (як попереднім власником) в територіальному органі Держпродспоживслужби - Головному управлінні держпродспоживслужби в Полтавській області асфальтоукладача колісного Асф- К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та зобов`язання ТзОВ Трансавтодіагностика звернутися до Голодного управління держпродспоживслужби в Полтавській області щодо зняття з обліку асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та надати Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області підтверджуючий таке зняття з обліку асфальтоукладача документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття її з обліку.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що зняття з обліку в територіальному органі Держпродспоживслужби вказаної спецтехніки, згідно Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів визначається Постановою КМ України від 08.09.2009 № 694, є обов`язком попереднього власника, а саме - ТзОВ Трансавтодіагностика , яке мало б надати оригінал свідоцтва про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про її зняття з обліку.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.10.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 24.10.19, викликати учасників справи у підготовче засідання, запропонувати відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.10.2019р. суд постановив залучити третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Біоенерго ; 2) Фізична особа-підприємець Рашідов Рустам Азаматжонович; відкласти підготовче засідання на 19.11.19, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження, викликати учасників справи в підготовче засідання.

25.10.19 від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив у повному обсязі (вх. № 11624). Зокрема, у відзиві відповідач вказав, що для зняття з обліку потрібен оригінал Свідоцтва про реєстрацію, але зазначене свідоцтво передане ТОВ Біонорика зідно Акту від 18.02.2016 р., подальша доля зазначеного свідоцтва Відповідачу невідома; відповідач до закінчення слідства та зняття арешту із майна, не має права на здійснення відповідних дій.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.11.2019р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 05.12.19, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

04.12.19 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 13410), в якій зазначається, що бездіяльність відповідача ТОВ Трансавтодіагностика позбавляє позивача можливості реалізувати право власності на вищевказаний асфальтоукладач, а згідно з діючим Порядком звернутись до територіального органу Держпродспоживслужби та зняти з обліку асфальтоукладач може лише відповідач ТОВ Трансавтодіагностика .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.12.2019р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.12.19, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Ухвалою від 19.12.19 суд постановив закрити підготовче провадження у справі №917/1572/19, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16.01.20, викликати учасників справи в судове засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвали суду надсилалися учасникам справи рекомендованими листами, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці відповідної ухвали.

Ухвали по справі вручені позивачу, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідачу ухвали у справі надіслані на юридичну адресу Відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (39800, Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вул. Миру, будинок 1, корпус 3).

Суд зазначає, що рекомендовані відправлення, направлені відповідачу, отримувалися ним (підтверджується поштовими повідомленнями), проте ухвала від 19.12.19 (про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16.01.20) повернулася без вручення адресату із довідкою відділення поштового зв`язку, про те, що закінчився строк зберігання такого відправлення.

Судом враховано, що іншої адреси відповідача, окрім адреси реєстрації, матеріали справи не містять.

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті в засіданні суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Так само, не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті в засіданні суду, у Єдиному державному реєстрі судових рішень і треті особи, від яких також повернулися без вручення адресату із довідкою відділення поштового зв`язку ухвали, що направлені їм.

Сторони та треті особи на виклик суду в підготовче засідання явку представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили.

Згідно із приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, з приводу не з`явлення учасників справи, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

За таких обставин, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

06.09.2016 року Департаментом житлово-комунального господарства Кам`янець- Подільської міської ради Хмельницької області на підставі договору №305 про закупівлю товару придбано у фізичної особи-підприємця Рашідова Рустама Азаматжоновича асфальтоукладач колісний Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску за ціною 2 497 000 грн.

Згідно п.5.4 договору, моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору ФОП Рашідов P.A. передав, а Департамент житлово- комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області прийняв асфальтоукладач колісний Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску, вартістю 2 497000 грн., що підтверджується видатковою накладною №У-00000001 від 07.09.2016 року.

Позивач вказує, що з метою постановки на облік вказаної спецтехніки він звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області для вирішення вказаного питання, на що було отримано відмову за №22/18-03/1387 від 27.03.2019 року, оскільки вищезазначена спецтехніка не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби.

При цьому, позивач зазначає, що ФОП Рашідовим P.A. вищевказану спецтехніку придбано згідно договору купівлі-продажу від 05.05.2016 року у ТзОВ Біоенерго (32302, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Драй-Хмари, будинок 9, квартира 4, Код ЄДРПОУ: 39871141), яке в свою чергу придбало асфальтоукладач колісний Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2015 року у ТзОВ Трансавтодіагностика (39800, Полтавська обл., місто Горішні Плавні, вул. Миру, будинок 1, корпус 3, Код ЄДРПОУ: 36601387), без відповідного зняття з обліку та постановки на облік вказаної спецтехніки.

Враховуючи вищезазначене, позивач листом від 23.04.2019 року №514/01-20 звернувся до відповідача ТзОВ Трансавтодіагностика з вимогою про термінове зняття з обліку у відповідному територіальному органі Держпродспоживслужби та надання підтверджуючих документів, а саме: оригіналу свідоцтва про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття з обліку.

Однак, за твердженням позивача, ТзОВ Трансавтодіагностика проігнорувало вказану вимогу та не надало будь-якої відповіді.

Вважаючи, що зняття з обліку в територіальному органі Держпродспоживслужби вказаної спецтехніки є обов`язком попереднього власника, а саме - ТзОВ Трансавтодіагностика , яке мало б надати оригінал свідоцтва про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про її зняття з обліку, позивач, вказуючи, що позбавлений можливості постановки на облік вказаної спецтехніки у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності ТзОВ Трансавтодіагностика щодо незняття з обліку (як попереднім власником) в територіальному органі Держпродспоживслужби - Головному управлінні держпродспоживслужби в Полтавській області асфальтоукладача колісного Асф- К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та зобов`язання ТзОВ Трансавтодіагностика звернутися до Голодного управління держпродспоживслужби в Полтавській області щодо зняття з обліку асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та надати Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області підтверджуючий таке зняття з обліку асфальтоукладача документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття її з обліку.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на наступні обставини:

- як вбачається із документів, наданих Позивачем, жодні підстави для виникнення будь- яких зобов"язань між Позивачем та Відповідачем відсутні. Відповідач не є стороною договору купівлі-продажу №305 від 06.09.2016 р. Позивач не є стороною або правонаступником сторони за договором №286 від 29.11.2015 р.

Враховуючи викладене, у Позивача в силу ст.511 ЦКУ, відсутні будь-які правові підстави вимагати від Відповідача виконання будь-яких дій, пов"язаних із реалізацією його прав і ообов"язків згідно договору купівлі-продажу №305 від 06.09.2016 р.

- відповідно до п.4 пп."б" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. N 694 ПОРЯДКУ відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів , для реєстрації машини новий власник повинен надати свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником. Закон не пов"язує набуття права власності на асфальтоукладач із фактом його реєстрації. Відповідно до п. 2.4 Договору №286 від 29.11.2015 р. право власності перейшло до ТОВ "Біонорика" з моменту оплати вартості та підписання Акту прийому передачі. Докази набуття права власності ТОВ "Біонорика" додані до позовної заяви. Отже, саме ТОВ "Біонорика" є попереднім власником товару, та було зобов"язано, згідно Порядку, забезпечити реєстрацію вказаного майна на себе, як на власника, та в подальшому здійснювати зняття з обліку при його відчуженні.

- дії посадових осіб Позивача, які без відповідних документів здійснили за бюджетні кошти закупівлю незареєстрованого за Продавцем ФОП Рашідовим майна, не є підставою для покладання зобов"язань або відповідальності на Відповідача.

- виконуючі договірні зобов"язання, Відповідач передав ТОВ "Біонорика", зокрема, Свідоцтво про реєстрацію вказаної дорожньої машини, про що свідчить Акт від 18.02.2016 р., що є в матеріалах справи. Без відмітки про зняття з обліку ТОВ "Біонорика" не прийняла б зазначене свідоцтво, оскільки не мала б можливості здійснити необхідну реєстрацію ( ч.5 ст.12 ЦКУ).

- ТОВ "Біонорика" впродовж тривалого часу жодних претензій до Відповідача не висувало, як не висували їх і наступні власники

В зв"язку із цим до даних правовідносин відповідач просить застосувати строк позовної давності.

У відповіді на відзив позивач вказав, що про порушення своїх прав міг дізнатись не раніше, ніж при передачі майна - асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 № 211, 2008 року випуску, що підтверджується видатковою накладною №У-00000001 від 07.09.2016 року. В той же час позов був поданий 05.09.2016 року. За даних обставин позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Трансавтодіагностика та Товариство з обмеженою відповідальністю БІОЕНЕРГО 2015 заключили договір купівлі продажу асфальтоукладача колісного АСФ-К-4-02- 01. Передача вказаного майна підтверджується актом прийому-передачі асфальтоукладача колісного АСФ-К-4-02-01 від ТзОВ "Трансавтодіагностика" до ТзОВ "БЮЕНЕРГО 2015" від 18.02.2016р.

05.05.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю БІОЕНЕРГО 2015 та фізична особа-підприємець Рашідов Рустам Азаматжонович заключили договір купівлі продажу асфальтоукладача колісного АСФ-К-4-02- 01. Передача вказаного майна підтверджується актом прийому-передачі асфальтоукладача колісного АСФ-К-4-02-01 від ТзОВ "БЮЕНЕРГО 2015" до ФОП Рашідов P.A. від 05.05.2016 р.

06.09.2016 р. Департамент житлово-комунального господарства Кам`янець - Подільської міської ради і фізична особа- підприємець Рашідов Рустам Азаматжонович заключили договір купівлі продажу №305 асфальтоукладача колісного АСФ-К-4-02- 01.

Згідно п.5.4 договору, моментом переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору ФОП Рашідов P.A. передав, а Департамент житлово- комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області прийняв асфальтоукладач колісний Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску, вартістю 2 497000 грн., що підтверджується видатковою накладною №У-00000001 від 07.09.2016 року.

Предметом спору в даній справі є вимога про визнання протиправною бездіяльність ТзОВ Трансавтодіагностика щодо незняття з обліку (як попереднім власником) в територіальному органі Держпродспоживслужби - Головному управлінні держпродспоживслужби в Полтавській області асфальтоукладача колісного Асф- К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та зобов`язання ТзОВ Трансавтодіагностика звернутися до Голодного управління держпродспоживслужби в Полтавській області щодо зняття з обліку асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та надати Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області підтверджуючий таке зняття з обліку асфальтоукладача документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття її з обліку.

Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів визначається Постановою КМ України від 08.09.2009 № 694 (далі - Порядок № 694).

Згідно п.2 Порядку № 694, Реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, тобто територіальними органами Держпродспоживслужби.

У відповідності до п.10 Порядку № 694 у реєстрації машини може бути відмовлено, якщо машина не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством, та у разі коли документи подано не в повному обсязі (в даному випадку - оригіналу свідоцтва про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття з обліку).

Тобто, зняття з обліку в територіальному органі Держпродспоживслужби вказаної спецтехніки, згідно вказаного Порядку №694, є обов`язком попереднього власника.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що обов"язком зняття з обліку в територіальному органі Держпродспоживслужби асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 №211, як попереднього власника, є саме ТзОВ Трансавтодіагностика , яке мало б надати оригінал свідоцтва про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про її зняття з обліку.

Водночас, позивачем не доведено та не підтверджено відповідними належним та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України твердження щодо протиправної бездіяльності ТзОВ Трансавтодіагностика щодо незняття з обліку (як попереднім власником) в територіальному органі Держпродспоживслужби - Головному управлінні держпродспоживслужби в Полтавській області асфальтоукладача колісного Асф- К-4-02-01 №211, 2008 року випуску.

Зокрема, твердження відповідача про те, що виконуючи договірні зобов"язання, він передав ТОВ "Біонорика", зокрема, Свідоцтво про реєстрацію вказаної дорожньої машини, про що зідчить Акт від 18.02.2016 р., що є в матеріалах справи, позивачем не спростоване.

Судом враховано, що Відповідач позбавлений можливості здійснити зняття із обліку спірне майно, оскільки для зняття з обліку потрібен оригінал Свідоцтва про реєстрацію, але зазначене свідоцтво передане ТОВ Біонорика згідно Акту від 18.02.2016 р., що є в матеріалах справи.

Як зазначалося вище, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 20 ГК України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення права позивача з боку відповідача, то відсутність порушеного права позивача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме з боку відповідача, та доведеність протиправності дій чи бездіяльності відповідача, що стали причиною порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася за їх захистом до суду.

Натомість позивач не надав жодного доказу в підтвердження порушеного саме його права саме відповідачем. Посилання позивача на те, що бездіяльність відповідача ТОВ Трансавтодіагностика позбавляє його можливості реалізувати право власності на вищевказаний асфальтоукладач матеріалами справи не підтверджене.

З урахуванням викладених встановлених судом обставин, керуючись основними засадами (принципами) господарського судочинства, визначеним уст. 2 ГПК України, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - відмові у задоволенні позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Таким чином, виходячи з доводів сторін та долучених до матеріалів справи доказів, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду - не порушені відповідачем, у зв`язку із чим вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ТзОВ Трансавтодіагностика щодо незняття з обліку (як попереднім власником) в територіальному органі Держпродспоживслужби - Головному управлінні держпродспоживслужби в Полтавській області асфальтоукладача колісного Асф- К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та зобов`язання ТзОВ Трансавтодіагностика звернутися до Голодного управління держпродспоживслужби в Полтавській області щодо зняття з обліку асфальтоукладача колісного Асф-К-4-02-01 №211, 2008 року випуску та надати Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області підтверджуючий таке зняття з обліку асфальтоукладача документ, а саме: свідоцтво про реєстрацію вказаної спецтехніки з відміткою про зняття її з обліку є необґрунтованими та безпідставними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання у відзиві на позов про застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Приписами статей 256, 257, 267 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваним законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необгрунтованості.

З огляду на вказане, а також враховуючи необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог у даній справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.01.2020

Суддя Киричук О.А.