Рішення

від 16.01.2020 по справі 922/3475/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3475/19 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Аеробуд" про стягнення 1.520.619,44грн. за участю представників:

позивача - Ворожбянов А.М.

відповідача - Чекмарьов О.С.

третя особа - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Либідь-Маркет", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ПрАТ "Аеробуд".

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ПОЗИВАЧА

У позовній заяві позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1.520.619,44грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є власником нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 1.102,7 кв. м по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові, а земельна ділянка за цією адресою (кадастровий номер 6310138200:03:028:0014) використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування зазначеної нежитлової будівлі за відсутності належно оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без внесення плати за цю землю. В якості правових підстав вказує на статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, статтю 206 Земельного кодексу, статті 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України.

Присутній у судовому засіданні по суті 16.01.2020 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що з дати по сьогоднішній день ТОВ "Либідь-Маркет" не використовує земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Франтішка Крала, 33, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна. Оскільки оформлення права користування та укладення договору оренди земельної ділянки під спорудою не здійснено, у позивача відсутні правові підстави для стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. Також, на території спірної земельної ділянки розташовано майно ПрАТ "Аеробуд" (побутові вагончики), які використовуються останнім. Таким чином фактичне право користування земельною ділянкою залишилося за ПрАТ "Аеробуд".

Представник відповідача в судовому засіданні по суті 16.01.2020 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАПЕРЕЧЕНЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Третя особа проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що ПрАТ "Аеробуд" не передавало відповідачеві право користування та не відмовлялося від свого права користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6310138200:03:028:0014. ТОВ "Либідь-Маркет" використовує виключно земельну ділянку розташовану під придбаною спорудою.

Третя особа в судове засідання по суті 16.01.2020 не з'явилась, уповноваженого представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена відповідно до положень ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

На підставі рішення 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 24.12.2008 №356/08 надано ЗАТ "Аеробуд" в оренду строком до 01.12.2013 земельну ділянку площею 0,7340 га за рахунок земель промисловості по вул. Франтішка Крала, 33 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (адміністративні приміщення) (пункт 80 Додатку №1, т. I, а.с. 137).

Рішенням 31 сесії 6 скликання Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 26.02.2014 №1473-14 внесено зміни до пункту 80 вищевказаного рішення від 24.12.2008 №356/08 та викладено його в новій редакції, а саме: "надати ЗАТ "Аеробуд" в оренду строком до 01.02.2019 земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Харкові, площею 0,7340 га (кадастровий номер 6310138200:03:028:0014) за рахунок земель промисловості для експлуатації та обслуговування нежитловою будівлі (адміністративні приміщення) (літ. А-2) по вул. Франтішка Крала, 33 (т. I, а.с. 147).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 1.102,7 кв. м по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові належить на праві приватної власності ТОВ "Либідь-маркет" на підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигрін А.О., індексний номер 7956. Право власності на вказану будівлю 17.02.2017 зареєстровано за відповідачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 12.08.2019 №177068560 (т. I, а.с. 19-20).

Право користування (оренди) чи інші речові права відповідача на земельну ділянку по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові, на якій розташована вказана нежитлова будівля літ. "А-2" не зареєстровані за відповідачем ТОВ "Либідь-Маркет". Не зареєстровані вони і за іншими особами. Це підтверджується листом відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 23.07.2018 №2435/116-18 (т. I, а.с. 25).

Тобто, у відповідності до положень п. а ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи у фактичному володінні і користуванні відповідача ТОВ "Либідь-Маркет".

Договір оренди земельної ділянки по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові між позивачем Харківської міською радою та відповідачем ТОВ "Либідь-Маркет" не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Згідно наявних у справі уточнених розрахунків (т. I, а.с. 28-29) розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.03.2017 по 30.09.2019 складає 1.520.619,44грн.

Правові підстави для одержання відповідачем ТОВ "Либідь-Маркет" земельної ділянки по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові безоплатно відсутні. Підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем також відсутні.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗКУкраїни).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН І ВИСНОВОК СУДУ

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність у період з 01.03.2017 по 30.09.2019 укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Либідь-Маркет" договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов'язання.

Відсутність неправомірних дій відповідача ТОВ "Либідь-Маркет" або інших осіб означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, котрий зареєстрований належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі в період з 01.03.2017 по 30.09.2019 в Україні також не вважається правопорушенням.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов'язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташований.

Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення ТОВ "Либідь-Маркет" договору не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.

Не може бути поставлене відповідачеві в провину і невиконання (несвоєчасне виконання) ним приписів ч.2 ст.123 ЗК України (особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації). Ця норма не містить визначення строку, в який ці дії мають бути вчинені. Тобто, строк виконання цього зобов'язання не встановлений. Як свідчать матеріали справи позивач вимог в порядку ст.530 ЦК України про виконання цього обов'язку відповідачеві не пред'являв, у інший спосіб строк виконання цього обов'язку не встановлював. Тобто, бездіяльність у вигляді не звернення з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки також не може бути визнана деліктом (навіть у разі її наявності, що в цьому випадку матеріалами справи не доведено), а отже не може бути підставою виникнення деліктних зобов'язань.

Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників учасників справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові.

Земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомості, що належить на праві приватної власності відповідачеві, є сформованою з 23.05.2013, має кадастровий номер 6310138200:03:028:0014 та чітко визначені межі і площу 0,7340 га. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі (т. I, а.с. 21). Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача та третьої особи з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 1.102,7 кв. м по вул. Франтішка Крала, 33 у м. Харкові

Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст.181 ЦК України нерухомим майном (об'єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов'язаною з цією земельною ділянкою. Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будівель узгоджується з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18). Тому передача відповідачеві права власності на будівлю автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Відсутність укладеного у спірний період договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період склав 1.520.619,44грн.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Очевидно, що такий стан речей не відповідає загальним засадам справедливості, добросовісності, розумності, закріпленим п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Розмір доходу відповідача, розрахований Харківською міською радою як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 01.03.2017 по 30.09.2019 включно в розмірі 1.520.619,44грн. (т. I, а.с.28-29).

Суд зазначає, що при здійсненні розрахунку позивач вірно керувався Порядком нормативно грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 та від 03.07.2013№ 1209/13.

Так, рішенням № 41/08 затверджений загальний порядок визначення розміру орендної плати при наданні земельних ділянок у платне користування. Базою для обчислення орендної плати є нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативно грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 01 січня уточнення на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням № 41/03 встановлена формула, за якою розраховується річна орендна плата шляхом перемноження значення нормативно грошової оцінки земельної ділянки; єдиної для м. Харкова базової ставки орендної плати; коефіцієнта, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки; коефіцієнта, який враховує розмір земельної ділянки. Всі наведені множники затверджуються відповідним рішенням Харківської міської ради, в даному випадку рішенням № 41/08 та рішенням № 1209/13.

Розрахунки, що наявні в матеріалах справи, містять всі необхідні складові для такого розрахунку, є обґрунтованими та підставними.

При цьому суд зазначає, що Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин оскільки він розрахований на застосування лише у деліктних правовідносинах, та інших вичерпно визначених в його пункті 1 випадках (вилучення (викупу) та тимчасове зайняття земельних ділянок, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок).

Всупереч вимог ст.ст. 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наведені позивачем обставини. Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, зводяться до власного довільного тлумачення останнім положень законодавства, що не відповідає їх дійсному змісту.

Суд відхиляє заперечення відповідача та третьої особи, виходячи з наступного.

Щодо знаходження майна ПрАТ Аеробуд . Ані відповідачем, ані третьою особою не надано доказів знаходження іншого нерухомого майна, крім нежитлової будівлі літ. А-2 , на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138200:03:028:0014. Наявні в матеріалах справи фотознімки (т. I, а.с. 71-75,160-167) не відповідають критерію належності та допустимості доказів. Оскільки з таких фотознімків не вбачається ані місця їх створення, ані особи, якою їх створено.

Надана ПрАТ "Аеробуд" довідка від 02.12.2019 №02/15/19 (т. I, а.с. 76) лише підтверджує факт обліку основних засобів (24 побутових вагончиків) на балансі ПрАТ "Аеробуд". А з наданих фотографій неможливо встановити чи дійсно це майно (побутові вагончики) знаходяться на спірній земельній ділянці та чи дійсно вони належать ПрАТ Аеробуд .

Навіть за умови підтвердження факту знаходження таких побутових вагончиків на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138200:03:028:0014, твердження ПрАТ "Аеробуд" про фактичне користування цією земельною ділянкою є безпідставним. Оскільки передача відповідачеві права власності на нежитлову будівлю літ. А-2 автоматично призвела до фактичного набуття ТОВ "Либідь-Маркет" і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.

Крім цього, побутові вагончики не відповідають ознакам нерухомого майна, а є рухомим майном, яке може знаходитися на спірній земельній ділянці на підставі, але невиключно, договору оренди, зберігання, охорони та інших цивільно-правових угод, укладених між ТОВ "Либідь-Маркет" та ПрАТ "Аеробуд" .

Щодо площі земельної ділянки. Рішенням сесії 31 сесії 6 скликання Харківської міської ради "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 26.02.2014 №1473-14 внесено зміни до пункту 80 вищевказаного рішення від 24.12.2008 №356/08 та викладено його в новій редакції, а саме: "надати ЗАТ "Аеробуд" в оренду строком до 01.02.2019 земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Харкові, площею 0,7340 га (кадастровий номер 6310138200:03:028:0014) за рахунок земель промисловості для експлуатації та обслуговування нежитловою будівлі (адміністративні приміщення) (літ. А-2) по вул. Франтішка Крала, 33 (т. I, а.с. 147).

Сам по собі факт прийняття позивачем рішення про надання в оренду земельної ділянки не свідчить про укладання договору оренди з ЗАТ Аеробуд (правонаступником якого є ПрАТ Аеробуд ), оскільки відповідно до діючого законодавства договір оренди землі є укладеним з дати його державної реєстрації.

З огляду на вказане слідує, що у зв`язку з набуттям ТОВ Либідь-Маркет у власність нежитлової будівлі літ. А-2 , до останнього перейшло право користування на земельну ділянку за кадастровим номером 6310138200:03:028:0014 площею 0,7340 га, яка була виділена в натурі для експлуатації та обслуговування нежитловою будівлі літ. "А-2". А тому, твердження відповідача, що ним використовується лише земельна ділянка під спорудою є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність заявлених вимог в розмірі 1.520.619,44грн., а тому позов підлягає задоволенню повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати зі сплати судового збору в розмірі 22.809,29грн. у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Либідь-Маркет" (03039, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 6, код ЄДРПОУ 40906858) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 1.520.619,44 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 22.809,29 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" січня 2020 р.

Суддя О.В. Бринцев

/справа №922/3475/19/