Рішення

від 21.01.2020 по справі 160/10021/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 160/10021/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" (далі - ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач-1), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про внесення ТОВ КОМПАНІЯ МЕТІДА (ідентифікаційний код юридичної особи: 41438724) з 20.11.2018 року до переліку ризикових платників;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2019 року №1221133/41438724 та від 12.07.2019 року № 1221138/41438724 про відмову у реєстрації податкових накладних № 91 від 05.12.2018 року та № 91 від 07.12.2018 року відповідно;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ КОМПАНІЯ МЕТІДА № 91 від 05.12.2018 року, реєстраційний номер документу 9274124686 та №91 від 07.12.2018 року, реєстраційний номер документу 9288574992 датою направлення зазначених накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті відповідачем-2 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем були надані всі належні документи та пояснення. Проте, документи та пояснення не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість відповідачем-2 зазначено підставу для відмови у реєстрації податкових накладних: «ненадання платником податку копії документів: відсутні документи щодо наявності приміщень та комп`ютерної техніки» . Позивач вказує, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, чітко передбачено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Надання інших документів вказаним Порядком не передбачено. Позивач вважає, що ним було виконані всі вимоги законодавства, необхідні для реєстрації податкових накладних, а тому відмова в реєстрації податкових накладних є протиправною, а податкові накладні мають бути зареєстровані. Також позивач зазначає, що посилання відповідача-2 у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на відповідність податкових накладних п.п. 1.6 п.1 Критерії ризиковості платника податку передбачає зобов`язання останнього зазначити про конкретний вид критерію, який встановлений у п.п. 1.6 п.1 Критеріїв, і зазначити посилання на рішення, відповідно до якого підприємство віднесено до переліку ризикових платників.

Ухвалою суду 21.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято комісією у зв`язку з наданням неповного пакету документів, а саме відсутні документи наявності приміщень та техніки, на якій відбувалося тестування та розробка систем. Таким чином, визначені підстави в рішеннях комісії для відмови в реєстрації податкових накладних є правомірними, а рішення є такими, що прийняті відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ДФС України надано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги ТОВ "КОМПАНІЯ «МЕТІДА" про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. Крім того, відповідачем-1 зазначено, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією ДФС України.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзиви, у яких підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

12.11.2019 року відкладено підготовче засідання на 22.11.2019 року; 22.11.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.12.2019 року для надання додаткових доказів; 02.12.2019 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву до 26.12.2019 року; 26.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 09.01.2020 року; 09.01.2020 року відкладено судове засідання на 17.01.2020 року.

В судове засідання 17.01.2020 року повноважні представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справу без його участі.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та неявку повноважних представників відповідачів, які є суб`єктами владних повноважень, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області про включення ТОВ КОМПАНІЯ МЕТІДА з 20.11.2018 року до переліку ризикових платників, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка щодо включення до переліку ймовірно ризикових ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» . У довідці зазначено, що згідно аналізу реєстрації податкових накладних в ЄРПН встановлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» за жоветнь 2018 року реалізовує товари/послуги: надання послуг автокрану 100 тн, надання послуг автокрану 40 тн, надання послуг автовишки, надання послуг автокрану 25 тн. Згідно ЄРПН за жовтень 2018 року придбано товари/послуги: оренда автокрану 14 тн, оренда автовишки, оренда автокрану 40 тн, оренда самоски в/п 10 тн, індик тушка охол. 1-ї категорії. Крім того, у жовтні 2018 року підприємство придбало індик тушка охол. 1-ї категорії, в ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні на реалізацію даного товару. При цьому, в ОДПІ відсутня інформація щодо наявності складських приміщень де може зберігатись придбаний вищезазначений товар та в ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних щодо отримання послуг по зберіганню даних товарів. У зв`язку з чим, відділом ПДВ Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано вказану інформацію щодо ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» для включення до переліку ймовірно ризикових.

У пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (далі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з пунктом 2 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Відповідно до пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Так, критерії ризиковості визначені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18.

Відповідно до пунктів 1.1-1.5 вказаного листа ДФС України платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

- наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби.

Водночас, у пункті 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 року передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

З відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.07.2019 року №80057/10/04-36-07-03-10 на звернення позивача встановлено, що 20.11.2018 року за рішенням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідє критеріям ризиковості (а.с. 53-54).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Пунктом 71.1 статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами; перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Аналізуючи вищевикладене слід дійти висновку, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок опрацювання податкової інформації, та як наслідок складання протокольного рішення, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності або відсутності ризикових операцій.

Тобто, висновки, викладені в протокольному рішенні про те, що позивач є таким, що відповідає критеріям ризиковості, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до власної бази даних інформації про позивача не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 року у справі №160/102/19.

Також, суд звертає увагу, що обов`язковою ознакою дій, рішень (в тому числі і актів) чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Водночас, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, рішення, яке оформлене протоколом від 20.11.2018 року, комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є внутрішнім документом податкового органу, саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Таким чином, звертаючись з даним позовом до суду, позивачем обрано неналежний засіб правового захисту.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2019 року №1221133/41438724 та від 12.07.2019 року № 1221138/41438724 та зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 91 від 05.12.2018 року та №91 від 07.12.2018 року, суд зазначає наступне.

ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» зареєстровано 05.07.2017 року як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» (виконавець) та ТОВ «ІНТЕРКОМП`ЮТЕР ГЛОБАЛ СЕРВІСЕС УКРАЇНА» (замовник) укладено договір №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання щодо надання інформаційно-консалтингових послуг в галузі інформатизації, в тому числі з розробки та консультації з розробки програмного забезпечення і проведення різних видів тестування програмного забезпечення та програмно-апаратних систем (а.с. 15-18).

16.11.2018 року сторонами укладено додаткову угоду до договору №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року, у якій сторонами погоджено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по наданню послуг щодо підтримки безперебійного функціонування систем на основі OpenText Document. Вартість послуг складає 59800 грн., в тому числі ПДВ - 9 966, 67 грн. (а.с. 19).

До договору №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року та додаткової угоди від 16.11.2018 року сторонами складено додаток №1 від 16.11.2018 року, у якому зазначено перелік робіт: послуги з підтримки безперебійного функціонування систем на основі OpenText Document (а.с. 20).

На підтвердження виконання умов договору та додаткової угоди сторонами складено акт №10 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.12.2018 року (а.с. 21).

18.11.2018 року сторонами підписано додаткову угоду №11 до договору №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року, у якій сторонами погоджено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по наданню послуг щодо підтримки безперебійного функціонування систем на основі OpenText Document. Вартість послуг складає 59600 грн., в тому числі ПДВ - 9 933, 33 грн. (а.с. 22).

До договору №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року та додаткової угоди від 18.11.2018 року сторонами складено додаток №1 від 18.11.2018 року, у якому зазначено перелік робіт: послуги з підтримки безперебійного функціонування систем на основі OpenText Document (а.с. 23).

На підтвердження виконання умов договору та додаткової угоди сторонами складено акт №11 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.12.2018 року (а.с. 24).

Розрахунки між сторонами за надані послуги здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №345 від 17.12.2018 року (а.с. 25).

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань (надання послуг) позивачем складено податкові накладні №91 від 05.12.2018 року, №91 від 07.12.2018 року та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

12.12.2018 року та 26.12.2018 року відповідно від автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України надійшли квитанції №1, з яких вбачається, що документи прийняті, реєстрація зупинена (а.с. 31, 39).

Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних №91 від 05.12.2018 року, №91 від 07.12.2018 року у квитанціях вказано наступні виявлені помилки: обсяг постачання товарів/послуг 62.01 перевищує величину обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 «Критерії ризиковості платника податку» . ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Товариству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

10.07.2019 року ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» засобами електронного зв`язку направлено до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережного управління повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №91 від 05.12.2018 року, реєстрація якої зупинена із відповідними поясненнями.

Разом з поясненнями позивачем надано документи на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року, додаткова угода №10 від 16.11.2018 року, акт виконаних робіт №10 від 05.12.2018 року, податкова накладна №91 від 05.12.2018 року, платіжне доручення №345 від 17.12.2018 року, наказ про прийняття на роботу №2-в від 19.10.2017 року, наказ про затвердження штатного розпису №26 від 31.08.2018 року, штатний розпис (а.с. 117-121).

Квитанцією №2 підтверджено прийняття пояснень та документів ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 35).

10.07.2019 року ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» засобами електронного зв`язку направлено до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Лівобережного управління повідомлення №2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №91 від 07.12.2018 року, реєстрація якої зупинена із відповідними поясненнями.

Разом з поясненнями позивачем надано документи на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: договір №02-10/17UA-1 від 02.10.2017 року, додаткова угода №11 від 18.11.2018 року, акт виконаних робіт №11 від 07.12.2018 року, податкова накладна №91 від 07.12.2018 року, платіжне доручення №345 від 17.12.2018 року, наказ про прийняття на роботу №2-в від 19.10.2017 року, наказ про затвердження штатного розпису №26 від 31.08.2018 року, штатний розпис (а.с. 122-130).

Квитанцією №2 підтверджено прийняття пояснень та документів ГУ ДФС у Дніпропетровській області (а.с. 43).

Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято наступні рішення:

1) №1221133/41438724 від 12.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №91 від 05.12.2018 року (а.с. 36);

2) №1221138/41438724 від 12.07.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №91 від 07.12.2018 року (а.с. 44).

Вказані рішення прийнято з підстав ненадання платником податку копії документів: відсутні документи щодо наявності приміщень та комп`ютерної техніки.

Вважаючи рішення відповідача-2 про відмову у реєстрації податкових накладних №91 від 05.12.2018 року та №91 від 07.12.2018 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок №117) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку №117).

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 27 Порядку №117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, щодо яких заявлено позовні вимоги. ГУ ДФС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних №91 від 05.12.2018 року та №91 від 07.12.2018 року в оскаржуваних рішеннях комісією відповідача-2 зазначено «ненадання платником податку копії документів: відсутні документи щодо наявності приміщень та комп`ютерної техніки» . При цьому, відповідачем-2 залишено поза увагою той факт, що послуги надавались позивачем у місті Києві, де знаходиться замовник ТОВ «ІНТЕРКОМП`ЮТЕР ГЛОБАЛ СЕРВІСЕС УКРАЇНА» , що підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), які надавались позивачем разом з поясненнями.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Отже, відповідачем-2, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Таким чином, оскаржувані рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1221133/41438724 від 12.07.2019 року та №1221138/41438724 від 12.07.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів відповідача-1, що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу, суд зазначає наступне.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Суд зазначає, що дискреційні функції ДФС України як суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних чітко визначені законом, оскільки чинним законодавством України визначений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до ГУ ДФС у Дніпропетровській області документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №91 від 05.12.2018 року, №91 від 07.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд вважає, що у даному випадку, у відповідача-1 відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв`язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача може бути забезпечений шляхом зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних №91 від 05.12.2018 року, №91 від 07.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1221133/41438724 від 12.07.2019 року та №1221138/41438724 від 12.07.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні №91 від 05.12.2018 року, №91 від 07.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини справи, позовні вимоги ТОВ «КОМПАНІЯ «МЕТІДА» підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 5763 грн., що підтверджується платіжним дорученням №383 від 09.10.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, комісією якої порушені права позивача, підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3842 грн.

З приводу клопотання позивача щодо стягнення з відповідачів витрат на професійне правничу допомогу, суд зазначає, що статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи клопотання, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу цій справі надав адвокат Шипіцин Олександр Володимирович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2698 від 07.11.2007 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" та адвокатом Шипіциним О.В. укладено договір про надання правової допомоги №04-07/2019 від 04.07.2019 року.

Згідно з додатковою угодою №1 від 07.10.2019 року до договору №04-07/2019 від 04.07.2019 року адвокат надає клієнтові правову допомогу, пов`язану з представництвом інтересів клієнта під час розгляду справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді за позовною заявою ТОВ "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" до ДФС України, ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

13.01.2020 року сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних послуг до договору надання правової допомоги №04-07/2019 від 04.07.2019 року з детальним описом наданих послуг та їх вартості.

Всього сума наданих послуг складала 7000 (сім тисяч) грн.

Позивачем здійснена оплата наданих адвокатом по договору №04-07/2019 від 04.07.2019 року послуг з правової допомоги, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 10.01.2020 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що сума витрат позивача на правову допомогу адвоката у цій справі у розмірі 7000 грн. є співрозмірною та відповідає принципу розумності, підтверджена належними доказами.

У відповідності до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області, комісією якої порушені права позивача, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4666, 67 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" (адреса: 49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд.40А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41438724) до Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.07.2019 року №1221133/41438724 та від 12.07.2019 року № 1221138/41438724 про відмову у реєстрації податкових накладних № 91 від 05.12.2018 року та № 91 від 07.12.2018 року відповідно.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕТІДА № 91 від 05.12.2018 року та №91 від 07.12.2018 року датою направлення зазначених накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "МЕТІДА" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4666 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар