Ухвала

від 16.01.2020 по справі 120/3707/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 січня 2020 р. Справа № 120/3707/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.,

представника позивача Формуги І.Ю.,

представника відповідача Герасимчука С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" про стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, що знаходяться в банку, заборону відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" (далі - ТОВ "Кармалюкове") , в якій суб`єкт владних повноважень просить суд:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 18704,03 грн;

- зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку;

- заборонити відповідачу відчужувати рухоме та нерухоме майна;

- зобов`язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість в розмірі 18704,03 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0028565205 про застосування штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладених. У зв`язку з тим, що товариство самостійно не сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законом строки, прийнято рішення про опис майна платника податків у податкову заставу. Однак згідно з актом податкового керуючого № 189 від 18.06.2019 відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу (не надав необхідних для цього документів). Відтак контролюючий орган звертається до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.12.2019 відповідач подав відзив, в якому просить суд залишити без розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду. Відповідач зазначає, що нормами Податкового кодексу України не встановлений термін звернення до суду із позовними вимогами нематеріального характеру, а саме про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження його майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Відтак, на думку відповідача, має застосовуватись тримісячний строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. Відповідач вказує на те, що акт податкового керуючого про відмову ТОВ "Карамалюкове" від опису майна у податкову заставу складено 18.06.2019. Таким чином, граничним терміном для звернення позивача до суду з вищезазначеними вимогами є 18.09.2019. Разом з тим, позов подано лише в листопаді 2019 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 16.12.2019 позов Головного управління ДПС у Вінницькій області залишено без руху та надано 10-денний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, виявлених під час розгляду справи по суті, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в частині позовних вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, заборону відчуження ним рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, з наданням доказів поважності причин пропуску такого строку, або ж наведення обґрунтованих письмових пояснень щодо дотримання строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

09.01.2020 до суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить суд вважати не пропущеним строк звернення до суду з цим позовом. Позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний термін, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Водночас цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Так, згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК України якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного пунктом 102.1 цієї статті, податковий борг, який виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Позивач зауважує, що поданий до суду позов включає вимоги майнового (стягнення податкового боргу) та немайнового характеру (зупинення видаткових операцій на рахунках, заборону відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу). При цьому вимоги немайнового характеру є заходами погашення податкового боргу. У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 189 від 22.05.2019 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "Кармалюкове". Однак документів, необхідних для проведення опису, відповідач не надав, що зафіксовано в акті податкового керуючого № 189 від 18.06.2019. Відтак позивач вважає, що строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, оскільки такий строк щодо усіх заявлених позовних вимог становить 1095 днів відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав. Представник позивача клопотання заперечила та просить суд відмовити у його задоволенні.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає таке.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених законами України.

Водночас особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовано статтею 122 КАС України. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, за загальним правилом строк звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення до суду визначених законом позовних вимог. Інші строки звернення допускаються, але вони мають бути чітко встановлені Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.

Позивач, як суб`єкт владних повноважень, заявив позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, заборону відчуження ним рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Позовні вимоги в цій частині обґрунтовуються тим, що відповідач не надав документів, необхіних для опису майна платника податків у податкову заставу, що підтверджується актом податкового керуючого № 189 від 18.06.2019. Відтак в Головного управління ДПС у Вінницькій області виникли підстави для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Дійсно, в силу приписів пункту 89.4 статті 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Отже, право на звернення контролюючого органу до суду з відповідними вимогами виникає тоді, коли платник податків не допускає податкового керуючого до опису майна у податкову заставу та/або не подає необхідних для цього документів, що підтверджується актом податкового керуючого.

Судом встановлено, що згідно з актом податкового керуючого Галузинського О.Г. № 189 від 18.06.2019 відповідач не надав документів, необхідних для опису майна платника податків у податкову заставу. Саме це стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, заборону відчуження ним рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Однак адміністративний позов з вказаними вимогами подано до суду лише 12.11.2019, тобто після спливу тримісячного строку, визначеного в абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав визначених ч. 3, 4 ст. 123 КАС України.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

Позивач не навів поважних причин неможливості своєчасного звернення до адміністративного суду, а його доводи про дотримання строку звернення до суду є безпідставними та судом до уваги не беруться.

Так, позивач зазначає, що позовні вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження ним майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу є заходами погашення податкового боргу. Тому до них застосовується строк звернення до суду, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПК України, тобто 1095 днів.

Проте суд з наведеними доводами не погоджується.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що встановлений статтею 102 ПК України строк давності 1095 днів застосовний щодо самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань платника податків та щодо стягнення податкового боргу, який виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання.

Водночас, на думку суду, зазначений спеціальний строк не може застососуватись до спірних позовних вимог (зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна тощо), оскільки такі примусові заходи хоч і пов`язані з погашення податкового боргу, але не можуть ототожнюватися з вимогами про стягнення податкового боргу.

На це додатково вказує та обставина, що відповідні повноваження позивача законом розмежовуються.

Так, відповідно до п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:

20.1.31. звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

20.1.32. звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

20.1.33. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Отже, повноваження податкового органу щодо стягнення податкового боргу та щодо інших наведених вище заходів впливу на платника податків з метою погашення податкового боргу, в тому числі шляхом звернення до суду з адміністративним позовом, законом чітко розмежовуються, що виключає можливість їх ототоження. За своєю правовою природою ці повноваження є різними, як з огляду на підстави їх виникнення, так і юридичні наслідки.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що строк 1095 днів, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПК України, не застосовується до позовних вимог контролюючого органу про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження ним рухомого та нерухомого майна, зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відтак, оскільки спеціальним законом відповідний строк звернення до суду не визначено, підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений в абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України.

Вказаний строк позивачем пропущено без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" право на доступ до суду, за деяких обставин, також може бути предметом правомірних обмежень, таких як встановлені законом обмежені терміни позовної давності.

Крім того, розглядаючи справу "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (рішення від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98), Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускають з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Аналогічні висновки містяться також у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" та пункті 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сплученого Королівства" .

З огляду на викладене і враховуючи те, що суб`єкт владних повноважень пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних причин його пропуску, позов у відповідній частині позовних вимог належить залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання відповідача задовольнити.

2. На підставі положень ч. 3, 4 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України залишити без розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" в частині позовних вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, заборону відчуження ним рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

4. Копію ухвали надіслати сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала в повному обсязі складена 21.01.2020 .

Суддя Сало Павло Ігорович