Рішення

від 07.10.2020 по справі 120/3707/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 р. Справа № 120/3707/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Слюсар О.О.,

представника відповідача Федчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" (далі - ТОВ "Кармалюклове"), в якій суб`єкт владних повноважень просив суд:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 18704,03 грн;

- зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку;

- заборонити відповідачу відчужувати рухоме та нерухоме майна;

- зобов`язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 18.11.2019 відкрито провадження у справі за вказним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 21.01.2020 задоволено клопотання відповідача та на підставі положень ч. 3, 4 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України залишено без розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Кармалюкове" в частині позовних вимог про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, заборони відчуження ним рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Вказана ухвала набрала законної сили. Отже, предметом адміністративного позову у цій справі залишається стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 18704,03 грн.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість з ПДВ на загальну суму 18704,03 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0028565205 про застосування до ТОВ "Карамалюкове" штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН. 05.06.2020 на вказану суму боргу відповідачу вручено податкову вимогу № 77764-52 від 22.05.2019. Незважаючи на це, станом на 21.10.2019 спірна заборгованість залишається непогашеною. Тому позивач звертається до суду з позовом про її примусове стягнення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі № 120/4328/19-а за позовом ТОВ "Кармалюкове" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028565205 від 22.04.2019.

Відтак ухвалою суду від 16.01.2020 провадження у цій справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 120/4328/19-а.

Ухвалою суду від 28.09.2020 за клопотанням представника відповідача провадження поновлено у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у справі № 120/4328/19-а. Справу призначено до розгляду на 10:00 год 07.10.2020. Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

06.10.2020 від уповноваженого представника позивача Формуги І.Ю. до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України. Представник позивача зазначає, що станом на даний час у ТОВ "Кармалюкове" відсутня заборгованість, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача спірного податкового боргу. Водночас представник позивача просить суд здійснювати розгляд справи без її участі у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 07.10.2020 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки розгляд справи по суті вже розпочався, що в силу вимог ч. 2 ст. 240 КАС України унеможливлює відкликання позивачем позовної заяви. Мотиви для прийняття такого рішення викладено в окремому процесуальному документі.

В судовому засіданні представник відповідача, адвокат Федчук С.М., позов заперечила та просить суд відмовити у його задоволенні. Представник відповідача зазначає, що спірний податковий борг в сумі 18704,03 грн виник на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 22.04.2019 № 0028565205, яке скасоване в судовому порядку. Таким чином, оскільки ТОВ "Кармалюкове" немає податкової заборгованості з ПДВ, вимоги позивача про її стягнення є безпідставними. Крім того, за результатами розгляду справи представник відповідача просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, докази на підтвердження яких надавалися разом з клопотанням від 14.01.2020.

Представник позивача на виклик суду не з`явився та подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відтак суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 194, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, розглядає справу за відсутності позивача.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін на підтримку своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

Згідно з обліковою карткою платника податків за відповідачем ТОВ "Кармалюкове" станом на 21.10.2019 рахувався податковий борг з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 18704,03 грн (за штрафними санкціями).

Водночас вказана заборгованість цілком та повністю виникла на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управіння ДПС у Вінницькій області від 22.04.2019 № 0028565205 про застосування до відповідача штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладених.

Вже після пред`явлення позивачем позову про примусове стягнення податкової заборгованості на вищезазначену суму, відповідач оскаржив до суду податкове повідомлення-рішення від 22.04.2019 № 0028565205.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі № 120/4328/19-а за позовом ТОВ "Кармалюкове" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0028565205 від 22.04.2019.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2020 у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Між тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Кармалюкове" задоволено, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.03.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 0028565205 від 22.04.2019.

За правилами ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, рішення суду про скасування податкового повідомлення-рішення № 0028565205 від 22.04.2019 набрало законної сили 03.09.2020.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, законом визначені повноваження контролюючого органу щодо стягнення в судовому порядку саме податкового богу, тобто узгодженої суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В силу положень п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Під час розгляду справи встановлено, що за результатами судового оскарження спірне грошове зобов`язання в сумі 18704,03 грн визнане таким, що було нараховане ТОВ "Кармалюкове" неправомірно, а відповідне рішення податкового органу судом скасоване.

Отже, спірний податковий борг в розмірі 18704,03 грн у визначеному законом порядку не узгоджений, а тому не може стягуватися за рішенням суду.

Факт відсутності у відповідача спірної заборгованості також підтвердила представник позивача у своєму клопотанні від 06.10.2020 про відкликання позовної заяви.

Відтак у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1, 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.

Також відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Судом встановлено, що між відповідачем ТОВ "Кармалюкове" та адвокатом Герасимчуком С.П. укладено Договір № 197/18 від 18.06.2018 про надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.1 цього Договору клієнт в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а виконавець (адвокат) приймає на себе зобов`язання відповідно до завдання клієнта надавати йому за плату юридичні послуги, зокрема щодо захисту (представництва) інтересів клієнта в державних органах, судах всіх інстанцій (зокрема у Верховному Суді) з питань адміністративної, господарської юрисдикції тощо.

Підпунктом 3.1 Договору визначено, що клієнт зобов`язується забезпечувати адвоката всім необхідним для виконання його обов`язків за цим договором, відшкодувати витрати адвоката та оплачувати його послуги в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 4.1. Договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється Додатком до цього Договору, який є невід`ємною обов`язковою частиною. При цьому клієнт погоджується сплатити адвокату 100% обумовленої суми гонорару в день укладення договору або не пізніше 3-х днів після його підписання.

Як видно зі змісту Додатку № 2 від 29.11.2019 до вищевказаного договору про надання професійної правничої допомоги, винагорода адвоката Герасимчука С.П. за надання ТОВ "Кармалюкове" правової допомоги становить 5000,00 грн. Гонорар включає в себе надання юридичних консультацій, підготовку та подання до суду заяв та представництво. Водночас сума гонорару не може бути зменшена. Акт виконаних робіт клієнт отримує після остаточного рішення по справі. Розрахунок клієнт здійснює в готівковій формі, про що адвокатом видається квитанція про сплату гонорару.

Факт оплати відповідачем гонорару в розмірі 5000,00 грн підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 50 від 29.11.2019.

Відповідно до наданого суду детального опису робіт (наданих послуг) за Договором про надання професійної правничої допомоги № 197/18-а від 18.06.2018 адвокатом Герасимчуком С.П. надано наступні послуги відповідачу у зв`язку з розглядом цієї справи:

- попереднє вивчення матеріалів, формування правової позиції, консультування - 3 год (вартість 1500,00 грн);

- опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики - 2 год (1000,00 грн);

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 2 год (1000,00 год);

- представництво інтересів відповідача в судових засіданнях Вінницького окружного адміністративного суду (2 судових засідання) - 3 год (1500,00 год).

Тобто вартість послуг за 1 годину роботи адвоката становить 500,00 грн. Загалом адвокатом витрачено 10 год часу. Отже, вартість наданих ТОВ "Кармалюкове" правових послуг становить 5000,00 грн.

Перевіряючи реальність надання вищезазначених послуг у зв`язку з розглядом цієї справи, суд встановив, що адвокат дійсно подав відзив на позовну заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області (вх. 56411 від 04.12.2019).

Крім того, адвокат Герасимчук С.П., як представник ТОВ "Кармалюкове", дійсно брав участь у двох судових засіданнях, а саме 16.12.2019 та 16.01.2020. Втім, їх загальна тривалість становить близько двох, а не трьох годин, як зазначено в детальному описі робіт (наданих послуг). При цьому участь адвоката Федчук С.М. у судовому засіданні від 07.10.2020 в цей час не може бути зарахована, адже згідно з наданими суду документами на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, усі такі витрати стосуються надання правових послуг саме адвокатом Герасимчуком С.П.

Таким чином, до витрат відповідача на професійну правничу допомогу не може бути зарахована одна година участі адвоката в судовому засіданні, оскільки в цій частині надання відповідних послуг фактично не відбулося. Тому заявлені до відшкодування витрати на послуги адвоката підлягають зменшенню на 500,00 грн.

Підсумовуючи, суд доходить висновку, що витрати ТОВ "Кармалюкове" на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи мали місце та підтверджуються документально на суму 4500,00 грн.

Водночас обов`язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на позивача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання позивача про зменшення витрат відповідача на правничу допомогу, суд виходить з того, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат у цій справі документально підтверджені витрати ТОВ "Кармалюкове" на професійну правничу допомогу становлять 4500,00 грн.

При цьому суд враховує, що питання про відшкодування витрат на правничу допомогу ставилося представником відповідача безпосередньо у судовому засіданні від 16.01.2020, а всі пов`язані з цим документи адвокат надіслав позивачу разом з клопотанням від 14.01.2020 (вх. № 1090/20) про долучення доказів у справі (а.с. 79-80).

Отже, позивач мав можливість в повному обсязі реалізувати свої права як учасника справи та висловити власні аргументовані заперечення як щодо заявлених відповідачем витрат на допомогу адвоката, так і щодо їх розміру, чого однак зроблено не було.

Таким чином, оскільки у задоволенні позову суб`єкта владних повноважень відмовлено повністю, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кармалюкове" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);

2) відповідач: товариство з обмежено відповідальністю "Кармалюкове" (код ЄДРПОУ 40261277, місцезнаходження: вул. Центальна, 1-В, с. Кармалюкове, Жмеринський район, Вінницька область, 23120)

Повне судове рішення складено 09.10.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович