Рішення

від 14.01.2020 по справі 320/6094/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року справа № 320/6094/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол - С до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Текссол-С звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110036/2.

Ухвалою суду від 08.11.2019 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позов мотивований протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, оскільки відповідачем безпідставно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу запропоновано надати додаткові документи, які ним надані не були, в зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив скасувати спірне рішення про коригування митної вартості в зв`язку з його протиправністю та подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судове засідання призначене на 11.12.2019 представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 11.12.2019 на підставі приписів ст. 194 та ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Текссол-С , ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22, зареєстроване як юридична особа 09.04.2008, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10731020000015361.

Між ТОВ Текссол-С (Покупець) та Dawood Exports (PVT) LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12, згідно якого продавець продає, а покупець купляє тканини власного виробництва: полікотон 52/48. Найменування, вартість, кількість товару може змінюватись відповідно до додатків до контракту (пункт 1 контракту).

Контрактом поміж іншого встановлено, що: товар поставляється на умовах FOB Карачі (Пакистан) (пункт 2); оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом оплати по факту поставки протягом 25 календарних днів з дня оформлення коносаменту, валюта платежу - долари США (пункт 4); разом з товаром продавець зобов`язаний передати вантажоотримувачу комерційний інвойс, коносамент, специфікацію, пакувальний лист, сертифікат походження, сертифікат якості (пункт 5).

Додатковою угодою від 29.12.2017 №1012/12/10 продовжено термін дії зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2012 №1012/12 до 31.12.2019.

Відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди від 20.02.2019 №368 до контракту від 12.10.2012 №1012/12, продавець поставляє покупцю: тканину набивну полікотону (52% поліестер та 48% хлопок), сток, 76х68/30х30, шириною 220 см в кількості 15537 кг, 57030 пог.м. по ціні 3,50 доларів США за 1 кг; тканину відбілену полікотону (52% поліестер та 48% хлопок), сток, 76х68/30х30, шириною 220 см в кількості 1023 кг, 3820 пог.м. по ціні 3,50 доларів США за 1 кг.

Загальна вартість товару по інвойсу КВТ-786/448/19, який виставить до оплати продавець - 57960,00 доларів США; оплата проводиться покупцем протягом 90 календарних днів після поставки товару.

Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 21.02.2019 АЕ КВТ-786/448/19 на суму 57960,00 доларів США.

ТОВ Текссол-С подано до Київської митниці ДФС, попередню митну декларацію від 26.02.2019 ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/916537 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно додаткової угоди від 20.02.2019 №368 до контракту від 12.10.2012 №1012/12.

Підрозділом UA500120 Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 05.04.2019 №UA500120/2019/000524 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару, який оглядався частково та візуально з повним вивантаженням із контейнера; в оглянутих вантажних місцях товар - тканина в рулонах. У відповідності до акту зважування від 04.04.2019 №79357 вага товару в контейнері складає: 16820 гк., відібрано зразки для проведення лабораторних досліджень.

В подальшому, позивачем подано до митного органу UA125110 (відділ митного оформлення №1 митного посту Західний Київської митниці ДФС) додаткову митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/407641, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, умовами поставки є - CFR UA Чорноморськ (графа 20), загальна сума за рахунком - 27960,00 доларів США (графа 22), курс валюти 26,768706 (графа 23), задекларована митна вартість товару - 1455668,85 грн. (графа 45).

Запитом від 24.04.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Лакідою Н.Г. повідомлено декларанта, що: Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи наданні не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема в інвойсі від 21.02.2019 №КВТ-786/448/19 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежаним на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи що підтверджують, що товар є стоковим, відсутні.

На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписки з бухгалтерської документації; - копії митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вищезазначених вимог контролюючого органу, позивачем подано лист від 03.05.2019 №0305/19-03, до якого долучено додатково копії митних декларацій щодо ввезення позивачем раніше аналогічних товарів, первинних бухгалтерських документів, листа постачальника з перекладом, яких, на думку позивача, достатньо для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Крім того, вказаний лист позивача містить прохання щодо проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом.

Інспектором Лакідою Н.Г. засобами електронного зв`язку позивачу направлено запит від 03.05.2019, яким повідомлено, що додатково надані документи не містять належних, об`єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, відтак метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

Відповідачем прийнято рішення від 03.05.2019 №UA125110/2019/110036/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00177.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/408873, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 36337,34 грн.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача від 05.03.2019 №UA125110/2019/110036/2 про коригування митної вартості товарів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 МК України документи, які подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ТД №UA125110/2019/407641, зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12 з додатками, додаткова угода від 20.02.2019 №368 до контракту, комерційний інвойс від 21.02.2019 №КВТ-786/448/19, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача є необ`єктивними та не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що: в інвойсі від 21.02.2019 №КВТ-786/448/19 не зазначено терміну оплати за товар, не надано документів на підтвердження того, що товар є стоковим.

Судом досліджено контракт, додаткову угоду №1012/12/10 від 29.12.2017 до контракту, додаткову угоду №368 від 20.02.2019, в пункті 3.1 якої є посилання на інвойс, та сам інвойс №КВТ-786/448/19 від 21.02.2019, зі змісту яких убачається, що товар постачався продавцем позивачу на умовах CFR м. Чорноморськ, Україна, а сама вартість товару в розмірі 57960,00 долари США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 додаткової митної декларації IM40ДТ №UA125110/2019/407641 від 24.04.2019.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено ряд невідповідностей, які не дають можливості впевнитись у повноті зовнішньоекономічної операції .

Суд наголошує, що МК України не містить такого визначення як повнота зовнішньоекономічної операції і не наділяє контролюючі органи повноваженнями здійснювати перевірку повноти зовнішньоекономічної операції під час митного оформлення товарів.

Натомість, контролюючий орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості і має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до додаткової угоди №368 від 20.02.2019 та інвойсу №КВТ-786/448/19 від 21.02.2019 продавець передав у власність позивачу, а позивач прийняв та зобов`язався оплатити товар відповідно до контракту та додаткової угоди. Оплата виконується покупцем протягом 90 календарних днів після поставки товару на склад покупця. При цьому сторони угоди чітко визначилися, що товар є стоковим.

Приналежність товару до стокового також підтверджена листом продавця, в якому останній повторно підтвердив продаж позивачу стокового товару, а також актом Одеської митниці ДФС про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500120/2019/000524 від 05.04.2019, в пункті 8.3 якого Одеська митниця ДФС під час проведення митного огляду товару встановила відповідність опису товару тому, який був задекларований позивачем у графі 31 попередньої митної декларації ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/916537 від 02.04.2019.

Суд зазначає, що контролюючий орган визначає митну вартість товару виходячи з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі наданих декларантом на підтвердження митної вартості документів. В компетенцію контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до стокового товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України . При цьому, суд зауважує, що в розділі XI (групи 50-63) Текстильні матеріали та текстильні вироби УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як сток , стоковий товар , що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять сток , стоковий товар і Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності , затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, а також Митний кодекс України. Тому суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо ненадання декларантом документів на підтвердження того, що задекларований товар є стоковим.

Судом встановлено, що позивачем до митого органу був поданий актуальний прайс-лист продавця станом на дату підписання додаткової угоди, а також міститься підтвердження продавця, що товар є стоковим, що окрім інвойсу, який є первинним документом бухгалтерського обліку, є достатнім для ідентифікації товару.

Відповідач помилково в оскаржуваному рішенні стверджує, що поставка спірного товару здійснювалась на умовах CIF м. Чорноморськ (Incoterms 2000), оскільки судом досліджено Додаткову угоду №368 від 20.02.2019 до контракту №1012/12 від 12.10.2012, відповідно до пункту 2.1 якої поставка товарів здійснювалась на умовах CFR м.Чорноморськ, Україна (Incoterms 2000).

Водночас, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, як в редакції з 01.01.2000, так і в редакції з 01.01.2010 передбачають, зокрема такі умови поставки товарів як CFR (Cost and Freight (... named port of destination) - вартість і фрахт (... назва порту призначення).

При цьому, зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, оскільки жодним нормативним актом не передбачено використання останньої редакції Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, а тому не заборонено використання попередньої редакції міжнародних комерційних умов Іncoterms 2000, які продовжують бути чинними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією ІМ40ДТ№UA125110/2019/407641, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: митна декларація від 14.03.2019 №UA10110/2019/167004 - 0,4847 дол. США/м2 (для товару №1) та митна декларація від 18.03.2019 № UA807190/2019/8659 - 0,4681 дол. США/м2 .

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.03.2019 №UA125000/2019/000220/2, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110036/2 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 31.10.2019 №3610), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська обл.) про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110036/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Текссол-С (ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська обл.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.