Ухвала

від 13.01.2020 по справі 1.380.2019.004894

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.004894

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

13 січня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

представника позивача Шумелди Р.Р.,

представника відповідача Савченко О.Г.,

представники третіх осіб не прибули,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження питання про закриття провадження у справі за позовом міської громадської організації Рада Старійшин до Трускавецької міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного акціонерного товариства Трускавецькурорт , товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява міської громадської організації «Рада Старійшин» до Трускавецької міської ради, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 1290 від 25.04.2019 «Про участь в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води» в частині п. п. 1, 2, 3.

Ухвалою судді від 15.10.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

18.11.2019 протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт та товариство з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води .

У підготовчому судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про доцільність закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні проти закриття провадження у справі заперечив.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні щодо закриття провадження у справі не заперечив.

Треті особи явки уповноважених представників у підготовче судове засідання не забезпечили, належним чином повідомлялися про час, дату та місце його проведення.

Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, суд керуються наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Трускавецької міської ради № 1290 від 25.04.2019 «Про участь в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води» в частині п. п. 1, 2, 3.

Так, згідно з п. п. 1, 2, 3 оскаржуваного рішення, ураховуючи спільні інтереси міської ради та ПрАТ Трускавецькурорт щодо участі територіальної громади міста Трускавця у спільному корпоративному підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води , із розподілом часток у статутному капіталі і прибутку між учасниками в розмірі 50 на 50, Трускавецькою міською радою вирішено:

- Трускавецькій міській раді взяти участь в Товаристві з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води" (ідентифікаційний код 40873702) на наступних умовах: вклад Трускавецької міської ради в статутному капіталі: грошові кошти в сумі 10000,00 (десять тисяч) гривень; строк внесення вкладу: протягом шести місяців з моменту прийняття цього рішення; розмір частки Трускавецької міської ради в статутному капіталі 50 (п`ятдесят) відсотків (п.1);

- уповноважити міського голову Андрія Кульчинського на участь у загальних товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води після: висновку незалежної юридичної фірми супроводу процесу входження у товариство; набуття права власності ТзОВ "Трускавецькі лікувальні води" об`єктів нерухомого майна кюветів на бульварі Торосевича,5 та вул.Суховоля,67 у м.Трускавці; проведення інвентаризації основних засобів управлінням комунальної власності за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води" та депутатів Трускавецької міської ради (за згодою); проведення технічного та фінансового аудиту господарської діяльності товариства (п. 2);

- погодити текст Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецькі лікувальні води» (ідентифікаційний код 40873702) згідно з додатком після виконання всіх заходів, зазначених в пункті 2 (п. 3).

Приймаючи оскаржуване рішення, міська рада керувалася п. 33 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування , відповідно до якого виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями.

Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У свою чергу, згідно з ст. 20 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, підлягають розгляду в господарському суді.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами; представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Рішення міської ради "Про участь в Товаристві з обмежною відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води» позивач вважає таким, що прийняте з порушенням вимог Конституції України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , Господарського кодексу України, порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади загалом та кожного мешканця міста, зокрема. Стверджує, що має місце порушення права територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Вважає, що оскільки ці порушення належать до галузі, що відноситься до статутної діяльності міської громадської організації Рада Старійшин , то така має усі підстави для представництва в суді суспільних інтересів з цих питань.

Таким чином, оскільки міська громадська організація Рада Старійшин , що позиціонує себе як представник суспільних інтересів, оскаржує до адміністративного суду дії міської ради, пов`язані зі створенням спільного корпоративного підприємства за участі територіальної громади міста Трускавця, з мотивів протиправності дій міської ради, то такий позов зумовлений необхідністю захисту корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Згідно роз`яснень викладених в п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (як суду касаційної інстанції до 15.12.2017), господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані з: утворенням суб`єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд по справі № 688/518/16-а, № 9901/415/18 та зазначив, у судовому рішенні, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно - правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (подалі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

За змістом ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановляння ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Крім цього, згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відтак, зважаючи на закриття провадження у справі в зв`язку з неналежністю розгляду позову в порядку адміністративного судочинства, сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 183, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 293-295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

закрити провадження у справі № 1.380.2019.004894 за позовом міської громадської організації Рада Старійшин до Трускавецької міської ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватного акціонерного товариства Трускавецькурорт , товариства з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води про визнання протиправним та скасування рішення.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цього спору має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до або через суд першої інстанції, який постановив таку ухвалу.

Позивач: міська громадська організація Рада Старійшин (ЄДРПОУ 37262731, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Карпатська, 2).

Відповідач: Трускавецька міська рада (ЄДРПОУ 26230588, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2).

Третя особа 1: приватне акціонерне товариство Трускавецькурорт (ЄДРПОУ 30322940, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, бульвар Юрія Дрогобича, 2).

Третя особа 2: товариство з обмеженою відповідальністю Трускавецькі лікувальні води (ЄДРПОУ 40873702, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, бульвар Юрія Дрогобича, 2).

Повний текст ухвали складений та підписаний 20.01.2020.

Суддя Сидор Н.Т.