Рішення

від 15.01.2020 по справі 620/3279/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3279/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Єгуновій О.М.,

за участю представника позивача Коноплі Ю.М., представника відповідача Кашиної С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шермі до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Шермі звернулося до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000094/2 від 17.09.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00214.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України, були подані митному органу всі необхідні документи для визначення митної вартості задекларованих товарів за основним методом, проте відповідачем, в порушення норм митного законодавства, застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів за відсутності правових підстав для таких дій, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивач вважає, що оскаржуване рішення та картку відмови такими, що прийняті всупереч норм Митного кодексу України, оскільки будь-яких обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів позивачем у суб`єкта владних повноважень не було.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA102150/2019/204552 документів було встановлено, що відповідно до рахунку-фактури від 09.09.2019 № VAT FS 67/2019 кошти за товар необхідно сплатити до 09.10.2019, що не дає можливості органу доходів і зборів упевнитись в правильності заявленої митної вартості товарів та перевірити їх числове значення; до митного оформлення було подано копію митної декларації країни відправлення від 10.09.2019 № 19PL412020E0526130, в якій відсутні умови поставки, а митна вартість товарів вище за ту, що заявлена за митною декларацією від 16.09.2019 № UA102150/2019/204552; до митного оформлення було надано висновок ДП Держзовнішінформ від 13.09.2019 № 21/64, який не може бути використаний при перевірці заявленого рівня митної вартості товарів, оскільки сайти з мережі Інтернет, які використовувалися експертом при аналізі, стосуються, в основному, ринку Азії (в той час як виробником товару є країна Європи - Німеччина), а деякі Інтернет-ресурси містять лише аналітичну та узагальнюючу інформацію, а також експертом не було наведено конкретні цінові пропозиції інших постачальників на подібну продукцію; у прайс-листі постачальника RENA Textile Agency Renata Lukowicz ціни на товар вказуються без зазначення умов поставки, а тому митний орган при коригуванні митної вартості товару за резервним методом діяв на підставі вимог чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.02.2019 між компанією RENA Textile Agency Renata Lukowicz (Продавець) та ТОВ Шермі (Покупець) було укладено контракт № 4, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався продати, а покупець прийняти у власність товар - волокно віскозне, вовна регенерована (а.с. 20-23).

09.09.2019 між сторонами було підписано специфікацію № 3 до контракту № 4 від 14.02.2019, в якій вказана кількість товару та його ціна (а.с. 24).

Також відповідно до умов вказаного контракту (статті 3, 5) поставка товару покупцю здійснюється на умовах FCA м. Ульм, Німеччина, на умовах Інкотермс-2010 . Повна сплата коштів за товар здійснюється на основі комерційного рахунку-фактури (інвойс) після отримання товару на склад покупця, а також можлива передплата.

Згідно фактури VAT FS 67/2019 від 09.09.2019 позивачу був поставлений товар, а саме: віскоза субстандарт (некондиційна) 1308 кг, віскоза відновлена (регенерована) 8729,4 кг; віскоза субстандарт біла (некондиційна) 5220,5 кг; віскоза субстандарт кольорова (некондиційна) 275,8 кг, вовна відновлена (регенерована) 4004,8 кг, на загальну суму 21906,86 Евро (а.с. 25, 26).

Товар, визначений фактурою VAT FS 67/2019 від 09.09.2019, було передано перевізнику - ТОВ Сівертранс , що підтверджується заявкою-договором № 01/09 від 01.09.2019 та довідкою про транспортні витрати № 1 від 16.09.2019 (а.с. 29, 30). При цьому, в заявці-договорі № 01/09 від 01.09.2019 вказано, що повна оплата товару буде здійснена по факту відвантаження вантажу, при наданні оригіналів документів.

Кім того, ТОВ Салті-Брок-2000 з яким ТОВ Шермі укладено договір, 16.09.2019 до Чернігівської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA102150/2019/204552 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено позивачу. Згідно вказаної декларації позивачем заявлено митну вартість товару за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (а.с. 103-104).

До вищевказаної декларації було додано наступні документи: контракт № 4 від 14.02.2019, специфікацією № 3 від 09.09.2019; рахунок - фактура (інвойс) VAT FS № 67/2019 від 09.09.2019 з перекладом на російську мову та додатком (CMR № 67/2019 та прайс-листом виробника від 09.09.2019); договір № 01/09 від 01.09.2019 про надання транспортних послуг; сертифікати якості від 09.09.2019; висновок ДП Держзовнішінформ про вартісні характеристики товару № 21/64 від 13.09.2019; копію митної декларації країни відправлення 19PL412020E0526130 від 10.09.2019 (а.с. 20-23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31-32, 33-40, 41).

На вимогу відповідача, позивачем було надано документи про закупівлю товару відправником (RENA Textile Agency Renata Lukowicz Польща) у виробника (GLAESER textil Німеччина), в яких вказано ціну продажу (1 евро) та платіжні доручення від 06.05.2019 по оплаті товару за митною декларацією від 22.02.2019 № UA 102150/2019/201360 (а.с. 42-46).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару з використанням інформації ЄАІС ДФСУ посадовою особою Чернігівської митниці ДФС встановлено, що по товару наявна цінова інформація на подібні товари згідно митної декларації від 22.02.2019 № UA102150/2019/201360 - 2,51USD/кг (для товару № 1) та 1, 96 USD/кг (для товару № 2).

Чернігівською митницею ДФС було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000094/2 від 17.09.2019 за шостим (резервним методом), підставами для прийняття яких зазначено наступне: відповідно до пункту 5.3 розділу 5 Платеж контракту від 14.02.2019 № 4, укладеного між ТОВ Шермі (України) та RENA Textile Agency Renata Lukowicz (Польща), сплата коштів за товар здійснюється на основании коммерческого счет-фактуры (инвойс) после получения товара на склад Покупателя, а также возможна предоплата . Відповідно до рахунка-фактури від 09.09.2019 № VAT FS 67/2019 кошти за товар необхідно сплатити до 09.10.2019, що не дає можливості органу доходів і зборів упевнитись в правильності заявленої митної вартості товарів та перевірити їх числове значення; до митного оформлення було подано копію митної декларації країни відправлення від 10.09.2019 № 19PL412020E0526130, в якій відсутні умови поставки, а митна вартість товарів вище за ту, що заявлена за митною декларацією від 16.09.2019 № UA102150/2019/204552; до митного оформлення було надано висновок ДП Держзовнішінформ від 13.09.2019 № 21/64, який не може бути використаний при перевірці заявленого рівня митної вартості товарів, оскільки сайти мережі Інтернет, які використовувалися експертом при аналізі, стосуються, в основному, ринку Азії (в той час як виробником товару є країна Європи - Німеччина), а деякі Інтернет-ресурси містять лише аналітичну та узагальнюючу інформацію, а також експертом не було наведено конкретні цінові пропозиції інших постачальників на подібну продукцію; у прайс-листі постачальника RENA Textile Agency Renata Lukowicz ціни на товар вказуються без зазначення умов поставки (а.с. 47-49).

Також відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00214, якою позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття відповідачем митної декларації (а.с. 50-52).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТЗЕД; фактурну вартість товарів; митну вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої - третьої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Так, частинами першою - третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статей 53, 54, 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У даній справі судом встановлено, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав усі документи, що необхідні для визначення митної вартості за ціною контракту, надані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, відповідач посилався на те, що висновок ДП Держзовнішінформ від 13.09.2019 № 21/64 не може бути використаний при перевірці заявленого рівня митної вартості товарів, оскільки сайти мережі Інтернет, які використовувалися експертом при аналізі, стосуються, в основному, ринку Азії (в той час як виробником товару є країна Європи - Німеччина), а деякі Інтернет-ресурси містять лише аналітичну та узагальнюючу інформацію, а також експертом не було наведено конкретні цінові пропозиції інших постачальників на подібну продукцію.

Проте, згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України до обов`язкового переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, експертний висновок не відноситься.

Посилання відповідача на ту обставину, що у прайс-листі постачальника RENA Textile Agency Renata Lukowicz ціни на товар вказуються без зазначення умов поставки, не є достатніми підставами для невизнання задекларованої позивачем вартості товару. Крім того, умови поставки прописані у розділі 3 контракту від 14.02.2019 № 4.

Щодо посилання відповідача про неможливість перевірити перерахування коштів за поставлений товар, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень статей 3, 5 контракту від 14.02.2019 № 4 поставка товару покупцю здійснюється на умовах Інкотермс-2010 . Повна сплата коштів за товар здійснюється на основі комерційного рахунку-фактури (інвойс) після отримання товару на склад покупця, а також можлива передплата.

Як вбачається з рахунку-фактури (інвойс) VAT FS № 67/2019 від 09.09.2019 попередня оплата за даною поставкою не погоджувалась та не проводилась.

Отже, на час митного оформлення товару строк оплати не настав, у зв`язку з чим у позивача був відсутній обов`язок щодо надання банківських документів з метою підтвердження фактичної оплати за товар.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав витребувати у декларанта додаткові документи, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваних рішеннях, не обґрунтовані у розумінні статті 53 Митного кодексу України, а отже відповідач не спростував такими сумнівами числові значення складових митної вартості товарів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, митна вартість товару, імпортованого позивачем, була визначена на підставі резервного методу.

Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами другою та третьою цієї статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Враховуючи, що митна вартість товару була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню, суд вважає протиправними висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів про відсутність підстав для застосування першого методу для визначення митної вартості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів від 17.09.2019 № UA102000/2019/000094/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00214.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шермі підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шермі підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Шермі (вул. Шевченка, буд. 53, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код ЄДРПОУ 37330717) до Чернігівської митниці ДФС (просп. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156) про визнання протиправними та скасування рішення і картки - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17.09.2019 № UA102000/2019/000094/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернігівської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102150/2019/00214.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шермі судовий збір в розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.01.2020.

Суддя В.О. Непочатих