Рішення

від 20.12.2019 по справі 826/14598/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м. Київ №826/14598/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представника відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві - Калугіної З.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАФ УКРАЇНА" до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення від 12.06.2017 №782617/40456014, від 13.06.2017 №7900114/40456014, від 13.06.2017 №790115/40456014 про відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування);

- зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію розрахунку коригування №1 від 20.07.2017 до податкової накладної від 29.06.2017 №15 та податкових накладних від 26.09.2017 №22 і від 28.09.2017 №26.

У тексті позовної заяви зазначено про прийняття відповідачем інших рішень під тими самими номерами, а не тих, що вказані у позовній вимозі, датованих 12.06.2018 і 13.06.2018, копії яких і були додані до позовної заяви. З копій цих рішень вбачається, що вони прийняті комісією ГУ ДФС у м. Києві, а не ДФС, як зазначає позивач.

Ухвалою суду від 14.11.2019 залучено до участі у справі другим відповідачем ГУ ДФС у м. Києві.

Підставою позову зазначено відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації подат-кових накладних конкретного виду критерію ризиковості, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, та конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, які встановлений Вичерпним переліком документів, затверджений цим же наказом Міністер-ства фінансів України, а також наданням позивачем контролюючому органу необхідних пояснень і копій документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних і підстави їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Відповідач - ДФС - відзив на позов не подав.

Відповідач - ГУ ДФС у м. Києві - подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що позивачем, окрім договору та платіжного доручення, не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з ураху-ванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, сертифікати відповідності та розрахункові документи, а саме банківську виписку.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Під час розгляду справи у судовому засіданні представник ГУ ДФС у м. Києві підтримала подані заперечення проти позову.

Інші учасники справи явку своїх представників не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач склав і надіслав засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в ЄРПН податкові накладні:

- від 26.09.2017 №22, виписану на користь ТОВ "Технобетон" на суму 100000 грн. (у т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.);

- від 28.09.2017 №26, виписану на користь ТОВ "Технобетон" на суму 45000 грн. (у т.т. ПДВ - 7500 грн.);

а також розрахунок коригування від 20.07.2017 №1 до податкової накладної від 29.06.2017 №15, виписаної на користь ТОВ "Торгова група "Сталкер" на суму 196000 грн. (у т.ч. ПДВ -32666,67 грн.).

У справі відсутні копії вказаних податкових накладних і розрахунку коригування, однак дані факти визнаються відповідачем і підтверджуються наявними у справі копіями квитанцій про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних і розрахунку коригування та копіями оскаржуваних рішень про відмову у їх реєстрації.

Згідно з копіями квитанцій від 11.10.2017, 11.10.2017 і 15.08.2017 (а.с. 35-37) вказані податкові накладні і розрахунок коригування прийняті, але реєстрація зупинена з тих підстав, що вони відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8427, у зв`язку з чим запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Позивач направив до ДФС пояснення від 08.06.2018, від 11.06.2018 та від 11.06.2018 щодо розрахунку коригування і податкових накладних (а.с. 38-43), в яких зазначив обставини фінансово-господарських взаємовідносин між ним і контрагентами, на користь яких виписані податкові накладні і розрахунок коригування, та просив їх зареєструвати.

Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування):

від 12.06.2018 №782617/40456014, про відмову у реєстрації розрахунку коригування від 20.07.2017 №1;

від 13.06.2017 №7900114/40456014, про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.09.2017 №26;

від 13.06.2017 №790115/40456014 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.09.2017 №22.

Згідно з копіями цих рішень (а.с. 29-34) підставою їх прийняття зазначено: "ненадання платником податку документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності відмови відповідача у реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування) у ЄРПН.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації подат-кової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розра-хунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєст-рації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєст-рацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 74.2 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (абз. 1).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 2).

Порядок ведення ЄРПН, накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1246).

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розра-хунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, на її відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку №1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.п. 13, 14 Порядку №1246).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розра-хунку коригування в ЄРПН (далі - Перелік документів) були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, чинним на час зупинення реєстрації.

До таких критеріїв згідно з п. 6 Критеріїв оцінки було віднесено, зокрема:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/пос-луги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових наклад-них/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передба-чається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Згідно з п. 1 Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено окремий перелік документів, за умови подання якого приймається рішення про реєстрацію податкової накладної.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09.07.2019 у справі №140/2093/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82898502) можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загаль-ного посилання на п. 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкре-тизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Як вбачається з копій квитанцій від 15.08.2017, 11.10.2017 і 11.10.2017 про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 20.07.2017 №1 та податкових накладних від 26.09.2017 №22 і від 28.09.2017 №26, у ній не вказано конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки, а також не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію цих розрахунку коригування і податкових накладних.

Зважаючи на це і враховуючи висновок Верховного Суду, а також з огляду на нена-дання відповідачем аргументованих заперечень і доказів, які б свідчили про обґрунтованість зупинення реєстрації розрахунку коригування і податкових накладних, суд вважає зупинення реєстрації податкової накладної необґрунтованим і таким, правомірність чого відповідачем не доведена.

Згідно з п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транс-портування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповід-ність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу про-тягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктами 18, 19 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії доку-ментів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункті 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіо-нального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих плат-ників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Згідно з п. 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановив суд, зазначена в оскаржуваних рішеннях підстава відмови у реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування) є: "ненадання платником податку докумен-тів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків".

Дана обставина спростовує заперечення представника відповідача, у яких вона, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень, посилається на ненадання позивачем контролюючому органу: "документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, сертифікати відповідності", оскільки це суперечить змісту оскаржуваних рішень.

Щодо неподання "розрахункових документів, а саме банківської виписки", то суд зазначає наступне.

У своїх поясненнях контролюючому органу позивач зазначив, що податкові накладні від 26.09.2017 №22 і від 28.09.2017 №26 виписані у зв`язку з отриманням від ТОВ "Технобетон" передплати за поставку товарів у сумі 100000 грн. і 45000 грн., відповідно. Копії платіжних доручень ТОВ "Технобето" від 26.09.2017 №2511 на суму 100000 грн. і від 28.09.2017 №2521 на суму 45000 грн. надані контролюючому органу, що визнається представ-ником відповідача у відзиві, та наявні у справі (а.с. 44а, 44б).

Платіжні доручення підтверджують попередню оплату ТОВ "Технобетон" за поставку товарів, що є достатнім доказом настання першої події, з якою пов`язується виникнення у позивача податкових зобов`язань згідно з п. а) п. 187.1 ст. 187 ПК України, а відтак і визначеною у п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу підставою для складення податкових накладних від 26.09.2017 №22 і від 28.09.2017 №26.

Вказані платіжні доручення є розрахунковими документами, подання яких для цілей прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної передбачено п. 14 Порядку №117, тому є належними доказами, які підтверджують доводи позивача і спростовують зазначену в оскаржуваних рішення підставу для відмови у реєстрації податкових накладних.

При цьому заперечення відповідача щодо не подання позивачем саме банківської виписки з особового рахунку суд відхиляє, оскільки конструкція норми п. 14 Порядку №117 ("розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків") вказує на наявність у платника податків альтернативи у виборі документа, який необхідно подати контролюючому органу ("та/або"), тому не подання позивачем банківської виписки з особового рахунку, за умови подання копії платіжного доручення, не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Щодо відмови у реєстрації розрахунку коригування від 20.07.2017 №1 до податкової накладної від 29.06.2017 №15, то, як зазначив у своїх поясненнях контролюючому органу позивач, на виконання укладеного з ТОВ "Торгова група "Сталкер" (Покупець) договору поставки №706261 від 26.06.2017 та відповідно до видаткової накладної від 29.06.2017 №70 і акта прийому-передачі від 29.06.2017, товарно-транспортної накладної від 29.06.2017 №Р2906, копії яких наявні у справі (а.с. 82-88), товар (Вилковий навантажувач 61ZNP1F1A15D торгової марки Nissan) вартістю 196000 грн. був відвантажений і достав-лений покупцю - ТОВ "Торгова група "Сталкер", однак останньому не підійшов та був повернутий, що підтверджується копією повернення від 20.07.2017 №2 на суму 196000 грн., складеного сторонами договору (а.с. 90) і копією товарно-транспортної накладної від 20.07.2017 №Р2007 (а.с. 91, 92).

Представник відповідача проти зазначених позивачем обставин і наданих доказів не заперечила.

Як вбачається, податкова накладна від 29.06.2017 №15 на суму 196000 грн. була складена по факту відвантаження і поставки позивачем товару покупцю, що згідно з п. б) п. 187.1 ст. 187 ПК України є підставою для виникнення у позивача податкових зобов`язань з ПДВ, а відтак і підставою для складення податкової накладної від 29.06.2017 №15.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПК України (у редакції чинній на час складення розрахунку коригування) було передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Зважаючи на те, що після постачання позивачем товару останній був повернутий покупцем позивачу, то відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України позивачем складено розрахунок коригування, який підлягав реєстрації в ЄРПН.

Відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації вказаного розрахунку з посиланням на ненадання розрахункового документу/банківської виписки по особовому рахунку, оскільки грошовий розрахунок по даній події (відвантаження товару) не проводився.

Інших заперечень, які б підтверджували правомірність оскаржуваних рішень та/або відсутність законних підстав для реєстрації спірних податкових накладних, відповідачами не зазначено, й під час судового засіданні представником відповідачів суду не повідомлено.

Враховуючи недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доведення правомірності оскаржуваного рішення, обґрунтованості зупинення реєстрації податкових накладних і розрахунку коригування, беручи до уваги надані позивачем комісії контролюючого органу пояснення і копії документів, які в достатній мірі підтверджують наявність законних підстав для складення спірних податкових накладних і розрахунку коригування, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про протиправність оскаржуваних рішень.

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання протиправними і скасування оскаржуваних рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві підлягають задоволенню.

Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розра-хунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Пунктом 20 цього Порядку визначено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної, яке набрало законної сили, такі податкові накладні реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням вказаних положень, а також беручи до уваги встановлену судом проти-правність оскаржуваних рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації спірних податкових накладних і розрахунку коригування, позовні вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні і розрахунок коригування за днем фактичного їх подання є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про обґрунтованість адміністра-тивного позову і наявність підстав для його задоволення.

З огляду на задоволення позову і згідно із ст. 139 КАС України судові витрати позива-ча по сплаті судового збору у сумі 5286 грн., сплачені згідно з платіжним дорученням від 22.08.2018 №468, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, порівно.

Щодо решти судового збору у сумі 1762 грн., сплаченого позивачем згідно з цим же платіжним дорученням, то суд вважає дану суму надмірно сплаченою, з огляду на те, що вимога про визнання протиправним і скасування акта та вимога про зобов`язання вчинити певні дії, що випливають із скасування такого акта, є однією вимогою.

Отже, частина сплаченого позивачем судового збору у сумі 1762 грн. може бути повернута йому ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача згідно із п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАФ УКРАЇНА".

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у м. Києві від 12.06.2018 №782617/40456014, від 13.06.2018 №7900114/40456014, від 13.06.2018 №790115/40456014.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування №1 від 20.07.2017 до податкової накладної від 29.06.2017 №15 та реєстрацію податкових накладних від 26.09.2017 №22 і від 28.09.2017 №26 днем їх прийняття.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАФ УКРАЇНА" з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір у сумі 2643 грн. (дві тисячі сорок три гривні 00 копійок).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАФ УКРАЇНА" з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 2643 грн. (дві тисячі сорок три гривні 00 копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БАФ УКРАЇНА";

03083, м. Київ, провул. Моторний, 3, код ЄДРПОУ 40456014.

Відповідачі:

1) Державна фіскальна служба України;

04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197.

2) Головне управління ДФС у м. Києві;

04116, м. Київ, Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення.

Рішення у повному обсязі складено 21.01.2020.

Суддя Д.А. Костенко