Рішення

від 16.08.2007 по справі 13/330-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/330-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16.08.2007                                                                Справа №  13/330-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Степановій Н.Д. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод",

до Товариства  з обмеженою відповідальністю "С.Є.Рієлті, ЛТД",  

за участі представників сторін:

від позивача – Гончарука О.Б. (юрисконсульта), Луценко Ю.В. (представника за дорученням),

від відповідача – Коваленко С.М. (директора),

про стягнення 10000 грн,

                                            в с т а н о в и в:

Відповідно до позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях статті 1212 Цивільного кодексу України щодо повернення відповідачем грошових коштів, перерахованих йому без достатніх на те правових підстав, або якщо така підстава відпала.

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на  укладеність між сторонами договору про надання послуг з незалежної оцінки майна № У-2007/46 Р від 23 березня 2007 року, відповідно до якого ним виконані зобов'язання щодо проведення робіт по оцінці майна на замовлення позивача, у зв'язку з чим і було отримано в якості авансу 10000 грн.

Безпосередньо розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 24 липня, 9 та 16 серпня поточного року.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що за текстом договору № У-2007/46 Р від 23 березня 2007 року про надання послуг з незалежної оцінки, підписаного від позивача і завіреного відповідною печаткою підприємства, директором Каленик М.В. та, в свою чергу, з боку відповідача –директором Коваленко С.М., сторонами погоджено виконання відповідачем робіт по проведенню незалежної оцінки об'єкта –цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 25 років Жовтня, 73.  За пунктами 1.2. та 2.1. договору позивач, як замовник, зобов'язався перерахувати відповідачу в якості авансу 10000 грн, а всього вартість робіт складає 40000 грн. Сума авансу повинна бути перерахована протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку. Поряд з цим за пунктом 4.3. договору сторонами погоджено виконання робіт відповідачем протягом 30 днів з дня надання позивачем технічної, бухгалтерської та іншої необхідної документації.

Положеннями статі 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статі 179 того ж Кодексу встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарського-договірними зобов'язаннями, а за змістом частин  7 цієї ж статті господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Безпосередньо статтею 180 ГК України встановлена обов'язковість дотримання істотності умов укладеного договору. Так, за цією статтею зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В свою чергу, статтею 181 того ж Кодексу встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.  Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище представниками сторін підписано договір, а тому судом констатується про його укладеність та досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов.

При цьому судом зазначається, що вказівка в тексті договору на підписання його позивачем „з протоколом розбіжностей” не може бути прийнятною для тверджень про неукладеність договору через недосягнення згоди з усіх істотних умов, оскільки позивачем не доведено безпосередньо існування протоколу розбіжностей та його змісту, що є його обов'язком за статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку представником відповідача оспорюється факт наявності такого протоколу, що не спростовано позивачем.

Наявність договірних відносин між сторонами свідчать також дії сторін по виконанню умов договору. Зокрема, як передбачено пунктом 2.1.2. договору відповідачем було виставлено до сплати рахунок-фактуру № СФ-0000019 від 26 березня 2007 року на суму 10000 грн на виконання оцінки майна за адресою: м. Берислав, на якому є напис: „Бух, до оплати, 26.03.07”. Позивачем цей рахунок було сплачено платіжним дорученням № 356 від 26 березня 2007 року із вказівкою про призначення платежу: „За послуги згідно рахунку  СФ-0000019 від 26.03.2007 р., без ПДВ”.

Крім цього, на виконання договірних зобов'язань позивачем за переліком документів 23 березня 2007 р. передано відповідачу документи, необхідні для проведення оцінки, а останнім подана позивачу службова записка про завершення підрядних робіт від 23 квітня 2007 року.

За таких обставин судом констатується факт наявності договірних відносин між сторонами за договором № У-2007/46 Р від 23 березня 2007 року.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому вимоги позивача про стягнення спірної суми як отриманої без достатніх правових підстав слід вважати необґрунтованими, оскільки підставою отримання такої суми були господарські зобов'язання, які виникли між сторонами.

Приймаючи до уваги викладені обставини позовні вимоги задоволенню не підлягають, а тому сплачене позивачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.

На підставі зазначених правових норм та керуючись статтями 44, 49,  82-85 ГПК України,

                                                                  в и р і ш и в :

     В задоволенні позовних вимог відмовити.

            Суддя                                                                                      М.К. Закурін