Рішення

від 03.08.2007 по справі 4/263-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/263-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03.08.2007                                                                Справа №  4/263-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м. Херсон    

до дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"м. Херсон       

про   стягнення   106.056 грн. 67 коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача   -  старший інспектор Марченко  Т.А.

від  відповідача   -  помічник начальника Біланенко О.Ф.

                                              в с т а н о в и в:

Позивач  звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 58.527грн.84коп. заборгованості за договором оренди № 122-22-065 від 01.03.2002року, 11.444грн.83коп. пені за прострочення  сплати  грошових  коштів та 36.084грн.00коп. неустойки за затримку повернення орендованого  майна.

Справа розглядалася з  перервою, яка  відповідно до  ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду  26.07.2007року.

В засідання  суду 03.08.2007року  позивач подав заяву  про  уточнення позовних  вимог, якою  відповідно до  ст. 22 ГПК України зменшив суму позову в частині нарахування пені та просить  стягнути  її  в розмірі 3.205грн.54коп., залишивши незмінними  вимоги в решті суми  позову.

Відповідач  позовні вимоги визнає  частково в частині сплати  основного  боргу та просить  звільнити  його  від  сплати пені, а також посилається на відсутність  підстав стягнення неустойки, нарахованої  позивачем відповідно до  ч.2 ст. 785 ЦК України, посилаючись  на те, що  майно,  яке  було  об'єктом оренди,  не  вибувало з  його володіння та залишилося в його  користуванні і після закінчення строку оренди, але на інших  правових  підставах.  Він  зазначає, що  відповідно до  наказу Міністерства  транспорту та зв'язку України від 31.01.2006року №86  з  метою  виконання  розпорядження Кабінету Міністрів України  від 25.01.2006року  №29-р «Про  передачу державного  майна, яке  не  ввійшло  до  статутних  фондів річкових  портів і акціонерної  судноплавної  компанії «Укррічфлот», до  сфери управління  Міністерства транспорту та зв'язку»була створена комісія,  якою Міністерство транспорту та зв'язку  ще під  час дії договору оренди, 03.03.2006року,  передало  відповідачу судна та пірси, які були  об'єктом оренди і це  майно  знаходиться в управлінні  порту з цього часу, але на інших  правових  підставах. Акт  приймання-передачі  майна від 03.03.2006року  складено  за участю  також  представників позивача, в акті зазначено  стан  майна, тому  відповідач вважає  безпідставним нарахування неустойки за затримку повернення майна.

Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  дійшов до  висновку про  те, що позовні вимоги  підлягають  задоволенню частково з урахуванням  наступного.

01 січня 2004року  між  регіональним відділенням  Фонду державного  майна по  Херсонській області (позивач) та  ДП «Херсонський річковий порт»(відповідач по  справі)  укладено договір оренди № 077-065/1.  Згідно з  цим договором в користування відповідача на умовах оренди позивач передав державне майно, яке  не  увійшло  до  статутного  фонду  ДП «Херсонський річковий порт»і залишилося на його  балансі -  групу інвентарних об'єктів  –судна та пірси, перелік яких  визначено  в додатку №1. Майно  передавалося для здійснення відповідачем пасажирських  перевезень, в тому числі пільгових  категорій громадян,  на приміських  маршрутах.

Пунктом 3.1 визначено  розмір  орендної  плати на підставі Методики  і порядку використання плати  за оренду  державного  майна, затвердженої  Постановою  Кабінету Міністрів України  від  04.10.1995року №786, з  урахуванням  доповнень, внесених  постановами  Кабінету Міністрів України від 18.05.1998року №699 та від  19.01.2000року №75.

Відповідно до  пункту 3.6 договору оренди відповідач зобов'язаний  до 10 числа наступного  за звітним місяця перераховувати  позивачеві визначену договором орендну плату.

Відповідно до пп.1, 7 ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або Законом.

Матеріалами  справи підтверджується,  що  своїх  обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати відповідач не  виконував. Згідно з  наданим розрахунком позивача борг відповідача з орендної плати за період з 01.10.2006року по 01.03.2007 року,  становить  58.527грн.84коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком та актом звірки, підписаним представниками сторін

Оскільки на день розгляду справи відповідач не надав документального  підтвердження погашення боргу, вимоги позивача про стягнення  58.527грн.84коп. підлягають  задоволенню.

Крім  того, позивач відповідно до пункту 3.7 договору оренди від 01.03.2002року нарахував пеню за несвоєчасне перерахування грошових коштів в сумі 3205грн.54коп за прострочку перерахування орендної  плати  з 11.11.2006року по  10.05.2007року .

При розгляді  позовних  вимог  в частині стягнення пені суд  враховує  тяжке  фінансове становище відповідача,  невідшкодовану йому бюджетну заборгованість  в сумі 362.248грн.82коп. за перевезення пільгових  категорій громадян і  згідно зі ст. 233 ГК України та п.3 ст. 83 ГПК України вважає  можливим зменшити  належну до  стягнення пеню  на 50%. Стягненню  підлягає  1.602грн.77коп.

Розглядаючи  вимоги позивача про  стягнення  36.084грн. 00коп. неустойки, нарахованої  ним з посиланням  на   ч.2 ст. 785 ЦК України суд  виходить  із  наступного.

Штрафними  санкціями  відповідно до частини 1  статті 230 ГК України  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських  відносин зобов'язаний сплатити  у разі порушення ним  правил  здійснення господарської  діяльності, невиконання або  неналежного  виконання господарського  зобов'язання.

Статтею 785 частина 2 ЦК України  встановлено  сплату неустойки у розмірі подвійної  плати  за користування річчю за час прострочки, якщо  наймач не  виконує  обов'язку  щодо повернення  речі. Зазначена норма  встановлює  відповідальність  наймача  у разі затримки  повернення  майна  після  припинення договору найму, тобто  при  порушенні ним  правил  здійснення господарської  діяльності в результаті неналежного  виконання господарського  зобов'язання.

Матеріалами  справи  підтверджується, що з  метою  виконання  розпорядження Кабінету Міністрів України  від 25.01.2006року  №29-р «Про  передачу державного  майна, яке  не  ввійшло  до  статутних  фондів річкових  портів і акціонерної  судноплавної  компанії «Укррічфлот», до  сфери управління  Міністерства транспорту та зв'язку»відповідно до наказу міністерства  транспорту та зв'язку України від 31.01.2006року №86 була створена комісія,  якою до  сфери  управління Міністерства транспорту та зв'язку  ще під  час дії договору оренди, 03.03.2006року,  передано   судна та пірси, які були  об'єктом оренди.

Зазначений факт  підтверджується  наданим до  матеріалів справи  актом приймання-передачі від 034.03.2006року, який підписаний також  і представниками регіонального  відділення Фонду державного  майна України по  Херсонській області Тимофеєвим В.Є. та Лебедєвою Л.Ф.  В акті зазначено, що 03.03.2006року  комісія провела обстеження   об'єктів, які передаються  до  сфери  управління Міністерства транспорту та зв'язку та встановила, що склад  об'єктів та їх  вартість  відповідає  додатку №1, який є  невід'ємною  частиною акту. Результати  огляду відображені в  акті технічного  стану державного  майна, яке не  увійшло  до  статутного  фонду  ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот». Таким чином, ще  під  час дії договору оренди, 03.03.2006року, позивачу було  відомо, що  майно, яке  є  об'єктом оренди,  передано  до  сфери  управління Міністерства транспорту та зв'язку.  Сторони  не  заперечують, що  відповідач  весь  цей час  користувався  і продовжує користуватися зазначеним  майном, яке  не  увійшло  до  його  Статутного  фонду, але перебуває на його  балансі.

Із  викладеного вбачається, що  майно  не  вибувало  із  користування відповідача, та з 03.03.2006року  перебуває  в його  користуванні на інших  правових  підставах, а значить  не  підлягає  поверненню  позивачу.

Стаття 785 ч. 2  ЦК України, як  і стаття 230 ГК України встановлюють  відповідальність  саме за порушення  здійснення господарської  діяльності та неналежне  виконання господарських  договорів. Із  викладеного  вище вбачається, що  відповідач не  порушував зазначених  норм права. Він  користувався і продовжує  користуватися майном  на законних  підставах. Так як  майно  не  вибувало із  користування відповідача, а в додатках до акту  від  03.03.2006 року відображено його  склад та технічний  стан і цей акт  складався за участю представників позивача, слід  вважати, що  повернення майна  позивачу відбулося  ще до  закінчення строку договору оренди, так як  без  його  прийняття майно  неможливо  було  б  передати  до  сфери  управління Міністерства транспорту та зв'язку і  прострочка  його повернення відсутня, а тому  і відповідальність за  прострочку повернення майна не  наступає.

 З урахуванням  викладеного ,  позовні вимоги  про  стягнення неустойки  в сумі  36084грн.00коп. задоволенню  не  підлягають.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49  ГПК України відносяться на відповідача пропорційно  від  суми  задоволених  позовних  вимог.

В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна і  резолютивна частина рішення.

На підставі п. 1, 7 ст. 193, 233 Господарського Кодексу України,  ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст. 44, 49, 77, 82, ч. 3 ст. 83, ст. 84-85 ГПК України, суд  

                                          в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити  частково.                              

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Херсонський річковий порт " акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" м. Херсон  Одеська площа, 6 р/р 260041128  в ХОД ВАТ «Райффайзен банк «Аваль» МФО 352093 код 03150208:

а)  на користь держави в  особі  регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області м. Херсон  бульвар Мирний, 3  р/р  37183003000014  в управлінні Державного казначейства Херсонської області МФО 852010 код 21295778   –58.527грн.84коп. основного боргу  та 1.602грн.77коп. пені ;

б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства  у м.Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному  управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095  – 617грн.32коп.  державного мита.           

Наказ надіслати   ДПІ у  м.Херсоні;

в) в доход державного бюджету  на рахунок  р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230  отримувач платежу УДК м.Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 –118грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази   видати після набрання рішенням законної сили.          

3. Звільнити відповідача від належної до стягнення пені в сумі 1.602грн.77коп.

4. В задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки  відмовити.

         Суддя                                                                          З.І. Ємленінова

                                                                                                   Рішення оформлено  відповідно до  

                                                                                ст.84 ГПК України 09.08.2007року.