Постанова

від 16.01.2020 по справі 520/5534/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 р.Справа № 520/5534/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Кретової Н.М., Скрипнікова О.В., відповідача - Білоконя С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК-УКРАЇНА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 21.10.19 року по справі № 520/5534/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК-УКРАЇНА"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІТЕК-УКРАЇНА (далі по тексту - ТОВ ЮНІТЕК-УКРАЇНА , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 00001561403 від 26.04.2019 року в частині нарахованого податку на прибуток у розмірі 160722,72 грн, та штрафних санкцій у розмірі 80361,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами, які в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00001561403 від 26.04.2019 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 по справі № 520/5534/19 по справі № 520/5534/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК-УКРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 по справі № 520/5534/19 по справі № 520/5534/19, прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на п.73.3 ст.73, п.85.2, п.85.4, п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України зазначив, що відповідач мав право отримати документи щодо предмету перевірки, надавши позивачу як платнику податків відповідний запит із зазначенням конкретного переліку витребуваних документів, а в разі відмови платника надати такі документи - скласти відповідний акт. Однак, відповідачем не було подано такого запиту, та не складено акту про відмову позивача надати документи, а відтак, висновок відповідача про непідтвердження первинними документами господарських відносин між позивачем та ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д , ТОВ Укр-Трейд є безпідставним. Вказує, що наявними у позивача первинними документами (актами виконаних робіт, специфікаціями), які надавались під час перевірки, повністю підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ Юнітек-Україна та вказаними вище контрагентами. Надання рахунків на оплату послуг, на думку позивача, не є обов`язковим. Стверджує, що первинні документи по відносинам із ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д та ТОВ Укр-Трейд надавались позивачем перевіряючим у папках-сегрегаторах за 2017-2018 роки, однак, документи лише за 4 квартал 2018 року з невідомих причин не були враховані перевіряючими. Документи по господарським операціям із цими ж контрагентами за інші періоди були враховані. З огляду на викладене, наполягає на необґрунтованості висновку акту перевірки про завищення позивачем витрат на суму 892904 грн. та протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Пояснив, що під час проведення перевірки позивачем були складені заперечення до акту перевірки без додатків для вручення інспекторам ГУ ДФС у Харківській області, проте, від їх отримання перевіряючі відмовились. В подальшому позивачем було складено більш детальні заперечення з додатками у вигляді договорів, актів виконаних робіт тощо, однак, виконавцем помилково було направлено поштою первинний варіант заперечень (без додатків). Незважаючи на це, з огляду на порушення, допущені відповідачем (нескладення акту про ненадання позивачем документів, відсутність запиту про надання документів), вважає висновки акту перевірки безпідставними.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, викладених в останній, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 по справі № 520/5534/19 по справі № 520/5534/19, прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З посиланням на п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України зазначив про обов`язок позивача як платника податків самостійно надати контролюючому органу всі документи щодо предмету перевірки, який виконано не було та не надано до перевірки документів на підтвердження понесення витрат по відносинам із ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д та ТОВ Укр-Трейд . Пояснив, що 15.04.2019 до Головного управління ДФС у Харківській області надійшли заперечення ТОВ Юнітек-Україна на акт перевірки, однак, до цих заперечень не додано жодних додатків, у т.ч. первинних документів по відносинам із вказаними вище контрагентами. При цьому, той примірник заперечень, копія якого надана позивачем до суду, відрізняється від заперечень, які надійшли від позивача до ГУ ДФС у Харківській області. Докази направлення на адресу відповідача заперечень з додатками, зокрема, оригінал фіскального чеку, у позивача відсутній. Надана до матеріалів справи копія конверту, на думку представника відповідача, не є таким доказом, оскільки цей конверт фізично не може вміщувати додатки на 37 арк., про направлення яких стверджує позивач, та, крім того, згідно з марками на конверті вартість цього поштового відправлення не перевищує 31 грн, однак, вартість відправлення з додатками на 37 арк. є значно вищою. Враховуючи викладене, вказує, що документів на підтвердження витрат по відносинам із вказаними контрагентами не надано ані до перевірки, ані разом із запереченнями, а тому, з огляду на п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, відповідачем зроблено обґрунтований висновок про відсутність у позивача таких документів та завищення ним витрат за 2018 рік. Крім того, зазначив, що надані позивачем до суду акти прийому-передачі послуг не відповідають вимогам ст.ст.1, 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не розкривають змісту та обсягу наданих послуг. При цьому, позивачем не було надано ані відповідачу, ані до суду рахунків на оплату послуг, складення яких є обов`язковим за умовами договорів про надання послуг.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі № 520/5534/19 допущено заміну відповідача по справі - ГУ ДФС у Харківській області - на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ЮНІТЕК-УКРАЇНА з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, законодавства з питань нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2019 № 986/20-40-14-03-06/38632333 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ЮНІТЕК-УКРАЇНА (т.1 а.с.20-55), яким зафіксовано, зокрема, порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), з урахуванням ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1-3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 ст. 1. п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі по тексту - Положення № 88), п. 19 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 212788 грн, у тому числі за 4-й квартал 2018 року - 160723 грн. (т.1 а.с.52, 53).

На підставі наведених висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00001561403 від 26.04.2019 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток на 319182,00 грн, у т.ч. за основним платежем - 212788 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 106394,00 грн. (т.1 а.с.15).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Юнітек-Україна звернулось до суду з даним позовом про його оскарження в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток на 241084,08 грн, у т.ч. за основним платежем - 160722,72 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 80361,36 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано до перевірки документів на підтвердження господарських відносин із ТОВ Суматра-ЛТД , ТОВ Стиль Д , ТОВ Укр-Трейд , а ті документи, які були надані до суду, не підтверджують правомірності формування витрат по відносинам із вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції чинній з 01.01.2016 року) об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. № 73:

- доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

- витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з п. 7 Правил (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі по тексту - П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 16 витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

У свою чергу, згідно з п.19 П(С) БО Витрати витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

З урахуванням п. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення № 88, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі статтею 44 ПК України платники податків для цілей оподаткування зобов`язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 Кодексу); забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 Кодексу).

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.6 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Порядок надання платниками податків документів визначено статтею 85 ПК України.

Відповідно до частини 1 пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з пунктом 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 ПК України).

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (п.44.7 ст.44 ПК України).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, наявність первинних документів під час проведення перевірки є необхідною умовою для підтвердження правомірності формування даних податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з обов`язком контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів. Ненадання платником податків відповідних документів прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними чи іншими компетентними органами.

Однак, позивач не надав первинних документів по господарським операціям за період 4 кварталу 2018 року ані до перевірки, ані після її завершення до прийняття рішення контролюючим органом, як це передбачено пунктом 44.6 ст.44 ПК України, ані разом із запереченнями на акт перевірки відповідно до п.44.7 ст.44 ПК України.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених норм та досліджених доказів, враховуючи ненадання позивачем до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за 4 квартал 2018 року, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків перевірки про те, що витрати у сумі 892904 грн. за вказаний період документально не підтверджені та підстави для формування таких витрат у податковому обліку ТОВ Юнітек-Україна відсутні.

Доводи позивача про наявність у перевіряючих обов`язку направлення запитів для отримання первинних документів, який фахівцями відповідача у спірних відносинах не було дотримано, не свідчать про протиправність їх дій, оскільки в силу приписів п.85.1 ст. 85 ПК України, імперативний обов`язок надати перевіряючим усі наявні документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, покладено саме на позивача, як платника податку.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у податкового органу наявне саме право, а не обов`язок по витребуванню кожного документа в ході проведення відповідної перевірки.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації та визнати факт не підтвердження документально діяльності позивача.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.08.2019 по справі № 160/8441/18, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Твердження позивача про те, що ним надавались первинні документи по відносинам із ТОВ Стиль Д , ТОВ Суматра ЛТД та ТОВ Укр-Трейд , однак, з невідомих причин вони не були враховані перевіряючими, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів такого твердження позивачем не надано.

Як зазначає позивач, такі документи надавались ним до перевірки у папках-сегрегаторах разом за 2017 та 2018 роки, на підтвердження чого позивачем надано фотографію папки з написом Акти виконаних робіт 2017, 2018 та копію наявного в цій папці акту виконаних робіт, укладеного між позивачем і ТОВ Руш (т.2, а.с.61, 62).

Однак, факт наявності у цій папці саме тих документів щодо відносин із ТОВ Стиль Д , ТОВ Суматра ЛТД та ТОВ Укр-Трейд , які згодом були надані до суду (договори, акти прийому-передачі послуг) не підтверджується жодними доказами, зокрема, описом вмісту папки тощо.

Не заперечуючи, що в силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язком доведення правомірності свого рішення обтяжений суб`єкт владних повноважень, колегія суддів зауважує, що саме платник податків зацікавлений у тому, щоб підтвердити правомірність формування витрат шляхом надання до перевірки всього обсягу документів, які у повній мірі підтверджуватимуть реальність господарських відносин з контрагентами.

З урахуванням викладеного, позивач, з метою підтвердження правомірності формування витрат по відносинам із ТОВ Стиль Д , ТОВ Суматра ЛТД та ТОВ Укр-Трейд , не був позбавлений можливості надати документи до перевірки за описом, а після отримання копії акту перевірки та встановивши, що перевіряючими безпідставно відображено в акті відсутність первинних документів за 4 квартал 2018 року - повторно надати такі документи до ГУ ДФС у Харківській області разом із запереченнями на акт перевірки або без них протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, у відповідності до п.44.7 ст.44 ПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, детальний опис документів, які надавались до перевірки, позивачем не складався.

Матеріалами справи підтверджено, що копію акту перевірки позивачем отримано 29.03.2019, а 12.04.2019 засобами поштового зв`язку направлено на адресу ГУ ДФС у Харківській області.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, до вказаних заперечень не було додано жодних первинних документів, у т.ч. щодо відносин із ТОВ Стиль Д , ТОВ Суматра ЛТД та ТОВ Укр-Трейд , що визнається позивачем по справі.

Не надавались такі документи позивачем і окремо у строк, встановлений п.44.7 ст.44 ПК України.

Враховуючи викладене, ГУ ДФС у Харківській області обґрунтовано було констатовано порушення ТОВ Юнітек-Україна п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1-3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 ст. 1. п. 2.1 ст. 2 Положення № 88, п. 19 П(С)БО 16 "Витрати" в частині заниження податку на прибуток за 4 квартал 2018 року в сумі 892904 грн, а відтак, податкове повідомлення-рішення № 00001561403 від 26.04.2019 в частині про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток на 241084,08 грн, у т.ч. за основним платежем - 160722,72 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 80361,36 грн винесено правомірно, підстави для його скасування в зазначеній частині відсутні.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 10.06.2019 по справі № 804/5840/16 колегія суддів відхиляє, оскільки остання ухвалена за інших фактичних обставин. А саме, судами першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що платником податків було виконано обов`язок щодо надання перевіряючим всіх первинних документів, які використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, пов`язані з обчисленням податків і зборів, а ті документи, які було витребувано фіскальним органом у запитах, не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, Верховним Судом констатовано, що запити, направлені платнику податків, були оформлені з порушенням (не містили печатки контролюючого органу, підписані неуповноваженими особами та не містили місця подання позивачем таких документів).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК-УКРАЇНА" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року по справі № 520/5534/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 21.01.2020 року